Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Борис Костиря (1983)



Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   Синиця
    Ця синиця вміщає в собі
    цілий Всесвіт.
  •   * * *
    Мій голос пересох від посухи,
    мій голос нагадує
  •   Енергія руйнування
    Звідки ця енергія руйнування?
    Із яких потаємних глибин
  •   * * *
    Вірш, написаний уві сні,
    проглядає крізь пелени туману.
  •   * * *
    Мовчання в ефірі, мовчання для світу.
    Мовчання, як темрява в океані.
  •   Вибух
    Будинок розтрощений.
    Із нього безглуздо стирчать
  •   * * *
    Розум, заритий у пісок, -
    це заритий у землю смисл.
  •   Минуле
    Минуле стукає у вікно,
    минуле стукає у двері,
  •   Покинутий дім
    Покинутий дім -
    як зруйнований світ,
  •   Поле
    Широке поле, укрите
    дикими травами.
  •   Сніговий туман
    Сніговий туман -
    це видимість невідомості,
  •   Снігова людина
    Міріади сніжинок
    у сніговому космосі
  •   Порожня людина
    Я відчуваю, що це порожня
    людина, і не в тому
  •   * * *
    У кам'яних брилах образів
    треба знайти найвідповідніший.
  •   Втеча від минулого
    Я хочу поїхати
    із цієї місцевості,
  •   * * *
    Сніг наступає звідусюди,
    оточуючи будинок,
  •   Погасла доба
    Цих людей уже мало хто знає,
    вони були обличчям
  •   Висохле дерево
    Висохле дерево, яке віджило
    свій вік. Воно виросло
  •   Покинутий монастир
    Покинутий монастир,
    із якого пішли монахи,
  •   Німота
    Німота, як вичерпаність.
    Німота, як пересохла річка.
  •   * * *
    Світ розвалюється
    перед очима, і розумієш,
  •   Розпад особистості
    Розхристаність,
    розпад особистості,
  •   Ізоляція
    Не хочеться нікуди виходити
    з дому. Хата - як замок,
  •   * * *
    Надгробки вкриті кригою,
    кригою вкрита пам'ять
  •   * * *
    Крига міцніє, стає небезпечною,
    на ній падають люди.
  •   Старі рукописи
    У старих рукописах
    ти загубив суть
  •   * * *
    Трава з-під талого снігу -
    така несподівана відлига,
  •   * * *
    Туман над снігом,
    туман над льодом,
  •   Сніг
    Ти в'язнеш у снігу
    разом зі свідомістю
  •   * * *
    Вода крапає з даху.
    Сльота охоплює все,
  •   Розбита крига
    Розбита крига -
    як розбите скло,
  •   Висохла криниця
    Я думав, що ця криниця
    буде вічною,
  •   * * *
    Завалило снігами, ніби пісками часу.
    Так сніг замітає
  •   Чуже минуле
    Ти намагаєшся вирватися
    із-під уламків часу.
  •   Чуже минуле
    Ти зазираєш до чужого минулого,
    гортаєш чужі фотоальбоми,
  •   * * *
    У небі летять вістря снігу,
    списи снігу, які протикають нас,
  •   Сніг
    Сніг плаче сльозами,
    перетворюючись на кашу.
  •   * * *
    Гора вкрита снігом,
    як сивими думками.
  •   * * *
    У старих коробках, валізах
    і згортках мотлоху
  •   Голоси з минулого
    Голоси з минулого,
    що вони шепочуть нам?
  •   * * *
    Ми поринаємо в сон,
    ніби в тороси криги.
  •   Останні дні
    Останні дні року, що минає.
    Рік намагається змитися
  •   * * *
    Сніг падає, як небуття.
    Сніг падає,
  •   Зло
    Зло безсмертне,
    воно переходить
  •   Море
    Південне море не може
    укритися кригою.
  •   * * *
    Зима вкрилася кригою,
    ніби простирадлом, під яким
  •   * * *
    Я продираюся крізь гілки часу,
    які шмагають моє обличчя,
  •   Закинутий колодязь
    Закинутий колодязь
    заріс травою, як спогадами.
  •   * * *
    Оголеність тополь,
    як оголеність ілюзій,
  •   * * *
    Убогий передзимовий пейзаж.
    Дерева скручені
  •   Прощання з осінню
    Прощавай, осене!
    Пишу ці рядки на краю
  •   * * *
    Дерево в тумані,
    ніби в небесній ваті
  •   Старі документи
    Ти риєшся у старих документах,
    ніби в завалах часу.
