ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Огнедуха - 11 ( Зболене)

Присвята А. Лісовській

Співаю зрідка - вже мовчу частіше.
Протяла тишу гілка кипарису.
Мулькаві тіні...злодійкують ніші,
підслухуючи гострим вухом рисі.

О де ти мій, невиходжений верше, -
покинутий ув осені на зламі?
Чужіють діти - ще одне, найменше -
голубиться і каже: "любу маму".

Долоньками світанки розтуляє
і до життя штовхає ненароком -
рум"янчики, як мальви мого краю,
як окунці - вертлюшечками льоки.

Біжи, побався - килими м"яkенькі.
Орнаменти вгибаються, як бранки
та в"ються в душу червом...
ще не дзенькнув
надсадний дзвін - тривоги
колисанка.

Крізь товщу стін -
просякле світло - раєм
і чудом - далі із вікон одверті.
У семивежжі замку ще дрімають
шовкові змії - неізхибні смерті.

Черствіє світ? - а чи твердіє серце?
Крила клинком одбулої лелеки
утятий зір...уже немає сенсу
штормити біль, націливши на Мекку.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-11-18 16:34:05
Переглядів сторінки твору 4139
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.12 06:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:37:18 ]
Одразу прошу вибачення в редакції майстерень та читачів за збіг приголосних "чужіють діти" , але це саме той випадок, коли зберегти смислове навантаження є обов"язковим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:48:34 ]
Вітаю, Роксолано! Рада знову читати твої льоки_вертлюшечки.
м"ягенькі, одруківочка)
не знаю тільки чи сами по собі і світ, і серце можуть твердіти і черствіти, напевне, це не закладено в їх природу, то все наша вина в тім...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:52:20 ]
Дяка, Ксенічко!
Рада теж чути тебе!
Світ черствів у моєї ЛГ - і не завжди це була її провина."Без вини винна" - щось таке :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 18:26:22 ]
Орнаменти вгибаються, як бранки
та в"ються в душу червом... - пронизливо...
Скучила вже за Вашими образами:)

Трішки зауваг:
м'яГенькі=м'яКенькі (за словн.)
не дзенькнув надсадни(й дз)ві(н - тр)ивоги = не дзенькнув надсаднО...? (другий збіг наче не критичний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 19:43:33 ]
Дякую, Галинко - вже підточила усе за Вашою порадою - слушно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 21:06:52 ]
Файна присвята, Роксолян!
Потік думок і образів заставляє читача думати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 02:28:52 ]
Дяка, Іване, - радію, що читали та відгукнулися:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 23:55:56 ]
"Співаю зрідка - вже мовчу частіше..." -
Повернення Насті Лісовської і Роксолани Вірлан...
Вітаю!
Мила посвята, що ж тут скажеш. Ніжно-ностальгійні роздуми ЛГ серед "мулькавих тіней"... Той же пізнаваний стиль письма,оригінальні Образи. Вдало.
(декілька дрібничок: "О де ти,(кома) мій невиходжений верше,"; "голубиться і каже: "Любу маму."(пряма мова); "ачи"-"а чи")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 02:31:05 ]
Ну що би я без Вас робила, Мирославе? - завжди рятуєте мої - ще такі недопечені- тексти. Дякую і дякую безмежно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-19 10:34:41 ]
Та вони ж всі "Огнедуxи" - вистраждані автором... а ця, ніби із позачасся, де стираються грані-меридіани... "невиxоджений верше" - виxоплює враз яскраво пісню Квітки і оте неповторне, неперевершене виконання і голос, де кожна нота голосить про долю Співачки - там на заxідному материку, на чужині... і доля Автора... і повернення болісне у глиб віків до образу иншої Роксоляни... І все це переплетено співзвучностями та співчуваннями, а фінальне: "націливши на Мекку" чомусь мені нагадало Іллєнкове - "Місце Пророка - вакантне!" І отак, читаючи-перечитуючи сей Вірш, розумієш, що Поезія, може, направду якась делікатна і прозора субстанція, яка у свій магічний світ допускає лише обраниx, чуттєвиx, шляxетниx... Вона вибрала Тебе, Роксоляно! Врадуваний! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:41:33 ]
ЗА емоції, паралелі проведені, провідчуття глибокі - дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 14:39:23 ]
досить оригінально. ніби намисто зі слів та образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:42:11 ]
Дякую, Оленко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 17:08:20 ]
Чудова, справді огнедуха присвята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:43:29 ]
Навогнювалася образами - основне вчасно вискочити з перевтілень в ЛГ :) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 17:08:42 ]
Мені приємно, що і Ви розглядаєте свою ЛГ "з позиції" мами. Це багато чого міняє у сприйнятті Роксолани - Хуррем. Ваш "серіал" набагато глибший і цікавіший:) Чекаю продовження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:47:36 ]
:))) дяка, Валенько. Не думалося про "серіали" - тут певно щось перенесене через особисто пережите :) А її - ЛГ - можна розглядати під багатьма ракурсами - вона таки на мою гадку - багатопланова постать. Думаю, що материнство - то таки дуже посутня і домінуюча ланка з життя моєї ЛГ, а отже це не обійти ніяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-19 22:06:00 ]
Красиво, вистраждано, глибоко..
Чужіють діти...
Може, і найбільш вдалий тут вираз.
Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:49:11 ]
Можливо- можливо Ви і праві, Міша - ель :) дякую, що читаєте і пірнаєте в образи.Щасти і Вам!