ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Забирайте дива за мрію!
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-15 19:40:14
Переглядів сторінки твору 7659
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.412 / 6  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 20:11:02 ]
Древні міста Содом і Гоморра жили без жодних табу... Світ іде до відродження цих міст, - на жаль. Помірковане табу - це благо! Звичайно, що і занадто забороняти, - не добре...
Гарний вірш. Спонукує до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:20:21 ]
А знаєте, що надихнуло?:)
Недавно, через кілька днів після Великодня, за родинним обідом я промовила: "Ніяк іще не звикну, що вже можна їсти м'ясо, сир..." І пішли думки вголос: "А уявіть собі, як живеться тим, яким завжди усе дозволено, без жодних обмежень".
Чомусь ті роздуми не залишали мене досьогодні. Так що, на відміну від усіх попередніх публікацій, це - "свіженький" вірш. Дякую, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 20:18:26 ]
Цікавий вірш. Не дай Боже, такої дійсності. Якось мені перший рядок читається важкувато. Може, то тільки мені. Не зважайте, Валентино. Успіхів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:21:46 ]
Та ні, він справді важкуватий, та не вдається поки що його полегшити. Вірш іще "свіжозліплений", мабуть, поспішила ділитися своїми роздумами. Може, щось "навздогін" і переінакшу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:32:04 ]
О, я й сам таким грішу - виставляю щойно написаний вірш, а, побачивши його у стрічці нових надходжень, швиденько виправляю, деколи до невпізнанності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:40:26 ]
М'ясом об'їдатися таки не варто... але ж хочеться:))) Так і все інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:45:37 ]
Хочеться, коли не можна:) А коли можна - "вседозволеність не цікава":))
Дякую, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:04:06 ]
Валю, поділяю погляд на це питання. Воно достатньо серйозне...

Ви яскраво передали свої тривоги! Дякую!

Якщо дозволите, мені хотілося б Вас підтримати дещо, як мені здалося, суголосними рядками мого батька:

Душі моїй не вистачає меду,
А гіркотою вже перепилась…
Жаліючи наївну привереду,
Прошу її: "На білий світ вилазь,
Сідай до столу: вип’ємо достойно
За нас обох. А квітці та бджолі
Помолимось пристойно і престольно –
Посланницям небесним на землі!".

Душа в солодке скочила й… застрягла
В дурманячо-п’янкій трясовині:
"Рятуй, – кричить, – мене загубить спрага
По гіркоті, що виросла в ціні!".
Звільняю душогубицю з полону,
Відпоюю гірким, а для смаку
В напій життя виціджую солону
Святу сльозу, терплячу і терпку…

Ще раз дякую, Валюшо, за такий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:06 ]
Дякую Вам, Лесю! Хочеться вчитися майстерності, щоб так само тонко і точно передавати свої думки. Щиро уклінно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:26 ]
Після Лесі хіба ще знаки оклику!!!!!!)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:16:27 ]
Всі знаки оклику - рядкам Івана Низового.
Ось де криниця мудрості! У мене поки що невеличке озерце:)
Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:57:46 ]
Валю, Низовий би і мене, і Вас із Світланою посварив, що з моєї вини талановиті жінки переключилися на чоловіка..)
До речі, у Луганську немає на сьогодні поеток, які би могли похвалитися такою майстерністю й щирістю, які є в дівчат ПМ... Це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:13:47 ]
Щиро рада за ПМ.
Сьогодні мені сказали, що найсильніші автори покинули цей сайт. Можливо... Але я тут зустрічаю талановитих і душевних авторів, і це радує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:20:58 ]
Такої атмосфери, як зараз у ПМ, напевне не було від часу створення майстерень. Це тішить. Бо, коли я прийшда сюди уперше в 2009 - це була територія бойових дій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 09:28:54 ]
Ксеніє, чому в 2009? Бачу, що дата Вашої реєстрації: 2011-11-09 19:56:37. :) А я і справді прийшов у 2009, і за 3 роки не бачив ніяких бойових дій. Час від часу виникали суперечки, та суперечки літературні. Але в основному було весело і цікаво. Якщо критикували, то з гумором, з жартом, писали пародії, деколи дошкульні. А що зараз? Як мед, то й ложкою? Ну що кому дають ці солодкі коментарі? Незграбні рими - чудово! Збої ритму - геніально!
А ось ця "безкоштовна роздача білих слонів" (у стилі гасла ЦК КПРС до радянських свят: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!") - "Кожному автору - по R2!"? Дали автору R2 - і все, він вже почувається небожителем, непогрішимим, вважає, що йому можна і дієслівні рими вживати (що є невід'ємною прерогативою тільки членів НСПУ), і всіх своїх критиків в одне місце посилати (а це вже - невід'ємна прерогатива членів МСПУ) - а що ж насправді? А насправді - катастрофічне падіння рівня критичного коментування призводить і до катастрофічного падіння рівня римування. C'est la vie, як кажуть французи! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:24:20 ]
Так, Ксеніє, -це правда. Валю, гарно, як завжди...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:29:25 ]
Дякую, Юлю! Дякую, Ксеніє! Начувана вже про війни. Це трішки дивує, бо поезія - це культура, мистецтво, а не Верховна Рада:) За що тут воювати? Місця вистачає всім, простору для поетичних роздумів - теж. Так що мирного неба Майстерням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:29:30 ]
Воювали за те, аби поезія була справжнім мистецтвом, а не кітчем, шедевром, а не витвором ремісника чи його невправного учня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 23:32:10 ]
Цікава думка, майстерно викладено. Надмірності не призводять до добра. До того ж, те, що важко здобувається, приносить більше радості, ніж те, що "на крилах несуть вітри".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:34:18 ]
О, так, коли все само пливе до рук - воно найменше цінується. Вистраждане ж - безцінне.
Дякую!


1   2   3   Переглянути все