ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-24 19:15:44
Переглядів сторінки твору 8856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:39:44 ]
Дякую, Гарріо, за роздуми. Тепер і мені стали зрозумілішими власні думки. Зараз внесу правки - коми зразу, а от замінити слово буде важче, але я подумаю. Якщо у вас є варіанти, то я розгляну їх із задоволенням. Вам я довіряю.
Відносно пародій - те ж немає заперечень:)
Хай пишуться...
це не завше неприємно:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 07:37:31 ]
немає уже незрозумілих думці музик і т.д.
проганяти - є таке слово, є таке значення, у котрому вжите мною, і його часто усі використовують, проганяти смуток, сон, поганий настрій і т.д. А у кого які асоціації- це інше питання...
http://sum.in.ua/s/proghanjaty
3. перех., перен. Мислено відводити, відштовхувати від себе хвилюючі думи, спогади, відчуття страху, переляку і т. ін. або звільняти кого-небудь від них. Пан Адам кладе руки на стіл і проганяє ними той образ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 245); Їй згадувалось, як він покинув її на поталу, на глум людям, але вона зараз же проганяла від себе ці згадки (Борис Грінченко, II, 1963, 270)....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 11:26:34 ]
Приємно думати, що рукою, котра намалювала ці хисткі, прохололі видива, керувала гаряча душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:40:44 ]
Дякую, Вікторе, гаряче-гаряче!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 13:01:08 ]
Вірш з чудовою енергетикою...
Щоби "просто" відлунювало на весь вірш, може так
Ти думаєш -
просто
стояти завжди біля кросен...
Остання строфа - чудова! Натхнення, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 17:43:00 ]
Дякую за ще один варіант,
зміню обов'язково.
Навзаєм, гарного творчого настрою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:43:46 ]
Як завжди - з глибоким ліризмом і дуже-дуже поетично. Остання рима - як сімейна дисгармонія. :)). Знаєш, для мене, наприклад, зима завжди люта і сліпа... Якщо б на кшталт такого: допоки коси розвіює вітер і серце не виїсть зима сліпа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 08:59:28 ]
Та ні, цей вірш і так зазнав суттєвих змін - більше, напевне, нічого не мінятиму. Для мене зима - як новий погляд, початок - нове пробудження і бажання поповнити витрачені ресурси)
дякую, Богдане, за твоє бачення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:02:08 ]
Звичайно, Ксень, ніхто не думає, що легко...
Енергетичний вірш, місцями звучить, як мантра "мінливі думки проганяти за обрій..." Сподобалося, файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 11:09:26 ]
Дякую! (від себе і лг_осені)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 11:23:19 ]
Добре, Ксеню. Річ настроєва і цільна. Я б тут нічого не змінював більше, хоча на слові "сИвіти" трохи спіткнувся. Сподіватимемося, що виїсть зима лише бур`яни)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 11:32:44 ]
Привіт! Рада бачити, Ярославе!
Відносно "сивіти" - то, коли ідеться про людину, є два наголоси. Тому, напевне, ставити наголос, щоб це сприймалося, як авторський, думаю, непотрібно.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8

си́ві́ти 1 – дієслово недоконаного виду

(про людину)

Більше нічого не мінятиму. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:49:16 ]
"...мінливі думки
проганяти за обрій
і танцювати останнє па
допоки коси розвіює вітер,
допоки серце не виїсть зима."


Твоє серце не виїсть. Кажу відверто й щиро.

Чудовий вірш! І не кажи, Оксанко, що ти не поет) Просто дуже скромний. А це - рідкість...

Відео гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 07:41:06 ]
Дякую, Лесю, за відгук!
...хіба ж над нами завладає зима після такої осені!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2015-12-21 22:57:57 ]
..."допоки серце не виїсть зима".
Дуже близька Ваша поезія.
Так хороше пишете!