ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 ***

…І все ж таки згадай мене колись…

Л.Костенко

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-11 12:48:17
Переглядів сторінки твору 4974
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.438 / 6  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 14:56:43 ]
…Напевне буду «сонечком» червоним -
комашкою на кінчику мізинця,!!!Світле ніжне, навіть, трошки еротичне зізнання вабить своїм одкровенням, примушує побачити сонце, свіже небо, злетіти в парі з коханим....Просто, примушує жити!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 18:10:01 ]
Я радію, Юлю, що мій вірш своїми образами додав Вам гарного настрою ))
Дякую за таке емоційне прочитання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 16:26:34 ]
А оцінити Вас, нажаль, не можу. А так :6:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 18:10:57 ]
То не обов'язково. Але за бажанням трудящих... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-11 16:34:28 ]
Галю, яка Ви молодець, що опублікували цей сонячний життєствердний вірш!
Спасибі!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 18:13:10 ]
Узгодила деякий момент перегуку з пані Нілою (дуже вдячна їй за розуміння), і - на люди. :)
Спасибі Вам, Лесенько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-11 19:42:05 ]
Галино, Ви спопелили мене жаром поцілунків! Дякую за чудового ліричного вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 19:51:21 ]
Вау! )))
То не я, Юрку, - то, мабуть, полуденне сонце Луганщини ))
А взагалі - бажаю Вам і ранкових, і полуденних, і вечірніх... Докторська захищена - пора і про особисте життя подумати. )
Дякую за почуття гумору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 21:28:01 ]
Як гарно... Заздрю тому, кому це присвячено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 23:37:19 ]
Дякую, Інно! Може таки усміхнеться... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 21:57:52 ]
...епіграф чудовий, вірш суголосний епіграфу! А почуття суто Ваші Дещо не зрозуміла малюнку вірша... але ... зайду ще, переосмислю! Бо ... Емоції, емоції! Дякувати Богу, на них ще податок не ввели! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 23:46:52 ]
Дуже вдячна, пані Людмило, що знайшли час і можливість ознайомитись і відгукнутися!
До речі, колись у юності, довший час не вважала за потрібне писати щось своє, бо на кожну свою емоцію знаходила відповідний вірш Ліни Костенко )
А "малюнок" цього мого вірша начебто класичний (принаймні мені так видається): Вона і Він. Вона любить, але стосунки не складаються, бо Вона не може миритися з тим, що Він не належить їй повністю. Вона вирішує припинити стосунки - перейти у розряд спогадів. Вона любить свої спогади про нього і хоче, щоб Він теж її пам'ятав і згадував з приємністю... щось отаке... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 22:24:20 ]
Щиро- сповідальне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 23:48:27 ]
Є трохи...
Дякую, Світланочко, що заглянули і відгукнулись! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-11 23:25:15 ]
Цікава і мила замальовка.
Перших шість рядків - інтимно-ніжні і абсолютно зрозумілі А от фразу:
"Лиш тим, що ВЗАХОДІ, - не хочу бути,
аби з тобою не прощатися щоденно." не можу осмислити.
У третій строфі хто - сонечко чи комашка, "ЯКЕ ось-ось розправить свої крильця"?
А може, то я в опівнічній порі чогось не "доганяю"? - Тоді не варто звертати уваги:
" усміхнись. Нічого більш не треба…":)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-12 00:38:39 ]
Рада вітати, пане Мирославе! )
Може порадите, як краще висловити думку, що ЛГ не хоче бути сонцем, що заходить, бо воно мусить прощатися на ніч з коханим. "Взаході" - похідне від "навзаході" Лесі Українки (див.Леся Українка "Бояриня"
"Ти б тута розбудив Оксану, синку,
Навзаході недобре спати хворим."
"С т е п а н (підводиться і подає Оксані руку)
Ходім, я заведу тебе до хати.
Бач, сонце вже навзаході.
О к с а н а
Ходім
(Спираючись на руку Степанову, іде до будинку.
Не доходячи рундука, спиняється і обертається,
дивлячись на західне сонце, що вже зникає за обрієм).http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=119&bookid=0 )
Хоча можна вжити і "західне", воно теж є у наведеному уривку. Але воно мені видалось занадто простим. "Взаході" - якесь цікавіше, як на мене. Можна взагалі скопіювати Лесине "навзаході":
...лиш тим - навзаході - не хочу бути...
Стосовно комашки - згідна з Вами,- "яка", або взяти пояснення про комашку в дужки, то буде "сонечко" червоне - "яке". Дякую за уважність!
Усміхаюся! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-12 08:58:24 ]
Вітаю! Будемо вважати це слово (взаході) новоутвором - це нормально. Бо і у Л. Українки, і в Панаса Мирного ("Поки дійду, то й сонце навзаході буде...") вживається "навзаході". Це слово є також і у словниках, на відміну від "взаході".
Натхнення!
З повагою та усміхом!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-13 01:09:18 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-12 23:55:56 ]
Нічого більш не треба…
Хочу сонечка і райдугу після дощу... А то загрозило нині і якось так мулько на душі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-13 01:18:58 ]
Я Вас розумію, Ксеню. Сама така. Після "грози" часом теж мені мулько - все перебираю у думках, чи не занадто "гриміла" і "блискала"... Але чомусь думається мені, що "опоненти" таким не мучаться... То ж і нема чого себе гризти. А сонечко і райдуга обов'язково будуть! :)
Дякую, що заглянули на мою сторінку!