ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
1947. Балакучий мінер
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 2)
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Сонячна доба
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Кілька слів від Євгена Барана
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Кілька слів від Євгена Барана
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
* 159 *
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
* * *
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
Лімерики F1
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Я тут
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Серпневий зорепад
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Рідна мова
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Врунгеліада
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Споживачі
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
* * *
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Забирайте дива за мрію!
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-15 19:40:14
Переглядів сторінки твору 9518
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.412 / 6  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 20:11:02 ]
Древні міста Содом і Гоморра жили без жодних табу... Світ іде до відродження цих міст, - на жаль. Помірковане табу - це благо! Звичайно, що і занадто забороняти, - не добре...
Гарний вірш. Спонукує до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:20:21 ]
А знаєте, що надихнуло?:)
Недавно, через кілька днів після Великодня, за родинним обідом я промовила: "Ніяк іще не звикну, що вже можна їсти м'ясо, сир..." І пішли думки вголос: "А уявіть собі, як живеться тим, яким завжди усе дозволено, без жодних обмежень".
Чомусь ті роздуми не залишали мене досьогодні. Так що, на відміну від усіх попередніх публікацій, це - "свіженький" вірш. Дякую, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 20:18:26 ]
Цікавий вірш. Не дай Боже, такої дійсності. Якось мені перший рядок читається важкувато. Може, то тільки мені. Не зважайте, Валентино. Успіхів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:21:46 ]
Та ні, він справді важкуватий, та не вдається поки що його полегшити. Вірш іще "свіжозліплений", мабуть, поспішила ділитися своїми роздумами. Може, щось "навздогін" і переінакшу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:32:04 ]
О, я й сам таким грішу - виставляю щойно написаний вірш, а, побачивши його у стрічці нових надходжень, швиденько виправляю, деколи до невпізнанності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:40:26 ]
М'ясом об'їдатися таки не варто... але ж хочеться:))) Так і все інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:45:37 ]
Хочеться, коли не можна:) А коли можна - "вседозволеність не цікава":))
Дякую, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:04:06 ]
Валю, поділяю погляд на це питання. Воно достатньо серйозне...

Ви яскраво передали свої тривоги! Дякую!

Якщо дозволите, мені хотілося б Вас підтримати дещо, як мені здалося, суголосними рядками мого батька:

Душі моїй не вистачає меду,
А гіркотою вже перепилась…
Жаліючи наївну привереду,
Прошу її: "На білий світ вилазь,
Сідай до столу: вип’ємо достойно
За нас обох. А квітці та бджолі
Помолимось пристойно і престольно –
Посланницям небесним на землі!".

Душа в солодке скочила й… застрягла
В дурманячо-п’янкій трясовині:
"Рятуй, – кричить, – мене загубить спрага
По гіркоті, що виросла в ціні!".
Звільняю душогубицю з полону,
Відпоюю гірким, а для смаку
В напій життя виціджую солону
Святу сльозу, терплячу і терпку…

Ще раз дякую, Валюшо, за такий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:06 ]
Дякую Вам, Лесю! Хочеться вчитися майстерності, щоб так само тонко і точно передавати свої думки. Щиро уклінно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:26 ]
Після Лесі хіба ще знаки оклику!!!!!!)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:16:27 ]
Всі знаки оклику - рядкам Івана Низового.
Ось де криниця мудрості! У мене поки що невеличке озерце:)
Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:57:46 ]
Валю, Низовий би і мене, і Вас із Світланою посварив, що з моєї вини талановиті жінки переключилися на чоловіка..)
До речі, у Луганську немає на сьогодні поеток, які би могли похвалитися такою майстерністю й щирістю, які є в дівчат ПМ... Це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:13:47 ]
Щиро рада за ПМ.
Сьогодні мені сказали, що найсильніші автори покинули цей сайт. Можливо... Але я тут зустрічаю талановитих і душевних авторів, і це радує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:20:58 ]
Такої атмосфери, як зараз у ПМ, напевне не було від часу створення майстерень. Це тішить. Бо, коли я прийшда сюди уперше в 2009 - це була територія бойових дій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 09:28:54 ]
Ксеніє, чому в 2009? Бачу, що дата Вашої реєстрації: 2011-11-09 19:56:37. :) А я і справді прийшов у 2009, і за 3 роки не бачив ніяких бойових дій. Час від часу виникали суперечки, та суперечки літературні. Але в основному було весело і цікаво. Якщо критикували, то з гумором, з жартом, писали пародії, деколи дошкульні. А що зараз? Як мед, то й ложкою? Ну що кому дають ці солодкі коментарі? Незграбні рими - чудово! Збої ритму - геніально!
А ось ця "безкоштовна роздача білих слонів" (у стилі гасла ЦК КПРС до радянських свят: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!") - "Кожному автору - по R2!"? Дали автору R2 - і все, він вже почувається небожителем, непогрішимим, вважає, що йому можна і дієслівні рими вживати (що є невід'ємною прерогативою тільки членів НСПУ), і всіх своїх критиків в одне місце посилати (а це вже - невід'ємна прерогатива членів МСПУ) - а що ж насправді? А насправді - катастрофічне падіння рівня критичного коментування призводить і до катастрофічного падіння рівня римування. C'est la vie, як кажуть французи! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:24:20 ]
Так, Ксеніє, -це правда. Валю, гарно, як завжди...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:29:25 ]
Дякую, Юлю! Дякую, Ксеніє! Начувана вже про війни. Це трішки дивує, бо поезія - це культура, мистецтво, а не Верховна Рада:) За що тут воювати? Місця вистачає всім, простору для поетичних роздумів - теж. Так що мирного неба Майстерням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:29:30 ]
Воювали за те, аби поезія була справжнім мистецтвом, а не кітчем, шедевром, а не витвором ремісника чи його невправного учня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 23:32:10 ]
Цікава думка, майстерно викладено. Надмірності не призводять до добра. До того ж, те, що важко здобувається, приносить більше радості, ніж те, що "на крилах несуть вітри".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:34:18 ]
О, так, коли все само пливе до рук - воно найменше цінується. Вистраждане ж - безцінне.
Дякую!


1   2   3   Переглянути все