Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Наталя Боровик (1991)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   притча
    Зустрів я на дорозі сивого дідуню,
    шо дибцяв собі із ковінькою
  •   кавалочок експериментальної поезії))
    Коли у вікно заглядає сонце
    ти прокидаєшся. Сон - це
  •   10 ночей до весни
    коли зранку приходить усвідомлення,
    що до весни зосталося тільки 10 ночей
  •   ***
    сьогодні можна продати все, починаючи від цноти
    і завершуючи нирками свого родича хворого.
  •   дівчина з холодними руками
    дівчина з холодними руками
    навчить тебе світло бачити,
  •   вулицями наших міст (майже акровірш)
    вікна ллють своє світло, мов апельсиновий сік,
    у ньому купається листя кольору стиглої вишні.
  •   ***
    на замерзлі пальці дихаю
    відігрітись хоча б на хвилинку.
  •   ***
    босими ногами стояти на снігу
    аж поки стане нестерпно гаряче.
  •   ***
    серце б'ється в шаленому леті
    хоче слід лишити на зимовому сонці.
  •   ***
    вигадай із мене собі ідеал.
    виліпи образ із глини думок своїх.
  •   ***
    по битому склу твого болю
    я дістанусь гіркої правди,
  •   широко закритими очима
    насправді з закритими очима видно краще.
    а якщо затулити вуха - почуєш мелодію серця.
  •   ***
    коли ти в тапках в четвертій ранку
    йдеш у цілодобовий за колою і коньяком
  •   диктатура
    я встановлюю диктатуру щастя
    в межах свого проживання.
  •   ****
    пам'ять судомами котить по тілу,
    вганяється голками по живому.
  •   шопопало для щастя 2))
    в очах золотяться бенгальські вогники,
    хоча за вікном іще трохи й розквітне акація.
  •   знання
    здається тепер я знаю, що відчувала Либідь,
    коли її раптово затопили холодним бетоном.
  •   зимове сонцестояння
    найдовша ніч у році плаче гіркими, як вчорашній чай, думками.
    підбирає тебе сонного та безпам'ятного на плече
  •   найдовша ніч у році
    найдовша ніч у році плаче гіркими, як вчорашній чай, думками.
    підбирає тебе сонного та безпам'ятного на плече
  •   ***
    відколи ми познайомились, я стала частим гостем у рентген-кабінетах,
    мене там приймають без черги, вітаються, ніби з рідною.
  •   ***
    історія наших взаємин описується трьома словами
    і "Поглядом" Грушина.
  •   шопопало для щастя)
    а я б закохалася в музиканта,
    щоби грав він мені на нервах.
  •   ***
    люди думають, що ми божевільні,
    бо ангелів впізнають лиш по крилах.
  •   ***
    вони були такі щирі, коли сварилися
    світились вогнями, а потім водою лилися.
  •   п*яні рими
    в голові хтось постійно шепоче: "пиши.пиши.
    записуй правду (ту,що ти звеш любов'ю).
  •   холод
    часом тепла буває замало
    для нормальних стосунків.
  •   щось дуалістичне
    від тебе пахне сонцем,любистком і спокоєм
    і для мене за щастя цитувати тобі Тополю.
  •   ***
    за дві хвилини скінчиться Вона
    повії помирають рано
  •   ***
    Якщо треба пройду Росію по дві сторони Уралу,
    а потім, ще інші п'ять шостих суші,
  •   передчуття
    скоро, скоро запахне ялинкою,
    снігом вкриються всі дахи
  •   ***
    я через твої помилки
    замінила серце протезом.
  •   ***
    він повернувся десь аж надвечір,
    не цілував і не обійняв за плечі.
  •   не скучила
    в синій твоїй піжамі лягаю спати,
    замість тебе почала книжку писати.
  •   ***
    обережно і тихесенько, навшпиньках,
    схиливши голову, мов до причастя.
  •   шахова
    мапи наших ходів,мов кардіограми,
    там кожній фігурі вготована своя роль.
  •   ***
    ми тримаємось разом,бо так спокійніше
    і, добиваючи ближніх , забуваємо,
  •   вночі
    а вночі вже зовсім по-спражньому пахне зимою.
    вітер і тіні самотніх дерев розтинають навпіл
  •   ***
    наніч кава з молоком
    солонуватого щастя присмак.
  •   погляд
    непевний, як вранішнє море,
    гострий, як влучне слово,
  •   ***
    я так люблю прокинутись рано,
    запорпатись носом в тепло подушки
  •   я буду
    плакати.цілуватися.
    обіймати.вибачатися.
  •   ***
    бути поряд з тобою - це, як веселку тримати в жменях,
    або висівати квіти на засолених попелищах.
  •   ***
    до твого серця коротка дорога
    вистелена римами пристойними
  •   ***
    хтось нечемний образив літнє небо
    і тепер воно жаліється холодною зливою.
  •   ***
    я далеко живу від нудної реальності,
    емоцій завжди вистачає сповна.
  •   ***
    задивляючись в твої очі,
    заслуховуючись твоїм сміхом,
  •   ***
    все зберу, що тобі належало,
    поки ще не вросло корінням.
  •   ***
    я знову порізалась об тебе сьогодні,
    а ти навіть не помітив.
  •   ***
    я дихаю не киснем - твоїми словами,
    світ відчуваю твоїми пальцями.
  •   кіт
    осінь.ранок.темна кімната.
    тихе дихання під м'ятою ковдрою,
  •   моїй чорнетці
    ти єдина мене бачила справжньою
    з тобо щиро ділюся усім,що маю.
  •   місто
    здається прийшов час валити з цього міста
    тікати десь на дикий-дикий захід.
  •   ***
    коли ж це все закінчиться?коли?
    сльози,біль,образи,муки.
  •   ***
    ты ищешь везде подвох,
    каждый лень начиная войну.
  •   ***
    жага затопила по саму ватерлінію
    все більше вимагає снаги для супротиву,
  •   ***
    я спитала "що значить жити?"
    і почула купу думок:
  •   лист
    вибач,я не напишу тобі сонетів,
    ні пісень, ні поем, ані романів.
  •   обійми мене
    коли тебе огортає втома німа
    і з очей,як із засідки,виглядає зима,
  •   ***
    ти так давно не давав про себе знати,
    постійно знаходишся поза зоною доступу,
  •   життя таке..воно бентежне
    "не відходьте далеко від правил
    не судіть,але слухайте суддів"
  •   ***
    мы рождались каждый день заново,
    мы стояли друг за друга стеной.
  •   чекаю смс
    навела манікюр малиновим,
    заварила пахучої кави,
  •   на пам'ять?.напам'ять!.пам'ятати..я та ти..ти..
    ти так давно не дивився мені у очі,
    а в них,між іншим,і досі живуть твої бісики.
  •   утопічний
    солдат завжди говорить прямо
    влучно і коротко,як удар в щелепу.
  •   я люблю ранню осінь:в цей час здається,що все ще буде гаразд..
    так щімливо чимось рідним пахне осінь...
    до неї терпким медом тягнеться душа
  •   особиста інтернаціональність
    моя ніжність,вона,як російська нафта-
    її стане всім,але не надовго.
  •   тримайся правди
    і хай там що,а ти тримайся правди.
    не здайсь підлóтам і обрáзам днів.
  •   молюся на дощ
    молюся на дощ сьогодні. молюся на дощ.
    звідусіль оточена кілометрами сонячних променів.
  •   щось важливе
    Загратили очі собі і вуха,
    у рамки вписались,в закони і правила.
  •   Бандерштадт
    Вузькими вуличками,кілометрами бруківки,
    Напівпорожніми трамваями та смаком медівки.
  •   Геральт
    я без страха иду в подземелье-меня уже ждут.
    василиск или жряк,или даже упырь.
  •   ***
    думки збиваючи в порох,
    зцілувавши до крові губи,
  •   навек
    без арафаток,сладких мелочей,
    без слова "зайка","солнышко" и "котик",
  •   правда
    Вона, мов отрута, у вени пірнає ,
    А потім тебе потихеньку вбиває.
  •   ***
    Біжать хвилини за годинами
    І роки непомітно летять
  •   про вибір
    Що таке наше життя ? - суцільний вибір…
    Як жити, для кого і з ким.
  •   Хиросима
    Утро. Поднимается солнце над дельтой реки
    Люди в городе давно уж спешат на роботу
  •   ***
    Ще літо в очах у дітей і батьків,
    Ще поля за вікном зеленіють,
  •   ***
    Боль…Мерзкая, гадкая, противная боль-
    Это все что осталось от встречи с тобой
  •   ***
    Дивно бачити світло, як навколо лиш смерть
    Дивно бачити в пеклі поета.
  •   таткові
    Сложно, наверное, всегда быть первым,
    Но ты можешь жить только так.
  •   справедливость?
    Тебе в детстве говорили про справедливость - забудь
    Это просто чтоб было в что верить
  •   ***
    Ми випадково з тобою зустрілись
    Й закономірно розійдемось ми
  •   ***
    Що може бути краще волі?
    Чи треба нам життя, любов
  •   ***
    Око за око і кров за кров -
    Закон на війні один…
  •   ***
    Завтра в бій нам по першому снігу-
    Його кров’ю розшити, як шовком…
  •   ***
    Інакшою бути не можу я-
    Себе не зламати ніяк
  •   ***
    Коли треба за діло-бий,
    Як не можеш дивитись-спи,
  •   ***
    За рахунок чужого плачу хто живее.
    Хто не має ні жалю,нісліз,ні душі
  •   Ведьмак
    Ты был благороден и честен
    За друга мог горы свернуть,
  •   До дня перемоги
    Ми йдемо на свято-поряд ветерани
    Вже мало залишилось тих,
  •   ***
    Я вічності прагну для нашої мови
    ЇЇ, мов дитину, плекали роками
  •   ***
    Ти сам казав, щоб я ішла від тебе,
    Щоб я ішла і залишалась там.
  •   ***
    Мовчить пісок ,і вітер заміта сліди,
    Дві пари босих ніг залишили на спомин
  •   vs Ліна Костенко
    Дев’ятий вал
    І день, і ніч, і мить, і вічність,
  •   поету
    Поет, ти в кожен вірш свій
    Часточку душі вкладаєш.
  •   ***
    Що можна в Україні об’єднати?
    Безкрайній степ, журливий плач трембіт,
  •   ***
    Цих слів гіркої правди волю
    Не вбити каменем, ні огнем.
  •   радісно
    як то буває радісно - вертатись додому босою
    після всіх негараздів робочого дня.
  •   імпровізація
    я та мої знайомі,рідні і друзі,
    ті, що зі мною ходять в життєвому крузі.
  •   повертайся
    коли тобі лишається кілька подихів
    до межі, за якою вже не пробачають.

  • Огляди

    1. притча
      Зустрів я на дорозі сивого дідуню,
      шо дибцяв собі із ковінькою
      та й кажу: "А де це ви, діду, були?
      Поділіться якоюсь новинкою."

