ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Як хлопці хотіли швидко розбагатіти
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
1962. Ніхто
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
ну-ну…
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
З голосу Евріпіда
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
* * *
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
Сховане тимчасово
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
Валерій Шевчук
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
* * *
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Коханій, якої не існує
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Замальовка з натури. Думки…
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
* * *
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Тільки вір, кохана
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Ассоль
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено
вірш видалено

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-07-02 00:09:06
Переглядів сторінки твору 4483
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 00:09:35 ]
... отакі справи...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-02 15:51:58 ]
як я розумію - діагноз іде на покращення:)
там одруківка - місті=місці

мені сподобалося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 16:29:56 ]
"жінкою", "вони зачали" (непорочне зачаття я у д.в. відкидаю) - це перше, що помітило моє око, а не я (в мені теж відбуваються незначні і безпечні роздвоєння - ні, не особистості, а примітивно-функціональне відокремлюється від штучного або генетичного).
Я десь на сайті бачив однакові вірші. Одного разу (тобто, здається, першого разу) автор був розкритикований. У нього були вірші на зразок (хай вибачть мені цензори та жіноча половина) "срала-мазала-казала". Згодом вони трішки змінились, думки вибудувались у щось більш логічне або не логічне, але струнке, і той автор прийшов з ними ж. Зовсім инша справа. Його зустріла слава.
І питання тут, скоріше, не в технологіях, а у другому погляді читача на те ж саме, щоправда, не без додаткової роботи над текстами.
Цікаві твої твори. У цьому мені багато чого сподобалось, особливо про вагітности у заключній частині. Голова, яка в пакунку - з певними обмовками.
Це не якась оцінка і не розгляд, а побіжний (виконаний нашвидку) відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 17:43:32 ]
Ксенія Озерна - дякую (в т.ч. за виправлення) - Ви мені допомогли.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 17:48:18 ]
Семен Санніков - дякую, друже; так само і за виявлені помилки: після написанні читав-читав - і не побачив :)
Дуже радий, що за відсутності на поточній стрічці - вже є 15 переглядів.
лише коментарі і є єдиним джерелом привороту (тобто публікуються, що всі бачать).
О часи, о звичаї!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-02 19:20:23 ]
я був кульбабою, а моя голова захмелілим джмелем,
який упав з кульбаби…>;
моя голова – це все, що у мене є:
я в ній живу,
в ній ховаються Марія і Йосип з Ісусом від Ірода;
в моїй голові Дніпро – це вуса Т.Шевченка,
а вуса Т.Шевченка – це міст Патона через Дніпро;
якщо мою голову кинути в хмари,
вона стане схожою на лінивий вареник в сметані із цукром;


Костянтине - ти тесля, котрий витісує двері у майбутнє (або уже витесав, поставив і живишся майбутнім, кидаючи крихти зі столу нам, голодним і лінивим:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 20:00:14 ]
Вражена...перечитую...Цікаво, глибоко, нестандартно...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 17:51:05 ]
Ксенія Озерна, Світлана Костюк - дякую.
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 15:28:50 ]
Цікаво, оригінально(Ваша фішка!)!"Веселка -вагітна метеликами, метелики - вагітні поцілунками" - це дуже гарно! Тільки спочатку ЛГ чоловічого роду (" я підійшов" ), трохи далі - жіночого("я буду твоєю онукою").Чи мається на увазі тільки голова? Але не стикується з попередньою фразою. Замість"мене вибачив" треба "мені вибачив".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 19:20:13 ]
Марійченко Затія - дякую за зауваження (виправлю); стосовно твору - то це "такий собі" сюрреалістичний дотик до потойбіччя: головний герой, розгорнувши пакунок, що отримав на пошті, побачив там свою голову, він поглянув у дзеркало - і дійсно був без голови; після усвідомлення, що голова - це інша субстанція, тіло, як носій суті головного герою, продовжило свою оповідь, а голова почала розповідати своє; врешті решт ця ситуація двох різних оповідок, як зясовується в останній фразі, є виокремлення почуттів живої стоти за мить до народження: коли зявився на світ, але ще не живеш...
:)