Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.28
17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з
2026.10.28
15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
2026.10.28
13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
2026.10.28
11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших.
Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ.
Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки.
Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями.
«Де
2026.10.28
11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
2026.10.28
07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Елена Касьянова (1948) /
Вірші
Сто голубей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сто голубей
Киев , столица ,центральная площадь-Майдан.
Кто за свободу страны и народа, сегодня все там.
Собрались все вместе- запад и север, юг и восток
Все, кого в землю втоптал президентский сапог.
Пенсионер и студент, рабочий и бывший афганец-солдат
Сдвинувши плечи ,на баррикадах рядом стоят.
Свободу народу! Громко скандирует Евромайдан.
Рядом медсестры ,врачи, журналисты- место их там,
А киевлянки майдановцам кушать приносят
Со всей Украины им одежду и обувь привозят.
«Беркут», «Омон» справа и слева, и напротив стоят
Из- за щитов смотрят на безоружных ребят.
Напротив стоят, под маскою слезы катятся с глаз
Вы сами пришли, а у нас президента приказ.
Два брата напротив стояли
И сделали вид, что друг друга они не узнали.
Но хладнокровных убийц на Майдан запустили
Шестерых снайперов за валюту купили.
И падали парни от выстрелов метких стрелков
И девушка с ними ,на куртке с красным крестом.
Будьте вы прокляты! Сгорите убийцы в аду!
Нет места вам в мире, где люди живут.
Небесная сотня, взявшись за руки, в небо взлетела,
Сделала выдох -и души покинули тело.
Мама кричит: сыночек, сынок, куда улетаешь?
Зачем на земле меня ты одну оставляешь?
Мамочка, мама не плачь ты моя золотая
Улететь молодым – судьба моя значит такая.
Из жизни уйти в небеса,
Что бы моя Украина свободной была.
Сто голубей в синее небо летят
Словно души погибших на Майдане ребят.
В Тернополь и Львов ,в Ровно и Луцк,
В Ивано-Франковск, Сумы, Харьков и Кировоград
Отправляют с Майдана погибших ребят.
Не стесняются слез мужики, что стоят на Майдане
Плачут за теми с кем насмерть стояли.
Свечи, пожертвование, цветы и молитвы
Слезами материнскими, погибшие дети залиты.
Море цветов, рыдает Майдан
Украина рыдает- глядя на телеэкран.
Небесная сотня ушла в небеса
Нашу жизнь и Украину спасла.
Боже Всевышний, пусти их в небесный свой рай
И ангелов крылья, в награду им дай.
В твоем раю, погибшие ребята, ангелами станут
И с голубых небес, с тобою Боже наш,
За Украиною приглянут.
Кто за свободу страны и народа, сегодня все там.
Собрались все вместе- запад и север, юг и восток
Все, кого в землю втоптал президентский сапог.
Пенсионер и студент, рабочий и бывший афганец-солдат
Сдвинувши плечи ,на баррикадах рядом стоят.
Свободу народу! Громко скандирует Евромайдан.
Рядом медсестры ,врачи, журналисты- место их там,
А киевлянки майдановцам кушать приносят
Со всей Украины им одежду и обувь привозят.
«Беркут», «Омон» справа и слева, и напротив стоят
Из- за щитов смотрят на безоружных ребят.
Напротив стоят, под маскою слезы катятся с глаз
Вы сами пришли, а у нас президента приказ.
Два брата напротив стояли
И сделали вид, что друг друга они не узнали.
Но хладнокровных убийц на Майдан запустили
Шестерых снайперов за валюту купили.
И падали парни от выстрелов метких стрелков
И девушка с ними ,на куртке с красным крестом.
Будьте вы прокляты! Сгорите убийцы в аду!
Нет места вам в мире, где люди живут.
Небесная сотня, взявшись за руки, в небо взлетела,
Сделала выдох -и души покинули тело.
Мама кричит: сыночек, сынок, куда улетаешь?
Зачем на земле меня ты одну оставляешь?
Мамочка, мама не плачь ты моя золотая
Улететь молодым – судьба моя значит такая.
Из жизни уйти в небеса,
Что бы моя Украина свободной была.
Сто голубей в синее небо летят
Словно души погибших на Майдане ребят.
В Тернополь и Львов ,в Ровно и Луцк,
В Ивано-Франковск, Сумы, Харьков и Кировоград
Отправляют с Майдана погибших ребят.
Не стесняются слез мужики, что стоят на Майдане
Плачут за теми с кем насмерть стояли.
Свечи, пожертвование, цветы и молитвы
Слезами материнскими, погибшие дети залиты.
Море цветов, рыдает Майдан
Украина рыдает- глядя на телеэкран.
Небесная сотня ушла в небеса
Нашу жизнь и Украину спасла.
Боже Всевышний, пусти их в небесный свой рай
И ангелов крылья, в награду им дай.
В твоем раю, погибшие ребята, ангелами станут
И с голубых небес, с тобою Боже наш,
За Украиною приглянут.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
