ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.12.26
10:23
Надіюсь, все це не надовго
Холодне марево дощу...
Звертаюсь хутко до глухого,
Кажись не сам собі я мщу.
А поруч раптом посвітліло
І наповнялося в стакан,
І трохи кажеться невміло,
Бо знов в очах самообман...
Холодне марево дощу...
Звертаюсь хутко до глухого,
Кажись не сам собі я мщу.
А поруч раптом посвітліло
І наповнялося в стакан,
І трохи кажеться невміло,
Бо знов в очах самообман...
2024.12.26
09:48
Внаслідок ворожих атак ударними дронами у Ніжинському районі
на Чернігівщині пошкоджено приміщення ферми, де загинуло
одинадцять корів…
Ген-ген високо у небесній сині,
немов гігантський чорно-білий ком,
стоять корови - величні, невинні,
на Чернігівщині пошкоджено приміщення ферми, де загинуло
одинадцять корів…
Ген-ген високо у небесній сині,
немов гігантський чорно-білий ком,
стоять корови - величні, невинні,
2024.12.26
09:36
Біля нашої хатини
Проростає картоплина
Та, яку несли з городу
Днем осіннім до господи
У корзинці рогозовій
І згубили випадково,
А вона, стійка, зухвало
Зиму перезимувала
Проростає картоплина
Та, яку несли з городу
Днем осіннім до господи
У корзинці рогозовій
І згубили випадково,
А вона, стійка, зухвало
Зиму перезимувала
2024.12.25
23:40
Сьогодні звертаюсь до наших родин:
буть з мудрими прагніть усі як один!
Ми діти Вкраїни і нам Бог дає
природи речей розуміння Своє.
Зусиллям мудрієм, бо все є як є:
хто душу віддасть за твоє і моє?
Ми хрещені Духом, Отець нам дає
буть з мудрими прагніть усі як один!
Ми діти Вкраїни і нам Бог дає
природи речей розуміння Своє.
Зусиллям мудрієм, бо все є як є:
хто душу віддасть за твоє і моє?
Ми хрещені Духом, Отець нам дає
2024.12.25
22:47
Кажуть є країна,
Повнісінька сонця...
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть є країна
На семи стовпах,
Сім планет над нею,
Повнісінька сонця...
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть є країна
На семи стовпах,
Сім планет над нею,
2024.12.25
22:41
Скаче путін по кремлю –
Зашибає по рублю.
Хто нудьгує без «двіжух»,
Той хутенько спустить дух.
Для чеширського кота
Путін – миша непроста.
Зашибає по рублю.
Хто нудьгує без «двіжух»,
Той хутенько спустить дух.
Для чеширського кота
Путін – миша непроста.
2024.12.25
22:30
дні кипарисові & брами
прописані на небесі
давно оце набрид я з вами
& подорожчав німесил
жінки закляті реалісти
непрасування шнурівок
& цінувати органіста
прописані на небесі
давно оце набрид я з вами
& подорожчав німесил
жінки закляті реалісти
непрасування шнурівок
& цінувати органіста
2024.12.25
21:08
Цей свіжий сніг
на місто ліг...
Та міста снігу мало -
на скроні й серці білий слід,
розлуки, сльози, переліт,
дороги та вокзали.
А десь весна
на місто ліг...
Та міста снігу мало -
на скроні й серці білий слід,
розлуки, сльози, переліт,
дороги та вокзали.
А десь весна
2024.12.25
20:19
Я заростаю травою.
Мене навідують раз на рік,
і то не завжди.
Пам'ять про мене стирається.
Забуття вкриває мене саваном.
Через 10 років мене навряд чи
хтось згадає.
Я заростаю пам'яттю.
Мене навідують раз на рік,
і то не завжди.
Пам'ять про мене стирається.
Забуття вкриває мене саваном.
Через 10 років мене навряд чи
хтось згадає.
Я заростаю пам'яттю.
2024.12.25
19:30
Мені так хороше з тобою
Мені так боляче без тебе
Цікаво, як тобі зі мною
Мабудь цікавитись не треба
Мені так радісно як поруч…
Мені геть всі… хто там в калясці
Коли носи задерті вгору
Мені так боляче без тебе
Цікаво, як тобі зі мною
Мабудь цікавитись не треба
Мені так радісно як поруч…
Мені геть всі… хто там в калясці
Коли носи задерті вгору
2024.12.25
19:22
З-ірка перша засіяла над вертепом,
Р-адість душу обіймає, світло тепле.
І сніжинок рій літає благодатний,
З-аглядає щастя знову в кожну хату.
Д-звони храмів злотоверхих скрізь лунають.
В-есело Різдво родини зустрічають.
О-біймає всіх Любов, Надія
Р-адість душу обіймає, світло тепле.
І сніжинок рій літає благодатний,
З-аглядає щастя знову в кожну хату.
Д-звони храмів злотоверхих скрізь лунають.
В-есело Різдво родини зустрічають.
О-біймає всіх Любов, Надія
2024.12.25
15:05
Вже й уві сні, неначе дежавю,
являється лихе чуже і наше...
і біс їх знає, в пеклі чи в раю
опиняться бойки, царьови, няші,
як винищені урки у бою,
лакеї арештанта на параші.
ІІ
являється лихе чуже і наше...
і біс їх знає, в пеклі чи в раю
опиняться бойки, царьови, няші,
як винищені урки у бою,
лакеї арештанта на параші.
ІІ
2024.12.25
13:36
Повертаючись додому «городами», щоб трішки скоротити маршрут, із вщент заповненими пакетами, вона несподівано зупиняється перед новим скляним двоповерховим прямокутником, на козирку якого весело посміхаються різнокольорові літери: «Майстерні сучасного тан
2024.12.25
06:01
Обережним черепахам
Їхній панцир служить дахом,
Під яким не знають страху
Вайлуваті черепахи.
А ось жаби всі окаті
Тільки крякають багато,
Як відчують іздалека
Рух мізерний небезпеки, –
Їхній панцир служить дахом,
Під яким не знають страху
Вайлуваті черепахи.
А ось жаби всі окаті
Тільки крякають багато,
Як відчують іздалека
Рух мізерний небезпеки, –
2024.12.25
00:33
Я не прихильник давніх магічних ритуалів, але деякі звичаї індоєвропейців викликають у мене сентименти, тому коли насувались чергові зміни в календарі, я вирішив купити собі ялинку. Покинувши свою обитель, я подався на берендейське торжище – найближчий ри
2024.12.24
22:34
Світло вечір відтіснив
Весь у бік сирени…
Що прийшло і те наснив
Подихом шаленим
Нічка, нічка… хто такі
Звідкіля їх мова?
Що за чортовий лякій
Відгадаю: вова?
Весь у бік сирени…
Що прийшло і те наснив
Подихом шаленим
Нічка, нічка… хто такі
Звідкіля їх мова?
Що за чортовий лякій
Відгадаю: вова?
2024.12.24
19:47
Зустріч з минулим, зів'ялим, заснулим.
Зустріч з собою, дзеркально німим.
Ти подивись у свічадо понуро
І у мовчання пірни молодим.
Зустріч з минулим, раптова, неждана.
Стріне, як привид, вона між дерев.
Втоне у плесі надія кохана,
Зустріч з собою, дзеркально німим.
Ти подивись у свічадо понуро
І у мовчання пірни молодим.
Зустріч з минулим, раптова, неждана.
Стріне, як привид, вона між дерев.
Втоне у плесі надія кохана,
2024.12.24
19:47
Каштан засмаглий,
Двійко жолудів
Та кетяг горобини –
Оце й усі сусіди мого столу.
Каштан навча вагу відчути.
Жолуді оповідають про могуття.
Мугиче тихе мурмурандо горобина.
Як і додам щось,
Двійко жолудів
Та кетяг горобини –
Оце й усі сусіди мого столу.
Каштан навча вагу відчути.
Жолуді оповідають про могуття.
Мугиче тихе мурмурандо горобина.
Як і додам щось,
2024.12.24
15:22
Я купил полотенце,
развернул – и заплакал.
Господа, офицеры!
Дозовешься их – фиг!
Ах, какие различья
меж хохлом и кацапом!
Полотенце – для жоны,
для иконы – рушник.
развернул – и заплакал.
Господа, офицеры!
Дозовешься их – фиг!
Ах, какие различья
меж хохлом и кацапом!
Полотенце – для жоны,
для иконы – рушник.
2024.12.24
13:36
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списи
Врізалися у небо, рвали хустя
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списи
Врізалися у небо, рвали хустя
2024.12.24
09:30
Осене, ти була чемна, і надто справедлива
За мною доглядала наче за дитям
Скажи мені, хотіла б випити зі мною пива?
Відмовилась? І допиватиму я сам?
Ні Осене! Мені, повір, сьогодні не до жартів
Ще кілька оцих днів, і грудень приповзе
Тут не вгадит
За мною доглядала наче за дитям
Скажи мені, хотіла б випити зі мною пива?
Відмовилась? І допиватиму я сам?
Ні Осене! Мені, повір, сьогодні не до жартів
Ще кілька оцих днів, і грудень приповзе
Тут не вгадит
2024.12.24
07:47
До сонця тягнеться дорога
Крізь не зникаючий туман, –
Хвилює видиво убоге
На непокошений бур’ян.
На дерезу густу на схилах
Повік незрушених горбів,
І на обсипані вщерть пилом
Пшеничні паростки слабі.
Крізь не зникаючий туман, –
Хвилює видиво убоге
На непокошений бур’ян.
На дерезу густу на схилах
Повік незрушених горбів,
І на обсипані вщерть пилом
Пшеничні паростки слабі.
2024.12.23
20:36
Заради справедливості, мовчи…
Не рухайся ні вправо ні на ліво
І все, що я скажу тобі — завчи
Життя не комікс, тим більше і не Лєго…
В квадратики не вставиш… не сміши
І це не задоволення захмарне
В якому ти, не знаючи, грішив
Хоча й воно місцями і п
Не рухайся ні вправо ні на ліво
І все, що я скажу тобі — завчи
Життя не комікс, тим більше і не Лєго…
В квадратики не вставиш… не сміши
І це не задоволення захмарне
В якому ти, не знаючи, грішив
Хоча й воно місцями і п
2024.12.23
20:02
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?
2024.12.23
19:47
Внутрішній монстр
виривається назовні.
Внутрішній звір
прогризає ґрати.
Всередині людини
випалена пустеля.
Нікого не можна
залишити з нею
виривається назовні.
Внутрішній звір
прогризає ґрати.
Всередині людини
випалена пустеля.
Нікого не можна
залишити з нею
2024.12.23
15:50
Ти з моєї молитви зринав, мов потік
Золотистого світла, що било крізь груди.
Бігли хвилі, минав той переступний рік,
Та вистава, в яку досі бавились люди.
Ти словами горів, ти рядком підіймав,
Ти збирав світло зір й доливав вічносущно
В те, що
Золотистого світла, що било крізь груди.
Бігли хвилі, минав той переступний рік,
Та вистава, в яку досі бавились люди.
Ти словами горів, ти рядком підіймав,
Ти збирав світло зір й доливав вічносущно
В те, що
2024.12.23
05:12
Хоча ясніло і темніло,
Порі яскравій навздогін, –
Зосталось серце досі цілим,
Бо призвичаїлось до змін.
Великих радощів потоки
Приємно тішили мене, –
Та не буває однобоким
Іще здавен життя земне.
Порі яскравій навздогін, –
Зосталось серце досі цілим,
Бо призвичаїлось до змін.
