Кучерук Віктор
поезія “ Я до тебе непомітно …”
збірка “Красива ти, моя любове…”,Тернопіль, 2013


"Я до тебе непомітно
На світанні підкрадуся
І диханням, наче вітром,
Сколихну волосся русе.
Розімлілу в сонній млості,
Роздивлюся безсоромно.
Упаду рішуче в постіль, -
Нетерплячий, невгамовний.
Поцілунками покрию
Вушка, очі, щічки, губи.
Всю тебе – од п’ят до шиї
Облоскочу, приголублю.
Обласкавлену, без тями,
Господиню беззахисну, -
Обплету, мов хміль, руками,
До грудей, як скарб, притисну.
І зітхнеш ти – безпорадна,
Розпашіла неабияк, -
І єдиним простирадлом
Нас од сорому прикриєш…"

Пародія

Підкрадався тихо-тихо
(Хоч би не хрустіли кості)
Планував – неначе вихор
Упаду рішуче в постіль
Розцілую розімлілу…
У нічнушці… Де та втома?
І від того аж по тілу
Чи мурашки,чи судома!
А як стану цілувати –
Не уникну, певно, згуби,
І у шию, і у п’яти
І у вушка, і у губи!
Невгамовно, нетерпляче
Обів’ю руками вміло!
Губи сохнуть, серце скаче,
Тіло наче заніміло!
Ближче й ближче з кожним кроком
По дорозі скинув светра,
Та спіткнувся ненароком
Не дійшов лише півметра…
А тоді зірвалась мила!
Ще горю – чи то погода?
Безпощадно відлупила!
…Простирадла тільки шкода.


02.08.2013