ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Огнедуха - 11 ( Зболене)

Присвята А. Лісовській

Співаю зрідка - вже мовчу частіше.
Протяла тишу гілка кипарису.
Мулькаві тіні...злодійкують ніші,
підслухуючи гострим вухом рисі.

О де ти мій, невиходжений верше, -
покинутий ув осені на зламі?
Чужіють діти - ще одне, найменше -
голубиться і каже: "любу маму".

Долоньками світанки розтуляє
і до життя штовхає ненароком -
рум"янчики, як мальви мого краю,
як окунці - вертлюшечками льоки.

Біжи, побався - килими м"яkенькі.
Орнаменти вгибаються, як бранки
та в"ються в душу червом...
ще не дзенькнув
надсадний дзвін - тривоги
колисанка.

Крізь товщу стін -
просякле світло - раєм
і чудом - далі із вікон одверті.
У семивежжі замку ще дрімають
шовкові змії - неізхибні смерті.

Черствіє світ? - а чи твердіє серце?
Крила клинком одбулої лелеки
утятий зір...уже немає сенсу
штормити біль, націливши на Мекку.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-11-18 16:34:05
Переглядів сторінки твору 3952
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:37:18 ]
Одразу прошу вибачення в редакції майстерень та читачів за збіг приголосних "чужіють діти" , але це саме той випадок, коли зберегти смислове навантаження є обов"язковим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:48:34 ]
Вітаю, Роксолано! Рада знову читати твої льоки_вертлюшечки.
м"ягенькі, одруківочка)
не знаю тільки чи сами по собі і світ, і серце можуть твердіти і черствіти, напевне, це не закладено в їх природу, то все наша вина в тім...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:52:20 ]
Дяка, Ксенічко!
Рада теж чути тебе!
Світ черствів у моєї ЛГ - і не завжди це була її провина."Без вини винна" - щось таке :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 18:26:22 ]
Орнаменти вгибаються, як бранки
та в"ються в душу червом... - пронизливо...
Скучила вже за Вашими образами:)

Трішки зауваг:
м'яГенькі=м'яКенькі (за словн.)
не дзенькнув надсадни(й дз)ві(н - тр)ивоги = не дзенькнув надсаднО...? (другий збіг наче не критичний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 19:43:33 ]
Дякую, Галинко - вже підточила усе за Вашою порадою - слушно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 21:06:52 ]
Файна присвята, Роксолян!
Потік думок і образів заставляє читача думати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 02:28:52 ]
Дяка, Іване, - радію, що читали та відгукнулися:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 23:55:56 ]
"Співаю зрідка - вже мовчу частіше..." -
Повернення Насті Лісовської і Роксолани Вірлан...
Вітаю!
Мила посвята, що ж тут скажеш. Ніжно-ностальгійні роздуми ЛГ серед "мулькавих тіней"... Той же пізнаваний стиль письма,оригінальні Образи. Вдало.
(декілька дрібничок: "О де ти,(кома) мій невиходжений верше,"; "голубиться і каже: "Любу маму."(пряма мова); "ачи"-"а чи")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 02:31:05 ]
Ну що би я без Вас робила, Мирославе? - завжди рятуєте мої - ще такі недопечені- тексти. Дякую і дякую безмежно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-19 10:34:41 ]
Та вони ж всі "Огнедуxи" - вистраждані автором... а ця, ніби із позачасся, де стираються грані-меридіани... "невиxоджений верше" - виxоплює враз яскраво пісню Квітки і оте неповторне, неперевершене виконання і голос, де кожна нота голосить про долю Співачки - там на заxідному материку, на чужині... і доля Автора... і повернення болісне у глиб віків до образу иншої Роксоляни... І все це переплетено співзвучностями та співчуваннями, а фінальне: "націливши на Мекку" чомусь мені нагадало Іллєнкове - "Місце Пророка - вакантне!" І отак, читаючи-перечитуючи сей Вірш, розумієш, що Поезія, може, направду якась делікатна і прозора субстанція, яка у свій магічний світ допускає лише обраниx, чуттєвиx, шляxетниx... Вона вибрала Тебе, Роксоляно! Врадуваний! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:41:33 ]
ЗА емоції, паралелі проведені, провідчуття глибокі - дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 14:39:23 ]
досить оригінально. ніби намисто зі слів та образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:42:11 ]
Дякую, Оленко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 17:08:20 ]
Чудова, справді огнедуха присвята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:43:29 ]
Навогнювалася образами - основне вчасно вискочити з перевтілень в ЛГ :) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 17:08:42 ]
Мені приємно, що і Ви розглядаєте свою ЛГ "з позиції" мами. Це багато чого міняє у сприйнятті Роксолани - Хуррем. Ваш "серіал" набагато глибший і цікавіший:) Чекаю продовження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:47:36 ]
:))) дяка, Валенько. Не думалося про "серіали" - тут певно щось перенесене через особисто пережите :) А її - ЛГ - можна розглядати під багатьма ракурсами - вона таки на мою гадку - багатопланова постать. Думаю, що материнство - то таки дуже посутня і домінуюча ланка з життя моєї ЛГ, а отже це не обійти ніяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-19 22:06:00 ]
Красиво, вистраждано, глибоко..
Чужіють діти...
Може, і найбільш вдалий тут вираз.
Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:49:11 ]
Можливо- можливо Ви і праві, Міша - ель :) дякую, що читаєте і пірнаєте в образи.Щасти і Вам!