•  цей дотик

Цей дотик виною усім землетрусам,
цей подих ураган спричинив.

•  жінка-фугу

Нептуне, жінка-фугу завчасно прорвала навколоплідні води.
Зрадила власних сестер, позбавила їх права голосу,

•  А я щоранку спалюю мости

А я щоранку спалюю мости,
а я щоночі спалююсь достоту.

•  не буди її

не буди її чуєш вона ходить ночами
і пише вірші на пергаменті неба

•  метелики-одноденки

Жити треба так, наче ти метелик-одноденка, якому начхати на анамнез, ламані лінії долі і різні там ДНК; краще мітити кожну квітку, причащатися фарбами, і засинати під вологе дихання Лари Фабіан; збивати із ніг перехожих, вони ж бо як стáтуї, пливуть на гондолах тіней своїх по асфальтові, і хоч би хтось посміхнувся на всі тридцять два немолочні, сьогодні у земнонебоводних – це злочин; посадять тебе за ґрати – власні ковані вії, не полетиш більше в небі бездомним повітряним змієм, будеш сидіти в своєму кріслі – цмудити осінь, келих дощу сухого, розлита ніч на підносі; і ніхто, і ніщо, тільки вершини твого недосяжного тіла пам’ятатимуть, які альпіністи їх підкорили, і зірвалися вниз, і зникли, мов метелики-одноденки, розчинились у кислотних очах твоїх лише деякі…

•  Ну хіба так можна жити упів сили, упів голосу?

Ну хіба так можна жити упів сили, упів голосу?
Застрахувати себе на усі можливі поліси.

•  як я тебе неандертальцю

хтось відігнав гієни снів
пішли в атаку губи пальці

•  ...

з корабля що тоне
першим тікає привид

•  ...

народжені з ротом зашитим
в країні твердої руки і глевкого сонця

•  ...

а вона біжить за тобою
біжить падає збиває коліна

•  кохана скажи

кохана скажи як він посмів намалювати тебе?
тіло яке до цього знало лиш дотик матерії

•  шахівниця

шахівниця
бій

•  Полюбити того

Полюбити того, хто за крок від тебе, так важко,
хто сніги розфарбовує в чорне, хто дихає криком.

•  квітка ховає в бутоні своє ім’я

квітка ховає в бутоні своє ім’я
дівчина носить в очах світлину коханого

•  шерше ля фам

шерше ля фам

•  Мені б дотягнутись до тебе

Мені б дотягнутись до тебе
але ти зникаєш

•  бумеранг

живе собі дівчинка-бумеранг
скільки не відсилай - все одно повертається

•  Дніпро Дністер Дунай Десна

Дніпро Дністер Дунай Десна
перегризлися між собою

•  тиха неначе сніг у сплячці

тиха неначе сніг у сплячці
хоч тобі спиці в тіло

•  Я не Тетяна

Я не Тетяна, листів не писатиму, не поцілую два рази на здачу. Може, хіба що в житті дев’ятому тебе я пробачу. Бачиш: пачка, пуанти, озеро сцени, на воді танцюю під музику Баха, а знаєш, напевно, у тебе в генах відсилати усіх ...в Айдахо. Або ще й далі – до Оклахоми, де як завжди нікого вдома, і тільки вітер цензурним матом пише піщану історію штату.
Не Пенелопа, чекати не буду, я не маяк для гульвіси-баркаса із Амстердама або із Лурду, самотність мені протипоказана. Самотність викручує мізки і руки, вбиває тіло цвяхом у ліжко, коли ж я сліпцем іду на звуки, вона щосили притримує віжки...бо я не звикла сама і надовго, хоч крила відріж серпом веселки – равликом вилізу з тіла свого й полізу шляхом з варяг у греки...

•  Вони бояться

Вони бояться ходити під мотузками і чорних котів; вони бояться абортованих відер, протягів і потягів поготів…Зеленого змія, вроків на віях і крутять дулі; слухають Баха, підкупають янголів-охоронців: гулі-гулі. Із власних нервів в’яжуть потай сорочки для неї або для нього, за гороскопом типові квочки. Міми без гриму, волосся непофарбоване, округлий животик – ще місяць-півтора до повені. І кожна могла би позувати для картини да Вінчі – так само посміхаються, пролазять кадром у вічі. Пливуть вздовж будинків, неначе кити блакитні; вигляд розумний, наче б то знаються на івриті. Бояться, щоб їх не роз’їхало колесо диму; деякі (важко повірити) бояться навіть інтиму. Їм все дозволено, червоний килим простелено; для них висячі сади, вакантні сліди попід стелею…
…а потім зникають по черзі: то одна, то друга…з’являються інші – і так далі по кругу…і доки в одних очах лампадка гасне – Бог пробиває когось (три п’ятсот) на касі.

