Автори /
Артур Курдіновський (2023)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Цінуйте слово!
•
Івано-Франківську
•
Він помер, тому що українець
•
Назад
•
Восени (сонет)
•
Майже...
•
Порожні слова
•
Осіння Зінаїда (тріолет)
•
Запах твого парфуму
•
"Здорове суспільство"
•
Моя світлина чорно-біла
•
Прочитане життя (рондель)
•
Злочин та покарання
•
Пам'яті поета і воїна Олеся Жученка
•
Вірність, або Записка короля Артура (сонет)
•
Харків Незламний
•
Стара повія
•
Зелений коридор (до 10 річниці іловайської трагедії)
•
Натяки на осінь
•
З крилом підбитим (четверик)
•
Моя поетеса
•
Про Вія (квартон)
•
Іду до себе
•
Поезіє! Завдячую тобі!
•
Дівчинка з літа (присвята Л.)
•
Прописаний статут
•
Не схожий (віланела)
•
Кого захищати?
•
Віртуальні
•
У царстві
•
Життя минає (рондель)
•
Зустріч серед війни (сонет)
•
Брехня
•
Кругла галявина (сонет)
•
Артурівська строфа
•
Жасмин (сонет)
•
Вирок
•
Щирість (сонет)
•
Мовчання (тавтограмний тріолет)
•
Пам'яті Ірини Фаріон (акровірш)
•
Ярославу Чорногузу в день народження (сонет)
•
Проста дівчина
•
Не я (сонет)
•
Старий трамвай (сонет)
•
Каштановий салют (сонет)
•
Шукаю (сонет)
•
Останній сніг
•
Загиблим маленьким одеситам
•
ОХМАТДИТ
•
Той самий хлопчик
•
Двадцять другий
•
Глибока стурбованість
•
Сумуючи... (сонет)
•
Боляче (сонет)
•
Ти помилився (глоса)
•
Сокільники. Лісопарк
•
Харківська ппо
•
Площа Поезії
•
Зимовий вінок
•
Єдиний вихід - Перемога! (квартон)
•
Я написав до конкурсу квартон
•
Краще не знати (квартон)
•
Труїв я тарганів (квартон)
•
Осінній ґлінтвейн
•
Він та вона
•
Хлопчик неслухняний
•
Добро та зло (сонет)
•
Освідчення
•
Love is...
•
Вдівець та вдова
•
Ізраїлю
•
Тому, кому нема ще сорока (квартон)
•
Лічилка про рейтинги
•
Айстра (сонет)
•
Чорна заздрість
•
Желібі (епіграма)
•
Колаборантам
•
Сумний вокаліз
•
Сіре
•
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
•
Шосте вересня. Костянтинівка
•
Самотність
•
Мені у двері серпень подзвонив
•
Від травня до серпня
•
Прошу, не помирай! (квартон)
•
Софійка
•
Зелений оксамит
•
Похорон романтика
•
Мене немає
•
Бий москаля!
•
Палай!
•
Не живу (рондель)
•
Великий синій ліс
•
Війна та зірки
•
Чиїсь обличчя (рондель)
•
Блискавка (тріолет)
•
Малорос (рондель)
•
У колгоспі "Червоне дишло"
•
Невгасиме кохання (сонет)
•
Відповідь - війна
•
Краплинки дощу на смарагді
•
Про що виє тривога
•
Жовте і рожеве (рондель)
•
Помилився
•
Гнівний вірш
•
Газова камера
•
Дорога на південний схід
•
Не життя
•
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
•
І буде осінь...
•
Спливає мій січень
•
Їжак
•
Нотний зошит
•
Зимова ніч (сонет)
•
Вітражі дитинства
•
iPhone 15 (сонет)
•
Каштановий салют (сонет)
•
Уламки зими (вінок сонетів)
•
Гнів (сонет)
•
Дух нескорений
•
Без кумирів, без авторитетів
•
Талант (сонет)
•
Щоп'ятниці (тріолет)
•
"Еталони" моралі
•
Кожному загиблому Солдату
•
Мій келих
•
Подаруй мені, Осінь...
