ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Для Х.Х.
У тих роках - буденних і блаженних,
У тих гріхах - твердих, немов горіх,
Сплітала руки на твоїх раменах,
Плющем цілунків обвивала їх.

Ішли сніги - куди ішли? По кого?
Пливло мовчання, вчаєне, мов дим…
Довічна пам’ять - як брудна підлога.
Доречна мрія - вмерти молодим.

Замерзле місто куталось у шалик,
Вино причастя наливалось вщерть.
І ворони під хмарами читали
Старий апокриф про любов і смерть.

Смерть від любові, чи любов до смерті,
Чи смерть любові - перебути все…
Де тіло - біля тіла - розпростерті…
Де час несе сніги. І не знесе.




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Кондратюк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-25 15:21:56
Переглядів сторінки твору 7310
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.678 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-25 15:32:26 ]
Тонко, глибоко... все відчутно.
Можна процитувати кожен рядок, як такий, що сподобався особливо. Багатогранно.
Дякую Ганно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-25 16:35:53 ]
як на мене, у рядку "Пливло мовчання, вчаєне, як дим…" я би "як" змінив на "мов" і забрав кому.
І у рядку
"Довічна пам’ять - як брудна підлога."
"як" змінив на "що", задля того шоб тире таки було справжнім тире :)

Але то звісно думка хлоп'яти :)
тим не мешне, Ганно, приєднуюся до Адріани... вірш і справді дивовижний. Дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-25 17:43:26 ]
Дякую, Адріано, за прихильність!
Ростику, Ви вважаєте мене постаршою мадам?:) За заміну "як" на "мов" - особливе спасибі. Так справді милозвучніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-25 18:36:08 ]
Ганнусе - Супер!
Особливо закінчення ( робить продовжене "АХХХХ!", як панєнка) :-0 A...X
Я так в захопленні читав, що спочатку "Довічна пам`ять" прийняв за "Дівоча пам`ять ". Хіх.
А на що подібна "дівоча пам`ять"????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 19:41:32 ]
Дуже гарно і...
І можливо у поглядах я не погоджуюсь, але кожен з нас має право на свій поетичний погляд на життя чи на почуття.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-25 20:41:11 ]
Ой, Ростику-Ростику, я аж зашарілася...Дякую за компліман...
Юрчику Лазірко, щиро вдячна! На що схожа дівоча пам"ять? Грім його знає! Кажуть, що найсильніша - то пам"ять закоханої жінки. Вона пам"ятає навіть те, чого і не було (Хіх). А дівоча?...Певно, ще химерніша.
Юрію Кондратюк, дякую-дякую. А з приводу поглядів - звісно, кожен має свій - і то добре. До речі, Ви бачили кінофільм з Одрі Тоту "Любить-не любить"? По-моєму, то пречудовий зразок різниці жіночого і чоловічого поглядів на кохання.
Ще раз дякую вам, хлопці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 14:55:20 ]
Дуже гарний вірші, при нагоді хочу вас попросити скинути мені Вашу домашню адресу, або адресу Вашого видавництва, надішлю свою книжку, бо як вже казала, в Тернополі буду нескоро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-28 21:05:27 ]
Добрий вечір, Оксанко!
Ви так необачно всі свої координати вивісили...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-28 21:39:07 ]
??? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 14:33:54 ]
Ганно, дозвольте Вас привітати з передбачуванною перемогою :). "Профі" є "профі"... Подальших нових творів з прекрасними образами, загорнутих в безподібну діамантову оболонку віршованого слова. Миру Вашій домівці, злагоди - родині, здоров`я дітлахам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:48:11 ]
Ганнусю, вітаю! З теплом і вдячністю за Творчість!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:55:10 ]
Вітаю, Ганно! З перемогою ...у королівських ловах!!!Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:55:18 ]
Вітаю, Ганно! З перемогою ...у королівських ловах!!!Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-06 20:07:35 ]
Чудовий вірш,
але ось останній рядок... Ніяк не охоплю цілісно його. Маю на увазі саме "і не знесе". Ганно, що ви думаєте про "і не знесе". Чи не вважаєте, що до чудесного "Де час несе сніги." - не зовсім підходить "І не знесе", чи навпаки, є певне бачення? Хоча за звучанням гарно, але змістовно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 12:44:10 ]
Люба редакціє. Мені хотілося, щоби саме в останніх рядках був відчутний перегук із Герасим"юковою "Косою" -
І сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін.
Тобі вистачить власних провин і колін
тільки впасти, а це не поможе –
забагато, кого вже ніщо не спасе.
Навіть вітер, що зносить, несе й не знесе,
бо куди нас позносити, Боже?”
Можливо, у мене і не надто вправно це вийшло, якщо Ви не помітили. Та нічого, ще попрацюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 13:11:51 ]
Ясно, дякую, дійсно цікава паралель, Ганно. Мені здається, що тут, у вас, все дуже близько до ідеалу, хоча останній рядок ніби аж надто потужно вимальовується, у Герасим'юка ніби рівніше трохи, тому і не просто його завершити?
Можливо відповідь у пластиці? Необов'язково ж, як то люблять чоловіки про себе, говорити про стійкість?
І можливо, ще "брудна" трохи вибивається із стилевої зачіски? Хоча думка цілком хороша, слово просто таке трохи...

Ганно, а вам, кажуть, теж запропоновано, наряду з іншими переможцями, стати "любою редакцією"? :)
Як ви до цього ставитеся?
Щиро ваш, один із...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 14:24:11 ]
Ви помиляєтеся, люба редакціє, мені ніхто нічого не пропонував:)
Щиро ваша, одна із...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 14:39:09 ]
Кажуть, що листа вислали :)
О, навіть більше, всім надіслали :)
Думаю, що повторять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-15 13:40:08 ]
Чомусь чується супровід Баха, коли читаю Ваш вірш, пані Ганно!