Поциганчена огнями

а котка дорога снить колесами-
всіяна роменами, даліється.
ллє гітара-кочовичка скресними
звуками, яріє пісня..Ти оця

Доля , що коловоротить кострища,
і чифірні ночі недовиспані,
ти мене розвітрюєш-а хто ж і ще?
конокраде, збавче тихо-дихання.

Вороні спідниці та облачення
в русі як вітрила проти просині.
Кров моя огнями поциганчена-
сни твої - моїми взорухоблені.

дзвони зір на грудях перетрясую,
в танці ізкипаю. Перекотисті
пристрастей моря гойдають рясою,
сіють перла у любові волості.

Не боїшся вихорів розгнузданих?
не страшишся, що згориш у полум"ї?
що зблукаєш у моїх - у Тустанях?..
Вічне: в Небо лет - серцями голими.

Роксолана Вірлан