Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.08
21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
2025.11.07
16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Новини (Поезія)
Презентація книги
Шановне вишукане товариство! Щиросердечно запрошую Вас на презентацію моєї нової книжки "Велесів гай", чимало поезій якої опубліковано було тут, була опублікована і передмова Миколи Жулинського раніше. Кому цікаво перечитати, ось посилання: http://maysterni.com/publication.php?id=93521.
Це - суто пейзажна лірика, ілюстрована власними фото природи Київщини - Кончі Озерної (частина Кончі Заспи) елітної місцевості, яка нині безжально знищується забудовами новітніх нуворишів.
У програмі - виступи письменників, дачників Кончі Озерної. Обіцяли бути Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Юрій Мушкетик, Ігор Забашта (син Любові Забашти, першої дружини Андрія Малишка), Леся Гончар (онука Олеся Гончара) із чоловіком - відомим скульптором Русланом Найдою. Ведучий - поет, лауреат літературної премії ім. Л.Глібова, Голова доброчинного фонду газети "День" Микола Гриценко.
У програмі виступи письменників, митців. Будуть прем"єри пісень і колядок, написаних на тексти книги "Велесів гай" і не тільки. Беруть участь - соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди Максим Воловоденко, заслужена артистка естрадного мистецтва України Алла Васик, хор студії при Національній капелі бандуристів України. Сам співатиму у супроводі бандури, фортепіано. А під супровід мінусової фонограми виконуватиму вже відомі і нові естрадні пісні на музику Віктора Охріменка, Валентина Касьянова, Віктора Сушка. Буде прем"єра пісні "Мій чорнобривцю золотий" (слова С.Луцкової, музика Я.Чорногуза, аранжування Є.Клименка). Співатиме Алла Васик.
Запрошую всіх киян і жителів Київщини, а якщо приїде хтось іздалеку, як бувало Іван Гентош зі Львова чи Вітер Ночі прилетить з Полтавщини і не тільки, то буду безмежно радий і робитиму приємні сюрпризи для колег-друзів.
Презентація відбудеться 28 листопада 7521 р. (2013) 0 17 годині у великому залі Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Презентація книги
Шановне вишукане товариство! Щиросердечно запрошую Вас на презентацію моєї нової книжки "Велесів гай", чимало поезій якої опубліковано було тут, була опублікована і передмова Миколи Жулинського раніше. Кому цікаво перечитати, ось посилання: http://maysterni.com/publication.php?id=93521. Це - суто пейзажна лірика, ілюстрована власними фото природи Київщини - Кончі Озерної (частина Кончі Заспи) елітної місцевості, яка нині безжально знищується забудовами новітніх нуворишів.
У програмі - виступи письменників, дачників Кончі Озерної. Обіцяли бути Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Юрій Мушкетик, Ігор Забашта (син Любові Забашти, першої дружини Андрія Малишка), Леся Гончар (онука Олеся Гончара) із чоловіком - відомим скульптором Русланом Найдою. Ведучий - поет, лауреат літературної премії ім. Л.Глібова, Голова доброчинного фонду газети "День" Микола Гриценко.
У програмі виступи письменників, митців. Будуть прем"єри пісень і колядок, написаних на тексти книги "Велесів гай" і не тільки. Беруть участь - соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди Максим Воловоденко, заслужена артистка естрадного мистецтва України Алла Васик, хор студії при Національній капелі бандуристів України. Сам співатиму у супроводі бандури, фортепіано. А під супровід мінусової фонограми виконуватиму вже відомі і нові естрадні пісні на музику Віктора Охріменка, Валентина Касьянова, Віктора Сушка. Буде прем"єра пісні "Мій чорнобривцю золотий" (слова С.Луцкової, музика Я.Чорногуза, аранжування Є.Клименка). Співатиме Алла Васик.
Запрошую всіх киян і жителів Київщини, а якщо приїде хтось іздалеку, як бувало Іван Гентош зі Львова чи Вітер Ночі прилетить з Полтавщини і не тільки, то буду безмежно радий і робитиму приємні сюрпризи для колег-друзів.
Презентація відбудеться 28 листопада 7521 р. (2013) 0 17 годині у великому залі Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