      Старий у вусах посмішку сховав
      і шамкотить: "Ходив у пекло до чортяки -
      для свої люльки вогника шукав.
      Хотів нової скуштувать табаки."

      "То й як? Знайшли вам сірника?"-
      питаю, аж трушусь з цікавості.
      "Та де! Тамтешній цар сказав:
      немає в них вогню іще з прадавності"

      "Та ну?- кажу- то вас мо' надурили?
      Як же те пекло буде без вогню?
      Адже нас всіх із малечку навчили-
      за кожен гріх зніматимуть пеню"

      "Я,- дід сказав-сам спершу розгубився
      як-то нема вогню, а всюди дим?
      Та потім їх секрет мені відкрився -
      туди сам-кожен вже приходить зі своїм!."
      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. кавалочок експериментальної поезії))
      Коли у вікно заглядає сонце
      ти прокидаєшся. Сон - це
      просто окреме твоє небо
      для мрій. Забудь "не", бо
      дійсність сміється зі слова такого.
      У сні до тебе приходить та, кого
      ти давно намагалася грати.
      То була чесна гра. Ти
      створила на ній стільки рівнів,
      що звивини мозку ставали рівні в
      паніці і знемозі, намагаючись відкрити
      якісь секрети. Хотіла до, а йшла від. Крити
      було вже нічим. Колись ти була цікава.
      Пам'ятаєш давні моменти ці: кава,
      поезія, сніг, рушники на тині?
      Тоді всі були п'яні, лише ти ні.
      Тоді ти одна знала назад дорогу
      кому до раю, кому до пекла, кому до рогу
      Янгеля і Перемоги. Ти ж не могла забути
      скільки сказали "проти" з тих, хто мав "за" бути?
      Якщо прокинешся, як колись, проста і звичайна,
      тоді хоч криком клич мене, зви. Чайна
      (і не тільки) церемонія тобі забезпечена. Будем тримати
      рахунок твоїм життям. По-моєму, зосталось три. Мати
      тебе коло себе, то моя давня мрія. А ще почути
      як ти проходиш крізь, а не по. Чути
      звуки твого серця постійно і поряд. Ще носити твоє намисто.
      Якщо взаємність виразити у відсотках, то між нами - сто!.
      2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. 10 ночей до весни
      коли зранку приходить усвідомлення,
      що до весни зосталося тільки 10 ночей
      ти почуваєш себе до біса втомленим
      і помалу звикаєш до нового порядку речей.
      на зламі сезонів тяжко наважитися на вчинки,
      але можна хоча б обтрусити ковдри від золотавих снів,
      вимести із-під ліжка останні новорічні хвоїнки,
      можна відкрити вікна і напустити в кімнату снігів.
      до того як серце почне керувати, ще можна встигнути
      багато з того, на що постійно не вистачало часУ.
      поки зима у твоєму місті бавиться білими квітами
      варто вигадати собі інше заняття, окрім як чекати весну.
      2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. ***
      сьогодні можна продати все, починаючи від цноти
      і завершуючи нирками свого родича хворого.
      сьогодні можна будь-шо, якщо маєш банкноти,
      а ще зв'язки і бажання ходити по головах.
      сьогодні долі вершить не Бог, не диявол і не атланти,
      які щодня тримають всесвіт на власних плечах,
      а люди, що не мають совісті, зате мають яхти і гранти
      і п'ють скотч, який вдвічі старший за їхніх дівчат.
      cьогодні, поки ти рахуєш лайки під несвоїми словами,
      вони розривають твоє майбутнє на клапті дешевих акцій.
      їх ніщо не зупинить, поки тобі не набридне жити між снами,
      доки ти не візьмешся за голову, не вирвешся з їхніх локацій.
      сьогодні саме той день, коли вже почати думати варто,
      знайти того, хто б'ється за вас обох із останніх сил
      підставити йому плече і разом творити завтра.
      тож давай прокидайся і шукай підзарядку для крил.
      якщо ти чекав на якийсь знак від долі - ось він.
      якщо ти не віриш в долю, то просто мозок вмикай.
      досить втрачати час, досить чекати на дозвіл
      всі зміни цього світу залежать від тебе. вважай.
      2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. дівчина з холодними руками
      дівчина з холодними руками
      навчить тебе світло бачити,
      коли музи втічуть сполоханими птахами,
      або почнуть сваритися чи пиячити.
      дівчина з холодними руками
      розкаже тобі все, що потрібно,
      аби жити щасливо роками,
      або хоча б до завтра. а там буде видно.
      дівчина з холодними руками
      ще встигне змінити тебе на краще.
      знайде зв'язки між твоїми рядками
      чи вигадає пояснення якесь путяще.
      ти можеш іти упевнено і далеко,
      повільно блукати між усіма світами,
      бо їх своїм серцем, неупереджено й легко,
      зігріває дівчина з холодними руками.
      2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. вулицями наших міст (майже акровірш)
      вікна ллють своє світло, мов апельсиновий сік,
      у ньому купається листя кольору стиглої вишні.
      листопад всіх на фруктову залежність прирік
      і тепер щасливо крокує вечірнім змореним містом.
      цими старими дорогами, якими кружляють привиди,
      яскравими вечорами по під'іздах і ліфтових
      місто дарує жителям все нові і нові приводи
      ілюзіями покірності відтягнути прихід зими.
      наші міста стають бастіонами осені,
      а наші душі розпродують, мов пиріжки у метро.
      швидко минають свята, на які нас було не запрошено
      і поволі вкривається пам'ять щільним колючим хутром.
      хто розкаже нашим дітям про правду життя?
      мине, мов секунда, пара десятків років а там
      інші будуть доводити наші міста до пуття
      стануть ховати їх карти під подушками
      або тримати на грудях, замість хреста.
      2011.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. ***
      на замерзлі пальці дихаю
      відігрітись хоча б на хвилинку.
      втома кішкою впевненою і тихою
      чекає на мою зупинку.
      поглядає на приклад, білий від інею,
      на шинелю, двічі пробиту кулями.
      вона не знає скільки я ще протримаюсь
      тут. без тепла, без слів і без курива.
      а я згадую наших хлопців
      (ми разом ще з першого класу).
      як вперше несли у коробці
      запальники до фугасу.
      як вперше в осінню пору
      не повернувся додому
      і як закладав власноруч
      вибухівку серед перону.
      як Сірий до ранку ледь не зубами
      тримав на грудях пробиту рану.
      як потім завжди пишався нами
      за той порятунок з полону й туману.
      як рудий Сашко прикривав нам спини,
      коли ми відходили десь за Вапнярку.
      хай буде з ним наша віра і сила
      за нього вже в мирі піднімемо чарку.
      усіх на ім'я та й в лице пам'ятаю
      хто живий і кого оплакати мушу.
      з ким ділив одну пайку, за кого тримаю
      нічну варту. за них серце віддам і душу.
      я вартуватиму скільки треба
      на слабкість просто немаю права.
      вони ж бо слідкують з землі і з неба
      чекають на відгук "Героям Слава!".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. ***
      босими ногами стояти на снігу
      аж поки стане нестерпно гаряче.
      загнати спогади в душу, мов у кімнату глуху,
      і відчувати як сніжинки тануть,жалячи.
      слухати без кінця твої повідомлення
      задиктовані в тоні воєнної реляції.
      заспиртовувати себе тяжким усвідомленням,
      що тут вже ніхто не прийме апеляції.
      спілкування у стані холодної війни
      сприяє економії нервів і битого посуду.
      насправді топити корабель під назвою "ми"
      треба лише в кислоті, аби не лишалось осаду.
      2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. ***
      серце б'ється в шаленому леті
      хоче слід лишити на зимовому сонці.
      я б може й стала залізною леді,
      та хіба це я буду, якщо без емоцій?
      оченята зі сторони в сторону бігають,
      когось гріють, комусь за пазуху сипнуть снігу.
      я б ще могла стати серйозною і терпеливою,
      але хто буду я без свого пустосміху?
      голосна завжди і поспішаюча,
      без пов'язки на збитім коліні.
      я б ще встигла щось створити вражаюче,
      але куди ж я без своєї ліні?
      вибач, братику, так вже сталося.
      я є та, хто я є і тут уже не додати.
      в моїй маленькій реальності все якось купи трималося
      і не настав ще той час, щоб її розбирати.







      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. ***
      вигадай із мене собі ідеал.
      виліпи образ із глини думок своїх.
      випали емоціями і вистави на загал.
      нехай ним милуються хворі та мокрий сніг.
      потім можеш залити мене бетоном пустих слів,
      або відмити від сонячних плям, співчуттів і болота.
      знаєш, ідолів не можна торкатись, як би того не хотів,
      бо на пальцях завше лишається отруєна позолота.
      2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. ***
      по битому склу твого болю
      я дістанусь гіркої правди,
      бо крім сліз і алкоголю
      тобі немає чого ховати.
      ти сіллю по моїй шкірі
      гарцюєш в шаленому танці.
      коли не лишиться місця зневірі
      все розчиниться в нашій романтиці.
      один для одного ми не створені,
      але з цим ще можна боротися.
      якщо правду ділити порівну
      біль теж стане менше колотися.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. широко закритими очима
      насправді з закритими очима видно краще.
      а якщо затулити вуха - почуєш мелодію серця.
      можна спілкуватись словами, але нащо?
      коли знаєш, що кожна емоція сторицею повернЕться.
      легко відчувати запах і шорсткість його шкіри,
      коли між вами немає ні світла, ні темряви.
      коли у грудях співає дует із правди й довіри
      слова стануть непотрібними. будьте впевнені.
      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. ***
      коли ти в тапках в четвертій ранку
      йдеш у цілодобовий за колою і коньяком
      чому ти дивуєшся, що у ранковім серпанку
      якісь чуваки зустрічають тебе кулаком?
      коли ти в будній о десятій додому вертаєшся,
      задерши носа і руки сховавши в карман.
      що дивного, що бабульки, з якими ти не вітаєшся,
      кажуть, що ти алкоголік і наркоман.
      коли ти пасуєш пари, в гуртожитку чи на автоматах,
      забуваєш як звати старосту, не те що викладачів.
      заліковку нормально міняти на воєнний білет солдата,
      конверси - на чобОті, а однокурсників - на "дідів".
      щоб у житті твоєму не сталось
      перш ніж когось звинуватити вміло -
      згадай із чого усе починалось
      чи не твоїх це все рук діло?..
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. диктатура
      я встановлюю диктатуру щастя
      в межах свого проживання.
      щиро вірю - мені усе вдасться
      забуваю про страхи і вагання.
      я в тумані турбот буденних
      відшукаю місце для свята.
      бо у проявах свої нескінченних
      на дарунки доля багата.
      нехай будуть дощі і грози
      вирувати поряд зі мною.
      моє щастя, попри всі прогнози,
      керуватиме монаршою рукою.
      2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. ****
      пам'ять судомами котить по тілу,
      вганяється голками по живому.
      в солому минулого вогку і прілу
      пресує тебе у вінку терновому.
      пам'ять тримає тебе в полоні
      забиває тіні старих емоцій,
      мов цвяхи залізні, в твої долоні
      і залишає від волі в півкроці.
      пам'ять знає скільки буде тривати
      уся твоя правда (хтось скаже: муки)...
      та пам'ять для тебе лише прокуратор
      а він, як відомо, вмиває руки.
      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. шопопало для щастя 2))
      в очах золотяться бенгальські вогники,
      хоча за вікном іще трохи й розквітне акація.
      ну і Бог з тим! замість сніжок пускатимем човники
      керує нашим настроєм мандаринізація



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. знання
      здається тепер я знаю, що відчувала Либідь,
      коли її раптово затопили холодним бетоном.
      тепер я знаю як це, коли твою сповідь
      беззастережно читають у мегафон із балкону.
      тепер я знаю кому Полтва вночі жаліється
      повік на самотність приречена, розчинена в тузі.
      я вам скажу, хай у цьому нового і не відкриється:
      будьте пильними до ворогів, але вдвічі пильніше до друзів.
      2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. зимове сонцестояння
      І
      найдовша ніч у році плаче гіркими, як вчорашній чай, думками.
      підбирає тебе сонного та безпам'ятного на плече
      і несе спочатку вулицями, а потім уже полями
      до свободи, яку персонально тобі колись обіцяв Че.

