ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Ланжерон
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Бджілка
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Блискавка (тріолет)
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Небеса з діамантів, поля з полуниці
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
***
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
А потім був лютий
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
Я - пас!
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
***
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Сокіл
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Юркодар - 106
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Не пусті слова
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
* * *
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Зараза
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Малорос (рондель)
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 ***

…І все ж таки згадай мене колись…

Л.Костенко

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-11 12:48:17
Переглядів сторінки твору 4755
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.438 / 6  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 14:56:43 ]
…Напевне буду «сонечком» червоним -
комашкою на кінчику мізинця,!!!Світле ніжне, навіть, трошки еротичне зізнання вабить своїм одкровенням, примушує побачити сонце, свіже небо, злетіти в парі з коханим....Просто, примушує жити!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 18:10:01 ]
Я радію, Юлю, що мій вірш своїми образами додав Вам гарного настрою ))
Дякую за таке емоційне прочитання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 16:26:34 ]
А оцінити Вас, нажаль, не можу. А так :6:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 18:10:57 ]
То не обов'язково. Але за бажанням трудящих... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-11 16:34:28 ]
Галю, яка Ви молодець, що опублікували цей сонячний життєствердний вірш!
Спасибі!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 18:13:10 ]
Узгодила деякий момент перегуку з пані Нілою (дуже вдячна їй за розуміння), і - на люди. :)
Спасибі Вам, Лесенько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-11 19:42:05 ]
Галино, Ви спопелили мене жаром поцілунків! Дякую за чудового ліричного вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 19:51:21 ]
Вау! )))
То не я, Юрку, - то, мабуть, полуденне сонце Луганщини ))
А взагалі - бажаю Вам і ранкових, і полуденних, і вечірніх... Докторська захищена - пора і про особисте життя подумати. )
Дякую за почуття гумору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 21:28:01 ]
Як гарно... Заздрю тому, кому це присвячено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 23:37:19 ]
Дякую, Інно! Може таки усміхнеться... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 21:57:52 ]
...епіграф чудовий, вірш суголосний епіграфу! А почуття суто Ваші Дещо не зрозуміла малюнку вірша... але ... зайду ще, переосмислю! Бо ... Емоції, емоції! Дякувати Богу, на них ще податок не ввели! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 23:46:52 ]
Дуже вдячна, пані Людмило, що знайшли час і можливість ознайомитись і відгукнутися!
До речі, колись у юності, довший час не вважала за потрібне писати щось своє, бо на кожну свою емоцію знаходила відповідний вірш Ліни Костенко )
А "малюнок" цього мого вірша начебто класичний (принаймні мені так видається): Вона і Він. Вона любить, але стосунки не складаються, бо Вона не може миритися з тим, що Він не належить їй повністю. Вона вирішує припинити стосунки - перейти у розряд спогадів. Вона любить свої спогади про нього і хоче, щоб Він теж її пам'ятав і згадував з приємністю... щось отаке... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 22:24:20 ]
Щиро- сповідальне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-11 23:48:27 ]
Є трохи...
Дякую, Світланочко, що заглянули і відгукнулись! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-11 23:25:15 ]
Цікава і мила замальовка.
Перших шість рядків - інтимно-ніжні і абсолютно зрозумілі А от фразу:
"Лиш тим, що ВЗАХОДІ, - не хочу бути,
аби з тобою не прощатися щоденно." не можу осмислити.
У третій строфі хто - сонечко чи комашка, "ЯКЕ ось-ось розправить свої крильця"?
А може, то я в опівнічній порі чогось не "доганяю"? - Тоді не варто звертати уваги:
" усміхнись. Нічого більш не треба…":)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-12 00:38:39 ]
Рада вітати, пане Мирославе! )
Може порадите, як краще висловити думку, що ЛГ не хоче бути сонцем, що заходить, бо воно мусить прощатися на ніч з коханим. "Взаході" - похідне від "навзаході" Лесі Українки (див.Леся Українка "Бояриня"
"Ти б тута розбудив Оксану, синку,
Навзаході недобре спати хворим."
"С т е п а н (підводиться і подає Оксані руку)
Ходім, я заведу тебе до хати.
Бач, сонце вже навзаході.
О к с а н а
Ходім
(Спираючись на руку Степанову, іде до будинку.
Не доходячи рундука, спиняється і обертається,
дивлячись на західне сонце, що вже зникає за обрієм).http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=119&bookid=0 )
Хоча можна вжити і "західне", воно теж є у наведеному уривку. Але воно мені видалось занадто простим. "Взаході" - якесь цікавіше, як на мене. Можна взагалі скопіювати Лесине "навзаході":
...лиш тим - навзаході - не хочу бути...
Стосовно комашки - згідна з Вами,- "яка", або взяти пояснення про комашку в дужки, то буде "сонечко" червоне - "яке". Дякую за уважність!
Усміхаюся! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-12 08:58:24 ]
Вітаю! Будемо вважати це слово (взаході) новоутвором - це нормально. Бо і у Л. Українки, і в Панаса Мирного ("Поки дійду, то й сонце навзаході буде...") вживається "навзаході". Це слово є також і у словниках, на відміну від "взаході".
Натхнення!
З повагою та усміхом!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-13 01:09:18 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-12 23:55:56 ]
Нічого більш не треба…
Хочу сонечка і райдугу після дощу... А то загрозило нині і якось так мулько на душі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-13 01:18:58 ]
Я Вас розумію, Ксеню. Сама така. Після "грози" часом теж мені мулько - все перебираю у думках, чи не занадто "гриміла" і "блискала"... Але чомусь думається мені, що "опоненти" таким не мучаться... То ж і нема чого себе гризти. А сонечко і райдуга обов'язково будуть! :)
Дякую, що заглянули на мою сторінку!