ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.10.15 19:01
Я ношу в кишені – камінець,
в пазушині палиця захована…
Дожили до ручки. Це капець!
Ким він був цей дивний двіж заснований?
Субкультура наступає, пре,
набирає, мов ракета обертів,
від собак раніше, а тепер
треба відбиватись від – квадроберів.

Тетяна Левицька
2024.10.15 16:32
Не знаю, чи здатна з тобою дружити,
хоча розумію з пів слова давно.
Ніколи не брали підступні кредити,
тож не віддавати останнє майно.

Ніхто один одному не присягався,
обітницю в храмі на душу не клав.
Гіркою жаливою крадене щастя,

Володимир Ляшкевич
2024.10.15 14:58
На околиці лісу він виклав омріяний дім.
А за вікнами сад, а за садом виднілося море,
і вітрила леткі, і містечко у сні золотім,
і щоночі займалося небо від "Ти - Моя Зоре!".

На околиці раю вони полишили печаль.
І мінялися весни у палахкотінні ро

М Менянин
2024.10.15 14:12
Ґештальт відкрито Україні
вже совість пестити пора
пора навести лад в країні –
не Боже нищити пора!

Ґештальт новий в твоїм сумлінні –
«старі міхи не для вина» –
невільник був в своїй країні,

Микола Дудар
2024.10.15 08:01
Кілька слів про Війну… Пропоную присісти…
Хто присів. Хто поповз. Хто злетів…
І згадалолсь чомусь « Нині і прісно…» Пізно
Море вже Сліз… усі на посів…

Нумо спочинем… Розгойдаємо Небо, і
Сонечко… верби… страху мокрінь…
Ніякої… Боже, не чекай на мол

Віктор Кучерук
2024.10.15 06:25
То насниться пил зруділий,
То привиджується сніг
Аж до краю небосхилу,
Вздовж ледь видимих доріг.
І тоді проймають болем
Серце збуджені думки:
Чи ходитиму по колу,
Чи подамся навпрошки?

Микола Соболь
2024.10.15 06:08
Війна не за горами, за дверми.
Розстріляні тіла лежать у полі.
Як важко залишатися людьми,
коли роїться зло на видноколі.
Приймає воїн мученицьку смерть,
його рашисти давлять танка траком,
пішло життя сьогодні шкереберть –
знецінене – це головна оз

Олександр Сушко
2024.10.14 11:16
Вам правду розказати про кохання?
Не будете за це кусати, ні?
Тоді тримайтесь, миловидні пані
І не жалійтеся моїй жоні.

Аби жаркі вдалися шури-мури
Та сльози щастя крапали з очей -
Без манікюру і без педикюру

Юрій Гундарєв
2024.10.14 09:45
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом залишає сцену і диригент. Симфонію дограють лише два музикан

Козак Дума
2024.10.14 09:08
Снідаю в перервах між думками,
побут зачекався у кутку –
зазирнути хочеться за браму,
ще не все побачив на віку…

Не бажаю вірити у тупість,
у людську жадобу і цинізм.
Непоправна розумова скупість

Микола Дудар
2024.10.14 08:03
З усіх проблем одна рідніша:
Я сам — собі… Передусім
Є ще одна, вона старіша:
Люблю блукати по росі…
І так, щоб нам не заважали
Хоча й думкам стеливсь услід
В той самий час коли світало
І просипавсь мурахоїд…

Віктор Кучерук
2024.10.14 05:21
Ніяких сумнівів немає
В твоїх гарячих почуттях,
Бо так, як ти мене кохаєш,
Комусь не снилося і в снах.
Ти робиш все, щоб я не втратив
У тебе віру ні на мить, –
Щоб я сприймав тебе, мов свято,
Й не зміг ніколи розлюбить.

Володимир Бойко
2024.10.14 00:19
Пролетіла-просвистіла, як фанера над парашею, чергова (сподіваємось, остання) річниця бункерного недофюрера. З нагоди отакої дати у московії мав би бути черговий шабаш патріотичного піднесення, зокрема, запровадження новітнього пакету суто московитських і

Іван Потьомкін
2024.10.13 22:02
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій

Володимир Каразуб
2024.10.13 17:17
Торкаючись плеча він повертає її фігуру до себе.
Вона сидить в безмовному очікуванні чогось,
А він нахиляється і торкається її губ.
Вона не розтуляє пишні вуста, але в погляді читається несміливий допуск.
І врешті, вдруге, як він схиляє до неї свою го

Світлана Пирогова
2024.10.13 17:06
Уперемішку тиша і сирени
До жовтня добрели з безсонь сьогодні.
Війнув зненацька хижий вітер з ревом
І зупинився. Лізла прохолода.
Дерева хворобливо листя сиплють,
Ховаючи всі тріщини дороги.
Настирливо вже дощ тримає сито;
Краплини сіє в лиця подор
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Температура і муза… : ))
Отак тобі! Сміялася з жар-птиці, котра палає й вірші виплітає.
Тепер ось маю… правда не під сорок, та муза ніц не хоче спати,
І верещить. У голові танцює морок, а їй кортить ганяти зграї
Суцільних дієслівних рим, котрі по хаті розсілися пихато .
Мені б заснути, а не римувати, та сни тікають, наче сірі миші.
Мабуть температура за наркотик чи щось подібне править музі.
О, музо, розігралася, мов котик. Утомишся і скоро схочеш тиші.
Та просто так я все це не залишу, й помщуся наркоманці, любі друзі...

http://maysterni.com/publication.php?id=94852




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-30 20:38:38
Переглядів сторінки твору 3267
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-30 23:02:38 ]
О, музо, валер’яновий мій котик, утомишся і скоро схочеш тиші.
Та просто так я все це не залишу, й помщуся наркоманці, любі друзі...

Таню, вважаю, такі стосунки з музою - це доля)))
Дуже цікаво втілено задум!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-31 10:13:31 ]
О, Лесю, це не задум, це що маю, те й співаю... Хворіти так нудно... Дякую, Сонечко, за відвідини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-10-31 04:48:21 ]
Помста гряде...)))
(якщо виправити "верещИть", відшліфувати "(в згр)аї"
і вжити кличний відмінок "котику")
:)
P.S. Я ось теж не сплю, а мій "валеріановий котик" нині дає хропака:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-31 10:20:28 ]
Дякую, Мирославе, за уважність. Спробувала виправити, та брутто, нетто і магнето заважають.:) Бажаю Вам, щоб Ваша муза виявляла активність у потрібний час. Все, пішла здаватись на милість чаю з лимоном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-10-31 17:19:17 ]
"...муза ніц не хоче спати".
Тетянко, це ж добре! Справжня поезія тоді й народжується, коли сон тікає.
Хай щастить Вам із такою музою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-31 17:49:58 ]
Дякую, Лесюню. Музі тільки б не завадило приходити тоді, коли авторка здатна критично усвідомлювати написане:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-01 00:36:41 ]
такий Шекспірівський ритморозмір))
хай одужує ЛГ і авторка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 22:02:56 ]
Дякую, Галинко. Ганяв би мене Шекспір поганою мітлою з повним на те правом.:) Авторка вже практично одужала і готова прикрашати своє життя новими дурницями.:)