Великий народе, могутній не звичний,
Відчув ти сьогодні, що справді величний,
Відчув, що ти можеш в державі творити,
Відчув, що ти можеш себе захистити.

Що можеш державні ти справи змінити,
Що можеш в державі господарем жити,
Що можеш гаранта собі обирати,
Що можеш нарешті людиною стати.

Тобі не давали піднятись на ноги,
Тебе виставляли за владні пороги,
Ти мріяв про працю, зарплату і волю,
Та владний чиновник вирішував долю.

Він зараз тремтить від безсилля і гніву,
Не чує людей і народного співу,
Не хоче людей на майдан пропускати,
Боїться на людях себе показати.

Чужими руками народ убиває,
Сидить на валізі як злодій, чикає,
Чи зможе втекти, ще сьогодні не знає,
Вчепився за владу і з рук не пускає,

Прийшли патріоти, сини від народу
Почнуть розганяти, хто робить нам шкоду,
Прийдеться віддати усе, що накрали,
Прийдеться зізнатись за кого нас мали.

М.О. Головацький 21.02.2014р.