•
Позитивний сонет
•
Не стріляй!
•
Вільна думка (онєгінська строфа)
•
Сподобатися всім
•
Пройшовши...
•
Харків. Вулиця Весніна
•
Осіння перемога
•
Харківські сльози
•
Чи потрібна вишиванка?
•
Я - не жебрак!
•
Лютневий сонет
•
Біля храму
•
Пів окупанта
•
Чорне простирадло
•
Харківський сонет
•
Журба (сонет)
•
"Промінчики добра"
•
Жінка у розбитому вікні
•
Нє тронь!
•
Українські гниди
•
Харкову
•
До вас війна ще не прийшла
•
Боляче (сонет)
•
Горять архіви (віланела)
•
Спогади. Вінок сонетів
•
Нотний зошит
•
Червоний спалах (онєгінська строфа)
•
До мови
•
Стілець без ніжок
•
Застиглі фарби у прозорій кулі
•
Бо це жінка!
•
Осінній Шопен
•
Калейдоскоп зими
•
Хлопчик неслухняний
•
Парад людей чужих (рондель)
•
Він та Вона
•
Осінній ґлінтвейн
•
Квасний патріотизм
•
Осінь на вулицях Харкова
•
Вересень - листопад
•
Перший сніг (рондель)
•
Ця осінь забере мене з собою (квартон)
•
Махнуть рукою (глоса)
•
Лист у порожнечу (квартон)
•
Перехожий
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Що знищує нещирість і брехню,
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Заради простого рядка.
Він помер, тому що українець.
У його житло влетів "шахед".
У його житло влетів "шахед".
Я - ось такий. Та іншим вже не буду.
Виходячи на тихий променад,
Виходячи на тихий променад,
Неначе звук іржавої струни,
Впивається у серце сіра злива.
Впивається у серце сіра злива.
Хочеться справжнього. Що є натомість?
Гучно кричать непочуті серця.
Гучно кричать непочуті серця.
Поради, поради... Корисні поради
Влітають у вуха мої звідусіль.
Влітають у вуха мої звідусіль.
Мій гострий сум, осіння Зінаїда,
Яка пішла у темряву зими.
Яка пішла у темряву зими.
А запах твого парфуму -
Гіркий, наче стигла осінь.
Гіркий, наче стигла осінь.
Зітхає "суспільство здорове" -
Мозаїка ситих облич.
Мозаїка ситих облич.
Стара світлина - серця спогад,
Беззвучний та солодкий біль.
Беззвучний та солодкий біль.
Моє життя - прочитана поема,
Було все ясно з першої глави.
Було все ясно з першої глави.
Якщо я вкраду кілограм бараболі -
Чекають п'ять років позбавлення волі.
Чекають п'ять років позбавлення волі.
Я чекав на Вас, друже, на Ваші слова і на вірші.
Кожне слово - це зброя, і Ви довели це не раз.
Кожне слово - це зброя, і Ви довели це не раз.
А круглий стіл сьогодні спорожнів.
У лицарів моїх важкі турботи.
У лицарів моїх важкі турботи.
Одесу закрили і Київ закрили.
Тепер хоч потроху там дихає небо.
Тепер хоч потроху там дихає небо.
Моя країна захлинулась кров'ю.
На тілі не загоюються шрами.
На тілі не загоюються шрами.
Нащадку! Пам'ятай жахливу мить,
Як вороги співали підлим хором:
Як вороги співали підлим хором:
Спливає літо, як життя моє.
Лише дощі чекають на порозі.
Лише дощі чекають на порозі.
Він у минуле - каменем з балкону,
З крилом підбитим безпорадний птах.
З крилом підбитим безпорадний птах.
Я чекаю на тебе, моя поетесо!
Незрівнянна, замріяна жінка-весна...
Незрівнянна, замріяна жінка-весна...
Я сьогодні щосили прошу: опустіть мені вії!
