ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Сірий Сергій, Тарабій Михайло, Базів Микола, Гентош Іван, Олехо Оле

 Пісня про лоно (поетична секс(т)опародія) (18+)

З-під ковдри твій вигулькнув кущик
Русявий у повній красі.
...
Й медову приховував лунку,
Де зночі топив я свій «ах!»

І знов я пірнув поміж ніжки,
Щоб стати й світанком твоїм.
....................................................Сергій Сірий

Щасливий я в твоєму лоні.
..................................................Михайло Тарабій

Сиджу у лоні, вдячний долі.
Мене теплом своїм зігрій.
Один отут – не воїн в полі,
Сюди ще хоче і Сергій!
.................................................Микола Базів

...До лона – зась! У лоні – Базів!
(Не сам – Сергія запросив!)
..................................................Іван Гентош

Відважно розсунувши ніжки,
шукав твою лунку мій «ах!»

Як треба – шугну в ополонку,
що виросла з лунки між ніг.
..................................................Олександр Олехо

Наснилася лунка медова
В роздоллі росистих "кущів"...
Він біля оази тієї
...як серпик...висів...
Вона не прикрила ніжки,
Чекала чогось...
...................................................Параска Коливашаласка

С. Сірий, М. Тарабій, М. Базів, , І. Гентош, О. Олехо, П. Коливашаласка

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-29 15:08:02
Переглядів сторінки твору 8072
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.038 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 15:12:20 ]
:))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 15:19:53 ]
Оргія продовжується? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 15:22:55 ]
та да :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 15:25:36 ]
та-да-да-да! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 15:31:35 ]
Ось так, Лілю, публікувала тут пристрасні вірші - і у що це вилилось! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 15:44:55 ]
ага:) у фонтан еротичних пародій і післяпародій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 15:55:40 ]
приєднаєшся? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 16:01:24 ]
ага) уже!

Вже стільки перебачило те лоно
Гарячих «охів» і медових «ахів»! –
Ти в мене класна, та невірна, жоно!
А я усе пишу й пишу, невдаха…
Повис мій «серпик» - перестигле гроно…
Куди мені до оргій – скромна муза
Мене тримає у зірок полоні,
Тому цнотливість зберігати мушу.
Пишу я не про втіхи, а про вічне!
Моя жона тим часом скаче в гречку.
Лиш «ехи» вириваються трагічно,
Такий от я поет… нудний і гречний…))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 16:06:55 ]
Ми одні такі у світі, і кохання наше вічне.
Навіть неба ти не бійся, лиш дивись мені у вічі.
Понад го́ри сонце сяє, срібний місяць за горо́ю, одне друге доганяють,
ми ж кохаємось з тобою.

Дружино́нько, серце мо́є, ми з тобою лиш удвоє,
Я кохаю очі тво́ї до безумства, мила мо́я…
Дружино́нько, серце мо́є, ми з тобою лиш удвоє,
Я кохаю очі тво́ї до безумства, мила мо́я…
Дружино́нько, серце мо́є, ми з тобою лиш удвоє,
Я кохаю очі тво́ї до безумства, мила мо́я…
Дружино́нько, серце мо́є, ми з тобою лиш удвоє,
Я кохаю очі тво́ї до безумства, мила мо́я…
Мила мо́я…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 16:07:48 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 16:10:28 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-29 15:13:17 ]
Швидка реакція. Це плюс. А мінус - свою пародію я видалив, а цитати з неї залишилися. Як бути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 15:19:13 ]
Моя вина - треба було спершу свою пародію публікувати, а коментар до Вашої - а, взагалі не треба було його публікувати! Не сподівався на Вашу таку миттєву реакцію. Може, повернете, якщо залишилась копія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-29 15:40:21 ]
Або попросіть Редакцію Майстерень - адміністратор сайту у змозі зробити backup і повернути те, що було щойно видалено (навіть разом із коментарями).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-29 17:49:25 ]
Що ж Ви моє завершальне" ОСЬ "із цитати викинули, Емільчику? А самі хвалили...І вір після цього міським хлопцям, що баксами підкурюють!!!:) ХІ-ХІ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-30 09:52:00 ]
І ніде я його не викинув, воно є, там, в кінці останнього цитованого слова... :)
Ой, не варто скромній дівчині, яка щойно із села в столицю приїхала, вірити таким метросексуалам, що від 100-доларової купюри кубинські сигари прикурюють, ой, не варто!.. :))
Мені - можна! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-29 17:59:11 ]
ОЙ, прикурюють:) Пардон!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-30 09:54:06 ]
Та ні, якщо добре попросити, то вони і підкурити можуть. :) Сіль ву плє, мадмуазель!) Мерсі боку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 18:57:44 ]
а боже ж мій... що коїться??? :) поетична секс(т)опародія), діопародія... (прикрила очі двома руками і пішла сміятися далі і... вмиватися!... бо вже живіт болить, очі повні сліз, косметика геть потекла...) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-30 09:59:09 ]
Живіт - то таке, а от косметики таки шкода - дорога, певно, французька?.. :)
Щиро радий за небайдужих читачів - це ж яке задоволення для авторів викликати такі емоції!
Насмілюся подякувати Вам від нас усіх, Людмило!