Гарний, глибокий сонет, дуже приємно, що Ви - великий патріот і України і свого рідного Харкова. Бував там у мирні часи. Це інтелектуальна столиця наша. Особливо в науці і техніці. Мій зять - з розтрощеного Куп'янська - геній комп'ютерної справи. Колись у ноутбук потрапив мені сильний вірус, він зумів усі дані відновити.
Дозвольте одну пораду. Багато класиків теж роблять ту ж помилку, що й у Вас в італо-французькому типі сонета. Він пишеться за схемою - теза (8 рядків) - антитеза (3 рядки) - синтез (з заключні рядки). У Вас перший терцет продовжує думки, початі в катренах, а тут потрібне заперечення. Франко у дидактичному сонеті нас так вчить писати:

…П`ятистоповий ямб, мов з міді литий,
Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети,
Пов`язані в дзвінкі рифмові сплети –
Лиш те ім`ям сонета слід хрестити.

Тій формі зміст хай буде відповідний:
Конфлікт чуття, природи блиск погідний
В двох перших строфках ярко розгораєсь,
Страсть, бурі бій, мов хмара підіймаєсь,
Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови,
Та при кінці сплива в гармонію любови)
І.Франко цикл Вольні сонети («З вершин і низин»)
Погляньте у моєму вінку сонетів, ця схема витримана в кожному сонеті.

З побажанням добра, досконалості і натхнення.

обре, що Ви самокритичний, Артуре, це свідчить, що Ви думаючий літератор і у Вас є бажання розвиватися і вдосконалюватися. Ви нагадали мені про ще один канон, чергування жіночих і чоловічих рим, який я, якщо чесно, випустив з уваги. Але це стосується одинарного сонета, де є суміжні рими. Я нині працюю над вінками сонетів, там перехресні рими для нормального перетікання сонета в сонет, бо інакше буде так, що один сонет матиме 146 складів при п'ятистопному ямбі, а інший - 148, а потрібно, щоб скрізь було 147 складів.
Є ще найжахливіше правило, якого ніхто, крім мене не дотримується. Це те, що жодне слово навіть сполучники, вигуки, частки, не повинні в одному сонеті повторюватися двічі. Воно в мене дотримане повністю.
Але це не головне в сонетописанні. Головне, і тут я згоден з Кріпіпастою чоловічого роду - зміст цікавий поетичного твору, своїми Образами, тропами, неповторними думками. І вся сонетна складність форми, про яку ми тут говоримо, була НЕПОМІТНОЮ читачеві. Це - лише під силу справжнім віртуозам слова. Мені з дитинства римування давалося легко, і тому я бавлюся цими речами, бо найлегше - поламати канон, і видати свою невправність або ледачість у творчості - за новаторство. Ти напиши, чоловіче, твір за всіма канонами, в традиції, присмач геніальними думками і образами,а тоді вже, як досягнеш цієї складності, займайся новаторством. Кріпіпаста пише неримовані вірші без розділових знаків, отже це невіглас і ледар в літературі, та ще й ховається за дивним псевдонімом. Хочеш битися з Чорногузом, то виходь на бій з відкритим забралом, чоловіче добрий, і тоді побачимо. Чорногуз - автор канонічної корони сонетів, про яку Ліну Костенко сказала - Ви зважилися на творчий подвиг, Ярославе. А Любов Голота назвала мою короною вищою математикою поезії. То ти, кріпіпасто, спершу напиши таку корону, завоюй таку популярність бодай в літературних колах, а тоді критикуй, горе лукове.
До речі, англійська школа сонета вигадала свій тип сонета полегшений, бо ні Кітс, ні Байрон, Ні Томас Мур, як слід не справлялися з римуванням, на відміну від француза Ронсара, він писав італо-французькою схемою 4-4-3-3 а не 4-4-4-2, як в англійців, наприклад, тому й англійці беруть за взірець шекспірівський сонет, де перший і другий катрени не римуються. Але там є глибокий зміст, і дай нам Боже, сягнути цього рівня.
Я все це пишу Вам, дорогий Артуре, чому? Бо побачив у Вас потенціал справжнього майстра поезії, читаючи Ваш вінок сонетів. Ви потенційно здатні написати і корону сонетів - вінок вінків - 225 сонетів - цілу книгу сонетну. Як це зробив я, і мої учениці Тетяна Левицька та Лілія Ніколаєнко, а також Віктор Гриценко, старший за мене автор, не учень мій, звісно. Є ще і Юрій Назаренко, але його Королівський вінок сонетів дуже не канонічний.
Раптом з'явиться у Вас таке бажання, то можете дерзати. Творчих успіхів.