ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Талант
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Краплі айстрового меду
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Огнедуха - 11 ( Зболене)

Присвята А. Лісовській

Співаю зрідка - вже мовчу частіше.
Протяла тишу гілка кипарису.
Мулькаві тіні...злодійкують ніші,
підслухуючи гострим вухом рисі.

О де ти мій, невиходжений верше, -
покинутий ув осені на зламі?
Чужіють діти - ще одне, найменше -
голубиться і каже: "любу маму".

Долоньками світанки розтуляє
і до життя штовхає ненароком -
рум"янчики, як мальви мого краю,
як окунці - вертлюшечками льоки.

Біжи, побався - килими м"яkенькі.
Орнаменти вгибаються, як бранки
та в"ються в душу червом...
ще не дзенькнув
надсадний дзвін - тривоги
колисанка.

Крізь товщу стін -
просякле світло - раєм
і чудом - далі із вікон одверті.
У семивежжі замку ще дрімають
шовкові змії - неізхибні смерті.

Черствіє світ? - а чи твердіє серце?
Крила клинком одбулої лелеки
утятий зір...уже немає сенсу
штормити біль, націливши на Мекку.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-11-18 16:34:05
Переглядів сторінки твору 4574
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:37:18 ]
Одразу прошу вибачення в редакції майстерень та читачів за збіг приголосних "чужіють діти" , але це саме той випадок, коли зберегти смислове навантаження є обов"язковим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:48:34 ]
Вітаю, Роксолано! Рада знову читати твої льоки_вертлюшечки.
м"ягенькі, одруківочка)
не знаю тільки чи сами по собі і світ, і серце можуть твердіти і черствіти, напевне, це не закладено в їх природу, то все наша вина в тім...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:52:20 ]
Дяка, Ксенічко!
Рада теж чути тебе!
Світ черствів у моєї ЛГ - і не завжди це була її провина."Без вини винна" - щось таке :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 18:26:22 ]
Орнаменти вгибаються, як бранки
та в"ються в душу червом... - пронизливо...
Скучила вже за Вашими образами:)

Трішки зауваг:
м'яГенькі=м'яКенькі (за словн.)
не дзенькнув надсадни(й дз)ві(н - тр)ивоги = не дзенькнув надсаднО...? (другий збіг наче не критичний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 19:43:33 ]
Дякую, Галинко - вже підточила усе за Вашою порадою - слушно:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 21:06:52 ]
Файна присвята, Роксолян!
Потік думок і образів заставляє читача думати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 02:28:52 ]
Дяка, Іване, - радію, що читали та відгукнулися:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 23:55:56 ]
"Співаю зрідка - вже мовчу частіше..." -
Повернення Насті Лісовської і Роксолани Вірлан...
Вітаю!
Мила посвята, що ж тут скажеш. Ніжно-ностальгійні роздуми ЛГ серед "мулькавих тіней"... Той же пізнаваний стиль письма,оригінальні Образи. Вдало.
(декілька дрібничок: "О де ти,(кома) мій невиходжений верше,"; "голубиться і каже: "Любу маму."(пряма мова); "ачи"-"а чи")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 02:31:05 ]
Ну що би я без Вас робила, Мирославе? - завжди рятуєте мої - ще такі недопечені- тексти. Дякую і дякую безмежно!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-19 10:34:41 ]
Та вони ж всі "Огнедуxи" - вистраждані автором... а ця, ніби із позачасся, де стираються грані-меридіани... "невиxоджений верше" - виxоплює враз яскраво пісню Квітки і оте неповторне, неперевершене виконання і голос, де кожна нота голосить про долю Співачки - там на заxідному материку, на чужині... і доля Автора... і повернення болісне у глиб віків до образу иншої Роксоляни... І все це переплетено співзвучностями та співчуваннями, а фінальне: "націливши на Мекку" чомусь мені нагадало Іллєнкове - "Місце Пророка - вакантне!" І отак, читаючи-перечитуючи сей Вірш, розумієш, що Поезія, може, направду якась делікатна і прозора субстанція, яка у свій магічний світ допускає лише обраниx, чуттєвиx, шляxетниx... Вона вибрала Тебе, Роксоляно! Врадуваний! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:41:33 ]
ЗА емоції, паралелі проведені, провідчуття глибокі - дякую, Василю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 14:39:23 ]
досить оригінально. ніби намисто зі слів та образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:42:11 ]
Дякую, Оленко

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 17:08:20 ]
Чудова, справді огнедуха присвята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:43:29 ]
Навогнювалася образами - основне вчасно вискочити з перевтілень в ЛГ :) Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 17:08:42 ]
Мені приємно, що і Ви розглядаєте свою ЛГ "з позиції" мами. Це багато чого міняє у сприйнятті Роксолани - Хуррем. Ваш "серіал" набагато глибший і цікавіший:) Чекаю продовження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:47:36 ]
:))) дяка, Валенько. Не думалося про "серіали" - тут певно щось перенесене через особисто пережите :) А її - ЛГ - можна розглядати під багатьма ракурсами - вона таки на мою гадку - багатопланова постать. Думаю, що материнство - то таки дуже посутня і домінуюча ланка з життя моєї ЛГ, а отже це не обійти ніяк.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-19 22:06:00 ]
Красиво, вистраждано, глибоко..
Чужіють діти...
Може, і найбільш вдалий тут вираз.
Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 04:49:11 ]
Можливо- можливо Ви і праві, Міша - ель :) дякую, що читаєте і пірнаєте в образи.Щасти і Вам!