ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Новини (Поезія)
Презентація книги
Шановне вишукане товариство! Щиросердечно запрошую Вас на презентацію моєї нової книжки "Велесів гай", чимало поезій якої опубліковано було тут, була опублікована і передмова Миколи Жулинського раніше. Кому цікаво перечитати, ось посилання: http://maysterni.com/publication.php?id=93521.
Це - суто пейзажна лірика, ілюстрована власними фото природи Київщини - Кончі Озерної (частина Кончі Заспи) елітної місцевості, яка нині безжально знищується забудовами новітніх нуворишів.
У програмі - виступи письменників, дачників Кончі Озерної. Обіцяли бути Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Юрій Мушкетик, Ігор Забашта (син Любові Забашти, першої дружини Андрія Малишка), Леся Гончар (онука Олеся Гончара) із чоловіком - відомим скульптором Русланом Найдою. Ведучий - поет, лауреат літературної премії ім. Л.Глібова, Голова доброчинного фонду газети "День" Микола Гриценко.
У програмі виступи письменників, митців. Будуть прем"єри пісень і колядок, написаних на тексти книги "Велесів гай" і не тільки. Беруть участь - соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди Максим Воловоденко, заслужена артистка естрадного мистецтва України Алла Васик, хор студії при Національній капелі бандуристів України. Сам співатиму у супроводі бандури, фортепіано. А під супровід мінусової фонограми виконуватиму вже відомі і нові естрадні пісні на музику Віктора Охріменка, Валентина Касьянова, Віктора Сушка. Буде прем"єра пісні "Мій чорнобривцю золотий" (слова С.Луцкової, музика Я.Чорногуза, аранжування Є.Клименка). Співатиме Алла Васик.
Запрошую всіх киян і жителів Київщини, а якщо приїде хтось іздалеку, як бувало Іван Гентош зі Львова чи Вітер Ночі прилетить з Полтавщини і не тільки, то буду безмежно радий і робитиму приємні сюрпризи для колег-друзів.
Презентація відбудеться 28 листопада 7521 р. (2013) 0 17 годині у великому залі Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Презентація книги
Шановне вишукане товариство! Щиросердечно запрошую Вас на презентацію моєї нової книжки "Велесів гай", чимало поезій якої опубліковано було тут, була опублікована і передмова Миколи Жулинського раніше. Кому цікаво перечитати, ось посилання: http://maysterni.com/publication.php?id=93521. Це - суто пейзажна лірика, ілюстрована власними фото природи Київщини - Кончі Озерної (частина Кончі Заспи) елітної місцевості, яка нині безжально знищується забудовами новітніх нуворишів.
У програмі - виступи письменників, дачників Кончі Озерної. Обіцяли бути Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Юрій Мушкетик, Ігор Забашта (син Любові Забашти, першої дружини Андрія Малишка), Леся Гончар (онука Олеся Гончара) із чоловіком - відомим скульптором Русланом Найдою. Ведучий - поет, лауреат літературної премії ім. Л.Глібова, Голова доброчинного фонду газети "День" Микола Гриценко.
У програмі виступи письменників, митців. Будуть прем"єри пісень і колядок, написаних на тексти книги "Велесів гай" і не тільки. Беруть участь - соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди Максим Воловоденко, заслужена артистка естрадного мистецтва України Алла Васик, хор студії при Національній капелі бандуристів України. Сам співатиму у супроводі бандури, фортепіано. А під супровід мінусової фонограми виконуватиму вже відомі і нові естрадні пісні на музику Віктора Охріменка, Валентина Касьянова, Віктора Сушка. Буде прем"єра пісні "Мій чорнобривцю золотий" (слова С.Луцкової, музика Я.Чорногуза, аранжування Є.Клименка). Співатиме Алла Васик.
Запрошую всіх киян і жителів Київщини, а якщо приїде хтось іздалеку, як бувало Іван Гентош зі Львова чи Вітер Ночі прилетить з Полтавщини і не тільки, то буду безмежно радий і робитиму приємні сюрпризи для колег-друзів.
Презентація відбудеться 28 листопада 7521 р. (2013) 0 17 годині у великому залі Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4962 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4962 seconds