Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.30
06:50
В. К. Осиповій
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
2026.07.30
06:41
Фінальний акорд розлуки
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор)
«Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима
2026.07.29
21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
2026.07.29
21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
2026.07.29
17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
2026.07.29
14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
2026.07.29
08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
2026.07.29
05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Елена Касьянова (1948) /
Вірші
Сто голубей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сто голубей
Киев , столица ,центральная площадь-Майдан.
Кто за свободу страны и народа, сегодня все там.
Собрались все вместе- запад и север, юг и восток
Все, кого в землю втоптал президентский сапог.
Пенсионер и студент, рабочий и бывший афганец-солдат
Сдвинувши плечи ,на баррикадах рядом стоят.
Свободу народу! Громко скандирует Евромайдан.
Рядом медсестры ,врачи, журналисты- место их там,
А киевлянки майдановцам кушать приносят
Со всей Украины им одежду и обувь привозят.
«Беркут», «Омон» справа и слева, и напротив стоят
Из- за щитов смотрят на безоружных ребят.
Напротив стоят, под маскою слезы катятся с глаз
Вы сами пришли, а у нас президента приказ.
Два брата напротив стояли
И сделали вид, что друг друга они не узнали.
Но хладнокровных убийц на Майдан запустили
Шестерых снайперов за валюту купили.
И падали парни от выстрелов метких стрелков
И девушка с ними ,на куртке с красным крестом.
Будьте вы прокляты! Сгорите убийцы в аду!
Нет места вам в мире, где люди живут.
Небесная сотня, взявшись за руки, в небо взлетела,
Сделала выдох -и души покинули тело.
Мама кричит: сыночек, сынок, куда улетаешь?
Зачем на земле меня ты одну оставляешь?
Мамочка, мама не плачь ты моя золотая
Улететь молодым – судьба моя значит такая.
Из жизни уйти в небеса,
Что бы моя Украина свободной была.
Сто голубей в синее небо летят
Словно души погибших на Майдане ребят.
В Тернополь и Львов ,в Ровно и Луцк,
В Ивано-Франковск, Сумы, Харьков и Кировоград
Отправляют с Майдана погибших ребят.
Не стесняются слез мужики, что стоят на Майдане
Плачут за теми с кем насмерть стояли.
Свечи, пожертвование, цветы и молитвы
Слезами материнскими, погибшие дети залиты.
Море цветов, рыдает Майдан
Украина рыдает- глядя на телеэкран.
Небесная сотня ушла в небеса
Нашу жизнь и Украину спасла.
Боже Всевышний, пусти их в небесный свой рай
И ангелов крылья, в награду им дай.
В твоем раю, погибшие ребята, ангелами станут
И с голубых небес, с тобою Боже наш,
За Украиною приглянут.
Кто за свободу страны и народа, сегодня все там.
Собрались все вместе- запад и север, юг и восток
Все, кого в землю втоптал президентский сапог.
Пенсионер и студент, рабочий и бывший афганец-солдат
Сдвинувши плечи ,на баррикадах рядом стоят.
Свободу народу! Громко скандирует Евромайдан.
Рядом медсестры ,врачи, журналисты- место их там,
А киевлянки майдановцам кушать приносят
Со всей Украины им одежду и обувь привозят.
«Беркут», «Омон» справа и слева, и напротив стоят
Из- за щитов смотрят на безоружных ребят.
Напротив стоят, под маскою слезы катятся с глаз
Вы сами пришли, а у нас президента приказ.
Два брата напротив стояли
И сделали вид, что друг друга они не узнали.
Но хладнокровных убийц на Майдан запустили
Шестерых снайперов за валюту купили.
И падали парни от выстрелов метких стрелков
И девушка с ними ,на куртке с красным крестом.
Будьте вы прокляты! Сгорите убийцы в аду!
Нет места вам в мире, где люди живут.
Небесная сотня, взявшись за руки, в небо взлетела,
Сделала выдох -и души покинули тело.
Мама кричит: сыночек, сынок, куда улетаешь?
Зачем на земле меня ты одну оставляешь?
Мамочка, мама не плачь ты моя золотая
Улететь молодым – судьба моя значит такая.
Из жизни уйти в небеса,
Что бы моя Украина свободной была.
Сто голубей в синее небо летят
Словно души погибших на Майдане ребят.
В Тернополь и Львов ,в Ровно и Луцк,
В Ивано-Франковск, Сумы, Харьков и Кировоград
Отправляют с Майдана погибших ребят.
Не стесняются слез мужики, что стоят на Майдане
Плачут за теми с кем насмерть стояли.
Свечи, пожертвование, цветы и молитвы
Слезами материнскими, погибшие дети залиты.
Море цветов, рыдает Майдан
Украина рыдает- глядя на телеэкран.
Небесная сотня ушла в небеса
Нашу жизнь и Украину спасла.
Боже Всевышний, пусти их в небесный свой рай
И ангелов крылья, в награду им дай.
В твоем раю, погибшие ребята, ангелами станут
И с голубых небес, с тобою Боже наш,
За Украиною приглянут.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