      найдовша ніч у році одягає на тебе панчохи й благеньку сукенку
      і замовляє таксі, щоб до ранку гуляла з хмарами.
      от лише не пояснює що робити з густими сутінками,
      які випадають під ноги обпаленими Ікарами.

      найдовша ніч у році ховає свою совість у долоньку
      спершу дозволяє відчути всі страхи (минулі й майбутні).
      а потім цілує на щастя усіх синів і кожнісіньку доньку
      і дарує їм зорі з небес, немов би це кульки ртутні.

      ІІ
      найкоротший день у році посміхається вранішньою кавою,
      обіймає тебе по-батьківськи вологим запахом талого снігу.
      і каже "чуєш, давай вертайся додому, будь ласкавою.
      вже досить тримати в собі цей сум, заморожений в кригу."

      найкоротший день у році шукає тебе по всіх автозаках міста
      носить з собою зарядку до мобільного, бинти і щось похмелитися.
      він тебе знає давно. і коли ти йдеш, кинувши своє "аста ла віста",
      він знає де саме тебе шукати. в світі нічого не може змінитися.

      найкоротший день у році вимальовує вітром подальші плани,
      нагадує про домашній затишок, який із середини нас береже.
      попри все що ми робим в житті, попри сварки, помилки й нірвани
      там нас завжди чекає світло у вікнах і концентрованого щастя драже.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. найдовша ніч у році
      найдовша ніч у році плаче гіркими, як вчорашній чай, думками.
      підбирає тебе сонного та безпам'ятного на плече
      і несе спочатку вулицями, а потім уже полями
      до свободи, яку персонально тобі колись обіцяв Че.

      найдовша ніч у році одягає на тебе панчохи й благеньку сукенку
      і замовляє таксі, щоб до ранку гуляла з хмарами.
      от лише не пояснює що робити з густими сутінками,
      які випадають під ноги обпаленими Ікарами.

      найдовша ніч у році ховає свою совість у долоньку
      спершу дозволяє відчути всі страхи (минулі й майбутні).
      а потім цілує на щастя усіх синів і кожнісіньку доньку
      і дарує їм зорі з небес, немов би це кульки ртутні.





      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. ***
      відколи ми познайомились, я стала частим гостем у рентген-кабінетах,
      мене там приймають без черги, вітаються, ніби з рідною.
      я постійно тепер ходжу з міцним бандажем на ребрах,
      бо серце так рветься до тебе, що тріщини йдуть грудною кліткою.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. ***
      історія наших взаємин описується трьома словами
      і "Поглядом" Грушина.
      ти довго вмовляв мене сонцем,дощем і снігами,
      що я твоя дівчина.
      а я навідріз відмовлялася вірити,
      боялася щастя.
      дякую за те,що у нас не зневірився,
      хоча намагався.
      історію наших взаємин допишуть інші -
      вони краще знають.
      а ми надовго загубимося у власних мріях
      так теж буває.
      2011

      "Егор Грушин - Погляд"

      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. шопопало для щастя)
      а я б закохалася в музиканта,
      щоби грав він мені на нервах.
      вголос читав Покальчука і Канта
      і водив на концерти в перервах.
      я б закохалася в футболіста
      нам би було зажди цікаво.
      він би викинув з дому всі крісла
      і привчив би мене до спортзалу.
      а я б закохалась в військового
      його б завжди не було поруч.
      я б писала в листах що нового
      і носила би на пошту власноруч.
      я б закохалася в лікаря
      (ну просто так,для традиції).
      він би встигав все,як нащадок Цезаря,
      і приставав на мої пропозиції.
      я б закохалася в інженера,
      щоб було з ким поспілкуватись
      про аеротенки і Апполінера
      і про іншу усяку нАпасть.
      а я б закохалась в астролога
      він наперед би знав коли оженитися.
      угу...кохання - це, звісно, здорово,
      але коли вже я сяду вчитися?!..
      2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. ***
      люди думають, що ми божевільні,
      бо ангелів впізнають лиш по крилах.
      а нам би встати з колін, звестися на рівні
      і тікати назад до Бога з ножами в спинах.
      2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. ***
      вони були такі щирі, коли сварилися
      світились вогнями, а потім водою лилися.
      один одну криючи словами різними,
      гартували свою любов, ніби та є залізною.
      і коли цікаві перехожі втомлювались обертатися
      вони раптом спинялись і починали цілуватися.
      він обіймав її і притискав до себе,
      а вона сміялась, пускаючи бісики в небо.
      коли він вертався з роботи втомлений
      вдома його зустрічали пороги стоптані.
      вона цілувала у скроні і кликала їсти,
      вони вечеряли на балконі. слухали Скрябіна.егоїсти.
      так часто на них казали завидющі сусіди,
      і вони з тим не сперечались,тут нікуди правди діти.
      вони тримались одна одного,немов за соломинку,
      творили сімейне життя, за помилкою помилку.
      її руки постійно шукали захисту,між його пальцями,
      її очі були його погляду безстроковими бранцями.
      він пестив її своїм сміхом. помогав розгортати крила...
      я б теж так любила.я теж так любила.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. п*яні рими
      в голові хтось постійно шепоче: "пиши.пиши.
      записуй правду (ту,що ти звеш любов'ю).
      не бійся за те,що буде. страх свій снігам лиши.
      мала,це є життя! забракне чорнила - допишеш кров'ю"
      2011



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. холод
      часом тепла буває замало
      для нормальних стосунків.
      часом треба, щоб морозами поламало
      всі вікна кількістю візерунків.
      щоб сипався градом емоції
      сімейного неба звід
      і хоча б декілька днів у році
      озера змерзались в лід.
      холод. він всім потрібен,
      щоб дужче радіти теплу,
      щоб серед тисячі істин
      знаходити ту одну,
      яка вселяє надію
      у справедливість буття.
      холод. він іноді діє
      краще, ніж каяття.
      але попри всі принади
      не забувайте все ж,
      що його треба дозувати
      краплями. триматись меж
      і фронтів зимової дійсності,
      а ще правил своєї сім'ї,
      щоб серед крихкої стабільності
      в снігах не згубити її.
      2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. щось дуалістичне
      від тебе пахне сонцем,любистком і спокоєм
      і для мене за щастя цитувати тобі Тополю.
      *я каждый день молюсь за тебя дорогами,
      посыпая их порохом,пеплом и алкоголем*
      я розвішала твої фотокартки по стінах
      без підписів і без рамок (тепер ними забите горище).
      *я буду идти к тебе по жарким углям без ботинок,
      чтобы умыться огнем и стать для тебя еще чище.*
      я відкрию для тебе таємні секрети й ворота,
      заміню всі вогні світлофорів лише на зелений.
      *я буду любить тебя и окружать заботой,
      я начну для тебя войну,если хочешь побыть Еленой..*
      я навчу тебе здатності бачити правду у вікнах,
      триматиму міцно за руку, допоки залишиться сила.
      *я буду шептать твое имя пока голос совсем не утихнет
      вместе с больным моим сердцем,которое ты приручила...*
      2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. ***
      за дві хвилини скінчиться Вона
      повії помирають рано
      вже завтра нам співатиме зима
      і бинтуватиме морозом свіжі рани
      за дві хвилини скінчиться любов
      повій такі питання не тривожать
      вони потоком кольорових "love"
      її розтиражують і помножать
      вже дві хвилини як прийшла зима
      нагнала холодів гамселить ними в двері
      міста обороняються і крадькома
      сіють тепло між бетонних артерій
      мине три місяці між небом і снігами
      життя прокинеться з щімливого півсну
      і теплим вітром обціловуючи шрами
      повії зустрічатимуть весну.

      спільно з Альоною Данченко



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. ***
      Якщо треба пройду Росію по дві сторони Уралу,
      а потім, ще інші п'ять шостих суші,
      щоб крізь пустелі і перевали
      пронести наші смарагдові душі.
      втоплю всі шлюпки, спалю парашути,
      обріжу стропи. стаховку - до біса!
      головне у житті боягузом не бути
      і не ховатися за кулісами.
      хай буде тяжко, хай буде солоно
      слізьми,потом,кров'ю, а може водою.
      я так проживу,щоб було не соромно,
      щоб в фіналі почути: "я пишаюсь тобою"
      2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. передчуття
      скоро, скоро запахне ялинкою,
      снігом вкриються всі дахи
      і яблучний пиріг зі скоринкою
      смакуватимуть дітлахи.
      заграють в небі мільйони зірок-жаринок
      і на якусь секунду зупиниться час,
      щоб між серпантинів і мандаринок
      ми змогли відшукати справжніх нас.

