ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Россия

"...Ты веками непонятна
Чужеземным мудрецам..."

М. Ножкин

Березки России Глаза, как небо, голубые,
И золотая вьется прядь.
Иваны, Анны да Марии –
Добрее в мире не сыскать.

Но в годы бурные, лихие
Умела за себя стоять.
Да, эта самая Россия
Земли не уступила пядь!

Но терпит бар своих засилье
И лень ей что-либо менять…
Но, Боже, это же Россия!
Ее никто не мог понять.

Когда же вырвется стихия
Отчаянно с ее груди,
Проснется грозная Россия,
Все зло сметая на пути!

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 10:09:38
Переглядів сторінки твору 3193
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.667 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.883
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:21:21 ]
Не уступила "ни пяди". Пардон, конечно, но так правильнее. Конечно, ради рифмы можно было бы и перетерпеть, но уж больно Ваш вариант режет и слух, и глаз.
Как за себя стояла Русь - прекрасно известно, особенно в нынешние времена, когда открылись архивы Министерства Обороны. А если еще когда-нибудь откроются и архивы ЧК-ВЧК-ОГПУ-НКВД и т.д., то "мама моя родная", какая завеса приоткроется.
Страшно мне стало от Вашего стихотворения.
Не накаркали бы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:34:57 ]
Здесь описочка, если не тайный смысл:
" "...Ты веками непонятна
Чужеземным мудоецам..."
Как-нибудь исправите.

Всяческих благ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 11:56:41 ]
Спасибо за подсказку и эмоциональную рецензию, Алексей!
Только я имела ввиду российский народ, который так же страдает от всего. как и украинский...
И когда-нибудь, его терпение лопнет.
С уважением


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 12:06:29 ]
По-моему, это пустопорожнее занятие - думать за кого-то. Именно "думать".
Можно попытаться страдать за кого-то, естественным образом часть страданий взяв на себя. Но об этом следует попросить Бога - и это можно сделать в произвольной форме после обязательного утреннего и ко приему пищи прочтения негромко вслух или про себя
Молитвы Господней, а проще говоря "Отче наш".
Часть страданий обязательно перейдет.
Переходят и болезни как близких, так и дальних родственников.
Нужно лишь попросить вслед за словом молитвы.
И запасаться терпением.
На все воля Божия.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:36:54 ]
"Все зло сметая на пути!"
І шлях, усіяний жертвами переможної ходи? Не усе так просто - перемогти зло і самому не стати його посібником. Народна стихія завжди виносила наверх найбільших циніків і тиранів, що ситуаційно використовували народний гнів на свій зиск. Росія завжди хотіла сильної справедливої руки: царя, генсека, президента. А де ж ту руку взяти? У людини лиш ліва і права, а справедлива - то ілюзія. І хоча Росія - не Україна, але має вона те, що має і як воно буде далі(бунт, розквіт, процвітання, байдужа смиренність)один Бог знає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:35:26 ]
Так, Олександре, страшна та народна стихія!
всім дістанеться лиха. А найбільше, як завжди, тому ж таки нещасливому народу.
З повагою до Вашої думки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 12:11:58 ]
Полезно обращаться и к Нагорной проповеди. Она несет в себе незначительное, на первый взгляд, количество ответов на АБСОЛЮТНО ВСЕ вопросы нашего как священного, так и мирского бытия.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:38:59 ]
Спасибо, Алексей, за Ваши доброжелательные советы! Я читаю православные молитвы.
С искренним уважением к Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-24 17:29:06 ]
Сильно сказано, и россияне позавидывали.
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 21:13:28 ]
Дякую, Ігоре, за підтримку. Вірш, звичайно, не ідеальний. Так прийшло і написалось. Бачите, комусь і не подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 21:45:08 ]
Пядь:
1. Старинная русская мера длины, равная расстоянию между концами растянутых большого и указательного пальцев.
2. Незначительная часть пространства. Ни пяди (земли) не уступить -
(нисколько, даже самой небольшой части).

Я вижу, что практикуется удаление неугодных комментариев.
Этот тоже можно удалить, равно как и все мои предыдущие.
Главное - принять к сведению и не допускать таких вещей как "земли не уступила пядь" (цитировал).

Всяческих благ и приятного прощания :))