ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Дивне прохання до Тараса Шевченка
Мені б хотілося до Вас... на презентацію:
книгарня “Є”, Шевченко Т., “Кобзар”.
А що й кого хотіли б Ви побачити?
І хто б наповнив цей читацький зал?

Ви всіх здивуєте – красивий, елегантний,
а де ж той дід, де шапка та зі смушу?
Питання Ваші – двісті літ загадка:
“Навіщо, люде, відкривав я душу?

Потрібні, як води ковток у спрагу,
Ви кажете, мої печальні думи?
Чому лиш ситим стати кожен прагне?
Чом Україна терпить стільки глуму?”

І віє сумно вітер на долину,
на постанови у Верховній Раді,
на правнуків широкі ситі спини...
Дивись, поете, - знов усіх
окрадено...
29.10.2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-29 12:43:11
Переглядів сторінки твору 5348
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2022.11.13 19:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-10-29 13:23:36 ]
Здається, ніхто ще так не звертався до Кобзаря! Не чув такої його відповіді...
Подальших Вам, пані Любове, вдач і наснаги на довгі літа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 14:13:29 ]
Дякую щиро, пане Іване, за Ваш відгук! Може, це таки трохи зухвалий текст, але Шевченка я хочу сприймати як сучасника. Бо він - такий! Чому говоримо про те, що його слово невмируще і актуальне донині, а щоразу на знаменні дати - тільки сумовиті і печальні пісні хору, тріо бандуристів, шароварщина і віночки. Шевченко - не ідол, а людина, яка нам свою душу на віки розкрила, обдарувала нас, аби ми жили, аби ми дослухалися до його слова - і змінили себе і свій світ... А не для того, аби тільки малювали портрети з сумними очима і співали сумних пісень у хорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-29 14:24:25 ]
Любцю, ай, як мені сподобалось!)

Спасибі за ТАКЕ ставлення до Великого Тараса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 14:28:43 ]
Дякую, Лесю! Просто я не люблю показухи і голосних заяв... Тихе слово далі чути. Шевченко не виступав на мітингах. Віе просто любив Україну. Чи хто з нас так уміє, як він?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-29 14:51:29 ]
Так, на сьогодні, мабуть, уже (або поки) ніхто... Мені так здається... А може, я помиляюсь.

Хочу з тобою поділитись, якщо дозволиш)
http://maysterni.com/publication.php?id=85939


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2013-10-29 14:45:43 ]
Так, вкотре би не читав Шевченка, то це щораз нова і нова презентація його творів.
Як боляче читати "знову всіх окрадено".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 14:47:58 ]
Це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-10-29 17:13:36 ]
На Україні бути поетом і не писати громадянської лірики - це гріх. Дякую за любов до нашого Т.Г. Шевченка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 19:31:19 ]
Дякую, Лесю, за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 17:19:31 ]
Чи й так довіку: крали й далі крАдуть?.. (щоб не було так приречено вкінці)
А я ніколи й не асоціювала собі Шевченка зі старим дідом.
Мудрий вірш. Дякую, Любо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 19:33:10 ]
Дякую, Галю! Не хочеться приреченості наприкінці, то правда!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-29 17:56:02 ]
Оригінально, та головне щиро!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 19:33:35 ]
Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-10-29 22:33:49 ]
Неймовірно оригінально! Сподобалося від першого рядка! І болюче, і правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-30 09:44:10 ]
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-10-31 08:13:29 ]
Підтримую пана Івана! От зайдеш до Вас у гості - і завжди приємно дивуєшся особливості Ваших творів, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 22:38:08 ]
Дякую, Олесенько!