ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 …зрадливо плакали дощі
…в холодні осінню дощі
про тебе згадував
і брів у мокрому плащі
шукав розради я

моя самотня осінь тут
згорає золотом
я не чекав на самоту
душею грію пустоту
на два розколотий…




Найвища оцінка Костянтин Куліков 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Свічка 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-12 16:30:00
Переглядів сторінки твору 5586
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.203 / 5.33  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.856 / 5  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 16:33:37 ]
"На два розколотий"... ніби опис усієї твоєї лірики... :) гарний вислів...

а от "плакали дощі" хромає... як то, Юрку?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 17:59:15 ]
Ростику, чом хромає?
Вони ж "зрадливо" плакали...
А не просто так.
Усієї моєї лірмки?
А твоєї, ні?
Та від того вся поезія живе.
А втім перечитай моє, там не все так. Тай тут на сайті дуже далеко не все...
А втім, а шо тута плохого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 18:03:26 ]
Нічого плохого... я навпаки з позитивом говорив. Розколото це дуже правильно.

а от дощі... я не про це. Це хмари плачуть, а дощі це мабуть сльози більше. Ну але я не певен... :)

Не пропий капелюха, і бувай здоровий :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 18:08:22 ]
Дякую, Ростику!
Здоровий буду_ куди я дінусь "з подводной лодки", Чого і тобі бажаю!
А от капелюха пропив би, та нажаль я малопитущий...
Та й капелюх зараз тра, бо дуже вже зуб болить і все валиться з рук... А ще ця бісова погода... А ще не пишеться...
А ще...
Ні капелюха не пропю, а сто грам хильну...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 18:08:44 ]
Чого і тобі бажаю, Ростику!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 19:21:07 ]
Юра, на тебе що так діє? Маю на увазі поезії?
Гарно! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-12 21:58:50 ]
Юрасю, дуже гарний віршик. Але я згодна, що дощі - то сльози — осені, природи, неба, літа чи чого завгодно. Так начебто логічніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 08:18:13 ]
Кость, привіт!
...та нічого (чи ніхто) нажаль на мене не діє - то не новий вірш.
Чекаю, що заїдеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 08:23:25 ]
Привіт, Ларисо! Дякую за комент!
Не знаю вже чому й більше радіти твоїй появі, чи коменту.
Дякую, Ларисо, вірш хоч і не новий, та допрацювати дійсно треба. Хоч і не зовсім погоджуюсь з порадами(я так відчуваю), та вірш слід довести до рівня зрозумілості іншими людьми. О, яка теорія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 09:01:17 ]
Ларисо, Ростику! Я там щось спробував виправити...
Анукась, вдумаємтєся!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 20:37:43 ]
Отепер собі копіюю та вчу напам*ять. Їй бо добре!
А що рідко з*являюся - це тимчасово. Просто зразу все на мене накинулося... Ось позкидаю це каміння з плечей - тоді буду частіше спілкуватися тут на сайті та й листуватися.
До речі, мені подарували концертний майданчик в саду Шевченка. Приїдеш влітку поспівати? Я тут бардів українських до свого клубу збираю, щоб тобі не самотньо було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 20:39:06 ]
Хоча... ось перечитала - й не дуже оте "зрадливі осінню дощі". Якось не по-нашому. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-18 17:40:46 ]
Ларисо, спробую ще поправити так...
Але здається мені, що це вже банально.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-01 14:54:54 ]
справжній блюз
і водночас кіношно: щось таке постає із кіноявищ 50-х років минулого століття - з французьким присмаком чомусь;
хоча ці рядки самодостатні, можна й не вдаватися до деталізації асоціацій - кожен все одно побачить свою режисуру;
гарно!