ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Вузли
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Россия

"...Ты веками непонятна
Чужеземным мудрецам..."

М. Ножкин

Березки России Глаза, как небо, голубые,
И золотая вьется прядь.
Иваны, Анны да Марии –
Добрее в мире не сыскать.

Но в годы бурные, лихие
Умела за себя стоять.
Да, эта самая Россия
Земли не уступила пядь!

Но терпит бар своих засилье
И лень ей что-либо менять…
Но, Боже, это же Россия!
Ее никто не мог понять.

Когда же вырвется стихия
Отчаянно с ее груди,
Проснется грозная Россия,
Все зло сметая на пути!

2013




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 10:09:38
Переглядів сторінки твору 3654
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.667 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.883
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:21:21 ]
Не уступила "ни пяди". Пардон, конечно, но так правильнее. Конечно, ради рифмы можно было бы и перетерпеть, но уж больно Ваш вариант режет и слух, и глаз.
Как за себя стояла Русь - прекрасно известно, особенно в нынешние времена, когда открылись архивы Министерства Обороны. А если еще когда-нибудь откроются и архивы ЧК-ВЧК-ОГПУ-НКВД и т.д., то "мама моя родная", какая завеса приоткроется.
Страшно мне стало от Вашего стихотворения.
Не накаркали бы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:34:57 ]
Здесь описочка, если не тайный смысл:
" "...Ты веками непонятна
Чужеземным мудоецам..."
Как-нибудь исправите.

Всяческих благ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 11:56:41 ]
Спасибо за подсказку и эмоциональную рецензию, Алексей!
Только я имела ввиду российский народ, который так же страдает от всего. как и украинский...
И когда-нибудь, его терпение лопнет.
С уважением


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 12:06:29 ]
По-моему, это пустопорожнее занятие - думать за кого-то. Именно "думать".
Можно попытаться страдать за кого-то, естественным образом часть страданий взяв на себя. Но об этом следует попросить Бога - и это можно сделать в произвольной форме после обязательного утреннего и ко приему пищи прочтения негромко вслух или про себя
Молитвы Господней, а проще говоря "Отче наш".
Часть страданий обязательно перейдет.
Переходят и болезни как близких, так и дальних родственников.
Нужно лишь попросить вслед за словом молитвы.
И запасаться терпением.
На все воля Божия.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 10:36:54 ]
"Все зло сметая на пути!"
І шлях, усіяний жертвами переможної ходи? Не усе так просто - перемогти зло і самому не стати його посібником. Народна стихія завжди виносила наверх найбільших циніків і тиранів, що ситуаційно використовували народний гнів на свій зиск. Росія завжди хотіла сильної справедливої руки: царя, генсека, президента. А де ж ту руку взяти? У людини лиш ліва і права, а справедлива - то ілюзія. І хоча Росія - не Україна, але має вона те, що має і як воно буде далі(бунт, розквіт, процвітання, байдужа смиренність)один Бог знає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:35:26 ]
Так, Олександре, страшна та народна стихія!
всім дістанеться лиха. А найбільше, як завжди, тому ж таки нещасливому народу.
З повагою до Вашої думки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 12:11:58 ]
Полезно обращаться и к Нагорной проповеди. Она несет в себе незначительное, на первый взгляд, количество ответов на АБСОЛЮТНО ВСЕ вопросы нашего как священного, так и мирского бытия.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:38:59 ]
Спасибо, Алексей, за Ваши доброжелательные советы! Я читаю православные молитвы.
С искренним уважением к Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-24 17:29:06 ]
Сильно сказано, и россияне позавидывали.
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 21:13:28 ]
Дякую, Ігоре, за підтримку. Вірш, звичайно, не ідеальний. Так прийшло і написалось. Бачите, комусь і не подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 21:45:08 ]
Пядь:
1. Старинная русская мера длины, равная расстоянию между концами растянутых большого и указательного пальцев.
2. Незначительная часть пространства. Ни пяди (земли) не уступить -
(нисколько, даже самой небольшой части).

Я вижу, что практикуется удаление неугодных комментариев.
Этот тоже можно удалить, равно как и все мои предыдущие.
Главное - принять к сведению и не допускать таких вещей как "земли не уступила пядь" (цитировал).

Всяческих благ и приятного прощания :))