ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дмитрук Ігор (1988) / Проза

 Оргія
Відомий французький філософ, культуролог Жан Бодріар, вів цікаве поняття “оргія” у філософію. Він писав, що ми пережили дві оргії у ХХ столітті. Під цими поняттями оргії він розумів дві світові війни, які наче ненаситні самці доводили до оргазму кучку недоумків, які поділяли світ на частини і людей на раси, колір шкіри, мову. Ці вилупки, які хотіли змінити весь світ по-своєму образу програли свою оргію, та не отримали повноцінного оргазму, але частина їхньої оргії існує і тепер, у сучасному гаджетному світі, світі нових нелюдських цінностей.
Головними цінностями нашого століття є гаджети, секс та гроші. Для людей наше століття, це вселенська оргія, де оргазм отримують люди, які керують нами.

Оргазм – це не просто статеве блаженство, оргазм всесвіту, це знущання над людьми, кучкою ідіотів, які ставлять себе вище інших. Людина яка ставить себе вище іншої людини не може називатися людиною, адже кожна людина є індивідом, особистістю і великою цінністю для людства. Світовий Оргазм породжує: ненависть, грошолюбство, кар’єризм, вбивство, расизм, анархію; все те, що на руку великим корпораціям та олігархії. Саме олігархія та корпорації роблять наш світ матричним, де людина перестає бути індивідом та особистістю вона перетворюється у рослину, якій необхідні гроші та розбещення, як рослині життєво необхідний фотосинтез.
Диктатори і деспоти ХХ століття отримували оргазм через війни, голодомори, геноциди, а теперішні корпорації та олігархи не роблять світових війн, вони роблять нас рослинами, якщо у світових війнах ми вели війну за рівність, волю та свободу, то тепер ми маємо формальну свободу, але не може зробити свій власний вибір, тому що за нас його роблять корпорації, адже ми як той Голум із Володаря Кілець який кидається на смерть заради своєї “прелесті” свого кільця. Так само ми кидаємося на гаджети, які роблять нас залежними від корпорацій та олігархів, що виробляють ці гаджети.

Якщо у ХХ столітті атеїсти говорили, що релігія це – опіум для народу, то тепер гаджети це мега – опіум, який робить нас слабкими серед людей світу цього. Тепер ми отримуємо інформацію за секунди, але ми не можемо її повністю обробити та зрозуміти, адже гаджет притуплює наш розум, роблячи його залежним і не думаючим. От таким є світовий оргазм, який робить нас залежним від господарів.
Оргія — це не лише сексуальне дійство розбещених людей, це вибір суспільства. Вибір, який веде людину до нового світогляду. Нового світового порядку. Оргія – це онтологія нашої ноосфери. Ноосфери, яка у ХХІ столітті нагадує потріпану повію, яка чекає на нового клієнта, щоб відати своє тіло на потіхи, і заробити пару баксів на прожиття. Ноосфера нашого століття це гнеле тіло бомжа, який валяється на помийці і просить милостиню, якщо так і надалі буде наша ноосфера перетвориться у мертве тіло яке лежатиме у морговому холодильнику і чекатиме хто похоронить його Навіки Віків. Сучасна оргія не є війною чи битвою, це не видиме дійство системи яка керує нами.
Ми постійно перебуваємо у оргії і ми любимо оргію, бо ми втратили свої цінності, наш інтелект та наша поведінка не може переробити нігілізм, наші цінності не мають сталого порядку.

Скоро прийде кінець нашої людяності, якщо ми не перезавантажемо наші цінності, не станемо моральнішими і менш хтивими. Ви скажете мені навіщо перезавантажувати наші цінності? Адже наша цінність це секс, гроші, влада, оргазм. Нащо це викорінювати. Ми єдиний світ, ми глобальне село Маклюєна? Скажи навіщо? Я відповім. Ми не просто глобальне село десь там в глибині душі ми зберегли свою людяність та свою мораль, яка хоче зробити нас індивідуальними. Саме людська індивідуальність та особистість відрізняє нас від тварин нам не завжди потрібно жити стадом. Нам потрібен садок для роздумів. Щоб можна було знайти себе. Пізнати себе і зрозуміти для чого ми живемо і яка наша мета життя. Чи потрібно бути гаджетними людьми? Я не знаю відповіді, але ми зараз живемо у гаджетну епоху, ми користуємося цими маленьким і красивими гаджетами, які нібито є нашими друзями та помічниками, хоча насправді вони лише притупляють нашу сутність та особистість, роблять нас глобальним. Чи потрібна нам ця єдина глобальність вирішувати нам? Саме оргія гаджетів керує нашим світом.

Ми немаємо того Нео, який може врятувати нас від системи, ми живемо у системі своїх глобальних цінностей і не хочемо бути локальним. Породжуючи оргію гаджетів ми вбиваємо свою унікальність. А хто- зна, можливо через століття гаджети будуть керувати нами і ми будемо їхніми рабами. І саме тоді закінчиться оргія і настане масовий оргазм гаджетної системи.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-11-11 00:39:05
Переглядів сторінки твору 616
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2013.11.18 00:17
Автор у цю хвилину відсутній