ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Перейдено давно усі краї,
Котрі лиш можна в світі перейти -
Вже діти рідні, наче не свої,
Ламають кревні пам'ятні хрести.

Без поминальних і жертовних служб
Трощать останні просвіти видінь
Богів своїх і янголів, до нужд
Незмірно-ницих човгаючи в тінь...

І тільки мати молиться, дарма,
Що склепи сиві порожніють он,
Де надостання віра полягла
Під супровід осквернених ікон.

Все молиться й чекає, що прийде
Іще світання з-поза меж отих,
Де розлилося плесо несвяте
І діти рідні схожі на чужих...
(9.04.13)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-11 12:29:29
Переглядів сторінки твору 3418
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.742 / 5.5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 12:51:30 ]
проблемно все це, одначе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:34:36 ]
На жаль, таке сьогодення...
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 14:14:05 ]
Так і хочеться запитати себе, а що ж далі?... Невже духовне зубожіння, пустка... І яких надзусиль треба докласти, аби віра випросталась і зайняла їй притаманне місце... Зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:38:38 ]
Не знаю, п. Василю, що Вам відповісти, бо й сама плутаюся у безкінечних пасмах безвідповідевих питань... Та сьогоднішнє духовне зубожіння не може не зачіпати за живе, не може не волати зсередини! Десь, прошкуючи до чужих воріт, ми забуваємо щось таке рідне, виколисане у серці ще матір'ю...
Та попри все, залишається віра і надія на те, що не може темна барва абсолютно знеколірнити яскраву гаму!
Щиро дякую Вам і даруйте за багатослів'я відповіді))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 16:41:04 ]
Не хочеться запитувати... але... можливо , все не так... безнадійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:40:59 ]
Ні, звичайно, не безнадійно, п. Мирославе! Бо як інакше - не буде надії, віри, мабуть, і змісту в усьому буде не так вже й багато... Але не може не боліти спостереження сьогодення, не може і все...
Дякую:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 16:58:25 ]
Солідарний із Мирославом - прийде іще світання... мусить прийти. Вірш як дзвін на сполох!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:42:13 ]
Та ж і я про те чекане-перечекане світання, якщо воно десь за межами, то мусить колись додибати і до нас!
Дякую, п. Йване! Рада Вам!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 20:31:52 ]
Про головне.Про вічне.Згодна з Іваном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:42:40 ]
Дякую, п. Світлано, за відчуте і прочуте)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:17:47 ]
Усе правдиво...
Лесю, спасибі за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:44:03 ]
Дякую Вам, п. Лесю, за увагу, за небайдужість до наболілого, чи не кождому серцю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-12 00:41:11 ]
Мамині молитви ніколи не є даремними. Ще восени читала одну релігійну книжечку-сповідь жінки.яка перенесла клінічну смерть і описує мандри своєї душі у той час. Душа її висіла на волосинці над гарячою прірвою пекла, і тільки материні заслуги перед Господом за те, що вона все своє життя гаряче молилася за своїх дітей порятували головну героїню тої оповіді і повернули її до життя. Кожне слово і думка - матеріальні і чинять вплив на ноосферу. Тож супроти кожного поганого треба думати і мовити більше добрих і чистих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:16:54 ]
Думка здатна матеріалізовуватися, та, мабуть, ніякими силами не одігнати від себе неусміхнену реальність. Незмінні сталі нашого повсякденного середовища, хіба що зсувати у бік світлодумання власне світосприйняття...
А материна молитва - найсильніша і найщиріша. Тільки й на неї надія...
Дякую,п. Галино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 08:59:48 ]
Ті ж питання хвилюють і мене. І теж без відповіді.
Як достукатися до серця...
Втрачено золотий час - дитинство.
Виховує ящик - телевізор і інтернет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:19:46 ]
Якщо цей процес можна назвати вихованням. В переважній більшості - абсолютна деморалізація! І вектори того виховання защораз маліють у своєму ціннісному значенні...
Дякую Вам щиро за розуміння...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 10:36:09 ]
і тільки мати молиться...
проникливо дуже, Лесю... актуальний, глибокий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:21:04 ]
Дякую щиро...
А щодо актуальності - шкода, що саме така безвідповідевість сьогодні править за правду...