Автори /
Мирослав ЕкманКременецький (1993)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Церковний солоспів
•
All'usia schast'ya
•
Пісня-ідилія
•
Шаленодикеє кохання
•
FаNтиLітNий оBеRіг
•
Інтимні пасакалії
•
Пристрасть
•
зронивши руни із перуну...
•
Душа у вічності... після печалі... )))
•
Категоричність часу і душі
•
Зрошенотернисті барви
•
Virtyal'noлистий paradokc
•
Я кохаю Тебе, рідна...
•
солодкостерпно й лячнорізко
•
Коханій...
•
Випробування-шлях...
•
Спазмолітична рана
•
Загублена сльоза
•
Пустельна тиша...
•
Коли ми вдвох, я розумію...
•
NesКорено-VічНий ОbРаз ЖиtTя
•
Портретно-пейзажні обрії
•
Дубайська... очікуваність – нереальність
•
Осіннє золото... осіння казка...
•
Ict-осіннє
•
Широкою ходою йдеш по полю боса
•
Ми не цінуєм часовідлік
•
Де Ти сховалась моя неприступная Царице
•
Скрізь справжній сон кохаю Тебе
•
Струмені кохання
•
Сріблясто-ніжні пелюсткові зорі
•
Шаріювата «ожеледь»
•
Панацея
•
Морське узбіччя
•
Оговтуючи шармом незабутніх вражень
•
Філософія людської думки
•
Мадонна
•
Обеліск бажання
•
Прикрі долі злились у вуаль
•
Крізь думи спогадів, бажань
•
Сам собі творець й філософ...
•
Філософія кохання
•
Коли закінчиться війна, той смарагдовий дим зніяковілої водиці?
•
Бахівські .... (читання)!))
•
Філософ – майстер-клас
•
Як важко перейти ріку страждань, обжерливості й спонукань
•
Ти знаєш, коли безмежний хаос завершиться?
•
Філософічність зніяковілої думки
•
Навіщо ж лаєш в чужині, у неспокійную годину?
•
Грай музико!
•
Ідеалізація
•
Це щось не те в моїх словах
•
Джаз, рок-музика, поп, R'n'B сьогодні правлять світом
•
Яскраве сяйво глибини душі
Переглянути всі твори з цієї сторінки
в широкім лані серед поля
звучить церковний солоспів
звучить церковний солоспів
загублене щастя шепоче охоче
ілюзії time спокійно зійшов
ілюзії time спокійно зійшов
почую в серпанку я пісню Цар-ночі
в буянні тих квітів пахучих і трав
в буянні тих квітів пахучих і трав
щоденний обрій зводить розум
у іпостасі світлої пори
у іпостасі світлої пори
з високогір'я дивнобоко
пацирком звисає тирса
пацирком звисає тирса
пестиш мене ніжно-ніжно
мов дитя в утробі затаїлось
мов дитя в утробі затаїлось
серце палає кохаючи мовчки
затьмарено-ненависно-вербально
затьмарено-ненависно-вербально
зронивши руни із перуну
зносивши барвінково-соковито
зносивши барвінково-соковито
з буденності у вічність відліта душа
над вирієм високим в небокраї
над вирієм високим в небокраї
Категоричність душі лякає обабіч –
Звичайний та терпкий на серці вогонь.
Звичайний та терпкий на серці вогонь.
Чай з лайкрою, ніби смак какао з шоколадом...
Та кавою зерном цілком розбите
Та кавою зерном цілком розбите
видніє хмара з-поміж софту
алгоритмічноламкої палітри
алгоритмічноламкої палітри
Я кохаю Тебе, рідна,
Тихий шепіт ніжних слів,
Тихий шепіт ніжних слів,
солодкостерпно й лячнорізко
йдеш провально обрійно
йдеш провально обрійно
Я живу без тебе... Як живу?!
Де ти, моя Галетея?
Де ти, моя Галетея?
Випробування крає серце мовби жаль,
Радіє споконвічно людськая натура,
Радіє споконвічно людськая натура,
Хвороботворні стіни сиплються пісками у безодню,
У серце б'є артеріальна кров, немовби
У серце б'є артеріальна кров, немовби
Загублена сльоза
Лікує карму неохоче,
Лікує карму неохоче,
Тихими ночами згадується спокій,
У вічності буття немає палкої тривоги,
У вічності буття немає палкої тривоги,
Коли ми вдвох, я розумію...
Щастя постає як тайно-оберіг,
Щастя постає як тайно-оберіг,
Нескорена доля лікує години,
Та раптом приходить щось щохвилини.
Та раптом приходить щось щохвилини.
Карбовано спекотне сонце ріже вічі, скло, палке тавро,
Та, вимальовуючи намистини на картині,
Та, вимальовуючи намистини на картині,
Очікуваність та реальність нереальна...
Крізь призму поглядів прохожих
Крізь призму поглядів прохожих
Осіннє золото шалено падає до ніг,
Готуючи глибокий вирій до нестями.
Готуючи глибокий вирій до нестями.
І важко, і тускло жевріє сльоза,
сполучаюча ниткою руни перлин.
сполучаюча ниткою руни перлин.
Широкою ходою йдеш по полю боса
й ніжно затуляєш обрій Німфи,
й ніжно затуляєш обрій Німфи,
Ми не цінуєм часовідлік,
розпираємося завше...
розпираємося завше...
Де Ти сховалась моя неприступная Царице,
Моя опора, досвід безкінечності буття?..
Моя опора, досвід безкінечності буття?..
Скрізь справжній сон кохаю Тебе
мовчки й непрестанно.
мовчки й непрестанно.
Простокохання, що буяє мовчки
звідусюди,
звідусюди,
Спустошені квіткові зорі,
Оповиті соковитим морсом
Оповиті соковитим морсом
Шаріювата ожеледь
Кружляє в пустоцвіті снігу,
Кружляє в пустоцвіті снігу,
Блукаю я немовби у тумані,
Чатуючи свій обрій уві сні,
Чатуючи свій обрій уві сні,
Морське узбіччя
Викликає радість,
Викликає радість,
задумливо вдивляєшся у вічі тому небу
споконвіків ти прагнеш бути в тишині
споконвіків ти прагнеш бути в тишині
Весняний смуток покриває очі пеленою
Почуттів, переживань та лицемірства,
Почуттів, переживань та лицемірства,
Явилась попелюшкою вві сні
Чарівна та Мадонна з галереї,
Чарівна та Мадонна з галереї,
Торкнувшись пальцями долонь
Ти зазираєш в мрії майбуття,
Ти зазираєш в мрії майбуття,
Прикрі долі злились у вуаль,
Ніби камінь порушує спокій.
Ніби камінь порушує спокій.
Крізь думи спогадів, бажань
Ти пориваєш в небосхил стрічання.
Ти пориваєш в небосхил стрічання.
Творець ти долі сам й філософ
Написав ти нарис свій. Ще зовсім
Написав ти нарис свій. Ще зовсім
Нестерпна біль ятрить душевний спокій і печаль мов жало,
Лящить у серці величчю паїв, потоком відчуттів твоїх,
Лящить у серці величчю паїв, потоком відчуттів твоїх,
Коли закінчиться війна, той смарагдовий дим зніяковілої водиці?
Коли закінчиться гроза тих градів, що стріляли звідусіль в солдат,
Коли закінчиться гроза тих градів, що стріляли звідусіль в солдат,
Чудово грає піаніст ті твори Баха, що пронизують епоху.
Ні, вони ті догми, що утілюють барочний стиль й тривогу.
Ні, вони ті догми, що утілюють барочний стиль й тривогу.
Нестерпний біль пронизує душу,
Немовби пожовкле листя в прощанні.
Немовби пожовкле листя в прощанні.
Як важко перейти ріку страждань, обжерливості й спонукань,
Які підштовхують безглуздий хаос,
Які підштовхують безглуздий хаос,
Ти знаєш, коли безмежний хаос завершиться?
Не буде, крові й болі, постійного ярма,
Не буде, крові й болі, постійного ярма,
Зніяковілий шелест твоїх рук
Примножує пелюстки мого щастя.
Примножує пелюстки мого щастя.
Навіщо ж лаєш в чужині, у неспокійную годину?
Пройшовши повз згорілих хат у злую люту хуртовину?
Пройшовши повз згорілих хат у злую люту хуртовину?
Навіщо граєш ти, музико,
Фальшиві ноти поміж люду?
Фальшиві ноти поміж люду?
Коли проходиш ти крізь мене,
Мені ледь подих загортає.
Мені ледь подих загортає.
Це щось не те в моїх словах,
Немовби марево в чужих думках.
Немовби марево в чужих думках.
Джаз, рок-музика, поп, R'n'B сьогодні правлять світом,
В естраді, шоу-бізнесі, які ще можуть бути квіти?..
В естраді, шоу-бізнесі, які ще можуть бути квіти?..
Яскраве сяйво глибини душі
Пронизує твоє бажання
Пронизує твоє бажання