Вже не можу дивитись на цю закарбовану мить.
Вже не можу дивитись на цю закарбовану мить.
Іду до себе. Тихо. Крок за кроком.
Та чую знову оклики юрби:
Та чую знову оклики юрби:
Поезіє! Завдячую тобі!
О, диво! Можу дихати і жити!
О, диво! Можу дихати і жити!
У травні - надворі червоні тюльпани,
У червні цвіли запашні гайдамаки.
У червні цвіли запашні гайдамаки.
Ніхто ні з ким вже не зустрінеться...
Курсують різні поїзди:
Курсують різні поїзди:
На себе я давно не схожий.
В душі моїй - розчарування.
В душі моїй - розчарування.
Розвелося мамчиних експертів!
Ми та ворог наш для них - це рівність.
Ми та ворог наш для них - це рівність.
Зневірені душі, розчавлені тіні...
Це буде не завтра. Це є вже сьогодні.
Це буде не завтра. Це є вже сьогодні.
Я нікуди не поспішав.
Ще тоді не боліла душа.
Ще тоді не боліла душа.
Життя минає. Час іде.
Все добре - потім. Зараз - туга.
Все добре - потім. Зараз - туга.
Усім, хто серед вибухів війни
Знайшов для себе другу половину,
Знайшов для себе другу половину,
Не граю більше. Вже немає ліри.
Кудись іду безцільно, навмання.
Кудись іду безцільно, навмання.
Зелений парк. Спекотно. Лавки сині.
На серці - спокій. Це було чи ні?
На серці - спокій. Це було чи ні?
ABBAcDc - мій поетичний винахід
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
Доповнити червневі голоси.
Танцює чергова весна,
Зелена, ніжна, запашна.
Зелена, ніжна, запашна.
Знецінені, спаплюжені слова...
Освідчення не коштують нічого.
Освідчення не коштують нічого.
Мовчання - мов мелодія мінору,
Мереживо м'яке мінливих мрій.
Мереживо м'яке мінливих мрій.
Ф-арисеї! Радійте та смійтесь! Вона вже нічого не
скаже!
скаже!
Хотілося сьогодні написати
Чимало добрих і відвертих слів.
Чимало добрих і відвертих слів.
У дні безбарвні чорна самота
Впивається своїм байдужим оком.
Впивається своїм байдужим оком.
Хотілося - в майбутнє, за вітрилом!
Бажалося - вперед, назустріч снам!
Бажалося - вперед, назустріч снам!
Мені сказали: "Годі сумувати!"
Але наснився старший брат журби -
Але наснився старший брат журби -
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Красиво, мов поезії рядки.
Мелодію оновлену та чисту
Почав співати квітень запашний.
Почав співати квітень запашний.
Останній сніг... Мінорно-білий лад...
Невже фінал зими? Не може бути!
Невже фінал зими? Не може бути!
Тимофій (4 місяці)
Ліза (7 місяців)
Ліза (7 місяців)
Стають рутиною жорсткі тортури,
Потилицю почухав ситий світ.
Потилицю почухав ситий світ.
Ви знаєте, а я - той самий хлопчик!
Змінився тільки фон буденних справ.
Змінився тільки фон буденних справ.
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Плювала снігом у сумні обличчя.
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Оплакуючи те, чого немає,
Я ніби сам зникаю звідусіль.
Я ніби сам зникаю звідусіль.
Розфарбував світанок мій колючий
Якийсь незрозумілий темний щем.
Якийсь незрозумілий темний щем.
"...Волошки цвіт погас навіки
Й троянда більше не твоя.
Й троянда більше не твоя.
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Немає свіжих квітів навесні.
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Тривога раптом... Що робити, люди?
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Прикрашають казкове мовчання.
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Відгукуються світанки.
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Це знає вільний наш народ.
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
І заварив собі ранкову каву.
Можливо, краще і не знати,
Що нас зупинить у житті:
Що нас зупинить у житті:
Труїв я тарганів, але не всіх.
Лише дорослих, жирних та зухвалих.