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. ***
      я через твої помилки
      замінила серце протезом.
      я по тобі подихом,
      а ти по мені лезом.
      2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. ***
      він повернувся десь аж надвечір,
      не цілував і не обійняв за плечі.
      погляд, як погода на вулиці - холодний і таємничий.
      він був дуже дивний. боявся дивитись в обличчя.
      "що трапилось, милий?"- до нього.
      "нічого.прошу, лиши на хвилинку одного"
      вона дивувалась: і де та чарівна ніжність,
      яку він їй обіцяв дарувати? минула вічність.
      вийшов-виплив з кімнати,неначе хмара:
      "іди-но сюди. у мене серйозна справа"
      "у мене теж,- щаслива -ти починаєш перший",
      а він, мов обухом: "я не люблю тебе більше.
      вибач,давно намагався сказати,
      та ніяк не міг вірних слів і часу підібрати.
      я виїду завтра,сьогодні збиратиму речі..." -
      думки відбивалися луною від порожнечі.
      назавтра о восьмій таксі під вікном, на кухні холодний чай
      він йшов із старезним своїм рюкзаком, хрипнув останнє "прощай".
      вона дивилася вслід йому, писала пальцем на склі безупину.
      як так вийшло?чому?чому?я ж чекаю від тебе дитину.
      2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. не скучила
      в синій твоїй піжамі лягаю спати,
      замість тебе почала книжку писати.
      каву п'ю лише із твоєї чашки,
      розлюбила насіння і полюбила фісташки.
      десятий раз сміюся над нашими фільмами,
      лишила один тільки номер в своєму мобільному.
      плани усіх маршрутів до тебе напам'ять вивчила.
      та ні..ну що ти..я зовсім не скучила.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. ***
      обережно і тихесенько, навшпиньках,
      схиливши голову, мов до причастя.
      я ховаюсь на трамвайних зупинках
      з болючими назвами "чуже щастя"



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. шахова
      мапи наших ходів,мов кардіограми,
      там кожній фігурі вготована своя роль.
      і нехай засипана дошка збитими пішаками-
      гра триває допоки не пав король.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. ***
      ми тримаємось разом,бо так спокійніше
      і, добиваючи ближніх , забуваємо,
      що нам ніколи не буде надійніше,
      ніж коли ми за руки тримаємось.
      ми цілуємо один одного з почуття відповідності,
      закриваємо очі долонями, кидаємо слухавку.
      боїмося втратити свободу і почуття власної гідності
      більше, ніж втратити совість і здатність слухати.
      всі ми маємо з життям якісь рахунки,
      у кожного з нас свої хрести для розпяття.
      ми вже давно не мріємо про подарунки,
      а лише про можливість кинути пам'ять в багаття.
      ми розмінюємо себе на лестощі і дрібниці,
      намертво забули як це: вірити серцю.
      я молюся на інших,їх лишилось всього одиниці
      хто подолав хворобу байдужості і недовіри інфекцію.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. вночі
      а вночі вже зовсім по-спражньому пахне зимою.
      вітер і тіні самотніх дерев розтинають навпіл
      темне осіннє небо,що втомлено висне над головою
      з мрією скоріше впасти і заснути на канапі.
      вночі, якщо вірити пресі і сайтам
      випаде сніг, а також умиватимуться дощем
      запізнілі офісні клерки і гастрабайтери
      аби підхопити застуду і заглушити душевний щем.
      вночі водії повернуть трамваї з усіх околиць
      до старих, пропахлих машинним мастилом, депо
      і до самого ранку буде із їхніх віконець
      виливатися по краплі щедре людське тепло.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. ***
      наніч кава з молоком
      солонуватого щастя присмак.
      досить триматися одинаком
      ідеалу шукати в надщерблених призмах.
      досить,як в омут, кидатися в крайнощі,
      життя поділяти на біле і чорне.
      вчись дивуватись повсякденним радощам,
      якими твоє існування повне.
      вчися по-справжньому дивитися в небо,
      зустрічати гостей,проводжати осінь.
      лишати все лише краще для себе
      з того,що сонце тобі приносить.
      грійся дощами, смійся хмарами,
      пливи до безпам'ятства сивими водами.
      кидай свої звички перейматися чварами,
      пробачай образи,тішся свободами.
      милуйся веселкою,люби віддано,
      забувай, хоч іноді, про свої справи.
      користуйся часом не дверима, а вікнами.
      долай гравітацію, будь винятком з правил.
      втрачай пам'ять, відновлюй враження,
      забивай на принципи (на чужі особливо).
      приймай рішення твердо і зважено,
      святкуй обережно, керуй сміливо.
      за телевізором не бараній,
      виколупуй знання із закутків світу.
      знаходь свою долю, розчиняйся в ній,
      будуй свій космос, виходь на орбіту.
      танцюй,як востаннє, цілуй, як вперше.
      тримай за руки, дивися в очі.
      кожного дня сам себе перевершуй.
      межуй те, що треба із тим,що хочеш.
      допивай свою каву, лягай і думай
      про все,що билось об тебе, мов град.
      сам вирішуй, твори, видумуй.
      слухай серце.не слухай порад.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. погляд
      непевний, як вранішнє море,
      гострий, як влучне слово,
      нестримний, як ехо у горах.
      так радісно, світло і ново
      обпік мене і розбився
      на тисячі сонячних зайченяток
      твій погляд. так народився,
      мов зірка нова, наш початок
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. ***
      я так люблю прокинутись рано,
      запорпатись носом в тепло подушки
      і заплітати в свої буденні плани
      твої надії і твоїх очей волошки.
      я люблю дивитись як прокидається місто
      і втомлені двірники розганяють проспектами осінь.
      як гасне неонових реклам намисто,
      яке моя вулиця так по-модному носить.
      а ще я шалено люблю повертатись додому
      і всі мої подорожі зводяться лише до того,
      щоб, долаючи відстані і переступаючи втому,
      вертатись до рідних вікон і підвіконня старого.
      до неметених сходів з сусідами занудними.
      на балкон,де я годую ангелів і пташок.
      розкидати нові враження закутками безлюдними
      і збирати нові маршрути в потріпаний речмішок.
      2011.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. я буду
      плакати.цілуватися.
      обіймати.вибачатися.
      забувати.сміятися.
      любити. кохатися.
      сьогодні. завтра.
      то лід.то ватра.
      сонцем. хмарами.
      вірою.чарами.
      горами. пляжем.
      твоїм. нашим.
      серцем. душею.
      я буду твоєю.
      ефіром. склом.
      світлом. теплом.
      берегом. дном.
      привидом.сном.
      шкірою. кров'ю
      брехнею. журбою.
      піском.травою.
      я буду з тобою.
      сльозами.радістю.
      пам'яттю. гордістю.
      казкою. сповіддю.
      стежкою. долею.
      бігти. ховатися.
      крити. прощатися.
      водою. небом.
      я буду за тебе.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. ***
      бути поряд з тобою - це, як веселку тримати в жменях,
      або висівати квіти на засолених попелищах.
      і я готова киснем розчинятись в твоїх легенях,
      аби лише бути до тебе трішечки ближче.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. ***
      до твого серця коротка дорога
      вистелена римами пристойними
      у мене тобі лиш одна засторога:
      не проймайся занадто -
      часом вірші стають незагойними
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. ***
      хтось нечемний образив літнє небо
      і тепер воно жаліється холодною зливою.
      я божевільно, дико, шалено хочу до тебе.
      обіняти,вдихнути твій запах і поряд заснути щасливою
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. ***
      я далеко живу від нудної реальності,
      емоцій завжди вистачає сповна.
      але немає для мене більшої радості,
      ніж дивитись на небо з твого вікна.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. ***
      задивляючись в твої очі,
      заслуховуючись твоїм сміхом,
      я засипаю жовтневі ночі
      холодним лютневим снігом.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. ***
      все зберу, що тобі належало,
      поки ще не вросло корінням.
      хай на іншу плететься мереживо
      твоїми бісиками і розумінням.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. ***
      я знову порізалась об тебе сьогодні,
      а ти навіть не помітив.
      і жарти твої старомодні
      мене давно вже не здатні зігріти.
      ти розбився об мене сьогодні,
      а я не готова була це відчути.
      ми з тобою не долітаєм до неба
      значить і про землю нам ліпше забути.

      2011.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. ***
      я дихаю не киснем - твоїми словами,
      світ відчуваю твоїми пальцями.
      я прокидаюсь разом з твоїми думками,
      ламаю усі твої леза своїми зап'ястями.
      мені болить твоїми печалями,
      сонце гріє твоїми усмішками,
      відкривається море твоїми причалами
      і сни приходять з твоїми іграшками.
      я лікую пам'ять твоїми мріями,
      заповнюю простір твоїми гріхами,
      прив'язую серце до ребер всіма стихіями,
      щоб воно до тебе не бігло понад дахами.
      я народжуюсь в твоєму голосі
      втрачаю свідомість у твоїй свіжості.
      я витримую все у життєвому колесі,
      але потім подрібнююсь в твоїй байдужості.

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. кіт
      осінь.ранок.темна кімната.
      тихе дихання під м'ятою ковдрою,
      клаксони автівок звучать,як соната,
      перетворюючись на акустичну зброю.
      відкрити нечутно пошарпані двері
      швидкими стрибками перебігти на ліжко.
      сьогодні виставу проводять в партері,
      а замість софітів - сонця доріжка.
      повільно ступати вздовж сплячого тіла,
      підкрастись поближче до голих рук
      тикнутись в них мокрим носом(а чого ти хотіла?)
      -прокидайся,хазяйка,я давно вже не сплю!
      хутром полоскотати щоки,
      вкусити за палець ноги.
      розбудив!тепер кидатись навтьоки -
      вона зараз нервовою буде йти...
      а поки можна під диваном сховатись,
      або подерти шпалери - я ж таки звір.
      і поки та їжею буде займатись
      бігом перевірити,що в сумці її.
      агов!хазяйка!ну годі цих жартів,
      давай мені снідати і я пішов.
      мені ще сьогодні стояти на варті
      я мишачу нірку в дворі знайшов.
      мммр..поїв я нарешті,щиро вдячний
      тепер час відпочинку (годинок так п'ять).
      я займу твоє ліжко,а ти дивись будь обачна -
      там може миші в дворі усе ще не сплять.

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. моїй чорнетці
      ти єдина мене бачила справжньою
      з тобо щиро ділюся усім,що маю.
      знаєш мене сьогоднішньою,завтрашньою і вчорашньою,
      в будь-яку мить себе у тобі відшукаю.
      ти зрозуміла мені, хоча, наче Всесвіт, хАосна
      сильно пошарпана моїми емоціями, але:
      все таки ще дитяча і надто беззахисна
      перед страшною буденністю,що огортає тебе.
      ти перекреслена тисячами крилатих виразів,
      замальована купою смайликів, квітів і котів.
      в тобі стільки ніжності, брехні і ненависті,
      що, не дістанешся істини,як би того не хотів.
      ти для мене,як орган внутрішній,
      синтезований для збереження власного "я".
      такий собі Ватикан для грішних,
      персональна інквізиція моя.
      і жодна ікона, дарована Богом ,
      жоден із золоченими сторінками альбом
      мені не замінить нервового шурхоту твого ,
      не витре із пам*яті все,шо між нами було.
      ти мені ліпший друг і домашній улюбленець,
      непомітно чекаєш і проводжаєш щодня.
      для плутаних рим моїх відданий охоронець
      і вітряної музи надійна броня.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. місто
      здається прийшов час валити з цього міста
      тікати десь на дикий-дикий захід.
      це моя скромна думка пияки-оптиміста.
      спроба заховатись від давніх страхів.
      треба тікати,друзі,треба тікати
      від цієї байдужості й холоду
      або принципово нове будувати,
      або помирати від емоційного голоду.
      треба змиватись від щоденного трафіку,
      випускати наші ровери із гаражів,
      збиратись осіннім клином по графіку
      і летіти у вирій,не збудивши собак та бомжів.
      хочеться кинути перенаселене місто
      з усіма його проститутками і двірниками.
      поки ще не засипані урочисто
      всі таксівки з трамваями покидьками й снігами.
      хочеться взяти книги і вшитися світ за очі
      туди де не дістануть політики й футбольні фанати
      хочеться більше ніколи не згадувати проти ночі
      це покинуте Богом місто,яке тебе вчило кохати.


