ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Лемберзькі музичні салони польської та австрійської

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-24 19:15:44
Переглядів сторінки твору 8973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:39:44 ]
Дякую, Гарріо, за роздуми. Тепер і мені стали зрозумілішими власні думки. Зараз внесу правки - коми зразу, а от замінити слово буде важче, але я подумаю. Якщо у вас є варіанти, то я розгляну їх із задоволенням. Вам я довіряю.
Відносно пародій - те ж немає заперечень:)
Хай пишуться...
це не завше неприємно:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 07:37:31 ]
немає уже незрозумілих думці музик і т.д.
проганяти - є таке слово, є таке значення, у котрому вжите мною, і його часто усі використовують, проганяти смуток, сон, поганий настрій і т.д. А у кого які асоціації- це інше питання...
http://sum.in.ua/s/proghanjaty
3. перех., перен. Мислено відводити, відштовхувати від себе хвилюючі думи, спогади, відчуття страху, переляку і т. ін. або звільняти кого-небудь від них. Пан Адам кладе руки на стіл і проганяє ними той образ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 245); Їй згадувалось, як він покинув її на поталу, на глум людям, але вона зараз же проганяла від себе ці згадки (Борис Грінченко, II, 1963, 270)....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 11:26:34 ]
Приємно думати, що рукою, котра намалювала ці хисткі, прохололі видива, керувала гаряча душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:40:44 ]
Дякую, Вікторе, гаряче-гаряче!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 13:01:08 ]
Вірш з чудовою енергетикою...
Щоби "просто" відлунювало на весь вірш, може так
Ти думаєш -
просто
стояти завжди біля кросен...
Остання строфа - чудова! Натхнення, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:43:00 ]
Дякую за ще один варіант,
зміню обов'язково.
Навзаєм, гарного творчого настрою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:43:46 ]
Як завжди - з глибоким ліризмом і дуже-дуже поетично. Остання рима - як сімейна дисгармонія. :)). Знаєш, для мене, наприклад, зима завжди люта і сліпа... Якщо б на кшталт такого: допоки коси розвіює вітер і серце не виїсть зима сліпа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 08:59:28 ]
Та ні, цей вірш і так зазнав суттєвих змін - більше, напевне, нічого не мінятиму. Для мене зима - як новий погляд, початок - нове пробудження і бажання поповнити витрачені ресурси)
дякую, Богдане, за твоє бачення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:02:08 ]
Звичайно, Ксень, ніхто не думає, що легко...
Енергетичний вірш, місцями звучить, як мантра "мінливі думки проганяти за обрій..." Сподобалося, файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 11:09:26 ]
Дякую! (від себе і лг_осені)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 11:23:19 ]
Добре, Ксеню. Річ настроєва і цільна. Я б тут нічого не змінював більше, хоча на слові "сИвіти" трохи спіткнувся. Сподіватимемося, що виїсть зима лише бур`яни)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 11:32:44 ]
Привіт! Рада бачити, Ярославе!
Відносно "сивіти" - то, коли ідеться про людину, є два наголоси. Тому, напевне, ставити наголос, щоб це сприймалося, як авторський, думаю, непотрібно.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8

си́ві́ти 1 – дієслово недоконаного виду

(про людину)

Більше нічого не мінятиму. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:49:16 ]
"...мінливі думки
проганяти за обрій
і танцювати останнє па
допоки коси розвіює вітер,
допоки серце не виїсть зима."


Твоє серце не виїсть. Кажу відверто й щиро.

Чудовий вірш! І не кажи, Оксанко, що ти не поет) Просто дуже скромний. А це - рідкість...

Відео гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 07:41:06 ]
Дякую, Лесю, за відгук!
...хіба ж над нами завладає зима після такої осені!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2015-12-21 22:57:57 ]
..."допоки серце не виїсть зима".
Дуже близька Ваша поезія.
Так хороше пишете!