ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Россия

"...Ты веками непонятна
Чужеземным мудрецам..."

М. Ножкин

Березки России Глаза, как небо, голубые,
И золотая вьется прядь.
Иваны, Анны да Марии –
Добрее в мире не сыскать.

Но в годы бурные, лихие
Умела за себя стоять.
Да, эта самая Россия
Земли не уступила пядь!

Но терпит бар своих засилье
И лень ей что-либо менять…
Но, Боже, это же Россия!
Ее никто не мог понять.

Когда же вырвется стихия
Отчаянно с ее груди,
Проснется грозная Россия,
Все зло сметая на пути!

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 10:09:38
Переглядів сторінки твору 3515
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.667 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.883
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:21:21 ]
Не уступила "ни пяди". Пардон, конечно, но так правильнее. Конечно, ради рифмы можно было бы и перетерпеть, но уж больно Ваш вариант режет и слух, и глаз.
Как за себя стояла Русь - прекрасно известно, особенно в нынешние времена, когда открылись архивы Министерства Обороны. А если еще когда-нибудь откроются и архивы ЧК-ВЧК-ОГПУ-НКВД и т.д., то "мама моя родная", какая завеса приоткроется.
Страшно мне стало от Вашего стихотворения.
Не накаркали бы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:34:57 ]
Здесь описочка, если не тайный смысл:
" "...Ты веками непонятна
Чужеземным мудоецам..."
Как-нибудь исправите.

Всяческих благ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 11:56:41 ]
Спасибо за подсказку и эмоциональную рецензию, Алексей!
Только я имела ввиду российский народ, который так же страдает от всего. как и украинский...
И когда-нибудь, его терпение лопнет.
С уважением


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 12:06:29 ]
По-моему, это пустопорожнее занятие - думать за кого-то. Именно "думать".
Можно попытаться страдать за кого-то, естественным образом часть страданий взяв на себя. Но об этом следует попросить Бога - и это можно сделать в произвольной форме после обязательного утреннего и ко приему пищи прочтения негромко вслух или про себя
Молитвы Господней, а проще говоря "Отче наш".
Часть страданий обязательно перейдет.
Переходят и болезни как близких, так и дальних родственников.
Нужно лишь попросить вслед за словом молитвы.
И запасаться терпением.
На все воля Божия.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:36:54 ]
"Все зло сметая на пути!"
І шлях, усіяний жертвами переможної ходи? Не усе так просто - перемогти зло і самому не стати його посібником. Народна стихія завжди виносила наверх найбільших циніків і тиранів, що ситуаційно використовували народний гнів на свій зиск. Росія завжди хотіла сильної справедливої руки: царя, генсека, президента. А де ж ту руку взяти? У людини лиш ліва і права, а справедлива - то ілюзія. І хоча Росія - не Україна, але має вона те, що має і як воно буде далі(бунт, розквіт, процвітання, байдужа смиренність)один Бог знає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:35:26 ]
Так, Олександре, страшна та народна стихія!
всім дістанеться лиха. А найбільше, як завжди, тому ж таки нещасливому народу.
З повагою до Вашої думки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 12:11:58 ]
Полезно обращаться и к Нагорной проповеди. Она несет в себе незначительное, на первый взгляд, количество ответов на АБСОЛЮТНО ВСЕ вопросы нашего как священного, так и мирского бытия.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:38:59 ]
Спасибо, Алексей, за Ваши доброжелательные советы! Я читаю православные молитвы.
С искренним уважением к Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-24 17:29:06 ]
Сильно сказано, и россияне позавидывали.
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 21:13:28 ]
Дякую, Ігоре, за підтримку. Вірш, звичайно, не ідеальний. Так прийшло і написалось. Бачите, комусь і не подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 21:45:08 ]
Пядь:
1. Старинная русская мера длины, равная расстоянию между концами растянутых большого и указательного пальцев.
2. Незначительная часть пространства. Ни пяди (земли) не уступить -
(нисколько, даже самой небольшой части).

Я вижу, что практикуется удаление неугодных комментариев.
Этот тоже можно удалить, равно как и все мои предыдущие.
Главное - принять к сведению и не допускать таких вещей как "земли не уступила пядь" (цитировал).

Всяческих благ и приятного прощания :))