      *примітка
      Даний вірш був написаний під впливом дуже напряжного робочого тижня і не відображає мого реального ставлення до проблем Міста.
      Я не кину його, доки вогні вечірнього Майдану відбиватимуться в моїх очах, доки цвістиме жовто-зелена вода в круглому фонтані Маріїнки, доки на Андріївському збиратимуться митці і спекулянти, доки позеленілий батько Богдан вказуватиме на північний схід, а Володимир благословлятиме Дніпро. Я боротимусь. Я любитиму.

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    1. ***
      коли ж це все закінчиться?коли?
      сльози,біль,образи,муки.
      коли ти знайдеш почуття межі,
      коли руйнувати твої втомляться руки.
      гірше вже не буде,мені здається
      кожен день-мука,кожен час в серце
      встромляється новий ніж
      і воно б'ється щоразу все повільніш.
      уже немає сліз - всі виплакала очі,
      уже немає снів - давно самотні ночі
      і мені справді хочеться знати
      куди поділись сили для розплати?
      знову ніч і сльози, знову гнів і біль
      бушують в серці грози,але вуста німі
      руйнуєш мою душу, та я не буду мстити,
      можливо справді мушу,та не в силах зробити.
      я не стану такою,як ти,
      не пробачу,але й не помщусь.
      в тебе свій шлях до мети
      я ж йти іншим шляхом вчусь.
      шляхом сили добра і любові,
      шляхом сонця,веселки й роси
      може складно буде вдорозі -
      але там де легко не варто йти.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. ***
      ты ищешь везде подвох,
      каждый лень начиная войну.
      а я просто хочу пожить
      на свободе,а не в плену.
      просто хочеться песню петь
      и не хочеться быть одной
      может где-то справедливость и есть,
      только ходит она стороной.
      мне так хочеться помнить хорошее,
      ведь его в нашей жизни чуть-чуть.
      только боль стучит в сердце калошами,
      недавая спокойно уснуть.
      но мне верить не надоест
      в силы любви и добра -
      ведь где-то же справедливость есть,
      а значит дойдет и сюда.
      говорят, что надежда живет,
      до конца, до последней двери.
      сколько б небыло бед и невзгод
      ты себя для добра береги.
      научись понимать непонятное -
      злом не сделаешь сердце храбрей.
      не гонись за судьбою помятою,
      не гони - не успееш за ней.
      береги себя маленьким мальчиком,
      потертым скрипом мехов гармошки.
      береги себя солнечным зайчиком,
      спрятаным в детской ладошке.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. ***
      жага затопила по саму ватерлінію
      все більше вимагає снаги для супротиву,
      щоб долати гормонів хімію
      і керувати думками спекотними.
      хочеться розчинятись без залишку,
      або випалати осадом.
      хочеться домашнього затишку
      серед холодної осені.
      хочеться бігати босою,
      щоб сніжинки малі зігрілися,
      розсипатись вогнями над трасами
      маяками для тих,що згубилися.
      хочеться обійматися з хмарами,
      а тоді падати каменем долі.
      спілкуватись лише з санітарами
      і керівниками світових монополій
      хочеться стукатись в скроні
      любов*ю та обережністю
      і цілувати долоні
      з турботою за гранню безмежності .



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. ***
      я спитала "що значить жити?"
      і почула купу думок:
      жити значить бажанням горіти,
      до мрії робити за кроком крок.
      жити значить цілувати
      сонце у теплі промені
      і без роздумів віддаватись
      пристрасті своїй,немов повені.
      жити - це як роздивлятись
      світло крізь призму тіні
      жити значить розвиватись
      у кожному своєму вмінні.
      життя не хвилює,що ти відчуваєш
      боляче,слабко,тісно - терпи.
      біль нас робить сильнішими,якщо не вбиває
      переступи через нього і досягни мети.
      щоб жити треба бігти,випльовуючи на траву легені
      сіяти свою впевненість,немов чуму.
      і ще живі альвеоли запихати назад до кишені
      бігти до "більше не можу", а потім іще чуть-чуть.
      жити значить любити,
      ніби в останній раз.
      жити значить творити
      так,щоб долати час.
      жити - це не шепотіти,
      а боротись, розбиваючи бар'єри...
      я лиш ніяк не можу зрозуміти
      про що мені говорять ті кур'єри,
      що переносять в наплічниках сухі небеса



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. лист
      вибач,я не напишу тобі сонетів,
      ні пісень, ні поем, ані романів.
      не афішую тримаю в секреті
      слів своїх терпку моногамію.
      хочеш,напишу тобі листа
      простого,як твір третьокласника,
      про те чим відрізняються наші міста,
      про те як мрії змінюють власника.
      ти присвоїв мої собі,
      імпортував через пів країни,
      а мені лишив оберігати твої
      нерозчинні у часі руїни.
      кожен день прокидаєшся й бачиш
      за вікном своїм нові міста.
      вони пропонують сотні побачень,
      щоб перевірити ким ти став.
      але якось холодний вечір змусить підняти комір
      і осипиться осінь лупою на втомлені плечі.
      ти раптом згадаєш як у чужому домі
      топив моїми словами цегляні печі.
      і кричатимеш від усвідомлення відстані,
      від страху забувши, що я таки дуже близько.
      я тлію в тобі листами,що були підписані
      моєю рукою "твоє кучеряве дівчисько"
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. обійми мене
      коли тебе огортає втома німа
      і з очей,як із засідки,виглядає зима,
      що ось-ось зірветься з цепу і тепло прожене
      віднайди у натовпі і обійми мене.
      коли втрачаєш ціль у житті
      і терпким мулом тягнуться дні,
      коли печаль твої думки торкне
      повернися і обійми мене.
      коли закінчаться сили боротись
      і серце почне,наче терен,колотись.
      коли шукатимеш щось,що тебе надихне
      лети десь на сьоме небо і там обійми мене.
      якщо зігрітись не зможеш сам
      а кожне слово лишатиме шрам,
      і стане потрібно мовчати про головне
      знайти мою схованку і обійми мене.
      коли перетнуться лінії на долонях
      і ангели влаштують бійку у тебе в скронях,
      коли забудеться все земне
      читай мої вірші і обіймай мене.
      старайся лишитись собою,забувши про страх,
      бережи своє зболене серце,обпалене на вітрах.
      і хай би що там було,але пам'ятай основне:
      ти можеш завжди відчути спокій,коли обіймеш мене.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. ***
      ти так давно не давав про себе знати,
      постійно знаходишся поза зоною доступу,
      що я почала мимоволі тебе забувати.
      забувати подвійно: серцем і розумом
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. життя таке..воно бентежне
      "не відходьте далеко від правил
      не судіть,але слухайте суддів"
      я сьогодні вихожу з рамок
      до побачення,любі.забудьте.

      не хапайте за руки з надією,
      не читайте занудних моралей.
      я сьогодні цілуюся з мрією
      проти течії і проти правил.

      я помчуся рідною стежкою
      й торувати життя бентежне
      буду вперто своєю усмішкою
      і пригодами не обережними.

      буду бавити сонячні промені
      літнім днем у калюжах пропалених
      і ловити повними жменями
      ті із них,шо не вміють плавати.

      буду жити,лиш так,як хочеться
      і творитиму все,що бажається,
      а коли все це закінчиться
      ще побачим, хто чистішим...зостанеться!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. ***
      мы рождались каждый день заново,
      мы стояли друг за друга стеной.
      даже в ад лети - схватят за руку -
      или вытянут,иль пропадут с тобой.
      умирали мы смертями разными,
      мы спасались от жизни дружбою
      сколько б небыло в будущем разностей -
      если рядом вы - не страшно,выстою.
      мы сливались в единое целое,
      мы срывали все маски с лица.
      и сердцами безстрашно-умелыми
      мы клялись идти до конца.
      мы тонули,прибитые волнами,
      мы сгорали под напором огня рыжего,
      пусть умру,но и тогда буду помнить я-
      вы не предали,братья мои по оружию.
      мы огнем и мечем окрестили дороги все,
      целий мир обошли мы плечами к плечу.
      нам бы вместе быть,а там все приложится,
      просто рядом быть,а большего я не хочу....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. чекаю смс
      навела манікюр малиновим,
      заварила пахучої кави,
      обновила сторінку з новинами,
      витерла пил із гітари.
      дочитала "озерний вітер",
      послухала улюблений джаз.
      згадала навіть полити квіти...
      і далі марную час
      мені набридло відоси вантажити,
      до соцмереж давно зник інтерес.
      чим іще себе можна розважити,
      поки прийде твоя смс?..
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. на пам'ять?.напам'ять!.пам'ятати..я та ти..ти..
      ти так давно не дивився мені у очі,
      а в них,між іншим,і досі живуть твої бісики.
      днями воюють з моїми,готуються,певно до втечі,
      а ввечері грають в карти - майстри погони повісити.
      ти так давно не тримав мене за руки,
      а вони і досі пам'ятають тепло твого доторку.
      зависають часто в роботі,осягають нові науки:
      для них зігріватись без тебе невиправдана екзотика.
      ти так давно не ніжив мене своїм поглядом
      і сонячною посмішкою не втішав.
      тож сама тепер мушу боротися з безладом,
      в який ти мене з собою перемішав...
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. утопічний
      солдат завжди говорить прямо
      влучно і коротко,як удар в щелепу.
      слухає Лепса,а часом Ноггано.
      знає 100 способів влізти в халепу
      солдату сниться домашній спокій,
      і довгі,сповнені сонця світанки,
      де він,будівник соціальних утопій,
      прокидається від поцілунків коханки.
      а реальність розбудить смутком буденним
      і криком сержанта : "Підйом,дівчатка!",
      швидкими зборами і маневрами,
      штурханом від сусіда : "тримайся,братка."
      з них зліпляться справжні вільні вояки,
      козаки, залишенці, браття по крові.
      розіб'ються штурми об них і атаки.
      боротися до останньої краплі готові.
      всі вони разом давно здогадуються,
      та які там здогадки - впевнено знають,
      що солдатами не народжуються
      солдатами - помирають!
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. я люблю ранню осінь:в цей час здається,що все ще буде гаразд..
      так щімливо чимось рідним пахне осінь...
      до неї терпким медом тягнеться душа
      і гріє серце невідома досі
      якась цнотлива золота краса.
      бурштиновим дощем листки ганяє вітер,
      солодким соком пахне яблунева вись.
      осінньою грозою вмиті квіти
      такою щедрою любов'ю налились.
      промінням мідним сонце ніжить землю,
      рясними сім'ями гуртуються гриби.
      такою дивною красою не даремно
      готує нас природа до зими.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. особиста інтернаціональність
      моя ніжність,вона,як російська нафта-
      її стане всім,але не надовго.
      живить собою емоцій авта
      надійно,віддано і тактовно.
      моя посмішка,вона,як афганські транки-
      спочатку безпечна,а потім впадаєш в залежність.
      гріє собою холодні і хмурі світанки,
      обмежує для коханих безмежність.
      мій погляд довжиною в магісталь трассибірську
      по ньому можна віками блукати
      ангельську стежку знайти і бісівську,
      залежить від того,хто вийде шукати.
      мій настрій на погоду лондонську схожий,
      то сонцем світить,а то напускає туман..
      я ніби сама для себе простий перехожий
      і кожен з моїх здобутків спланований самообман



