ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-24 19:15:44
Переглядів сторінки твору 7583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 20:36:18 ]
"...допоки серце не виїсть зима..." - суперобразно...

... а може, усе ж не варто,
як осінь, губити душу,
а сипати в осінь жартом
й трощити думок шкаралущу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 20:50:07 ]
варто, варто...
душу трясти, як грушу:)

...а якщо іще під таку красиву мелодію, то - до зими далеко!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 21:04:31 ]
...а які там грибочки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 21:11:51 ]
!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 20:55:33 ]
Хоч і не просто, та все ж - танцювати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 21:12:31 ]
Тільки так, Наталю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:14:20 ]
ой, а осінь утікає у морози,
обсипає сивими думками,
де я, мамо, де я, тато, - досить,
над снігами, доню, над снігами....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 21:18:42 ]
дякую за експромт, Таню!
головне, не згубитися у снігах)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:25:31 ]
дякую........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 21:26:31 ]
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 23:28:35 ]
Симпатично, але "ве(сь ч)ас " - "весь" - дещо ліниве, нмсд, вирішення, звідси і збіг...
Мені не зовсім зрозумілий сенс: "ослаблі музики
прогнати за обрій"... мУзики чи музИки?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 23:57:38 ]
Тобто у вас "музИки", так? Це, як я розумію, музиканти?
"стояти весь час біля кросен" - напевно бажано б напругу тут іншим чином, аніж "весь час", подати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 23:58:14 ]
Відносно музик - то у цьому слові єдиний наголос, який відповідає ритму вірша і граматиці, тим більше "ослаблі" вжито у множині.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8

музи́ки – множинний іменник

(гуляння з музикою; музика, оркестр)


Щодо "весь час" - то, напевне, і справді ліниве рішення)
виправляюся)))

Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 00:03:13 ]
Тут все одно є, нмсд, якісь тонкощі з "музИками", дуже точне попадання має бути, особливо в дещо архаїчні сенси, аби ці сенси заграли, ожили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 01:24:23 ]
Спробувала змістити акценти. Можливо, тепер точніше і краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 23:59:19 ]
А ще, здається є певні проблеми з ритмізацією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 01:16:35 ]
Вирівняла, здається.

Дякую ще раз!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 09:43:36 ]
Філософсько-образно по наболіле на душі...
Образ кросен нагадав мені мою бабусю, яка весь час щось ткала... Треба було дуже любити ту роботу, яка вимагає дуже багато часу, уваги, точності... Зате які килими і налавники виходили в результаті! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:45:47 ]
Та я вчора філософствувала_правила_змінювала до другої ночі:)
наболіло чи надумалося - хто зна, це все осінь:)
Дякую, Галино!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 10:59:03 ]
«Ти думаєш просто».
Тобто, ти думаєш якось примітивно і неглибоко замислюєшся («ти» - це, природно, якийсь ЛГ).
В мене виникає саме така думка, і вона посилена тією обставиною, що речення (граматично та інтонаційно закінчена мовна одиниця) закінчується трьома крапками.
А, може, насправді все не так, як ми бачимо, а інакше, ось так, наприклад:
«Ти думаєш, просто», бо далі йдеться про станси, які комусь, напевне, ткати досить складно, так само як і «зривати за словом слово, губити, губитися знову».
Після «як осінь» (бо це порівняння) я порадив би поставити кому.
З музиками і мені не все зрозуміло.
З одного боку, прогнати «що?» (у тюремній практиці існує такий іменник як «прогон» російською або «прогін» українською, і він означає циркуляр, який повинен обійти безліч в’язниць, бо когось збираються, наприклад, коронувати), а з другого – викликає двозначне сприйняття. Обидва значення іменника «музики» вже відомі і мені.
Уявляю пародію, у якій винуватець торжества або ОМОН розігнав усіх трупу музик разом з їхньою апаратурою. І смішно, і неприємно.

Без зайвих припущень і критики,
Г.С.