ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Після грози або Таке буває у житті...
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.




До раю навряд чи потраплю я -
Гріхи не пускають на волю.
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.

***
Не стерпіла байдужість і втому,
Може, варто сказати їм: досить!
Я померла пів-вічності тому,
А ніхто не помітив і досі...
***
І стільки болю у душі,
Вона від нього аж німіє,
А всі близькі - такі чужі!
Своєю стати їм не вмію.

Нема рятунку в забутті.
Безсонням виплакані ночі.
Таке буває у житті,
Та я не хочу так! Не хочу!!!




***
В нашім небі раптом загриміло,
І зійшлися хмари звідусіль.
Не бажаю, щоб тобі боліло,
Заберу увесь нестерпний біль.

Я не можу дихати без тебе,
Охолонь, прости і повернись.
І якщо у тому є потреба,
То на мене навіть не дивись.

Просто поруч будь, щоб тільки знала,
Що з тобою справді все гаразд.
А моя любов і не минала,
Їй, коханий, боляче за нас.
***
Я не сплю, та прокинутись хочу.
Хай скоріше біда промине!
О, небесного кольору очі!
Ви не любите більше мене?

Памятаю, як дні ми лічили
І чекали в призначений строк
Нашу доню з такими ж очима,
А росте кароокий синок.

Мов приречена, майже не плачу,
Та згасає надії свіча…
Чи колись у житті ще побачу
Синє небо в коханих очах?



***
Я відповідь собі ніяк не дам:
Невже такою доля бути хоче?
Я мучусь тут, а ти, напевно, там,
А сатана вдоволено регоче…
***
Не завжди, до рук узявши весла,
Сісти в човен маєш на меті...
Щось в душі померло - щось воскресло,
Так буває іноді в житті.

Я тобі довіритись хотіла,
Розказати, що мені болить.
А тепер і ніч осиротіла,
І на двох світанку не ділить.

Прагнула, щоб вислухав і втішив,
Ти ж утік, як справді від мерця.
Я сама зробила тільки гірше,
І мене катує думка ця.


***
Надію у серці плекаю,
Що вернешся, неначе не йшов.
Молюся за нас і чекаю,
Що все переможе любов
***
Не повірю нізащо, мій милий,
Що тепер ми - навіки чужі.
Та не знаю, чи вистачить сили
Не дійти до тієї межі,

За якою настане байдужість,
Що наркозом у душу вповзе.
Боже! Дай нам і силу, і мужність,
Щоб любов переважила все


***
Я не можу заснути й не хочу.
Звідкіля негаразди взялись?
Побажай мені доброї ночі,
Як учора - хоч так відзовись.

Спить самотньо у ліжку синочок,
Рученята і ніжки простер.
Побажай мені доброї ночі -
Все, про що я благаю тепер.
***
Хай тобі насниться наше щастя,
Ми його врятуємо удвох,
Але це тоді нам тільки вдасться,
Як у наших душах буде Бог.

Гордість, нерозважливість і впертість
В щастя бур’янами заплелись...
Хай тебе мої цілунки пестять,
Хоч у снах, як в дійсності колись.




***
Після грози світлішає природа,
Дощем умита, ніжно-запашна.
Після страждання гідна нагорода –
Очищена молитвою душа.

В такій душі - троянди в буйнім цвіті
Радіють, що скінчився буревій.
І ми з тобою, зливою умиті, -
Рідніші на десяток снів і мрій.







Дорогі шанувальники слова! Є привід і наш обов'язок, щоб зібратися!...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-24 03:08:12
Переглядів сторінки твору 4100
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.219 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 10:59:01 ]
Песиместичний початок і оптимістична кінцівка... Цікаво! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:20:33 ]
Мабуть, у житті кожного подружжя бувають такі "грози". Добре, коли вони закінчуються так, як описано у цій підбірці. І саме вірші-смс, у яких ЛГ не приховує власних переживань з приводу непорозуміння, допомогли побачити веселку після грози
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:25:13 ]
Валю, мені ця серйозна робота дуже сподобалася.

З кожною строфою розвиток теми, як на мене, майстерний, глибина почуттів, зміна настрою, як воно буває в житті, самоаналіз, боротьба емоцій, висновки...
Усе як є на серці, чесно, відверто...

Оформлення твору мені також дуже сподобалося, музичний супровід - само собою.

Спасибі, Валю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:26:11 ]
Від мене як мінімум 6!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:21:48 ]
Дякую Вам, Лесю! А за оформлення - Санатору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 11:39:22 ]
Дуже гарно скомпонована підбірка. А якщо зважити, що ці вірші з "жанру" смс, - інтерактивна розмова в онлайні, - то і не бачиться сенсу робити якісь зауваги стосовно поглиблення художності чи образності. Це - реальна розмова двох сердець, яка допомогла їм налагодити стосунки після сімейної грози... Добре, що все налагодилось ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:22:37 ]
Дякую, Галю! А за "гарно скомпонована" - щира подяка Феркові Санатору. Оформлення - це його робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 13:41:47 ]
Таке буває у житті, це правда...Романтичного післягроззя ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:08:06 ]
Дякую і від ЛГ, і від себе:))
У житті чого тільки не буває!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 13:42:04 ]
Ніжно і з любов'ю...
(ЗАберу увесь нестерпний біль)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:10:20 ]
Дякую, Мирославе! Зараз виправлю.
Любов і ніжність насправді - велика сила.
Вони долають ділянки "бездоріжжя" у житті там, де самолюбство, гордість, впертість і кроку ступити не можуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 15:06:03 ]
Ця історія мала б бути настільним посібником молодих і не тільки молодих сімейних пар бо пройнята справжньою жіночою мудрістю...
Чи одна сімя була б спасена від невідворотного, якби його учасники мали подібний собі за основу.
Браво, Попелюшка.
------------------------------------
От дурень Ваш "принц"!
Полінувався шукати по загубленій туфельці...
А якби знайшов, то міг би продати обидві туфельки, а так ні сам не гам ні тобі іншим не дам :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:14:20 ]
Будете сміятися, але саме по "загубленій туфельці" й знайшов. Дякувати Богу, не продав:)) За розміром ноги покупця важко знайти:)
А повчитися у цієї "грозовиці" і справді є чому, як і завжди в історії з чужими граблями. Тільки чомусь більшості людей таки хочеться наступити на свої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 19:45:22 ]
Усе переможе любов!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 21:32:45 ]
Дякую, Оленко!
Так, любов сильніша за обрАзи, амбіції, принципи...