ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено
вірш видалено

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-07-02 00:09:06
Переглядів сторінки твору 4629
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 00:09:35 ]
... отакі справи...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-02 15:51:58 ]
як я розумію - діагноз іде на покращення:)
там одруківка - місті=місці

мені сподобалося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 16:29:56 ]
"жінкою", "вони зачали" (непорочне зачаття я у д.в. відкидаю) - це перше, що помітило моє око, а не я (в мені теж відбуваються незначні і безпечні роздвоєння - ні, не особистості, а примітивно-функціональне відокремлюється від штучного або генетичного).
Я десь на сайті бачив однакові вірші. Одного разу (тобто, здається, першого разу) автор був розкритикований. У нього були вірші на зразок (хай вибачть мені цензори та жіноча половина) "срала-мазала-казала". Згодом вони трішки змінились, думки вибудувались у щось більш логічне або не логічне, але струнке, і той автор прийшов з ними ж. Зовсім инша справа. Його зустріла слава.
І питання тут, скоріше, не в технологіях, а у другому погляді читача на те ж саме, щоправда, не без додаткової роботи над текстами.
Цікаві твої твори. У цьому мені багато чого сподобалось, особливо про вагітности у заключній частині. Голова, яка в пакунку - з певними обмовками.
Це не якась оцінка і не розгляд, а побіжний (виконаний нашвидку) відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 17:43:32 ]
Ксенія Озерна - дякую (в т.ч. за виправлення) - Ви мені допомогли.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 17:48:18 ]
Семен Санніков - дякую, друже; так само і за виявлені помилки: після написанні читав-читав - і не побачив :)
Дуже радий, що за відсутності на поточній стрічці - вже є 15 переглядів.
лише коментарі і є єдиним джерелом привороту (тобто публікуються, що всі бачать).
О часи, о звичаї!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-02 19:20:23 ]
я був кульбабою, а моя голова захмелілим джмелем,
який упав з кульбаби…>;
моя голова – це все, що у мене є:
я в ній живу,
в ній ховаються Марія і Йосип з Ісусом від Ірода;
в моїй голові Дніпро – це вуса Т.Шевченка,
а вуса Т.Шевченка – це міст Патона через Дніпро;
якщо мою голову кинути в хмари,
вона стане схожою на лінивий вареник в сметані із цукром;


Костянтине - ти тесля, котрий витісує двері у майбутнє (або уже витесав, поставив і живишся майбутнім, кидаючи крихти зі столу нам, голодним і лінивим:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 20:00:14 ]
Вражена...перечитую...Цікаво, глибоко, нестандартно...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 17:51:05 ]
Ксенія Озерна, Світлана Костюк - дякую.
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 15:28:50 ]
Цікаво, оригінально(Ваша фішка!)!"Веселка -вагітна метеликами, метелики - вагітні поцілунками" - це дуже гарно! Тільки спочатку ЛГ чоловічого роду (" я підійшов" ), трохи далі - жіночого("я буду твоєю онукою").Чи мається на увазі тільки голова? Але не стикується з попередньою фразою. Замість"мене вибачив" треба "мені вибачив".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 19:20:13 ]
Марійченко Затія - дякую за зауваження (виправлю); стосовно твору - то це "такий собі" сюрреалістичний дотик до потойбіччя: головний герой, розгорнувши пакунок, що отримав на пошті, побачив там свою голову, він поглянув у дзеркало - і дійсно був без голови; після усвідомлення, що голова - це інша субстанція, тіло, як носій суті головного герою, продовжило свою оповідь, а голова почала розповідати своє; врешті решт ця ситуація двох різних оповідок, як зясовується в останній фразі, є виокремлення почуттів живої стоти за мить до народження: коли зявився на світ, але ще не живеш...
:)