ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Грув* і грім
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
Відпускаю (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко...
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
Юда
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
Вірші для дітей
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
До подій в Польщі 1980 року
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Пілігрим мовчання
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Іов
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
***
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***
Образ твору ...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-24 19:15:44
Переглядів сторінки твору 8289
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:39:44 ]
Дякую, Гарріо, за роздуми. Тепер і мені стали зрозумілішими власні думки. Зараз внесу правки - коми зразу, а от замінити слово буде важче, але я подумаю. Якщо у вас є варіанти, то я розгляну їх із задоволенням. Вам я довіряю.
Відносно пародій - те ж немає заперечень:)
Хай пишуться...
це не завше неприємно:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 07:37:31 ]
немає уже незрозумілих думці музик і т.д.
проганяти - є таке слово, є таке значення, у котрому вжите мною, і його часто усі використовують, проганяти смуток, сон, поганий настрій і т.д. А у кого які асоціації- це інше питання...
http://sum.in.ua/s/proghanjaty
3. перех., перен. Мислено відводити, відштовхувати від себе хвилюючі думи, спогади, відчуття страху, переляку і т. ін. або звільняти кого-небудь від них. Пан Адам кладе руки на стіл і проганяє ними той образ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 245); Їй згадувалось, як він покинув її на поталу, на глум людям, але вона зараз же проганяла від себе ці згадки (Борис Грінченко, II, 1963, 270)....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 11:26:34 ]
Приємно думати, що рукою, котра намалювала ці хисткі, прохололі видива, керувала гаряча душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:40:44 ]
Дякую, Вікторе, гаряче-гаряче!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 13:01:08 ]
Вірш з чудовою енергетикою...
Щоби "просто" відлунювало на весь вірш, може так
Ти думаєш -
просто
стояти завжди біля кросен...
Остання строфа - чудова! Натхнення, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:43:00 ]
Дякую за ще один варіант,
зміню обов'язково.
Навзаєм, гарного творчого настрою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:43:46 ]
Як завжди - з глибоким ліризмом і дуже-дуже поетично. Остання рима - як сімейна дисгармонія. :)). Знаєш, для мене, наприклад, зима завжди люта і сліпа... Якщо б на кшталт такого: допоки коси розвіює вітер і серце не виїсть зима сліпа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 08:59:28 ]
Та ні, цей вірш і так зазнав суттєвих змін - більше, напевне, нічого не мінятиму. Для мене зима - як новий погляд, початок - нове пробудження і бажання поповнити витрачені ресурси)
дякую, Богдане, за твоє бачення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:02:08 ]
Звичайно, Ксень, ніхто не думає, що легко...
Енергетичний вірш, місцями звучить, як мантра "мінливі думки проганяти за обрій..." Сподобалося, файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 11:09:26 ]
Дякую! (від себе і лг_осені)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 11:23:19 ]
Добре, Ксеню. Річ настроєва і цільна. Я б тут нічого не змінював більше, хоча на слові "сИвіти" трохи спіткнувся. Сподіватимемося, що виїсть зима лише бур`яни)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 11:32:44 ]
Привіт! Рада бачити, Ярославе!
Відносно "сивіти" - то, коли ідеться про людину, є два наголоси. Тому, напевне, ставити наголос, щоб це сприймалося, як авторський, думаю, непотрібно.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8

си́ві́ти 1 – дієслово недоконаного виду

(про людину)

Більше нічого не мінятиму. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:49:16 ]
"...мінливі думки
проганяти за обрій
і танцювати останнє па
допоки коси розвіює вітер,
допоки серце не виїсть зима."


Твоє серце не виїсть. Кажу відверто й щиро.

Чудовий вірш! І не кажи, Оксанко, що ти не поет) Просто дуже скромний. А це - рідкість...

Відео гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 07:41:06 ]
Дякую, Лесю, за відгук!
...хіба ж над нами завладає зима після такої осені!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2015-12-21 22:57:57 ]
..."допоки серце не виїсть зима".
Дуже близька Ваша поезія.
Так хороше пишете!