ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-15 00:23:09
Переглядів сторінки твору 5092
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 13:42:56 ]
Не знав покійний пан Іван, що святості немає й на Святій Землі: зненависть, заздрість, корупція та ще чимало чого з калейдоскопу найгіршого в створінні Божім - не тільки поміж юдеями й мусульманами.
Здається, що світ єднається не на приписах Всевишнього, а на винищенні один одного.
Прикро це усвідомлювать, та видно, що нема поки що протидії такому розвитку.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-16 11:38:16 ]
Уклін, пане Іване, за відвертість, мужність і крик Вашої світлої душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 13:43:36 ]
Рік написання? Давній, ранній - "як гарно все", аж до нудот душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-16 11:39:52 ]
Рік 2003-й. Навмисне не поставила, бо вірш покищо поза часом... На жаль...
Спасибі, Олександре!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 14:34:09 ]
Рік написання можна і не ставити. Боюсь, що актуальніть цього вірша не зникне в найближчі роки. Сам вірш сподобався. Дякую, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-16 11:41:18 ]
Цілком погоджуюся, Сашко!
Дякую щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 15:11:32 ]
Як і більшість віршів Низового, цей теж не втратив актуальності, на жаль. Якби виписати (анти)моральний кодекс владоможця, то одним із пунктів у ньому був би -"святотатство"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-16 11:45:20 ]
Я теж так вважаю, Мирославе!
Щодо кодексу цих "гризунів" на тілі України дуже добре сказали!
Дуже Вам вдячна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 17:46:05 ]
Оце повернувся до хати з розтроюдженою душею, прочитав прекрасний вірш Вашого батька, Лесю, переглянув коментарі (особливо зачепив за живе Іван Потьомкін із Єрусалима)... Та й зараз почергово рятуюся, як молитвою, то рядками Івана Низового, то Стусовим ("Звіром вити, горілку пити, і не чаркою поставцем, і добі підставляти спите вірнопідданого лице..."), то Ліниним ("Казарми в Гефсиманському саду, і всі народи, як розкрита рана").
Е-ех, Лесю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-16 11:54:32 ]
Розумію, так само вважаю й відчуваю, і радію, що ми однодумці, Анатолію!
Тримаймося!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 17:48:34 ]
Після "чаркою" пропустив розділовий знак, тире там напрошується... Mea culpa!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-16 11:55:25 ]
А, дрібниці..)))