ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Страждає земля...
Зруйновані ферми, хати Село заросло бур’янами,
Зруйновані ферми, хаткИ...
А тут же бабусі та мами
Трудилися, юні, меткі!

Родили поля і городи,
Розкішні садочки цвіли.
Найвища була нагорода –
Пухкий коровай на столі.

І пращури діток учили
Вклонятися рідній землі...
Сумують забуті могили
На цвинтарі в мертвім селі.

Та й села зникають у краї -
Уже «перспектива» не та...
І молодь сьогодні втікає
В чужі та далекі міста.

Немає кому лікувати
Отруєні ріки, поля...
Страждає згорьована мати –
Свята українська земля!

2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-10 22:51:19
Переглядів сторінки твору 3269
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.371 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 23:02:34 ]
Це точно... Сумно і боляче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 09:05:10 ]
Щиро дякую, Валентино! Боляче дивитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 02:31:48 ]
Село... Земля... Одвічна біда України - згадаймо Шевченка, Кобилянську, Стефаника... Вірш, настояний на болю! І водночас маю пропозицію - сподіваюся, ви не образитеся. Якби четверту строфу подати, наприклад, у такій редакції:

А села зникають у краї -
Уже «перспектива» не та...
І молодь сьогодні втікає
В чужі та далекі міста.

Уникаємо дієслівної рими, підвищуємо прозорість!
Творчих натхнень Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 09:09:53 ]
Дякую, Юрію! Скористалась Вашою слушною порадою.
Рада, що Ви так розумієте цю болючу тему.
Ще раз дякую за доброзичливість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 09:57:05 ]
Тема справді болюча, та навряд чи сільські батьки-матері хочуть, щоб їхні діти лишалися у селі. То хто ж відродить вимираючі села, хто увіллє свіжу кров? Питання риторичне. Щодо "страждає українська земля"... Я часто думаю: мабуть, земля наша звикла, і вже не страждає). У мене теж є вірш про вимираючі села, і колись мені зауважив один автор молодий:"Чому ви пишете "конає степ..."? У нас все засіяне!"... Не усі помічають сконання сіл та піль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 11:31:27 ]
Так, Світлано, все це гірка правда. А найстрашніше, що люди вже до цього звикають...
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 10:18:08 ]
Поети, як лакмусові папірці. Гостріше за інших реагують на дійсність. Болюча і все актуальніша, на жаль, тема...
(Якщо має бути саме "кАрАвай", як діалектне, то доцільно його взяти у лапки, бо у словнику я знайшла "кОрОвай", як загальну назву святкового хліба).
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 10:18:30 ]
Поети, як лакмусові папірці. Гостріше за інших реагують на дійсність. Болюча і все актуальніша, на жаль, тема...
(Якщо має бути саме "кАрАвай", як діалектне, то доцільно його взяти у лапки, бо у словнику я знайшла "кОрОвай", як загальну назву святкового хліба).
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 11:34:34 ]
Дякую за мудрий коментар і конструктивне зауваження.
Все таки не можна публікуватись вночі. Спішу виправити. З теплом та повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 10:39:10 ]
Ніночко, дякую за вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 11:36:53 ]
А Вам, Інно, за відгук та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 13:06:18 ]
На жаль, вірш актуальний...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 13:13:03 ]
На превеликий жаль, Затіє! Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 13:06:58 ]
Ніло, з такою захисницею, як Ви,
нашій землі біди не такі вже і страшні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 13:14:18 ]
Ви все жартуєте, Ігоре? Може це й правильно, якщо не можна нічим зарадити... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 19:51:22 ]
Як завжди, класично і майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 17:15:43 ]
Щиро дякую, Миколо! Ваша оцінка дуже окрилює.
Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 01:54:05 ]
Ніло, спасибі за такі теми!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 17:16:38 ]
Лесю! Дуже вдячна за увагу та коментар. Щастя Вам!