Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.23
12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.
Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.
Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,
2026.06.23
12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!
В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!
В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать
2026.06.23
07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер
2026.06.23
06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.
2026.06.23
01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ
Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон
2026.06.22
14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду.
Глибше лизнеш – більше куснеш.
Безкорислива любов корисніша для здоров’я.
Сила мистецтва не залежить од сили звуку.
Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря.
Політ думки був пере
2026.06.22
13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
2026.06.22
12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ
Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі
2026.06.22
07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
2026.06.22
06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
2026.06.21
20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
2026.06.21
17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Боровик (1991) /
Вірші
***
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Біжать хвилини за годинами
І роки непомітно летять
Кожен згадує як був дитиною
Як міг зорі із неба хапать.
Потім молодість-вік незабутнього
Перші сходи в життя,у любов
Всі сили віддані заради майбутнього
Перші друзі «навік»,перші клятви-на кров.
Перший алкоголь, перші цілунки
Перший хлопець чи дівчина-хто кому
Перші зорі для подарунків
Перше «справжнє й назавжди»-люблю.
Перші бійки до крові за слова
Перша косметика і міні юбка перша.
Перша на футболі розбита голова
Не виконі завдання-уже давно не вперше.
То молодість-країна веселих мрій,
Весна весни - весна в квадраті.
Це час коли гламур і стиль
Для тебе надзвичай багато значать.
Це час коли в житті усе гаразд
Коли майбутнє ще чека тебе за обрієм.
Час коли музика, давно уже не джаз,
А чорний рок, луна для тебе опієм.
Це час шкільного балу останнього,
Час гуртожитків, а з ними-тарганів.
Це прогулянки до холодного сонця останнього,
Після якого ніч-пора для молодих…
А молодість у кожного своя
У когось з книжкою й гранітом знань в зубах,
Ну а комусь начхати на знання -
Він у компанії таких, як він «рубах».
В молодості всі творять помилки,
А потім все життя їх виправляють.
Стече вода, пройдуть роки,
А молодість не забувають.
Бо маєш ти лише одне життя,
а молодості в ньому-половина.
І щоб там не було – таке буття
Не знають молоді слова «провина».
Нам можна все, бо іще малі…
Чи вже дорослі?.. хоча ні – в очах ще діти…
По молодості всі ми королі
І треба жити так, такими щоб й кінчити.
І роки непомітно летять
Кожен згадує як був дитиною
Як міг зорі із неба хапать.
Потім молодість-вік незабутнього
Перші сходи в життя,у любов
Всі сили віддані заради майбутнього
Перші друзі «навік»,перші клятви-на кров.
Перший алкоголь, перші цілунки
Перший хлопець чи дівчина-хто кому
Перші зорі для подарунків
Перше «справжнє й назавжди»-люблю.
Перші бійки до крові за слова
Перша косметика і міні юбка перша.
Перша на футболі розбита голова
Не виконі завдання-уже давно не вперше.
То молодість-країна веселих мрій,
Весна весни - весна в квадраті.
Це час коли гламур і стиль
Для тебе надзвичай багато значать.
Це час коли в житті усе гаразд
Коли майбутнє ще чека тебе за обрієм.
Час коли музика, давно уже не джаз,
А чорний рок, луна для тебе опієм.
Це час шкільного балу останнього,
Час гуртожитків, а з ними-тарганів.
Це прогулянки до холодного сонця останнього,
Після якого ніч-пора для молодих…
А молодість у кожного своя
У когось з книжкою й гранітом знань в зубах,
Ну а комусь начхати на знання -
Він у компанії таких, як він «рубах».
В молодості всі творять помилки,
А потім все життя їх виправляють.
Стече вода, пройдуть роки,
А молодість не забувають.
Бо маєш ти лише одне життя,
а молодості в ньому-половина.
І щоб там не було – таке буття
Не знають молоді слова «провина».
Нам можна все, бо іще малі…
Чи вже дорослі?.. хоча ні – в очах ще діти…
По молодості всі ми королі
І треба жити так, такими щоб й кінчити.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