Лише дорослих, жирних та зухвалих.
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
З якою в душу стукала весна.
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Увесь він був в рядках твердої форми.
(толерантний вірш з дієслівними римами)
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Нас двох повінчали самі небеса!
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Мого дитинства світлого реліз
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Сидимо за столом візаві.
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
В жахітті розтрощених снів,
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
Однолітку сказав би я багато!
Щоб помітив твій талант
Поетичний наш гігант -
Поетичний наш гігант -
Прозорий сум крізь невблаганні дні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Пишу я знову гнівного листа.
Пишу усім, кому лише можливо.
Пишу усім, кому лише можливо.
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
Миколу, Олександра та Артура.
Які слова солодкі та чудові:
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
Сиджу у кріслі. Зібрані валізи.
Куди мені? Питання всіх питань!
Куди мені? Питання всіх питань!
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Дуже бідна гама почуттів.
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
І спогади - великі та малі.
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Не зруйнував. Не зрадив. Не порушив.
Але жорстоко ставить до стіни
Але жорстоко ставить до стіни
Мені у двері серпень подзвонив.
Цей звук - лише йому властива риса.
Цей звук - лише йому властива риса.
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
"Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Слова відверті та безцінні,
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сьогодні з'явилась нова
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
У тьмяній тиші мовчазного залу
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Мої слова - розпливчасте відлуння
Якщо нарешті вільним хочеш стати,
Щоб вільною була твоя земля, -
Щоб вільною була твоя земля, -
Палай! Палай! Та близько не сприймай
Мелодію старого клавесину.
Мелодію старого клавесину.
Живу, неначе не живу...
А кожний видих - мов останній.
А кожний видих - мов останній.
Великий синій ліс
На заході від міста
На заході від міста
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
А, може, знають та мовчать.
Мені заснути не дають
Чиїсь обличчя у тумані.
Чиїсь обличчя у тумані.
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Розколе тишу тріолет.
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
І вкрився клятим триколором.
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Вся свідома громадськість вийшла.
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Не в тихому, доброму сні?
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Що взяти з собою в дорогу?
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Я бачу жовте і рожеве.
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Зарано розправив я крила.
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Ви крізь сморід трупний
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Тому, з ким буде несамотньо.
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
Але чомусь хапається рука
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
І не тремтіли голос та рука.
...І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Холодний вітер душу пригорне...
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Відбитий міццю наших контратак.
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
Який відкрив до всіх бажань портал,
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Красиво, мов поезії рядки.
МАГІСТРАЛ
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Перегорнув минулого сторінку.
Небо зоряне...
Поле зоране...
Поле зоране...
Наче, сам собі могилу вирив
У відлунні нецікавих справ.
У відлунні нецікавих справ.
Я бачив сон, в якому я - поет.
Де слово має безперечну владу.
Де слово має безперечну владу.
"Мені б побачити суботу!" -
Щоп'ятниці такі думки.
Щоп'ятниці такі думки.
У нас війна. Б'ємося ми завзято.
Тут кожний - воїн. Кожний тут - козак.
Тут кожний - воїн. Кожний тут - козак.
Кожному загиблому Солдату,
Кожній нашій матері, вдові
Кожній нашій матері, вдові
Війна нав'язала криваву дорогу,
Страшна та ганебна війна!
Страшна та ганебна війна!
Подаруй мені, Осінь, барвисту свою вишиванку!
З візерунком минулого... Там, де дитинство, ставок...
З візерунком минулого... Там, де дитинство, ставок...
Зрадіє сонце, зникнуть чорні хмари,
Всміхнеться на болоті очерет.
Всміхнеться на болоті очерет.
Смерті не треба нікому бажати!
Краще молись за омріяний мир!
Краще молись за омріяний мир!
Усупереч життю навколо
Є слово. Вільне та просте.
Є слово. Вільне та просте.
Сподобатися всім - мета примарна,
Нікчемна та невдячна самоціль.
Нікчемна та невдячна самоціль.
