Цього разу, Роксоланко, це не Карпати, а моя рідна Жовківщина, розташована на мальовничому горбогірному пасмі Розточчя.
А коли хто завітає - залюбки познайомлю з цією красою!:)))

:))) Ото бачите, Мирославе, так присмачили текст, що читачка втратила орієнтацію: залетіла з Жовківщини аж y Карпати :)))
а гарно ж би було відвідати Ваші терени.

Василю, тобі як комонникові без проблем можна перевірити усі ті почуття, посадивши на коня кохану супутницю і відвідавши розточанське довкілля!:)
А наразі - дякую, що уловив своїм пильним оком те, що відчував ЛГ)))

Роксолана і Василько, Друже, мені натякнули, що мандрівка ще не закінчена. Але, може, обійдеться:)))
(у третьому рядку приспівів - по 10 складів: у трьох приспівах це «Не все одразу, не все одразу", а в 4-му- "вернімо разом в оту оазу")

Дякую за участь у мандрівці!)))

Зелений туризм запрошує!:)))

В одному з моїх віршів - "Риболовля" є такі слова:

"А комарі — ця помилка природи —
Знать, пережили свій голодомор:
Діждалися, нарешті, нагороди,
Й немає спасу від отих потвор."

Тому не варто допускати другого голодомору, бо зжеруть:)))

Дяка Михайле, що підставив клаптик свого тіла для тих звірюк!)))

та який там клаптик! заліз на жердину та й ну його опудалом вахту нести... інновація! Болотяний загар - випустити пар!
((((( ... півлітру забув....

Радий вітати, Юрку, на Жовківщині! Комарі не перебирають: свій чи приїжджий:)))
А щодо музики, то це - пісня, і писався вірш як пісня. На жаль, вона є у запису лише в любительському авторському виконанні.
Тішуся, що сподобалося!

Лесю! Оскільки Ви приєдналися до Юрка, то моя відповідь на його коментар цілком стосується і Вас: комарі не перебирають:)))

А який?:)))
До речі, оскільки Ви наближені до тіла Парасі, у мене для неї було вітання "Споглядання" (http://maysterni.com/publication.php?id=93364). Шепніть їй на вушко, нехай почитає:)))

Парася ж там уже писала своє "вав" . І тут каже: ВАВ! ВАВ! ВАВ!

Та де ж то ВАВ, Парасю, то позичене в мене ЙОЙ!:)))
Але все одно моцно дякую!