
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
2025.06.16
22:14
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталя Боровик (1991) /
Вірші
***
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Біжать хвилини за годинами
І роки непомітно летять
Кожен згадує як був дитиною
Як міг зорі із неба хапать.
Потім молодість-вік незабутнього
Перші сходи в життя,у любов
Всі сили віддані заради майбутнього
Перші друзі «навік»,перші клятви-на кров.
Перший алкоголь, перші цілунки
Перший хлопець чи дівчина-хто кому
Перші зорі для подарунків
Перше «справжнє й назавжди»-люблю.
Перші бійки до крові за слова
Перша косметика і міні юбка перша.
Перша на футболі розбита голова
Не виконі завдання-уже давно не вперше.
То молодість-країна веселих мрій,
Весна весни - весна в квадраті.
Це час коли гламур і стиль
Для тебе надзвичай багато значать.
Це час коли в житті усе гаразд
Коли майбутнє ще чека тебе за обрієм.
Час коли музика, давно уже не джаз,
А чорний рок, луна для тебе опієм.
Це час шкільного балу останнього,
Час гуртожитків, а з ними-тарганів.
Це прогулянки до холодного сонця останнього,
Після якого ніч-пора для молодих…
А молодість у кожного своя
У когось з книжкою й гранітом знань в зубах,
Ну а комусь начхати на знання -
Він у компанії таких, як він «рубах».
В молодості всі творять помилки,
А потім все життя їх виправляють.
Стече вода, пройдуть роки,
А молодість не забувають.
Бо маєш ти лише одне життя,
а молодості в ньому-половина.
І щоб там не було – таке буття
Не знають молоді слова «провина».
Нам можна все, бо іще малі…
Чи вже дорослі?.. хоча ні – в очах ще діти…
По молодості всі ми королі
І треба жити так, такими щоб й кінчити.
І роки непомітно летять
Кожен згадує як був дитиною
Як міг зорі із неба хапать.
Потім молодість-вік незабутнього
Перші сходи в життя,у любов
Всі сили віддані заради майбутнього
Перші друзі «навік»,перші клятви-на кров.
Перший алкоголь, перші цілунки
Перший хлопець чи дівчина-хто кому
Перші зорі для подарунків
Перше «справжнє й назавжди»-люблю.
Перші бійки до крові за слова
Перша косметика і міні юбка перша.
Перша на футболі розбита голова
Не виконі завдання-уже давно не вперше.
То молодість-країна веселих мрій,
Весна весни - весна в квадраті.
Це час коли гламур і стиль
Для тебе надзвичай багато значать.
Це час коли в житті усе гаразд
Коли майбутнє ще чека тебе за обрієм.
Час коли музика, давно уже не джаз,
А чорний рок, луна для тебе опієм.
Це час шкільного балу останнього,
Час гуртожитків, а з ними-тарганів.
Це прогулянки до холодного сонця останнього,
Після якого ніч-пора для молодих…
А молодість у кожного своя
У когось з книжкою й гранітом знань в зубах,
Ну а комусь начхати на знання -
Він у компанії таких, як він «рубах».
В молодості всі творять помилки,
А потім все життя їх виправляють.
Стече вода, пройдуть роки,
А молодість не забувають.
Бо маєш ти лише одне життя,
а молодості в ньому-половина.
І щоб там не було – таке буття
Не знають молоді слова «провина».
Нам можна все, бо іще малі…
Чи вже дорослі?.. хоча ні – в очах ще діти…
По молодості всі ми королі
І треба жити так, такими щоб й кінчити.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію