ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Перейдено давно усі краї,
Котрі лиш можна в світі перейти -
Вже діти рідні, наче не свої,
Ламають кревні пам'ятні хрести.

Без поминальних і жертовних служб
Трощать останні просвіти видінь
Богів своїх і янголів, до нужд
Незмірно-ницих човгаючи в тінь...

І тільки мати молиться, дарма,
Що склепи сиві порожніють он,
Де надостання віра полягла
Під супровід осквернених ікон.

Все молиться й чекає, що прийде
Іще світання з-поза меж отих,
Де розлилося плесо несвяте
І діти рідні схожі на чужих...
(9.04.13)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-11 12:29:29
Переглядів сторінки твору 3320
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.742 / 5.5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 12:51:30 ]
проблемно все це, одначе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:34:36 ]
На жаль, таке сьогодення...
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 14:14:05 ]
Так і хочеться запитати себе, а що ж далі?... Невже духовне зубожіння, пустка... І яких надзусиль треба докласти, аби віра випросталась і зайняла їй притаманне місце... Зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:38:38 ]
Не знаю, п. Василю, що Вам відповісти, бо й сама плутаюся у безкінечних пасмах безвідповідевих питань... Та сьогоднішнє духовне зубожіння не може не зачіпати за живе, не може не волати зсередини! Десь, прошкуючи до чужих воріт, ми забуваємо щось таке рідне, виколисане у серці ще матір'ю...
Та попри все, залишається віра і надія на те, що не може темна барва абсолютно знеколірнити яскраву гаму!
Щиро дякую Вам і даруйте за багатослів'я відповіді))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 16:41:04 ]
Не хочеться запитувати... але... можливо , все не так... безнадійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:40:59 ]
Ні, звичайно, не безнадійно, п. Мирославе! Бо як інакше - не буде надії, віри, мабуть, і змісту в усьому буде не так вже й багато... Але не може не боліти спостереження сьогодення, не може і все...
Дякую:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 16:58:25 ]
Солідарний із Мирославом - прийде іще світання... мусить прийти. Вірш як дзвін на сполох!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:42:13 ]
Та ж і я про те чекане-перечекане світання, якщо воно десь за межами, то мусить колись додибати і до нас!
Дякую, п. Йване! Рада Вам!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 20:31:52 ]
Про головне.Про вічне.Згодна з Іваном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:42:40 ]
Дякую, п. Світлано, за відчуте і прочуте)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:17:47 ]
Усе правдиво...
Лесю, спасибі за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:44:03 ]
Дякую Вам, п. Лесю, за увагу, за небайдужість до наболілого, чи не кождому серцю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-12 00:41:11 ]
Мамині молитви ніколи не є даремними. Ще восени читала одну релігійну книжечку-сповідь жінки.яка перенесла клінічну смерть і описує мандри своєї душі у той час. Душа її висіла на волосинці над гарячою прірвою пекла, і тільки материні заслуги перед Господом за те, що вона все своє життя гаряче молилася за своїх дітей порятували головну героїню тої оповіді і повернули її до життя. Кожне слово і думка - матеріальні і чинять вплив на ноосферу. Тож супроти кожного поганого треба думати і мовити більше добрих і чистих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:16:54 ]
Думка здатна матеріалізовуватися, та, мабуть, ніякими силами не одігнати від себе неусміхнену реальність. Незмінні сталі нашого повсякденного середовища, хіба що зсувати у бік світлодумання власне світосприйняття...
А материна молитва - найсильніша і найщиріша. Тільки й на неї надія...
Дякую,п. Галино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 08:59:48 ]
Ті ж питання хвилюють і мене. І теж без відповіді.
Як достукатися до серця...
Втрачено золотий час - дитинство.
Виховує ящик - телевізор і інтернет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:19:46 ]
Якщо цей процес можна назвати вихованням. В переважній більшості - абсолютна деморалізація! І вектори того виховання защораз маліють у своєму ціннісному значенні...
Дякую Вам щиро за розуміння...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 10:36:09 ]
і тільки мати молиться...
проникливо дуже, Лесю... актуальний, глибокий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:21:04 ]
Дякую щиро...
А щодо актуальності - шкода, що саме така безвідповідевість сьогодні править за правду...