ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює частіше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Навесні
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
Зимова ніч (сонет)
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...

Ярослав Чорногуз
2024.04.30 22:48
Небеса кохання (пісня)
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.

Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Ніяких більше зобов'язень
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
Моє натхнення (акровірш)
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Новітній неофіт
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У смертельнім герці
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Повінь
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 ...
Образ твору а вона біжить за тобою
біжить падає збиває коліна
об хмари гіпсові
ями повітряні
небо синє
їй би хоч раз торкнутись подолу твоєї мантії
бути твоєю жертвою в темній тюремній кімнаті
в одній павутині

дивитись як йдеш по воді чекаючи на пероні
бути дзвінком пропущеним в тебе на телефоні
дістатися твого мозку
до самого несвідомого
плисти за твоєю сльозою дорогою довгою
в море червоне

прощати твоїх ворогів
скидати в архів колишніх
жінок – рослин однорічних з волоссям пишним
почни все із чистого аркуша
чистого ліжка
візьми псевдонім зроби собі нову стрижку
і досить більше
гадати що всі навколо в ливреях
бачити в дзеркалі лице Доріана Грея
спиняти годинник і причащатися вічністю
в той час як горить над свічкою
твоя Галатея

ти простягни їй руку
риму
чи знак питання
бо що як не перша вона а остання
надія муза чи героїня твоїх бестселерів
що швидше за все потоне в останній серії
мухою в ложці кохання




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-09 20:55:55
Переглядів сторінки твору 5642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.062 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 21:15:04 ]
Дуже цікаво написано.
Прочитала з задоволенням :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:02:37 ]
Дякую, Ір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-09 21:33:43 ]
цікаво і своєрідно віршуєте. Успіхів Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:03:32 ]
Намагатимусь дивувати вас і надалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-09 21:44:25 ]
Очень образное стихотворение.
Немножко лишними, на мой взгляд, кажутся гипсовые тучи, воздушные ямы и небо синее. Но они могут быть связными (проводниками) в пути поэтического единения совершенно разных стихий. В этом случае - все великолепно.
Я не препарировал, а наслаждался.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:04:47 ]
І вам "спасібон" за такий чудовий комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 22:48:55 ]
прощати твоїх ворогів
скидати в архів колишніх
жінок – рослин однорічних з волоссям пишним
почни все із чистого аркуша
чистого ліжка -
оце мені сподобалося найбільше. а все інше - просто сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:06:21 ]
Якщо читачеві із вірша сподобався хоча б один образ - це вже досягнення автора. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-09 22:57:34 ]
"бути твоєю жертвою в темній тюремній кімнаті
в одній павутині"

це боиба!!!
і як я розумію отакі почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-09 22:58:24 ]
боМба ))
сорі за опечатку (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:06:54 ]
Жертва жертву зрозуміє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-10 09:15:03 ]
перший раз читала дуже обережно, бо не могла вловити ритм, тому дуже сподобалалися образи... а з котрого разу вловила ритм – і образи під цей ритм сподобалися ще більше:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:22:52 ]
Марино, погоджуюся, що трохи важко читається. Але якщо ти вловила ритм, то тобі 5+ і від авторки респект.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 09:27:42 ]
Перше враження - дуже сподобалося! Друге враження - багато простуватих рим, кілька банальних образів... Слово "лице" - русизм. Хоча, воно, здається, припустиме для вживання.
Перші дві строфи хороші, третя мені сподобалась найменше, в четвертій теж імхо не все добре - ще й оте кохання-остання.
Але ж перше враження - воно важливіше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 10:56:46 ]
Юль, напевно, це не так важливо, яка строфа кому сподобалася. Бо скільки читачів, стільки суб'єктивних вражень. Погоджуюся, що не всі образи карколомні і зносять голову, але якби так було, то вони б знецінилися. Іноді одне вибухове закінчення робить цікавим банальний вірш.
До речі, про банальність образів теж можна дискутувати, бо те, що для одного банальне, інший читач чує вперше. Щодо рим, то навіть дієслівні рими мають право на життя. Лише є різниця між тим, коли поет свідомо їх використовує і тим, коли несвідомо.
Але дякую за увагу.