Пройшовши крізь приниження і сум,
І погляди недобрі та зрадливі,
І погляди недобрі та зрадливі,
Рідна вулице Весніна!
Серце Харкова - славного міста!
Серце Харкова - славного міста!
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
На неї заслуговує народ!
Харківські сльози, серпневі краплинки,
Ллються на листя живе.
Ллються на листя живе.
Прийшло розуміння. А що було треба,
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Я - не жебрак! Я - біженець, панове!
Приїхав я сюди не від нудьги.
Приїхав я сюди не від нудьги.
Здавалось - літо... Ні! Ще досі лютий -
Єдиний звук безрадісних сонат.
Єдиний звук безрадісних сонат.
Ідуть до храму люди православні.
Вони ідуть освячувати воду.
Вони ідуть освячувати воду.
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Нав'язуючи сморід і неволю.
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Покрита чорним простирадлом ночі.
Коли я зустріч сам собі призначу
Поміж вечірніх вікон на Сумській -
Поміж вечірніх вікон на Сумській -
Журба... Не обіймай мене, не треба!
Взаємністю тобі не відплачу.
Взаємністю тобі не відплачу.
Промінням дивним світяться корони.
Безсила проти нього вся жура.
Безсила проти нього вся жура.
Жити серед вигуків війни.
І благати порятунку в долі.
І благати порятунку в долі.
Хто до сих пір у вбивці бачить брата?
На облік треба брати цих людей.
На облік треба брати цих людей.
"...Нам не страшні московські воші, нам страшні
українські гниди." (Симон Петлюра)
українські гниди." (Симон Петлюра)
Я ледве впізнав. Чи це ти?
Безлюдний, сумний та похмурий.
Безлюдний, сумний та похмурий.
До вас війна ще не прийшла,
Байдужі покидьки та вбивці.
Байдужі покидьки та вбивці.
Розфарбував світанок мій колючий
Якийсь незрозумілий темний щем.
Якийсь незрозумілий темний щем.
Горять усі мої архіви.
Їх знищує вогонь омани.
Їх знищує вогонь омани.
МАГІСТРАЛ
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Забилося частіше серце...
На тлі помилувань і страт
На тлі помилувань і страт
Мовонько рідна! Ти вмита сльозою
Кольору довгих, запеклих боїв.
Кольору довгих, запеклих боїв.
Ай, який я молодець!
У крамниці знижок
У крамниці знижок
Застиглі фарби у прозорій кулі...
У кожного відтінку - власний стиль.
У кожного відтінку - власний стиль.
Тут зловили зовсім нещодавно
В нас коригувальницю одну.
В нас коригувальницю одну.
Блідий туман не зможе загасити
Ліричну щирість вистражданих нот.
Ліричну щирість вистражданих нот.
Я думав, біла... Абсолютно біла...
Без натяку на гаму кольорів...
Без натяку на гаму кольорів...
(толерантний вірш з дієслівними римами)
Цей світ - парад людей чужих,
Незрозумілих та незнаних.
Незрозумілих та незнаних.
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
З якою в душу стукала весна.
- Що зробиш тут? Людина я маленька!
Але, як патріот, пишу рядки.
Але, як патріот, пишу рядки.
Ця осінь на вулицях Харкова,
Зажурена та чарівна,
Зажурена та чарівна,
Алея - жовта, а повітря - кавове.
Не чути вже пташиних серенад.
Не чути вже пташиних серенад.
І перший сніг... І перший сніг...
Останній подих листопаду.
Останній подих листопаду.
Ця осінь забере мене з собою,
Покриє душу саваном жури.
Покриє душу саваном жури.
Мій кожний подих, осередок болю,
Для інших - надихаюче кіно.
Для інших - надихаюче кіно.
Пишу листа у порожнечу
Не всупереч, а завдяки...
Не всупереч, а завдяки...
Я - лише перехожий. Блукаю зажуреним містом.
Передзим'я виконує снігом написаний блюз.
Передзим'я виконує снігом написаний блюз.