ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Венгринович (2012) / Вірші

 коли приплентаю
коли до тебе приплентає моя душа розпатлана,
не жени її, пригрій, зроби їй чаю...
я ще недовершена, незібрана,
я ще недописана, недоткана,
виганяю, потім знов тебе впускаю...

кожен день жену тебе з-під шкіри,
а себе із роздумів про тебе.
ти сказав, що ти прийшов по ділу,
і, що все між нами зрозуміло,
а мені щось вп'ялося між ребер...




Найвища оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Півторак 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-21 13:36:44
Переглядів сторінки твору 4853
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.883 / 5.38  (4.789 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.451 / 5.25  (4.377 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.21 20:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 14:11:23 ]
по ділу=у справах (укр.)

гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Венгринович (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 13:02:06 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-21 14:12:16 ]
Образність вірша влучно передає психоемоційний стан ЛГ.
(ти) сказав, що (ти) прийшов по ділу,= мовив, що прийшов лише по ділу (як варіант)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Венгринович (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 13:02:25 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-21 14:19:23 ]
Сум'яття ЛГ... зворушує! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 14:38:08 ]
Мало кому з нас вдавалося словами маскувати свої почуття, так і тут...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 14:45:46 ]
Дуже чуттєво. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Венгринович (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 13:03:04 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-21 22:00:17 ]
Прочиталось інакше
Замість
а мені щось вп'ялось поміж ребер...

а мені щось вп'ялося між ребер...

А почуття гарно, щиро передані.
Дякую.
Кожна людина, проходить це у своєму житті.
І не тільки в юності.
Якщо приходять по ділу, то не все ще втрачено...
Що тільки не видумують люди,
щоби не казати правди про свої почуття.
( Еріх Марія Ремарк )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Венгринович (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-22 00:36:46 ]
ох! так справді краще =)
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-11-22 13:02:06 ]
Перша частина більше сподобалася...
Друга - ніби в іншій тональності. НМСД


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Венгринович (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 13:02:48 ]
дякую)