•  не бачиш

не бачиш а поряд на небі вродили іриси
й волошки

•  писати влітку про ялинки щонайменше не модно

писати влітку про ялинки щонайменше
не модно

•  просто обмовка скажи до чого тут Фройд

просто обмовка скажи до чого тут Фройд
просто сни еротичні

•  ех ви коні дерев’яні коні

ех ви коні дерев’яні коні
заберіть-но мене з полону

•  А музи більше не хочуть мати з ним діла

А музи більше не хочуть мати з ним діла
бо одній він присвятив вірша а іншій поему

•  старість застала її зненацька

старість застала її зненацька
у формі шкільній

•  Чи згодні Ви, містер Н

Чи згодні Ви, містер Н, кохати її все життя?
Так!

•  дощі немов сомалійські пірати

дощі немов сомалійські пірати
взяли у полон вимагають викуп

•  коли цей потяг перетне екватор

коли цей потяг перетне екватор
заїде до країни снігу Кавабати

•  ...

Облизують діти сонце на палці,
як вату солодку.

•  Крізь сухожилля дерев крадуться апачі

Крізь сухожилля дерев крадуться апачі,
в колчані отруйні стріли і блискавиці.

•  як мало місця на планеті

як мало місця на планеті
для тих що вчора ще кохали

•  Хіба чоловік – це твоя половина?

Хіба чоловік – це твоя половина?
Чи може дитина? Питання відкрите.

•  Вони кращі друзі, куди вже краще

Вони кращі друзі, куди вже краще.
Самураї нового тисячоліття.

•  вона тобі сказала йди

вона тобі сказала йди
і показала напрям руху

•  колись дерева вростали в небо

колись дерева вростали в небо
мов нігті в шкіру при кожному кроці

•  Ой дівчатка

Ой дівчатка, інкубатори комплексів.
Ви не вірте кривим дзеркалам,

•  Цить!

Цить! Не закочуй тупих істерик,
не бігай Мінотавром по сотах.

•  а знаєш друже

а знаєш друже
буде завтра

•  Іде блондинка у центрі Риму

Іде блондинка у центрі Риму,
підбори, міні-спідниця (до рими).

•  ми часто наспіх розірвавши руки

ми часто наспіх розірвавши руки
дверима грюкнувши

•  ...

а знаєш
все що було між нами

•  а я не кажу тобі що кохаю

а я не кажу тобі що кохаю
бо ти - вода повітря і вірші

•  у лісі хата на ніжках Буша

у лісі хата на ніжках Буша
там відьма варить зупу чи зілля

•  щоранку

щоранку гостриш ніж і шаблю
втопивши думку-кішку в чаї

•  в новому році є щось архаїчне

в новому році є щось архаїчне
прабаби снігові у зморшках ночі

•  а ночі теж старіють мовчки як вино

а ночі теж старіють мовчки як вино
з одного келиха смакуємо потрохи

•  дорога немов кіноплівка засвічена

дорога немов кіноплівка засвічена
не видно слідів сорок третього розміру

•  ну де та планета

ну де та планета
куди йдуть вмирати старці

•  у передмісті осінь косить

у передмісті осінь косить
усіх підряд

•  стихійне

а двері до мене завжди відкриті
щоб ти міг зайти непомітно як протяг

•  ///

самотня траса швидке авто
водій на душу взяв грам сто

•  ...

по правді
зовсім не модні ми

•  ///

дай арбалет я поцілю у сонце
виграю може бонусні ночі

•  ...

натщесерце ніч солодка
і тягуча мов іриска

•  ...

вечеря
їх дванадцятеро

•  ///

сонце –
це переднє колесо

•  солоні гнізда

вогонь натщесерце розкушує дрова
і нічка за п’яти лоскоче хвацько

•  Це ти?

Це ти садівник кам’яних плантацій?
А може це ти дегустатор мускатних істин?

•  ...

старі хати пішли вмирати до води
закрила річка їм скляні повіки

•  їх було восьмеро

їх було восьмеро
вісім крикливих дітей

•  ти у серці маєш камінь

ти у серці маєш камінь
я ж ношу з дощів намисто

•  в піщанім годиннику сиплеться осінь

в піщанім годиннику сиплеться осінь
гербарій хвилин до стінок прилип

•  силіконова долина

похрещено сонце
заховано крижму

•  опісля всього

відсутність неба перевтома
душа гноїться у бинтах

•  пустіть у гарячі точки

пустіть у гарячі точки
на фронт чи в кратер вулкану

•  Поминальна субота

ці вірші виросли на кладовищі
на могилі близької людини

•  Проте...

зламаю вітер об коліно
підкину хмизу у вогонь

•  Урбаністичне

прокинься благаю дитино міста
півнів напевно марно чекати

•  без назви

ти любиш блукати світами іншими
шукати потойбіч собі подібних

•  без назви

в лабіринті мого тіла
збуджений вулкан клекоче

•  неначе дощу чекаєш дзвінка у двері

неначе дощу чекаєш дзвінка у двері
хтось має прийти або ж пролізти у вічко

•  ЖІНКИ

жінки чомусь приходять мов дощі
без стуку