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. тримайся правди
      і хай там що,а ти тримайся правди.
      не здайсь підлóтам і обрáзам днів.
      cтерпи усе і залишися справжнім,
      зболілим,але щирим і живим.
      не дай себе втоптати у буденність,
      вогонь очей і серця збережи.
      борись за себе нині і щоденно
      тримайся шляху,даного тобі.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. молюся на дощ
      молюся на дощ сьогодні. молюся на дощ.
      звідусіль оточена кілометрами сонячних променів.
      поміж сотень будинків,вулиць і площ
      я сама вже готова стати частиною повені.
      по бруківці розлитись холодом,стежкам остудити шал.
      затопити це місто,по вінця, холодною зливою,
      в сніжки хмарами гратися серед рідких дзеркал,
      малювати у небі веселку.смішною і вередливою.
      молюся на дощ сьогодні. одна із небагатьох.
      звертаюсь по допомогу до сивих хмар.
      бо серед усіх здобутків,розсіяних між епох,
      колись саме в дощ найбільше згубилося моїх чар.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. щось важливе
      Загратили очі собі і вуха,
      у рамки вписались,в закони і правила.
      А в житті одна лиш важлива наука
      та,що в серці рубці зоставила.
      Виріж,будь ласка, мене із рамок,
      якщо я зранку сама забуду.
      Бери різак і приходь на сніданок-
      обріжем нитки всім лялькам вуду.
      Лишали собі лише чорне і біле.
      Дарма! то робота дурна і неправильна.
      Ходімо з веселкою гуляти Києвом
      своїми мріями розганяти марево.
      Шанувати життя беззлісно і віддано,
      малювати під зливою кольоровими фарбами.
      Давай радіти,поки не пізно нам,
      допоки нас іще в кут не загнано.
      Давай на кавалки разом розіб'ємося,
      щоб потім яскравими пазлами гратися .
      Всьо буде чьотко,якшо не зіп'ємося.
      Та ми не прості,щоб так легко здаватися.
      Тобі для щастя не треба замок?
      Мені ж достатньо і незабудок..
      А!ще.. виріж,будь ласка, мене із рамок,
      якщо я зранку сама забуду.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. Бандерштадт
      Вузькими вуличками,кілометрами бруківки,
      Напівпорожніми трамваями та смаком медівки.
      Фантастичною кавою і півниками цукровими,
      Розмовами,що ведуться рідною мовою.
      Ввічливими водіями,вечірнею тишею,
      Надзвичайним спокоєм,в душі залишеним.
      Місто Лева градом і квітневою зливою
      Останні крихти столиці із серця мого вибило.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. Геральт
      я без страха иду в подземелье-меня уже ждут.
      василиск или жряк,или даже упырь.
      в руках серебряный меч,который бритвой зовут..
      -выходи,безпощадное зло,-превращу тебя в пыль.
      эликсир ускоряет мой суд и меняет мой вид
      мне он будет полезен,а для всех остальных ядовит.
      я безшумен,как кошка,устремлен в темноту мой взгляд
      взмах.удар.кровь и смерть. возвращаюсь назад...
      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. ***
      думки збиваючи в порох,
      зцілувавши до крові губи,
      мене живить мій внутрішній ворог.
      він мені не дає потонути.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. навек
      без арафаток,сладких мелочей,
      без слова "зайка","солнышко" и "котик",
      а так же без ванильнно-клюквенных ночей
      и без кретинских фраз "ты мой наркотик"
      раскаленным до бела снегом,
      до румянца замерзшим огнем
      полюби меня где бы ты не был,
      полюби просто так,без "потом"...
      пусть Васильев твердит упрямо,
      что он любит по-свому - пусто..
      ты люби меня,чтоб я не стала
      для кого-то другого грустью.
      без сигарет с ментолом
      и без записек с кровью
      полюби,что бы я не стала
      для кого-то другого болью..
      без гуляний под звездами рано,
      без мечтаний ,рассеяных прахом
      ты люби меня чтобы не стала
      для кого-то другого страхом...
      пусть не склеешь сердце винилом
      пусть за радость отдарят болью
      я влюбилась навек в твое имя
      ты остался навек моей кровью.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. правда
      Вона, мов отрута, у вени пірнає ,
      А потім тебе потихеньку вбиває.
      Заснути щоночі тобі не дає
      Ти навіть не знаєш чи вона справді є.
      Вона між злом і добром на тонкій межі,
      Вона серце крає сильніше, ніж срібні ножі.
      Вона на тонкій межі між світлом і тьмою
      І це найбільше щастя, коли вона поряд з тобою.
      Правда гірка, та без неї не можна жити,
      Правда-творець добра і можливість любити.
      Вона в кожного своя-це природно
      Кажуть, що правди нема-зараз це модно
      Але вона є…
      Щебетанням пташини ранкової,
      Тихим співом вечірнім маминої колискової,
      Солов’їною мовою в душах плекається -
      Правда кометою в життя наше вривається…
      Її не хочуть знати-її бояться,
      Мало хто хоче мати таке багатство.
      Всім досить лише хитрих видумок
      Ніхто не наважиться взяти у правди урок.
      Так. Правда строга,
      Але вона справді створена для того,
      Щоби можна було відрізнити
      Сіре лахміття від золотої ниті.
      Правда дарує щиро
      Кожному в душу краплинку миру.
      А ця краплинка всі народи ріднить.
      І дає нам можливість майбутнє творить.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. ***
      Біжать хвилини за годинами
      І роки непомітно летять
      Кожен згадує як був дитиною
      Як міг зорі із неба хапать.
      Потім молодість-вік незабутнього
      Перші сходи в життя,у любов
      Всі сили віддані заради майбутнього
      Перші друзі «навік»,перші клятви-на кров.
      Перший алкоголь, перші цілунки
      Перший хлопець чи дівчина-хто кому
      Перші зорі для подарунків
      Перше «справжнє й назавжди»-люблю.
      Перші бійки до крові за слова
      Перша косметика і міні юбка перша.
      Перша на футболі розбита голова
      Не виконі завдання-уже давно не вперше.
      То молодість-країна веселих мрій,
      Весна весни - весна в квадраті.
      Це час коли гламур і стиль
      Для тебе надзвичай багато значать.
      Це час коли в житті усе гаразд
      Коли майбутнє ще чека тебе за обрієм.
      Час коли музика, давно уже не джаз,
      А чорний рок, луна для тебе опієм.
      Це час шкільного балу останнього,
      Час гуртожитків, а з ними-тарганів.
      Це прогулянки до холодного сонця останнього,
      Після якого ніч-пора для молодих…
      А молодість у кожного своя
      У когось з книжкою й гранітом знань в зубах,
      Ну а комусь начхати на знання -
      Він у компанії таких, як він «рубах».
      В молодості всі творять помилки,
      А потім все життя їх виправляють.
      Стече вода, пройдуть роки,
      А молодість не забувають.
      Бо маєш ти лише одне життя,
      а молодості в ньому-половина.
      І щоб там не було – таке буття
      Не знають молоді слова «провина».
      Нам можна все, бо іще малі…
      Чи вже дорослі?.. хоча ні – в очах ще діти…
      По молодості всі ми королі
      І треба жити так, такими щоб й кінчити.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. про вибір
      Що таке наше життя ? - суцільний вибір…
      Як жити, для кого і з ким.
      І кожен має свій власний вимір,
      Єдиний світ, де все здається твоїм.
      І ми ідем , не помічаючи поряд сліди,
      Міста, вокзали, церкви, сади.
      Ідем хоча точно й не знаєм куди
      Вперто йдем прямо, замість йти до мети.
      Ми обираємо свій спосіб життя
      Свою дорогу у майбуття.
      Дають нам поради, ті що старші за віком,
      Ті що кидають тіла свої з вікон…
      Кожен в житті вибір робить свій,
      Земля чи море, бриз чи суховій,
      Жить чи не треба, навчати чи вчитись
      Долетіти до неба чи просто напитись.
      Лежати й чекати доки сонце зійде
      Чи потом і кров’ю створити своє.
      Дітям дарувати солодку любов
      Чи боятися втрапити до батьківських «оков»
      Жити в компанії чи на самоті
      Хай вирішить кожен для себе в житті.
      Бо коли маєш власну міру вогню
      Співаєш ти пісню не чужу, а свою.
      А коли пісня є своя
      Про сонце і гори, про ліси і поля,
      Про сміх і про сльози, про все, що зветься життям
      Ти знову стаєш безтурботним дитям.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. Хиросима
      Утро. Поднимается солнце над дельтой реки
      Люди в городе давно уж спешат на роботу
      Улыбаются грустно, читая о войне, старики
      И малыши мелькают меж домов, забыв о заботах.
      Август начался - скоро и лету конец
      И природа готова опять к урожаю
      Все выше и выше над городом солнца венец
      Новый день, а с ним и новую жизнь он порождает
      Поют птицы и горы сверкают в росе
      Летний день начинает отсчет жарких солнца лучей
      А дети в припрыжку несутся к реке-
      Они знают, что это их день и больше ничей…
      Но все это было две секунды назад,
      А сейчас 8:15 и уже все иначе
      Над землею бушует напалмовый ад
      И она от ужаса плачет.
      Поднялся над городом ядерный дым
      Люди горят, как свечи,
      И стал «широкий остров1» в мгновенье пустым
      Такие раны даже время не лечит.
      Где-то там в небесах опрокинули чашу яда
      На пылающий город пролилась она черным дождем.
      240 тысяч мгновенно погибших – победившим награда
      Наверное, такое и принято звать судным днем.
      Миллионы людей со всех стран в молчании
      Шапки снимают в этот памятный день
      6 августа - день отчаянья,
      День надежды для выживших людей.
      На мраморной доске у входа в парк памяти
      Написаны священные слова,
      Обещание, сдержав которое не окажемся мы у жизни на паперти:
      «Спите спокойно! Это не повторится никогда!»
      Люди всех стран в едином порыве
      Постарайтесь узнать и понять,
      Что надо нам всем стать немного родными,
      Чтобы мы перестали Смерть создавать.
      2007
      1Хиросима- (япон.) широкий остров