  •   Голос
    Голос долинає крізь простір,
    руйнуючи молекули тиші.
  •   * * *
    Покинуті сторінки соцмереж -
    як скелети динозаврів і риб
  •   Хаос
    Ідеш у глибину лісу,
    який розкривається,
  •   Дерево
    Дерево зовсім голе.
    Оголені думки й слова,
  •   Риба
    Віднайти потрібну рибу
    у безмежному морі риб.
  •   Незнайомець
    Біля мого двору
    щодня проїжджає
  •   Душа деревини
    Деревина має свою душу,
    яка прихована
  •   Виноград
    Старий домашній виноград
    торкається до тебе
  •   Дух і плоть
    Дух і плоть борються,
    як двоє немічних старців.
  •   Кіт
    Кіт як носій таємного знання,
    як провідник у царство ночі.
  •   Вікно
    Крізь жовте листя я дивлюся
    на твоє вікно.
  •   * * *
    Осокір утрачає листя,
    як старий лисіючий мудрець
  •   Нагадування
    Ми працюємо
    з великими особистостями.
  •   * * *
    Щось шкребеться з-під землі.
    Щось рветься назовні.
  •   Ода пилу
    О пиле, ти все вбираєш
    у себе, усю мерзоту світу.
  •   Ліс
    Після вирішення проблем
    я йду до лісу, як до мудреця,
  •   * * *
    Завіса в театрі життя
    після тривалої вистави.
  •   Дуб
    Старезний дуб розпадається
    на частини,
  •   Рана землі
    Я хотів би втопити в озері
    думки і страждання.
  •   Послання
    Пляшка, закинута в озеро,
    з посланням для майбутніх поколінь,
  •   Невичерпне джерело
    Невичерпне джерело засохло
    і замулилось. Тепер у нього
  •   Натхнення
    Я прийшов у ліс,
    але не знайшов там натхнення,
  •   Парадокси пізнання
    Образи вислизають із рук
    і ховаються у хмиз.
  •   * * *
    Я відчуваю, як вислизає час,
    як він нагадує в'юна,
  •   Пустеля
    Там, де буяла трава,
    зараз пустеля.
  •   Світла і темна сторони
    Над світлою стороною
    сходить сонце,
  •   Шматок землі
    Шматок землі,
    принесений із цвинтаря, -
  •   Монолог мерця
    Я заростаю травою.
    Мене навідують раз на рік,
  •   Монстр
    Внутрішній монстр
    виривається назовні.
  •   Тріщини землі
    Тріщини землі -
    це порепане тіло пам'яті.
  •   Я новий і Я колишній
    Я став схожий
    на зовнінню подобу
  •   Старість
    Старість - це мудрість,
    яка запеклася
  •   Невідомий
    Він прийшов до міста,
    аби розірвати систему
  •   Павутина
    Павуки ходять серцем.
    Павуки дивляться в безодню.
  •   Час
    Час стікає по крапельці
    і йде війною.
  •   Біла тиша
    Я вийшов у ліс
    і вслухаюся в голос тиші.
  •   * * *
    Землю вкрив густий туман.
    У ньому ховаються чудовиська,
  •   * * *
    Крига скувала вулиці
    у свої залізні лещата.
  •   Розрив часів
    Я ходжу в ліс
    і шукаю там минулий рік.
  •   Під завалами снігу
    Я викинутий
    у снігову заметіль лісу.
  •   * * *
    Забуті поетичні рядки -
    ніби перла, які потонули
  •   Дорога до замку
    Із старого замку в новий
    пролягає дорога,
  •   Висохле джерело
    Висохле джерело,
    із якого нічого не ллється.
  •   Рання зима
    Крижане царство сну,
    де під дією холоду
  •   * * *
    Дерева облисіли, і крізь них
    Ми бачим сутність світу первозданну.
  •   Криниця
    Стою біля криниці
    глибинних сил буття.
  •   Замок
    Замок, який ти споруджував
    багато років, остаточно
  •   Пам'ять
    Старий цвинтар із надгробками,
    які майже розвалилися.
  •   Старий календар
    Я здираю старий календар,
    як старі спогади,
  •   Вітер часу
    Вітер часу змітає мене.
    Листя опадає з дерев,
  •   Жива і мертва вода
    Я іду у глибину
    смарагдового лісу.
  •   Я хочу загубитися в лісі...
