ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Сонце в казанку
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
Тверезими очима правди
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Залишайтеся, пане Келлог!
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Муза
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Про корисне і шкідливе
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Розпад
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
Нещаслива дівчина (The Doors)
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
* * *
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Сливи
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
* * *
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
В садочку
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
* * *
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Монолог сліпого
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
З голосу ЕЗОПА
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Василь Федоренко, священник із Терпіння
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Забирайте дива за мрію!
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-15 19:40:14
Переглядів сторінки твору 8274
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.412 / 6  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 20:11:02 ]
Древні міста Содом і Гоморра жили без жодних табу... Світ іде до відродження цих міст, - на жаль. Помірковане табу - це благо! Звичайно, що і занадто забороняти, - не добре...
Гарний вірш. Спонукує до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:20:21 ]
А знаєте, що надихнуло?:)
Недавно, через кілька днів після Великодня, за родинним обідом я промовила: "Ніяк іще не звикну, що вже можна їсти м'ясо, сир..." І пішли думки вголос: "А уявіть собі, як живеться тим, яким завжди усе дозволено, без жодних обмежень".
Чомусь ті роздуми не залишали мене досьогодні. Так що, на відміну від усіх попередніх публікацій, це - "свіженький" вірш. Дякую, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 20:18:26 ]
Цікавий вірш. Не дай Боже, такої дійсності. Якось мені перший рядок читається важкувато. Може, то тільки мені. Не зважайте, Валентино. Успіхів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:21:46 ]
Та ні, він справді важкуватий, та не вдається поки що його полегшити. Вірш іще "свіжозліплений", мабуть, поспішила ділитися своїми роздумами. Може, щось "навздогін" і переінакшу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:32:04 ]
О, я й сам таким грішу - виставляю щойно написаний вірш, а, побачивши його у стрічці нових надходжень, швиденько виправляю, деколи до невпізнанності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:40:26 ]
М'ясом об'їдатися таки не варто... але ж хочеться:))) Так і все інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:45:37 ]
Хочеться, коли не можна:) А коли можна - "вседозволеність не цікава":))
Дякую, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:04:06 ]
Валю, поділяю погляд на це питання. Воно достатньо серйозне...

Ви яскраво передали свої тривоги! Дякую!

Якщо дозволите, мені хотілося б Вас підтримати дещо, як мені здалося, суголосними рядками мого батька:

Душі моїй не вистачає меду,
А гіркотою вже перепилась…
Жаліючи наївну привереду,
Прошу її: "На білий світ вилазь,
Сідай до столу: вип’ємо достойно
За нас обох. А квітці та бджолі
Помолимось пристойно і престольно –
Посланницям небесним на землі!".

Душа в солодке скочила й… застрягла
В дурманячо-п’янкій трясовині:
"Рятуй, – кричить, – мене загубить спрага
По гіркоті, що виросла в ціні!".
Звільняю душогубицю з полону,
Відпоюю гірким, а для смаку
В напій життя виціджую солону
Святу сльозу, терплячу і терпку…

Ще раз дякую, Валюшо, за такий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:06 ]
Дякую Вам, Лесю! Хочеться вчитися майстерності, щоб так само тонко і точно передавати свої думки. Щиро уклінно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:26 ]
Після Лесі хіба ще знаки оклику!!!!!!)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:16:27 ]
Всі знаки оклику - рядкам Івана Низового.
Ось де криниця мудрості! У мене поки що невеличке озерце:)
Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:57:46 ]
Валю, Низовий би і мене, і Вас із Світланою посварив, що з моєї вини талановиті жінки переключилися на чоловіка..)
До речі, у Луганську немає на сьогодні поеток, які би могли похвалитися такою майстерністю й щирістю, які є в дівчат ПМ... Це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:13:47 ]
Щиро рада за ПМ.
Сьогодні мені сказали, що найсильніші автори покинули цей сайт. Можливо... Але я тут зустрічаю талановитих і душевних авторів, і це радує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:20:58 ]
Такої атмосфери, як зараз у ПМ, напевне не було від часу створення майстерень. Це тішить. Бо, коли я прийшда сюди уперше в 2009 - це була територія бойових дій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 09:28:54 ]
Ксеніє, чому в 2009? Бачу, що дата Вашої реєстрації: 2011-11-09 19:56:37. :) А я і справді прийшов у 2009, і за 3 роки не бачив ніяких бойових дій. Час від часу виникали суперечки, та суперечки літературні. Але в основному було весело і цікаво. Якщо критикували, то з гумором, з жартом, писали пародії, деколи дошкульні. А що зараз? Як мед, то й ложкою? Ну що кому дають ці солодкі коментарі? Незграбні рими - чудово! Збої ритму - геніально!
А ось ця "безкоштовна роздача білих слонів" (у стилі гасла ЦК КПРС до радянських свят: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!") - "Кожному автору - по R2!"? Дали автору R2 - і все, він вже почувається небожителем, непогрішимим, вважає, що йому можна і дієслівні рими вживати (що є невід'ємною прерогативою тільки членів НСПУ), і всіх своїх критиків в одне місце посилати (а це вже - невід'ємна прерогатива членів МСПУ) - а що ж насправді? А насправді - катастрофічне падіння рівня критичного коментування призводить і до катастрофічного падіння рівня римування. C'est la vie, як кажуть французи! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:24:20 ]
Так, Ксеніє, -це правда. Валю, гарно, як завжди...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:29:25 ]
Дякую, Юлю! Дякую, Ксеніє! Начувана вже про війни. Це трішки дивує, бо поезія - це культура, мистецтво, а не Верховна Рада:) За що тут воювати? Місця вистачає всім, простору для поетичних роздумів - теж. Так що мирного неба Майстерням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:29:30 ]
Воювали за те, аби поезія була справжнім мистецтвом, а не кітчем, шедевром, а не витвором ремісника чи його невправного учня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 23:32:10 ]
Цікава думка, майстерно викладено. Надмірності не призводять до добра. До того ж, те, що важко здобувається, приносить більше радості, ніж те, що "на крилах несуть вітри".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:34:18 ]
О, так, коли все само пливе до рук - воно найменше цінується. Вистраждане ж - безцінне.
Дякую!


1   2   3   Переглянути все