Великих радощів потоки
Приємно тішили мене, –
Та не буває однобоким
Іще здавен життя земне.
2024.12.22
22:22
Посвяти це якомусь неврозові, чи що. Мовби добродій Жорж Жозф Крістіан Сіменон, альтернативний Джон Вінстон Оно Леннон, при щирому бажанні безпосередньо первинних речей, вчувається в задзеркалля, поки не вихопить щось якнайабракадабричніш, тоді вже розкоп
2024.12.22
21:33
День прошмигнув, ніби миша прожогом.
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.
Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.
Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?
2024.12.22
20:09
Ще слова немає.
Є щемінь і дрож.
І грудка якась під серцем.
І щось неухвитне, розхристане щось
То зрине, то щезне.
Ні ритму, ні рим.
Почуття і думки злилися в якусь мішанину.
І тільки до остраху білий папір шепоче,
Є щемінь і дрож.
І грудка якась під серцем.
І щось неухвитне, розхристане щось
То зрине, то щезне.
Ні ритму, ні рим.
Почуття і думки злилися в якусь мішанину.
І тільки до остраху білий папір шепоче,
2024.12.22
19:38
Тріщини землі -
це порепане тіло пам'яті.
У них можуть упасти
спогади і забуті фотографії.
Вони все поглинуть
у своїх бездонних глибинах.
Тріщини землі жадають
хоча б краплі води.
це порепане тіло пам'яті.
У них можуть упасти
спогади і забуті фотографії.
Вони все поглинуть
у своїх бездонних глибинах.
Тріщини землі жадають
хоча б краплі води.
2024.12.22
17:00
Та поки що для мене це не край.
Зректись себе самого, ще зарано.
То ж я в подруги запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- ну ж бо, не зважай!
Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.
Зректись себе самого, ще зарано.
То ж я в подруги запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- ну ж бо, не зважай!
Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.
2024.12.22
16:21
Як сів князь Гліб на стіл отчий в Києві святому,
Тоді половці зібрались зі степу усього.
Одні прийшли під Пісочен, до міста отого,
Що за ним вже Переяслав. І стали при ньому.
Другі прийшли другим боком, під Корсунем стали.
І послали і ті, й другі пос
Тоді половці зібрались зі степу усього.
Одні прийшли під Пісочен, до міста отого,
Що за ним вже Переяслав. І стали при ньому.
Другі прийшли другим боком, під Корсунем стали.
І послали і ті, й другі пос
2024.12.22
10:54
Український професійний боксер.
Кращий незалежно від вагової категорії за версією журналу «The Ring».
Щиро вітаємо нашого чемпіона з новою переконливою перемогою над потужним противником!
Прямокутник рингу,
переповнений зал…
Підкажіть риму
щодо
Кращий незалежно від вагової категорії за версією журналу «The Ring».
Щиро вітаємо нашого чемпіона з новою переконливою перемогою над потужним противником!
Прямокутник рингу,
переповнений зал…
Підкажіть риму
щодо
2024.12.22
06:36
Коли на довгі ночі схожі
За вікнами сіріють дні,
Від снів звільнитися негоже
Небалакучому мені.
Дощі немов оскаженіли
Й шумлять неспинно з дня у день, –
Уже бажань нема і сили
В душі для пошуку натхнень.
За вікнами сіріють дні,
Від снів звільнитися негоже
Небалакучому мені.
Дощі немов оскаженіли
Й шумлять неспинно з дня у день, –
Уже бажань нема і сили
В душі для пошуку натхнень.
2024.12.21
23:21
Шахеди" вже стали чорними,
Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".
Снаряди стають касетними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".
Снаряди стають касетними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.12.25
2024.12.24
2024.12.18
2024.12.13
2024.12.03
2024.11.19
2024.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Не прості часи торкаються і "Майстерень". Адміністрація не може, як це відбувалося раніше, і надалі гарантувати подальш..." |
2022.05.17 |
Поезія
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1135 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1135 seconds