    Я хочу загубитися в лісі,
    я хочу доторкнутися
  •   Вогнище
    Я спалюю свою пам’ять.
    Я спалюю свої спогади.
  •   Незмінність
    Цей садок ― як острів у вічності.
    Стоїть, незмінний, непідвладний
  •   Зазирнути в потойбіччя...
    Зазирнути в потойбіччя
    на дні глибокого океану,
  •   Руїни
    Зачаровані споруди мовчання,
    Загадкові руїни сподівань.
  •   Озеро
    Кам’яний голос тиші
    ліг на гладінь озера.
  •   Тіло ночі
    Пошрамоване тіло ночі
    відкрилося свою оголеністю.
  •   Джунглі
    Я розгубився у джунглях
    нескоримих питань,
  •   Посуха виснажує землю...
    Посуха виснажує землю,
    Посуха випалює думки.
  •   Посуха виснажує землю...
    Посуха виснажує землю,
    Посуха випалює думки.
  •   Жебрак на землі просить на хліб...
    Жебрак на землі просить на хліб.
    Падати далі нікуди.
  •   Жебрак
    Жебрак несе на горбу крик,
    він пронизує тишу мечем страху.
  •   Пророк
    Пророк у лахмітті
    зайшов у місто,
  •   Маски
    Шкода, що це медичні маски,
    а не театр но і кабукі,
  •   Мене занесла віхола...
    Мене занесла віхола
    Безсніжної зими.
  •   Викинутий кнопковий телефон
    Викинутий кнопковий телефон ―
    Немов старий язичницький ідол.
  •   Якщо нема собаки, то кого вигулювати...
    Якщо нема собаки, то кого вигулювати
    під час карантину? Тугу, печаль,
  •   "Втома культури початку століття..."
    Втома культури початку століття,
    Остеохондроз застарілих ідей,
  •   Мовчання
    Твоє мовчання проростає з голосу
    Втомленої ночі у субтропіках плоті.
  •   "Я шукаю інформацію в Інтернеті..."
    Я шукаю інформацію в Інтернеті,
    Ніби в морі, сповненому піску.
  •   Могила майстра
    На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
    Вічні пілігрими тіла і душі.
  •   "Я відчуваю, як руйнується мій світ..."
    Я відчуваю, як руйнується мій світ,
    Які удари завдають по ньому.
  •   "Вицвілі фотографії осені..."
    Вицвілі фотографії осені
    Наповнюють нас жовтогарячим смутком,
  •   Частини і ціле
    Я піднімаюсь із попелу,
    Я відроджуюсь із уламків,
  •   * * *
    На березі ріки я очікую мрію,
    Немов спалах наднової зірки.
  •   Ентропія
    Електроенергія покидає телефон,
    Ніби серця покидає надія.
  •   * * *
    Зима прийшла, і давить танками душу
    Своєю непеможною мерзлотою,
  •   * * *
    Зимові дерева летять
    У свій зимовий космос,
  •   * * *
    Тепла колиска моїх снів
    Несе мене до твоє хати, кохана,
  •   * * *
    Коли ти йдеш і розхлюпуєш
    Свою вроду направо і наліво,
  •   Ніний автовокзал
    Я висадився о третій ночі
    На безлюдний автовокзал.
  •   Океан
    Ми з тобою стоїмо
    По різні береги океану темної ночі.
  •   Автобус
    Мчить автобус
    Із одного виміру буття
  •   Чорна кішка
    Ти – моя чорна кішка.
    Маниш і ведеш у глибини
  •   Дерева
    У мені ростуть дерева,
    У мені ростуть
  •   Телефонні дзвінки
    Телефонні дзвінки пронизують мене
    Середньовічними кинджалами.
  •   * * *
    Космос плаче
    на зелені груди Землі
  •   * * *
    Дівчинка йде стежиною,
    Одягнена в платтячко з місячного серпанку.
  •   Гарматні очі
    Гарматні очі
    Цілими роями
  •   Сонце в крові
    Моя кров заклято вибухає сонцем,
    Сонце заклято вибухає моєю кров’ю.
  •   Горе моєї коханої
    Я хочу випити все твоє горе, кохана,
    Я здатен його помістити в душі.
  •   Старий годинник
    Старий годинник
    Тишу колише.
  •   * * *
    Я впився поглядом у небо,
    Пооране фіалковим плачем.
  •   Трояндовий голос
    Голос троянди хоче мене доторкнутися,
    А я хочу його поцілувати.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки