Автори /
Сашко Лютий
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Елегія холодам
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Є. П.
•
***
•
***
•
Все зупиняється
•
Три риби
•
Відьма. Частина 3
•
Відьма. Частина 2
•
Відьма. Частина 1
•
***
•
***
•
Елегія № 3
•
Зимовий пес
•
Елегія № 2
•
***
•
Елегія № 1
•
Осінь бавиться
•
З дощем
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Пісок і сіль
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Шансон
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Батькові
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Чорна Ерін
•
***
•
***
•
Приходь
•
Я сяду поряд
•
Горіх
•
***
•
***
•
***
•
Терен
•
Живцем
•
Анатомія
•
Сни Пінк Флойд
•
КДБ (Агонія)
•
Після всіх
•
Нишпорка
•
Вкрадене
•
без назви
•
різник
•
***
•
рефлекції
•
Арахнофобія
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Повільний день, розмірений занадто,
Приреченості день, пора насінь,
Приреченості день, пора насінь,
Що їм лишилось - бігти навздогін,
Вдивлятися ночами в очі мідні,
Вдивлятися ночами в очі мідні,
Ой, летів вересневий листочок,
Із берези, що на пів світу,
Із берези, що на пів світу,
Переможений холод постане з міських одеж,
Несміливо повзтиме невірна крихка відлига,
Несміливо повзтиме невірна крихка відлига,
Ти ще певно не знаєш про те, що скажеш,
Коли відпускатимеш все, що тримала,
Коли відпускатимеш все, що тримала,
Як почати не знаю, Господи,
Почну, мабуть, здалеку, як годиться:
Почну, мабуть, здалеку, як годиться:
Несвяткові тривожні свічі,
Тіні зміями вниз повзуть,
Тіні зміями вниз повзуть,
Зустрічати тебе на вокзалах - втомлену і щасливу,
І нестримно сміятися, неспішно йдучи додому,
І нестримно сміятися, неспішно йдучи додому,
Бо з ними постійно так:
Безмір і безголосся,
Безмір і безголосся,
Це - речам, які я любив,
Це - монстрам, що досі під ліжком,
Це - монстрам, що досі під ліжком,
Числа щасливі, що сходять вночі на шкірі,
Запах лаванди, сандалу і мандрагори,
Запах лаванди, сандалу і мандрагори,
Бо має бути, Боже, щось іще,
Щось добре, попри відчаї і туги,
Щось добре, попри відчаї і туги,
Привіт тобі, брате місяцю,
Побудь біля мене трохи,
Побудь біля мене трохи,
Він щось говорить,
Вона наливає чай,
Вона наливає чай,
А дощі не спиняють, та хай би їм!
Серце стиснене до горіха.
Серце стиснене до горіха.
І прийдуть серед ночі дух і вічність,
Слова, що їх боїшся промовлять,
Слова, що їх боїшся промовлять,
Ось вона знову сумує за літом,
Будь моїм лютим, а я буду липнем,
Будь моїм лютим, а я буду липнем,
Все зупиняється. Така спонтанна ніч
Знайде тебе в безчассі і безмежжі.
Знайде тебе в безчассі і безмежжі.
Іноді краще бігти назустріч вітру,
Іноді краще нічого не говорити,
Іноді краще нічого не говорити,
У дивній хаті без воріт,
Де на причілку сірий кіт,
Де на причілку сірий кіт,
Виходять діти і старі,
Усім селом ідуть на страту
Усім селом ідуть на страту
Надвечір я іду до хати,
Таке наснилося мені,
Таке наснилося мені,
Повезу тебе я у Самцхе-Джавахеті,
Там поважні пани і панянки шляхетні,
Там поважні пани і панянки шляхетні,
Ось шарф, щоб не мерзла холодним ранком,
Ось горіх з мого двору - не розбивай,
Ось горіх з мого двору - не розбивай,
У березі хирлявіє береза,
І осокори сумом узялись,
І осокори сумом узялись,
Зайшов на каву. Повз проходив сніг,
Прискіпливо поглянув мені в серце,
Прискіпливо поглянув мені в серце,
Все, що прийшло негадано, невчасно -
Виводить літо на папері днів,
Виводить літо на папері днів,
Така війна, що хочеться ридати,
Та від його плеча народжується сміх,
Та від його плеча народжується сміх,
Рислінг осені ніби реслінг осені -
Бурштинова бійка за право бути,
Бурштинова бійка за право бути,
Осінь бавиться. Я іду,
Перечекаю повінь.
Перечекаю повінь.
Вони говорили, що ти тепер зірка - сліпуча і наднова,
Що тепер ти велика риба, що плаває на глибині,
Що тепер ти велика риба, що плаває на глибині,
Щось не так, щось змінилося в часі навіки,
І стрибай-не стрибай - все одно не дістанеш небес,
І стрибай-не стрибай - все одно не дістанеш небес,
Вже призвичаївся. Не клич мене, не клич,
Не рви роз'ятрені мої вітрила,
Не рви роз'ятрені мої вітрила,
Таке крихке вечірнє щастя
Колючим глодом поросло,
Колючим глодом поросло,
Просто слухай як вона спить
Просто накрий її ковдрою
Просто накрий її ковдрою
Боже волоцюг і сутенерів,
Дай мені цей вечір пережить,
Дай мені цей вечір пережить,
Все, що було важливим - тільки пісок і сіль,
Пісок у його пальцях, а сіль - на обличчі,
Пісок у його пальцях, а сіль - на обличчі,
Перед штормом рибалки вертаються у порти,
Кілька сотень зелених дрібних камінців,
Кілька сотень зелених дрібних камінців,
Ще не було таких холодних липнів,
Ще днів таких розбитих не було,
Ще днів таких розбитих не було,
Добраніч, де б ти не була,
Моя гірка, терпка отруто,
Моя гірка, терпка отруто,
Як там у Леонарда, ти точно маєш це пам'ятати,
Кінець грудня - саме час для ще однієї втрати,
Кінець грудня - саме час для ще однієї втрати,
У місті уже починають цвісти півонії,
А до мене приходить Начальник колонії,
А до мене приходить Начальник колонії,
Це місто без тебе порожнє,
На засув зачинено двері,
На засув зачинено двері,
Одного дня сиділи ми
На білому плащі,
На білому плащі,
Ти, що зі сну підняв мене даремно,
Благоволив утілитись в слова,
Благоволив утілитись в слова,
А дід іде, неначе дощ у серпні,
Немов атлант, що небеса підпер,
Немов атлант, що небеса підпер,
А я збираю осені журбу,
Складаю у кишені клапті віршів,
Складаю у кишені клапті віршів,
Кому це тепер потрібно, скажи, кому?
Тобі, що ходиш то вістрям, то у тюрму,
Тобі, що ходиш то вістрям, то у тюрму,
Прийми мене такого, з усіма
Провинами, невмілими словами,
Провинами, невмілими словами,
Повітря тоншає. Ми все ще тут.
Нічого не стирається й не глухне,
Нічого не стирається й не глухне,
Знаєш, тут такий дощ, що не видно ночі,
Доки стихав - половину життя наврочив,
Доки стихав - половину життя наврочив,
І говорять: не той, не той,
Не спаситель і не герой,
Не спаситель і не герой,
На дереві ростуть пісні і рими,
І риби теж на дереві живуть,
І риби теж на дереві живуть,
Збирає тихо ягоди в дорогу,
Несе в подолі краплю гіркоти,
Несе в подолі краплю гіркоти,
Це - банка з рибками,
А це - твоє вікно,
А це - твоє вікно,
Назву тебе Чорна Ерін,
На волю прочиниш двері,
На волю прочиниш двері,
Не пишеться щось, не пишеться,
Не вірші, а молитви,
Не вірші, а молитви,
Стоїть громаддям на горі мій дім,
Уже й не дім - паркани і могили,
Уже й не дім - паркани і могили,
Приходь ненадовго, я маю з десяток років,
Щоб тобі розповісти про десять снів,
Щоб тобі розповісти про десять снів,
Я сяду поряд, Великий віз
Буде мені за крісло,
Буде мені за крісло,
Горіх помер. Обсипалося листя,
Забилося падінням і дощем.
Забилося падінням і дощем.
Я не спав, і росла наді мною тінь,
І каміння кришилося, ніби скло,
І каміння кришилося, ніби скло,
гіркими полинами мастиш губи,
вирощуєш на камені вогні,
вирощуєш на камені вогні,
біг наосліп, нічого не говорив,
веретенами пальці собі колов,
веретенами пальці собі колов,
прорости мені терном, кривавим, стиглим,
щоб шипами встеляти твої дороги,
щоб шипами встеляти твої дороги,
… щоб просто падати від утоми і ударів по нирках,
В іншому випадку заснути ніколи не вдасться,
В іншому випадку заснути ніколи не вдасться,
Я продовжую жити вчасно,
Купувати щоранку ніч,
Купувати щоранку ніч,
Спорожнілий рай не приймає туристів,
П’яний янгол ховається в мокрому листі,
П’яний янгол ховається в мокрому листі,
Розлився степ
Мов кефір
Мов кефір
Тільки так, бо інакше не буде,
На інакше бракує доріг,
На інакше бракує доріг,
Я просто сиджу і слухаю,
Просто іноді треба сісти і послухати,
Просто іноді треба сісти і послухати,
Весь наш пошарпаний простір
Легко втиснеться в межі кімнати,
Легко втиснеться в межі кімнати,
Я знаю,що вітер в кишенях,
Пронизливий,як ультразвук,
Пронизливий,як ультразвук,
Тепер спробуй збери докупи
Всі адреси та номери
Всі адреси та номери
Сильним поштовхом відчиниш вікно
На своєму тринадцятому поверсі,
На своєму тринадцятому поверсі,
Над розбитим дзеркалом схилюся,
Там,в уламках штучного життя,
Там,в уламках штучного життя,
Цей світ не обмежиться втечею,
Єдине,що в нас залишилося-злива,
Єдине,що в нас залишилося-злива,