ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.22
07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
2026.04.22
05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
2026.04.21
22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
2026.04.21
21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
2026.04.21
16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
2026.04.20
20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
2026.04.20
17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
2026.04.20
17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Юдов (1965) /
Вірші
Речовий доказ у суді
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Речовий доказ у суді
Був злочин: хтось вагон украв
На станції наповнений цементом.
І справа, серед інших кримінальних справ,
Дійшла уваги навіть Президента.
Набігло слідчих, карних, що мушви.
Ловили, міряли, демонстрували зброю.
Та слідчі лиш єдиний доказ речовий знайшли:
Пожмаканий папір із плямою рудою.
А зверху тиснуть: «Гай уже на суд,
Яка там біологія у плями,
Тут скоро всю столицю ґвалтом рознесуть
на камінці до бісової мами!»
Суддя стріляв крізь окуляри на Левка,
Якого винним притягли до суду.
Левко з похмілля весело на суд страшний гикав
І клявся матінкою: «більше так не буду!»
- Твоя бомажка? - Прокурор пита, -
Ти знаєш чим тобі оця бомажка світить?
- Не пам’ятаю я, читав її я там, а чи не та...
Я лопухами користуюсь, коли літо.
Тут адвокат: - Дозвольте, Ваша честь,
Левко не винен, змова прокурора.
Ось тут по суті свіжа пляма на папері єсть,
Експериментально зроблена учора.
Нюхнули пляму і суддя, і прокурор.
І справа розповзлась на половину:
Бо, запах плями не Шанель, різниться і кольор,
А розмір співпадає - значить, винен!
-Куди подів цемент, цілий вагон?
Пропив, мабуть, бо бач, не викисаєш.
Ганьбиш порядність, чесність, право і закон,
І ще й законом місце підтираєш!
- Я протестую! - Адвокат спіймав
Прокуратуру за гадючими словами, -
Ніякого закону на папері зафіксовано нема,
Тут на папері фактом лише пляма!
Що скаже на цю пляму Президент?
Та тут Левко засідання урізав:
-Дозвольте, Ваша честь, вже на експеримент,
Бо баланда у карцері не свіжа...
Суддя терези «правосудія» сховав
І окуляри зняв. Але Левкові
Надутись шанс і виправдатись місяць дав,
Дослідження призначив додаткові.
А біля станції, поки ішли суди
І пляму прокурор в статтях тлумачив,
Росли котеджі, вілли, торговельні плаци і ряди,
Й цементу вкраденого в тім ніхто не бачив.
2013р.
На станції наповнений цементом.
І справа, серед інших кримінальних справ,
Дійшла уваги навіть Президента.
Набігло слідчих, карних, що мушви.
Ловили, міряли, демонстрували зброю.
Та слідчі лиш єдиний доказ речовий знайшли:
Пожмаканий папір із плямою рудою.
А зверху тиснуть: «Гай уже на суд,
Яка там біологія у плями,
Тут скоро всю столицю ґвалтом рознесуть
на камінці до бісової мами!»
Суддя стріляв крізь окуляри на Левка,
Якого винним притягли до суду.
Левко з похмілля весело на суд страшний гикав
І клявся матінкою: «більше так не буду!»
- Твоя бомажка? - Прокурор пита, -
Ти знаєш чим тобі оця бомажка світить?
- Не пам’ятаю я, читав її я там, а чи не та...
Я лопухами користуюсь, коли літо.
Тут адвокат: - Дозвольте, Ваша честь,
Левко не винен, змова прокурора.
Ось тут по суті свіжа пляма на папері єсть,
Експериментально зроблена учора.
Нюхнули пляму і суддя, і прокурор.
І справа розповзлась на половину:
Бо, запах плями не Шанель, різниться і кольор,
А розмір співпадає - значить, винен!
-Куди подів цемент, цілий вагон?
Пропив, мабуть, бо бач, не викисаєш.
Ганьбиш порядність, чесність, право і закон,
І ще й законом місце підтираєш!
- Я протестую! - Адвокат спіймав
Прокуратуру за гадючими словами, -
Ніякого закону на папері зафіксовано нема,
Тут на папері фактом лише пляма!
Що скаже на цю пляму Президент?
Та тут Левко засідання урізав:
-Дозвольте, Ваша честь, вже на експеримент,
Бо баланда у карцері не свіжа...
Суддя терези «правосудія» сховав
І окуляри зняв. Але Левкові
Надутись шанс і виправдатись місяць дав,
Дослідження призначив додаткові.
А біля станції, поки ішли суди
І пляму прокурор в статтях тлумачив,
Росли котеджі, вілли, торговельні плаци і ряди,
Й цементу вкраденого в тім ніхто не бачив.
2013р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0952 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0952 seconds