Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.16
18:13
МАГІСТРАЛ
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
2026.03.16
10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
2026.03.16
05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
2026.03.15
17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
2026.03.15
16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
2026.03.15
16:17
І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
2026.03.15
11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
2026.03.15
02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Елена Касьянова (1948) /
Вірші
Сто голубей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сто голубей
Киев , столица ,центральная площадь-Майдан.
Кто за свободу страны и народа, сегодня все там.
Собрались все вместе- запад и север, юг и восток
Все, кого в землю втоптал президентский сапог.
Пенсионер и студент, рабочий и бывший афганец-солдат
Сдвинувши плечи ,на баррикадах рядом стоят.
Свободу народу! Громко скандирует Евромайдан.
Рядом медсестры ,врачи, журналисты- место их там,
А киевлянки майдановцам кушать приносят
Со всей Украины им одежду и обувь привозят.
«Беркут», «Омон» справа и слева, и напротив стоят
Из- за щитов смотрят на безоружных ребят.
Напротив стоят, под маскою слезы катятся с глаз
Вы сами пришли, а у нас президента приказ.
Два брата напротив стояли
И сделали вид, что друг друга они не узнали.
Но хладнокровных убийц на Майдан запустили
Шестерых снайперов за валюту купили.
И падали парни от выстрелов метких стрелков
И девушка с ними ,на куртке с красным крестом.
Будьте вы прокляты! Сгорите убийцы в аду!
Нет места вам в мире, где люди живут.
Небесная сотня, взявшись за руки, в небо взлетела,
Сделала выдох -и души покинули тело.
Мама кричит: сыночек, сынок, куда улетаешь?
Зачем на земле меня ты одну оставляешь?
Мамочка, мама не плачь ты моя золотая
Улететь молодым – судьба моя значит такая.
Из жизни уйти в небеса,
Что бы моя Украина свободной была.
Сто голубей в синее небо летят
Словно души погибших на Майдане ребят.
В Тернополь и Львов ,в Ровно и Луцк,
В Ивано-Франковск, Сумы, Харьков и Кировоград
Отправляют с Майдана погибших ребят.
Не стесняются слез мужики, что стоят на Майдане
Плачут за теми с кем насмерть стояли.
Свечи, пожертвование, цветы и молитвы
Слезами материнскими, погибшие дети залиты.
Море цветов, рыдает Майдан
Украина рыдает- глядя на телеэкран.
Небесная сотня ушла в небеса
Нашу жизнь и Украину спасла.
Боже Всевышний, пусти их в небесный свой рай
И ангелов крылья, в награду им дай.
В твоем раю, погибшие ребята, ангелами станут
И с голубых небес, с тобою Боже наш,
За Украиною приглянут.
Кто за свободу страны и народа, сегодня все там.
Собрались все вместе- запад и север, юг и восток
Все, кого в землю втоптал президентский сапог.
Пенсионер и студент, рабочий и бывший афганец-солдат
Сдвинувши плечи ,на баррикадах рядом стоят.
Свободу народу! Громко скандирует Евромайдан.
Рядом медсестры ,врачи, журналисты- место их там,
А киевлянки майдановцам кушать приносят
Со всей Украины им одежду и обувь привозят.
«Беркут», «Омон» справа и слева, и напротив стоят
Из- за щитов смотрят на безоружных ребят.
Напротив стоят, под маскою слезы катятся с глаз
Вы сами пришли, а у нас президента приказ.
Два брата напротив стояли
И сделали вид, что друг друга они не узнали.
Но хладнокровных убийц на Майдан запустили
Шестерых снайперов за валюту купили.
И падали парни от выстрелов метких стрелков
И девушка с ними ,на куртке с красным крестом.
Будьте вы прокляты! Сгорите убийцы в аду!
Нет места вам в мире, где люди живут.
Небесная сотня, взявшись за руки, в небо взлетела,
Сделала выдох -и души покинули тело.
Мама кричит: сыночек, сынок, куда улетаешь?
Зачем на земле меня ты одну оставляешь?
Мамочка, мама не плачь ты моя золотая
Улететь молодым – судьба моя значит такая.
Из жизни уйти в небеса,
Что бы моя Украина свободной была.
Сто голубей в синее небо летят
Словно души погибших на Майдане ребят.
В Тернополь и Львов ,в Ровно и Луцк,
В Ивано-Франковск, Сумы, Харьков и Кировоград
Отправляют с Майдана погибших ребят.
Не стесняются слез мужики, что стоят на Майдане
Плачут за теми с кем насмерть стояли.
Свечи, пожертвование, цветы и молитвы
Слезами материнскими, погибшие дети залиты.
Море цветов, рыдает Майдан
Украина рыдает- глядя на телеэкран.
Небесная сотня ушла в небеса
Нашу жизнь и Украину спасла.
Боже Всевышний, пусти их в небесный свой рай
И ангелов крылья, в награду им дай.
В твоем раю, погибшие ребята, ангелами станут
И с голубых небес, с тобою Боже наш,
За Украиною приглянут.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
