1
«За лучину знайде причину».
«Не з сива, не з дива».
«Ані від нього відмолитися, ані відхреститися».
«Як нема на кого, то на жінку»
«Лайка лається, бо з дідьком знається».
«Щоб тобі лихом скрутилося».
«А щоб тебе люди не знали».
«Щоб тебе буря вивернула».
«Щоб тебе взяло та понесло поверх дерева».
«Розходивсь, як порося на орчику».

2
«Здорові будьте, пане Хмелю»,-
Цибуля, прикотившись з вітром.
«В сусіди, смердючко, прешся?
Викинули на смітник, напевне?»
«Коли б не пустун-вітер, знаться б не хотіла
З облудником, що горнеться до будь-якої деревини.
Не раз доводилося чути, як захмелілі,
Закусуючи мною та салом самогон,
Ревли дурними голосами:
«Ой, хмелю ж мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?
Зимував я зиму,
Зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині
Та й не розвивався».
Тиняєшся по світу приживальцем.
А без мене з давніх-давен не можуть обійтися».
…Хто віда, скільки б тривала ота сварка,
Якби не нагодилась трудівниця бджілка:
«Облиште, любі, ганить одне одного.
І ти, цибуле, і ти, хмелю, потрібні людям.
Зрештою, усіх нас сотворив Господь
І тільки Він зна до пуття - навіщо».