ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Перейдено давно усі краї,
Котрі лиш можна в світі перейти -
Вже діти рідні, наче не свої,
Ламають кревні пам'ятні хрести.

Без поминальних і жертовних служб
Трощать останні просвіти видінь
Богів своїх і янголів, до нужд
Незмірно-ницих човгаючи в тінь...

І тільки мати молиться, дарма,
Що склепи сиві порожніють он,
Де надостання віра полягла
Під супровід осквернених ікон.

Все молиться й чекає, що прийде
Іще світання з-поза меж отих,
Де розлилося плесо несвяте
І діти рідні схожі на чужих...
(9.04.13)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-11 12:29:29
Переглядів сторінки твору 3747
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.742 / 5.5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 12:51:30 ]
проблемно все це, одначе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:34:36 ]
На жаль, таке сьогодення...
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 14:14:05 ]
Так і хочеться запитати себе, а що ж далі?... Невже духовне зубожіння, пустка... І яких надзусиль треба докласти, аби віра випросталась і зайняла їй притаманне місце... Зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:38:38 ]
Не знаю, п. Василю, що Вам відповісти, бо й сама плутаюся у безкінечних пасмах безвідповідевих питань... Та сьогоднішнє духовне зубожіння не може не зачіпати за живе, не може не волати зсередини! Десь, прошкуючи до чужих воріт, ми забуваємо щось таке рідне, виколисане у серці ще матір'ю...
Та попри все, залишається віра і надія на те, що не може темна барва абсолютно знеколірнити яскраву гаму!
Щиро дякую Вам і даруйте за багатослів'я відповіді))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 16:41:04 ]
Не хочеться запитувати... але... можливо , все не так... безнадійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:40:59 ]
Ні, звичайно, не безнадійно, п. Мирославе! Бо як інакше - не буде надії, віри, мабуть, і змісту в усьому буде не так вже й багато... Але не може не боліти спостереження сьогодення, не може і все...
Дякую:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 16:58:25 ]
Солідарний із Мирославом - прийде іще світання... мусить прийти. Вірш як дзвін на сполох!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:42:13 ]
Та ж і я про те чекане-перечекане світання, якщо воно десь за межами, то мусить колись додибати і до нас!
Дякую, п. Йване! Рада Вам!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 20:31:52 ]
Про головне.Про вічне.Згодна з Іваном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:42:40 ]
Дякую, п. Світлано, за відчуте і прочуте)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:17:47 ]
Усе правдиво...
Лесю, спасибі за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 21:44:03 ]
Дякую Вам, п. Лесю, за увагу, за небайдужість до наболілого, чи не кождому серцю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-12 00:41:11 ]
Мамині молитви ніколи не є даремними. Ще восени читала одну релігійну книжечку-сповідь жінки.яка перенесла клінічну смерть і описує мандри своєї душі у той час. Душа її висіла на волосинці над гарячою прірвою пекла, і тільки материні заслуги перед Господом за те, що вона все своє життя гаряче молилася за своїх дітей порятували головну героїню тої оповіді і повернули її до життя. Кожне слово і думка - матеріальні і чинять вплив на ноосферу. Тож супроти кожного поганого треба думати і мовити більше добрих і чистих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:16:54 ]
Думка здатна матеріалізовуватися, та, мабуть, ніякими силами не одігнати від себе неусміхнену реальність. Незмінні сталі нашого повсякденного середовища, хіба що зсувати у бік світлодумання власне світосприйняття...
А материна молитва - найсильніша і найщиріша. Тільки й на неї надія...
Дякую,п. Галино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 08:59:48 ]
Ті ж питання хвилюють і мене. І теж без відповіді.
Як достукатися до серця...
Втрачено золотий час - дитинство.
Виховує ящик - телевізор і інтернет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:19:46 ]
Якщо цей процес можна назвати вихованням. В переважній більшості - абсолютна деморалізація! І вектори того виховання защораз маліють у своєму ціннісному значенні...
Дякую Вам щиро за розуміння...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 10:36:09 ]
і тільки мати молиться...
проникливо дуже, Лесю... актуальний, глибокий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 01:21:04 ]
Дякую щиро...
А щодо актуальності - шкода, що саме така безвідповідевість сьогодні править за правду...