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. ***
      Ще літо в очах у дітей і батьків,
      Ще поля за вікном зеленіють,
      А вже осінь прийшла в ряснім сяйві вінків,
      Що в руках першокласників ніжно жевріють.
      В цей день відкриють первачкам дорогу знань,
      А випускникам - закриють у дитинство.
      І кожен з них приймає, хоч не без вагань
      Штурвал життя під своє керівництво.
      Цей день здавна вважаться основою основ,
      Приходить він з наукою за руку.
      і кожен згадує щороку знов і знов,
      що час прийшов продовжити навчання – муку.
      Та той граніт, що так невпинно ми гризем
      Нам у житті відкриє всі дороги
      І кожен з нас колись прийде з букетом хризантем
      Подякувати вчителю за вивчені уроки
      Та це буде колись, а зараз ми лиш діти
      Нам хочеться завжди розваг і вихідних.
      Та спробуйте втовкти нам в голови – макітри
      Ваш досвід помилок, щоб навчить на них.
      Ми дякуємо вам за спокій і терпіння
      За формули й задачі, за світ нових ідей.
      За те, що ділитесь ви з нами своїм вмінням,
      За те , що творите із нас справжніх людей.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. ***

      Боль…Мерзкая, гадкая, противная боль-
      Это все что осталось от встречи с тобой
      И мне с этой болью так одиноко,
      Как белому парусу в его краю далеком.
      Ты не придешь ведь зачем это нужно
      Клеить собою разбитые души.
      Господи, как же противно бывает
      Верить в любовь, что тебя убивает.
      И хотелось бы все забыть,
      И от этих страданий навеки уплыть,
      но мой парус ушел в нейтральные воды,
      а сердце не может добиться свободы.
      Я простила тебя, ведь обиду тая
      Я сама еще больше унижаю себя.
      Все равно мне от ныне с кем ты и для кого
      И теперь для меня моей жизни кино.
      Закончилась грустная серия
      Любви порвалась хрупкая материя
      И я вытерплю адскую боль ,
      Чтобы помнить урок мне данный тобой
      «доверяй, но проверяй»
      И помни, что на земле не реален рай.
      Не ищи того, кто любит, чтобы жить,
      Оставайся с тем, живет кто, чтоб любить.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. ***
      Дивно бачити світло, як навколо лиш смерть
      Дивно бачити в пеклі поета.
      Я прошу:«ну давай поговорим про це!...»
      А ти кажеш:«не будем об этом».
      Як то можна співати серед спалених хат
      Де ще досі життя ледь жевріє???
      А ти :«how can I sleep with you voice in my heart?»
      І коли ж т мене зрозумієш???
      Я не можу любити ,радіти життю
      Коли бачу свою Україну
      В мене серце болить, коли чую я ту .
      Що звалася колись «солов’їна»
      Не лишилось нічого…Знайшли нових богів
      Нову мову, любов й нову совість
      Замість ніжності - злоба, замість радості – гнів,
      Вже друзів немає-розрахунок натомість…
      Докорінно змінилася наша країна
      І ніхто вже не скаже чия в цьому вина
      З воску й пір’я будує кожен сам собі крила
      Замість того, щоб справжні зростити синам.
      Ну ніяк не вдається тобі зрозуміти
      Про що мова моя й чому сльози в очах,
      Бо зміни бачать лиш ті,хто ще дітьми
      У грудях відчув синьо - жовтий наш стяг
      Ти певно не з тих, ну що ж це не страшно
      Ти житимеш далі і без мене, повір,
      А як будеш за містом – придивися уважно
      І знайдеш мої риси між вкраїнських степів.
      А карпатський струмок нагадає тобі
      Мого голосу ніжну блакить:
      Батьківщина моя назавжди у мені,
      І серце моє в її надрах горить.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. таткові
      Сложно, наверное, всегда быть первым,
      Но ты можешь жить только так.
      Каждый свой шаг ты делаешь верно
      И живешь ты, думая, а не абы как.
      И где бы ты не был вокруг тебя
      Всегда только лучшие люди
      Ты жизни спасаешь, себя не щадя
      Так было, так есть и так будет.
      Ты лучший в команде и Царь для друзей
      Ведь ты в жизни не ищеш где легче.
      Гроза всех болезней и всех вратарей
      С каждым днем тебя любят все крепче.
      Со всеми находишь ты общий язык
      Из-за того, что многое знаешь
      Ты отступать от мечты не привык
      И создаешь ты больше, чем разрушаешь.
      «лишь бороться значит жить»-
      Так классик писал когда-то
      Ты воплотил слова его в жизнь
      И борьба для тебя, как награда.
      Ты учишься всю свою долгую жизнь
      Чтобы людям нести добро и удачу
      И вечно ты будешь в благодарности жить
      Ведь ты первый, а это многое значит.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. справедливость?
      Тебе в детстве говорили про справедливость - забудь
      Это просто чтоб было в что верить
      Знают все, что ее не вернуть,
      Что ушла она, громко хлопая дверью
      Ты был мал еще, жизнь начиналась
      Верил ты, что есть зло и добро.
      Прошли годы, и понял ты – все поменялось.
      Все пропало давно, перемешано все.
      Ты сначала все спорил, кричал
      Ты хотел доказать, что осталась
      Справедливость, как в море далеком причал,
      Но жестокая жизнь лишь в ответ рассмеялась.
      И когда твой товарищ получит «подарок»
      В девять граммов свинца где-то в области сердца
      Ты поймешь в нашей жизни справедливости мало-
      Это лживая сказка из далекого детства.
      А дело вовсе не в примете,
      Ведь только мертвый не боится смерти,
      А вдоль дорог расставлены посты…
      Зачем же умер он, а жить остался ты?
      И никогда, ты слышишь, никогда ты не найдешь ответ
      Зачем война, зачем вода, огонь и свет
      И лишь одно поймешь и на всю жизнь запомнишь ты-
      Нет справедливости- ведь это просто детские мечты…
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. ***
      Ми випадково з тобою зустрілись
      Й закономірно розійдемось ми
      І золоті купідонові стріли
      Броньованими стрінемо грудьми.
      Не до кохання нам з тобою
      Ми люди ділові і дорогий наш час
      Ми не здаєм позиції без бою
      «боротись до кінця»-ось девіз наш.
      І ми підемо різними шляхами
      Мені на захід, а тобі на схід
      І буде знову прірва поміж нами…
      Та все ж і тут здаватися не слід.
      Ми житимемо далі-світ не став
      Радітиму життю з тобою я чи без…
      Ти можеш йти та хочу, щоб ти знав
      That I’m stronger in your embrace…


      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. ***
      Що може бути краще волі?
      Чи треба нам життя, любов
      Коли немає щастя в долі,
      А на руках сліди оков..?
      Що може бути волі краще?
      Від чого так сміється і співа
      Твоє ще молоде і не пропаще
      Те що тремтить в грудях-ти ще жива..
      І де іще окрім свободи
      Співають-плачуть солов'ї?
      Де ще сміються від роботи?
      Де? Як знайти оті краї?
      Чи про любов ти будеш чути
      Чи твоє серце думатиме про любов
      Коли від втоми відніматимуться руки,
      А працювати треба знов і знов.
      Чи ж то тоді до любощів з коханим
      Коли ти в пеклі—в образі раба
      Як на душі криваві рани -
      Їх не можливо описати на словах.
      Чи думати ти будеш про цілунки
      Як над тобою занесеться кнут…
      Твоє життя для них не варте подарунків
      Й не вартий жалю Божий труд…
      Отож, не треба зводить в рівень
      Святую волю й рабство за любов,
      Бо зійде сонце-заспіває півень,
      А вільним ти не станеш, хоч покохати зможеш знов.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. ***
      Око за око і кров за кров -
      Закон на війні один…
      Біль і гнів в серці стеляться знов,
      Лиш страх розвіявсь, як дим.
      В нашім серці немає вже місця для страху
      Для зради і помсти в нім місця нема,
      Бо лиш той ,хто на правильну стежку потрапить
      Побачить як вільною квітне земля.
      І кожен з нас встане грудьми за правду
      Сто очей, як одні, у любові горять.
      З нас ніхто до чорта у сильце не потрапить,
      Бо кожен на сповіді може сказать.
      «тебе захищав я , твої міста,
      Дітей твоїх і твою революцію.
      Живим я не здався на милість ворогам,
      А мертві ,повір , не здаються!»
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. ***
      Завтра в бій нам по першому снігу-
      Його кров’ю розшити, як шовком…
      …я повернуся із того світу,
      Ти діждись мене, скільки б не йшов я.
      Взвиє простір, земля в небо бризне
      І повітря наповниться сталлю…
      …бережу тебе в серці і пісні
      Ти люби мене ким би не став я.
      Просвистить і зупиниться куля,
      В руку капне щось мокре і темне…
      …ти зустрінь і заплач-зрозумію я,
      Те що в пеклі вцілів не даремне
      2007

      *переказ з російської близько за текстом Громико-Уланов "плюс на мінус"*



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. ***
      Інакшою бути не можу я-
      Себе не зламати ніяк
      Колись хмарами бігала босою,
      А сьогодні сиджу в кандалах.
      Намагалась звільнитися-марно
      Дуже довгий для мене цей шлях
      Але стану безкрилим я ангелом,
      Рай влаштую у тебе в очах.
      Від нині жити буду у тобі
      Серце своє віддам у подарунок
      Енергія ,що мала я в житті
      Рікою виллється крізь довгий поцілунок.
      Цілунок твій…Він зруйнував всі чари
      І від моїх оков залишився лиш дим
      І серце моє я тобі віддала,
      Проте ти крила дав мені взамін…
      А ти не знав…Пробач мені. Не знав…
      Моїх очей ти дивне світло бачив
      Я ангелом твоїм була,коли ти спав
      Твоїм хранителем…Хоч крил моїх не бачив.
      Інакше мусила я жити на землі-
      На небі крила мої відібрали,
      А ти їх повернув,ти переміг богів.
      Відкрив для мене ти життя без правил.
      І маю я тепер два вічних раї…
      Котрий з них оберу-це вибір мій:
      Той де в самоті я ,мов у пеклі,догораю,
      Чи той в чиїх очах я бачу цілий світ…
      2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. ***
      Коли треба за діло-бий,
      Як не можеш дивитись-спи,
      Як не має вже сили-вір
      Тобі друг допоможе завжди.
      Коли серце в безсиллі-плач
      Коли сила ще є-іди,
      Ти не ангел і не палач,
      Ти не демон,але й не святий.
      Якщо досі живеш –будь,
      Якщо в серці любов-люби,
      Коли тяжко-ти сльози забудь-
      Стисни зуби і далі йди.
      Коли стежка крута-лізь,
      Коли падає небо-повзи.
      Ти повинен забути про злість,
      Бо ти мусиш дістатись мети.
      Якщо братство,то клятва-кров,
      Якщо зрада,то кара-смерть,
      Якщо вічне,то це-любов,а наше серце для неї мечеть.
      Якщо просять зайти-впускай,
      Якщо сильний –допоможи,
      З поля бою ти не тікай,
      Тоді й вмерти-то в дяці жити.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. ***
      За рахунок чужого плачу хто живее.
      Хто не має ні жалю,нісліз,ні душі
      Най для того не буде ніколи уже
      Світла зірки провідної,що сяє в ночі.
      Най для нього не блимае вогник надії,
      Най ніхно і ніде не чекає його,
      Бо він знищив чиїсь заповітнії мрії
      Не спитавши у себе, банальнее:”за що?”
      Не достоїн той памяті,хто правду забуде,
      Хто вже лік не веде ним розбитих сердець,
      Най для нього ніколи спокою не буде-
      Хто не сіяв добра-той йому і не жнець!

