ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Птахокардія


У мене – птахокардія.
Жодна пігулка не діє.
Птаха вільготності просить,
А понад вербами – осінь…

Грім…
Не змикалися вії.
Крила над кавою грію.
Неміч зросла – незнайома,
Кличе у спалахи з дому…

Серцем ловила сніжинки…
Боже, коли ж ті обжинки?!
Аркуші білі… Пречиста.
Падає граду намисто…

Хмар теракотові глеки.
Неміч, ти згинеш до спеки?
Так відпускалася цнота –
В бік аритмії польоту.

Літо.
Пахотнява…
Груші.
Ближні, скликати вас мушу.
Аж в пересмішниці Ворсклі
Крила торішні прижовклі.

Осінь.
Обжинки.
Радіти б!
Вжинок очима зігріти б!
Сипано гречки і проса…
Впала пір`їна в покоси…

Думно.
Самітно.
Терпляче...
Зал в піцерії "Бокаччо".

Віхоли...
Байкове літо.
Аркуші – в сонячних мітах.

Так, воріженьки: я – хвора.
Тінь.
За грудиною – сорок…




2013








Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-03 12:19:55
Переглядів сторінки твору 2782
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.13 10:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 14:33:31 ]
Шановна Світлано, наберусь нахабності ще раз прокоментувати своє бачення Ваших віршів. По-перше банальність і простота - це не синоніми і як би простоту не осміювали, вона є основою багатьох творів, що уже стали класикою. По-друге, я не пропоную навмисне звужувати Ваш поетичний лексікон, а лиш не зловживати рідковживаними словами. На межі простого і оригінального балансує гармонія, а її відчувають усі, а не тільки такі, вибачте, як Ви і схожі на Вас. Наглядний приклад - Ваш останній вірш, на сторінці якого я пишу цей коментар. Читається легко, мелодійно, наповнений почуттями і серцем. Якщо моє, не надто фахове,
втручання у Ваш творчий процес Вам не до вподоби, я зрозумію. Всього найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-09-03 15:57:31 ]
Олександре, про "нахабність" тут не йдетьтся. Радити мені справді зайве, бо в кожного свої порадники. Є в мене людина, якій я довіряю). А ще: "Шукайте цензора в собі", цю пораду я почула давно). На ФБ нещодавно читала, що смак до поезії відбивається ще в школі. Не претендую на ролю найкращої поетки сучасності, але... писати просто таки не хочу.
Заходьте, читайте...)))
Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2013-09-03 18:26:36 ]
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-09-03 21:17:49 ]
Дякую, Тамаро).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Розвадовська (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-03 23:39:57 ]
Чудовий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-09-03 23:54:43 ]
Я старалася). Дякую, Ірино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-09-05 07:49:14 ]
Таки чудовий! Нічого зайвого, все доречно, глибоко, прозоро...