ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Забирайте дива за мрію!
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-15 19:40:14
Переглядів сторінки твору 8462
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.412 / 6  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 20:11:02 ]
Древні міста Содом і Гоморра жили без жодних табу... Світ іде до відродження цих міст, - на жаль. Помірковане табу - це благо! Звичайно, що і занадто забороняти, - не добре...
Гарний вірш. Спонукує до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:20:21 ]
А знаєте, що надихнуло?:)
Недавно, через кілька днів після Великодня, за родинним обідом я промовила: "Ніяк іще не звикну, що вже можна їсти м'ясо, сир..." І пішли думки вголос: "А уявіть собі, як живеться тим, яким завжди усе дозволено, без жодних обмежень".
Чомусь ті роздуми не залишали мене досьогодні. Так що, на відміну від усіх попередніх публікацій, це - "свіженький" вірш. Дякую, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 20:18:26 ]
Цікавий вірш. Не дай Боже, такої дійсності. Якось мені перший рядок читається важкувато. Може, то тільки мені. Не зважайте, Валентино. Успіхів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:21:46 ]
Та ні, він справді важкуватий, та не вдається поки що його полегшити. Вірш іще "свіжозліплений", мабуть, поспішила ділитися своїми роздумами. Може, щось "навздогін" і переінакшу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:32:04 ]
О, я й сам таким грішу - виставляю щойно написаний вірш, а, побачивши його у стрічці нових надходжень, швиденько виправляю, деколи до невпізнанності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:40:26 ]
М'ясом об'їдатися таки не варто... але ж хочеться:))) Так і все інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:45:37 ]
Хочеться, коли не можна:) А коли можна - "вседозволеність не цікава":))
Дякую, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:04:06 ]
Валю, поділяю погляд на це питання. Воно достатньо серйозне...

Ви яскраво передали свої тривоги! Дякую!

Якщо дозволите, мені хотілося б Вас підтримати дещо, як мені здалося, суголосними рядками мого батька:

Душі моїй не вистачає меду,
А гіркотою вже перепилась…
Жаліючи наївну привереду,
Прошу її: "На білий світ вилазь,
Сідай до столу: вип’ємо достойно
За нас обох. А квітці та бджолі
Помолимось пристойно і престольно –
Посланницям небесним на землі!".

Душа в солодке скочила й… застрягла
В дурманячо-п’янкій трясовині:
"Рятуй, – кричить, – мене загубить спрага
По гіркоті, що виросла в ціні!".
Звільняю душогубицю з полону,
Відпоюю гірким, а для смаку
В напій життя виціджую солону
Святу сльозу, терплячу і терпку…

Ще раз дякую, Валюшо, за такий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:06 ]
Дякую Вам, Лесю! Хочеться вчитися майстерності, щоб так само тонко і точно передавати свої думки. Щиро уклінно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 22:14:26 ]
Після Лесі хіба ще знаки оклику!!!!!!)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 22:16:27 ]
Всі знаки оклику - рядкам Івана Низового.
Ось де криниця мудрості! У мене поки що невеличке озерце:)
Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 22:57:46 ]
Валю, Низовий би і мене, і Вас із Світланою посварив, що з моєї вини талановиті жінки переключилися на чоловіка..)
До речі, у Луганську немає на сьогодні поеток, які би могли похвалитися такою майстерністю й щирістю, які є в дівчат ПМ... Це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:13:47 ]
Щиро рада за ПМ.
Сьогодні мені сказали, що найсильніші автори покинули цей сайт. Можливо... Але я тут зустрічаю талановитих і душевних авторів, і це радує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:20:58 ]
Такої атмосфери, як зараз у ПМ, напевне не було від часу створення майстерень. Це тішить. Бо, коли я прийшда сюди уперше в 2009 - це була територія бойових дій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 09:28:54 ]
Ксеніє, чому в 2009? Бачу, що дата Вашої реєстрації: 2011-11-09 19:56:37. :) А я і справді прийшов у 2009, і за 3 роки не бачив ніяких бойових дій. Час від часу виникали суперечки, та суперечки літературні. Але в основному було весело і цікаво. Якщо критикували, то з гумором, з жартом, писали пародії, деколи дошкульні. А що зараз? Як мед, то й ложкою? Ну що кому дають ці солодкі коментарі? Незграбні рими - чудово! Збої ритму - геніально!
А ось ця "безкоштовна роздача білих слонів" (у стилі гасла ЦК КПРС до радянських свят: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!") - "Кожному автору - по R2!"? Дали автору R2 - і все, він вже почувається небожителем, непогрішимим, вважає, що йому можна і дієслівні рими вживати (що є невід'ємною прерогативою тільки членів НСПУ), і всіх своїх критиків в одне місце посилати (а це вже - невід'ємна прерогатива членів МСПУ) - а що ж насправді? А насправді - катастрофічне падіння рівня критичного коментування призводить і до катастрофічного падіння рівня римування. C'est la vie, як кажуть французи! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:24:20 ]
Так, Ксеніє, -це правда. Валю, гарно, як завжди...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:29:25 ]
Дякую, Юлю! Дякую, Ксеніє! Начувана вже про війни. Це трішки дивує, бо поезія - це культура, мистецтво, а не Верховна Рада:) За що тут воювати? Місця вистачає всім, простору для поетичних роздумів - теж. Так що мирного неба Майстерням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-16 11:29:30 ]
Воювали за те, аби поезія була справжнім мистецтвом, а не кітчем, шедевром, а не витвором ремісника чи його невправного учня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 23:32:10 ]
Цікава думка, майстерно викладено. Надмірності не призводять до добра. До того ж, те, що важко здобувається, приносить більше радості, ніж те, що "на крилах несуть вітри".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 23:34:18 ]
О, так, коли все само пливе до рук - воно найменше цінується. Вистраждане ж - безцінне.
Дякую!


1   2   3   Переглянути все