Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.19
01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.18
19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
2025.11.18
18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Новини (Поезія)
Презентація книги
Шановне вишукане товариство! Щиросердечно запрошую Вас на презентацію моєї нової книжки "Велесів гай", чимало поезій якої опубліковано було тут, була опублікована і передмова Миколи Жулинського раніше. Кому цікаво перечитати, ось посилання: http://maysterni.com/publication.php?id=93521.
Це - суто пейзажна лірика, ілюстрована власними фото природи Київщини - Кончі Озерної (частина Кончі Заспи) елітної місцевості, яка нині безжально знищується забудовами новітніх нуворишів.
У програмі - виступи письменників, дачників Кончі Озерної. Обіцяли бути Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Юрій Мушкетик, Ігор Забашта (син Любові Забашти, першої дружини Андрія Малишка), Леся Гончар (онука Олеся Гончара) із чоловіком - відомим скульптором Русланом Найдою. Ведучий - поет, лауреат літературної премії ім. Л.Глібова, Голова доброчинного фонду газети "День" Микола Гриценко.
У програмі виступи письменників, митців. Будуть прем"єри пісень і колядок, написаних на тексти книги "Велесів гай" і не тільки. Беруть участь - соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди Максим Воловоденко, заслужена артистка естрадного мистецтва України Алла Васик, хор студії при Національній капелі бандуристів України. Сам співатиму у супроводі бандури, фортепіано. А під супровід мінусової фонограми виконуватиму вже відомі і нові естрадні пісні на музику Віктора Охріменка, Валентина Касьянова, Віктора Сушка. Буде прем"єра пісні "Мій чорнобривцю золотий" (слова С.Луцкової, музика Я.Чорногуза, аранжування Є.Клименка). Співатиме Алла Васик.
Запрошую всіх киян і жителів Київщини, а якщо приїде хтось іздалеку, як бувало Іван Гентош зі Львова чи Вітер Ночі прилетить з Полтавщини і не тільки, то буду безмежно радий і робитиму приємні сюрпризи для колег-друзів.
Презентація відбудеться 28 листопада 7521 р. (2013) 0 17 годині у великому залі Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Презентація книги
Шановне вишукане товариство! Щиросердечно запрошую Вас на презентацію моєї нової книжки "Велесів гай", чимало поезій якої опубліковано було тут, була опублікована і передмова Миколи Жулинського раніше. Кому цікаво перечитати, ось посилання: http://maysterni.com/publication.php?id=93521. Це - суто пейзажна лірика, ілюстрована власними фото природи Київщини - Кончі Озерної (частина Кончі Заспи) елітної місцевості, яка нині безжально знищується забудовами новітніх нуворишів.
У програмі - виступи письменників, дачників Кончі Озерної. Обіцяли бути Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Юрій Мушкетик, Ігор Забашта (син Любові Забашти, першої дружини Андрія Малишка), Леся Гончар (онука Олеся Гончара) із чоловіком - відомим скульптором Русланом Найдою. Ведучий - поет, лауреат літературної премії ім. Л.Глібова, Голова доброчинного фонду газети "День" Микола Гриценко.
У програмі виступи письменників, митців. Будуть прем"єри пісень і колядок, написаних на тексти книги "Велесів гай" і не тільки. Беруть участь - соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди Максим Воловоденко, заслужена артистка естрадного мистецтва України Алла Васик, хор студії при Національній капелі бандуристів України. Сам співатиму у супроводі бандури, фортепіано. А під супровід мінусової фонограми виконуватиму вже відомі і нові естрадні пісні на музику Віктора Охріменка, Валентина Касьянова, Віктора Сушка. Буде прем"єра пісні "Мій чорнобривцю золотий" (слова С.Луцкової, музика Я.Чорногуза, аранжування Є.Клименка). Співатиме Алла Васик.
Запрошую всіх киян і жителів Київщини, а якщо приїде хтось іздалеку, як бувало Іван Гентош зі Львова чи Вітер Ночі прилетить з Полтавщини і не тільки, то буду безмежно радий і робитиму приємні сюрпризи для колег-друзів.
Презентація відбудеться 28 листопада 7521 р. (2013) 0 17 годині у великому залі Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