      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. Ведьмак
      Ты был благороден и честен
      За друга мог горы свернуть,
      Не жил ты одной только местью
      Ты знал-время вспять не вернуть.
      Ты знал про любовь и ненависть
      Ты знал про добро и про зло
      Чтил главное-вечную память
      И правду-частицу ее.
      Как молния в небе,ты быстр,
      Как грома раскаты,силен,
      Но люблви ты не выдержал выстрел-
      Ты был,как мальчишка,влюблен.
      Вы предназначены судьбой друг другу,
      Но сквозь пламя и воду пройдя
      Вы ждали все медные трубы
      И острые зубы черта
      Вы ждали небесного света,
      Вы ждали свой меч и коня,
      Любовь пронеслась,как комета,
      Надежды роняя спеша.
      Но все оборвалось в мгновенье-
      Свобода,гордость дорога
      Дороже сладкого забвенья
      Дороже будущего сна…
      Не быть вам вместе-вы свободны
      А правла-это только лед
      Расстались вы
      И сердцу больно
      Ведь в нем на век любовь живет.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. До дня перемоги
      Ми йдемо на свято-поряд ветерани
      Вже мало залишилось тих,
      Хто йшов вперед і не зважав на рани
      Аж поки канонади гул не стих
      Вони своє життя і молодість свою
      Поклали на алтар війни,
      щоб нам не пам’ятать ні куль, а ні вогню,
      щоб тільки в мирі підростали ми.
      Мало їх залишилось, тих, що брали Берлін
      Тих, що Київ оборонили
      В їх очах стигнуть сльози-краплі білих перлин-
      Їх не плакать роки вже навчили.
      А у Вічнім вогні бачим очі солдат,
      Що не встигли зустріти двадцяту весну.
      І палаючий Львів і вогняний Рейхстаг
      В тих боях і життя, і душа на кону.
      Треба людяність крізь війну пронести,
      Щоби вогник надії в очах не погас
      Пронесли. Тепер вічний вогонь сіяє у тих,
      Хто від рабства і смерті своїм духом нас спас.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. ***
      Я вічності прагну для нашої мови
      ЇЇ, мов дитину, плекали роками
      І кров’ю лилася вона з-під оковів
      У тих, що не нам їх назвати рабами
      То ми є раби, бо до мови тієї
      Смертельного трунку ми влили сповна.
      То ми є раби до без мови своєї
      Весь світ-то не воля-то вічна тюрма
      Чи треба нам мови чужої шукати
      Коли в нас красива, співуча своя?
      Тая мова, що нею б співанки співати,
      Та, що нею звучать всі пісні в солов’я!
      «Ні!Не треба!»-вам скажуть усюди по світу
      Тільки в нас же усе навпаки
      Тую мову що нею співає нам вітер
      Хочуть стерти на вічні віки…
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. ***
      Ти сам казав, щоб я ішла від тебе,
      Щоб я ішла і залишалась там.
      Чому ж ти просиш повернути небо
      Твоїм самотнім стомленим зіркам?
      І хай щемить і плаче моє серце,
      Нехай душа моя чорніє від жалю-
      Ти сам казав, що поряд нам не місце,
      Хоч думав ти:”Як я тебе люблю”…
      Твої думки читала я ,як свої.,
      І серце моє з твоїм билось в такт.
      Тобі хотілося гіркої волі,
      Я не хотіла залишатись так.
      Це ти пішов, чи я пішла від тебе?
      Це ти мовчав, чи це кричала я?
      Ми розійшлись, хоч знали, що не треба,
      Бо ми є неподільні, як небо і земля…
      2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. ***
      Мовчить пісок ,і вітер заміта сліди,
      Дві пари босих ніг залишили на спомин
      Цей роздум вічний, вічній самоті.
      Такий далекий, вірний ,невідомий.
      Чи зможеш ти пліч-о-пліч назавжди
      Пройти із нею шлях такий широкий?
      Так швидко, не спускаючи ходи,
      Щоб непомітно пролітали роки.
      Скажи мені: чи «так»,чи «ні».
      Подумай, можеш ти сказати?
      Дай відповідь одну мені.
      Одну, одна ж у тебе мати.
      Як скажеш «так!»-благословляю!
      Поета слово-то святе,
      Любові вам бажаю я без краю,
      Повік хай множиться й цвіте.
      А якщо «ні»…
      Ну що ж, побачим,
      В раю чи в пеклі ти закінчиш шлях.
      Та шлях один лиш є-до Раю.
      Якщо ти тільки скажеш «так!»
      2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. vs Ліна Костенко
      Дев’ятий вал
      І день, і ніч, і мить, і вічність,
      І тиша, і дев’ятий вал,
      Твоїх очей магічна ніжність,
      І губ розплавлений метал.
      Очей твоїх роси краплини,
      Твоїх очей гарячих сліз
      Не хочу бачити! Не вмію
      Дивитись я крізь занавіс.
      Мовчить граніт, мов скам’янілий,
      Хоч він і камінь, Але все ж
      Коли з тобою туту сиділи
      Його розмовам нема меж.
      З тобою щастя моє лине
      Аж за далекі рубежі,
      Нехай душа мене покине,
      Але хоч серце залиши!
      Залиш мені свою надійність
      Мов сліз небесний карнавал.
      І день, і ніч, і мить, і вічність,
      І тишу, і дев»ятий вал…
      2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. поету
      Поет, ти в кожен вірш свій
      Часточку душі вкладаєш.
      Можливо, навіть і не знаєш
      Кому, за що й коли написаний він був.
      А може знаєш?Лиш забув
      Кого любив, кого турнув
      З дороги вірної назавжди…
      Поету сила дана з неба
      Її боятися не треба.
      Ти ж бо ,як Бог, ти твориш світ.
      Твої вірші за сотні літ
      Всі й кожен пам’ятати будуть.
      Бо ти є правнук України,
      Ти - правнук Кобзаря її…
      Піднімеш саме ти з руїни
      Оту єдину, солов’їну,
      Занесену в чужі краї
      Святую мову України,
      Бо то Поет її створив.
      2005



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. ***
      Що можна в Україні об’єднати?
      Безкрайній степ, журливий плач трембіт,
      І колискову, що співає мати,
      І крик пташок, які ідуть в політ.
      Ще пісню солов’їну край долини,
      Весняний запах яблуневих віт,
      Й старечу посмішку, що послана дитині,
      Яка вивчає мову з юних літ.
      Що в слові”Україна” поєдналось?
      Устеленная килимом земля,
      Калина, що по-шлюбному ввібралась,
      Річок хвилястих синя глибина.
      Аще весела пісня соловїна,
      Її мотив хоробрість будить в нас.
      Назавжди вільна наша Україна,
      А, значить, виконана місія у нас!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. ***
      Цих слів гіркої правди волю
      Не вбити каменем, ні огнем.
      У цих словах нас, українців, доля,
      Для неї живучи,за неї і помрем.
      Ми для Вкраїни гори перевернем,
      І в світі зватимуть на вірними дітьми.
      Ми все здолаєм, все ми перетерпим
      Аби жила, кохала й квітла ти.
      Ти, як лілея біла,
      Ти-наче лебедя прекрасний ідеал.
      Ти - наша мата, ніжна і несміла.
      А разом з тим-наш захист і штурвал.
      Ти допоможеш вибрати дорогу,
      Підкажеш, як дійти нам до мети.
      Тобі спасибі за добро й тривогу,
      Яку щоднини нам даруєш ти.
      Ми вдячні за твої страждання,
      Ми вдячні вже за те, що ти в нас є.
      Не завжди ми про тебе добре дбали,
      Та вибач ,мамо, ти дитя своє.
      Вкраїно - ти добра колиска,
      Хай завжди щастить тобі в житті,
      Та не хвилюйся - щастя близько.
      Ми ж любимо тебе, ти вір нам, вір.
      Ми спробуємо краще жити,
      Ми спробуєм тобі нести добро,
      Поки живем, ми мусим справді жити,
      Й тебе любити, мамо, все одно.
      Для тебе ми знайдем,що скажеш,
      Для тебе знімем з неба ми зірки.
      Ти знай-Вкраїнська слава не поляже,
      Бо живі ще вкраїнські діточки.

      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. радісно
      як то буває радісно - вертатись додому босою
      після всіх негараздів робочого дня.
      крокувати стежкою,вмитою росами.
      просто так,не спішити,брести навмання.
      відчувати пісок під ногами.каміння.траву.
      уявляти ті доторки таємною мовою.
      снити добро і спокій,але на яву.
      і вертатись додому.щасливою.новою.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. імпровізація
      я та мої знайомі,рідні і друзі,
      ті, що зі мною ходять в життєвому крузі.
      такі різні,але все ж такі однáкові:
      є такі люди, з якими приємно плакати,
      є такі люди,яким хочеться вірити(це ти)
      є такі моменти,коли єдиний вихід-втекти.
      кожного з нас не раз і не два у рурку зігне,
      кожен хоч раз,в серцях,долю свою прокляне.
      кожен із нас впаде сотню разів,
      але потім,стиснувши зуби,встане таки сто один.
      кожен кохатиме так,щоб сивіти від щастя.
      ми будемо жити чесно.колись нам за це воздастся.
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. повертайся
      коли тобі лишається кілька подихів
      до межі, за якою вже не пробачають.
      ти починаєш боятися дотиків
      до теплої кружки з гарячим чаєм.
      ти заплітаєш свій сміх у моє волосся,
      і притискаєш до себе майже до болю
      тихенько шепочеш: "мені довелося.
      вибач,мені довелось прориватися з боєм."
      тоді я встаю і йду на кухню за ліками,
      свіжі латаю рани,цілуючи кожен шрам.
      ти дивишся пильно на мене з закритими міцно повіками
      так наче відпочиваєш,рахуючи кожен грам
      солі,свинцю і заліза, що вимивається з тебе.
      так воно буде завжди,як не молись і не кайся.
      я буду поряд з тобою,мені не багато треба:
      просто не загубися. просто завжди повертайся!
      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -