Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Борис Костиря
(1983)
Автор
Вірші (111)
Інша поезія (148)
Поеми (2)
Аналітика (0)
Проза (4)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Інша поезія ⁄
Переглянути все відразу
•
Синиця
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
•
* * *
Мій голос пересох від посухи,
мій голос нагадує
•
Енергія руйнування
Звідки ця енергія руйнування?
Із яких потаємних глибин
•
* * *
Вірш, написаний уві сні,
проглядає крізь пелени туману.
•
* * *
Мовчання в ефірі, мовчання для світу.
Мовчання, як темрява в океані.
•
Вибух
Будинок розтрощений.
Із нього безглуздо стирчать
•
* * *
Розум, заритий у пісок, -
це заритий у землю смисл.
•
Минуле
Минуле стукає у вікно,
минуле стукає у двері,
•
Покинутий дім
Покинутий дім -
як зруйнований світ,
•
Поле
Широке поле, укрите
дикими травами.
•
Сніговий туман
Сніговий туман -
це видимість невідомості,
•
Снігова людина
Міріади сніжинок
у сніговому космосі
•
Порожня людина
Я відчуваю, що це порожня
людина, і не в тому
•
* * *
У кам'яних брилах образів
треба знайти найвідповідніший.
•
Втеча від минулого
Я хочу поїхати
із цієї місцевості,
•
* * *
Сніг наступає звідусюди,
оточуючи будинок,
•
Погасла доба
Цих людей уже мало хто знає,
вони були обличчям
•
Висохле дерево
Висохле дерево, яке віджило
свій вік. Воно виросло
•
Покинутий монастир
Покинутий монастир,
із якого пішли монахи,
•
Німота
Німота, як вичерпаність.
Німота, як пересохла річка.
•
* * *
Світ розвалюється
перед очима, і розумієш,
•
Розпад особистості
Розхристаність,
розпад особистості,
•
Ізоляція
Не хочеться нікуди виходити
з дому. Хата - як замок,
•
* * *
Надгробки вкриті кригою,
кригою вкрита пам'ять
•
* * *
Крига міцніє, стає небезпечною,
на ній падають люди.
•
Старі рукописи
У старих рукописах
ти загубив суть
•
* * *
Трава з-під талого снігу -
така несподівана відлига,
•
* * *
Туман над снігом,
туман над льодом,
•
Сніг
Ти в'язнеш у снігу
разом зі свідомістю
•
* * *
Вода крапає з даху.
Сльота охоплює все,
•
Розбита крига
Розбита крига -
як розбите скло,
•
Висохла криниця
Я думав, що ця криниця
буде вічною,
•
* * *
Завалило снігами, ніби пісками часу.
Так сніг замітає
•
Чуже минуле
Ти намагаєшся вирватися
із-під уламків часу.
•
Чуже минуле
Ти зазираєш до чужого минулого,
гортаєш чужі фотоальбоми,
•
* * *
У небі летять вістря снігу,
списи снігу, які протикають нас,
•
Сніг
Сніг плаче сльозами,
перетворюючись на кашу.
•
* * *
Гора вкрита снігом,
як сивими думками.
•
* * *
У старих коробках, валізах
і згортках мотлоху
•
Голоси з минулого
Голоси з минулого,
що вони шепочуть нам?
•
* * *
Ми поринаємо в сон,
ніби в тороси криги.
•
Останні дні
Останні дні року, що минає.
Рік намагається змитися
•
* * *
Сніг падає, як небуття.
Сніг падає,
•
Зло
Зло безсмертне,
воно переходить
•
Море
Південне море не може
укритися кригою.
•
* * *
Зима вкрилася кригою,
ніби простирадлом, під яким
•
* * *
Я продираюся крізь гілки часу,
які шмагають моє обличчя,
•
Закинутий колодязь
Закинутий колодязь
заріс травою, як спогадами.
•
* * *
Оголеність тополь,
як оголеність ілюзій,
•
* * *
Убогий передзимовий пейзаж.
Дерева скручені
•
Прощання з осінню
Прощавай, осене!
Пишу ці рядки на краю
•
* * *
Дерево в тумані,
ніби в небесній ваті
•
Старі документи
Ти риєшся у старих документах,
ніби в завалах часу.
•
Голос
Голос долинає крізь простір,
руйнуючи молекули тиші.
•
* * *
Покинуті сторінки соцмереж -
як скелети динозаврів і риб
•
Хаос
Ідеш у глибину лісу,
який розкривається,
•
Дерево
Дерево зовсім голе.
Оголені думки й слова,
•
Риба
Віднайти потрібну рибу
у безмежному морі риб.
•
Незнайомець
Біля мого двору
щодня проїжджає
•
Душа деревини
Деревина має свою душу,
яка прихована
•
Виноград
Старий домашній виноград
торкається до тебе
•
Дух і плоть
Дух і плоть борються,
як двоє немічних старців.
•
Кіт
Кіт як носій таємного знання,
як провідник у царство ночі.
•
Вікно
Крізь жовте листя я дивлюся
на твоє вікно.
•
* * *
Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець
•
Нагадування
Ми працюємо
з великими особистостями.
•
* * *
Щось шкребеться з-під землі.
Щось рветься назовні.
•
Ода пилу
О пиле, ти все вбираєш
у себе, усю мерзоту світу.
•
Ліс
Після вирішення проблем
я йду до лісу, як до мудреця,
•
* * *
Завіса в театрі життя
після тривалої вистави.
•
Дуб
Старезний дуб розпадається
на частини,
•
Рана землі
Я хотів би втопити в озері
думки і страждання.
•
Послання
Пляшка, закинута в озеро,
з посланням для майбутніх поколінь,
•
Невичерпне джерело
Невичерпне джерело засохло
і замулилось. Тепер у нього
•
Натхнення
Я прийшов у ліс,
але не знайшов там натхнення,
•
Парадокси пізнання
Образи вислизають із рук
і ховаються у хмиз.
•
* * *
Я відчуваю, як вислизає час,
як він нагадує в'юна,
•
Пустеля
Там, де буяла трава,
зараз пустеля.
•
Світла і темна сторони
Над світлою стороною
сходить сонце,
•
Шматок землі
Шматок землі,
принесений із цвинтаря, -
•
Монолог мерця
Я заростаю травою.
Мене навідують раз на рік,
•
Монстр
Внутрішній монстр
виривається назовні.
•
Тріщини землі
Тріщини землі -
це порепане тіло пам'яті.
•
Я новий і Я колишній
Я став схожий
на зовнінню подобу
•
Старість
Старість - це мудрість,
яка запеклася
•
Невідомий
Він прийшов до міста,
аби розірвати систему
•
Павутина
Павуки ходять серцем.
Павуки дивляться в безодню.
•
Час
Час стікає по крапельці
і йде війною.
•
Біла тиша
Я вийшов у ліс
і вслухаюся в голос тиші.
•
* * *
Землю вкрив густий туман.
У ньому ховаються чудовиська,
•
* * *
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
•
Розрив часів
Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.
•
Під завалами снігу
Я викинутий
у снігову заметіль лісу.
•
* * *
Забуті поетичні рядки -
ніби перла, які потонули
•
Дорога до замку
Із старого замку в новий
пролягає дорога,
•
Висохле джерело
Висохле джерело,
із якого нічого не ллється.
•
Рання зима
Крижане царство сну,
де під дією холоду
•
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
•
Криниця
Стою біля криниці
глибинних сил буття.
•
Замок
Замок, який ти споруджував
багато років, остаточно
•
Пам'ять
Старий цвинтар із надгробками,
які майже розвалилися.
•
Старий календар
Я здираю старий календар,
як старі спогади,
•
Вітер часу
Вітер часу змітає мене.
Листя опадає з дерев,
•
Жива і мертва вода
Я іду у глибину
смарагдового лісу.
•
Я хочу загубитися в лісі...
Я хочу загубитися в лісі,
я хочу доторкнутися
•
Вогнище
Я спалюю свою пам’ять.
Я спалюю свої спогади.
•
Незмінність
Цей садок ― як острів у вічності.
Стоїть, незмінний, непідвладний
•
Зазирнути в потойбіччя...
Зазирнути в потойбіччя
на дні глибокого океану,
•
Руїни
Зачаровані споруди мовчання,
Загадкові руїни сподівань.
•
Озеро
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
•
Тіло ночі
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
•
Джунглі
Я розгубився у джунглях
нескоримих питань,
•
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
•
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
•
Жебрак на землі просить на хліб...
Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.
•
Жебрак
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
•
Пророк
Пророк у лахмітті
зайшов у місто,
•
Маски
Шкода, що це медичні маски,
а не театр но і кабукі,
•
Мене занесла віхола...
Мене занесла віхола
Безсніжної зими.
•
Викинутий кнопковий телефон
Викинутий кнопковий телефон ―
Немов старий язичницький ідол.
•
Якщо нема собаки, то кого вигулювати...
Якщо нема собаки, то кого вигулювати
під час карантину? Тугу, печаль,
•
"Втома культури початку століття..."
Втома культури початку століття,
Остеохондроз застарілих ідей,
•
Мовчання
Твоє мовчання проростає з голосу
Втомленої ночі у субтропіках плоті.
•
"Я шукаю інформацію в Інтернеті..."
Я шукаю інформацію в Інтернеті,
Ніби в морі, сповненому піску.
•
Могила майстра
На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
Вічні пілігрими тіла і душі.
•
"Я відчуваю, як руйнується мій світ..."
Я відчуваю, як руйнується мій світ,
Які удари завдають по ньому.
•
"Вицвілі фотографії осені..."
Вицвілі фотографії осені
Наповнюють нас жовтогарячим смутком,
•
Частини і ціле
Я піднімаюсь із попелу,
Я відроджуюсь із уламків,
•
* * *
На березі ріки я очікую мрію,
Немов спалах наднової зірки.
•
Ентропія
Електроенергія покидає телефон,
Ніби серця покидає надія.
•
* * *
Зима прийшла, і давить танками душу
Своєю непеможною мерзлотою,
•
* * *
Зимові дерева летять
У свій зимовий космос,
•
* * *
Тепла колиска моїх снів
Несе мене до твоє хати, кохана,
•
* * *
Коли ти йдеш і розхлюпуєш
Свою вроду направо і наліво,
•
Ніний автовокзал
Я висадився о третій ночі
На безлюдний автовокзал.
•
Океан
Ми з тобою стоїмо
По різні береги океану темної ночі.
•
Автобус
Мчить автобус
Із одного виміру буття
•
Чорна кішка
Ти – моя чорна кішка.
Маниш і ведеш у глибини
•
Дерева
У мені ростуть дерева,
У мені ростуть
•
Телефонні дзвінки
Телефонні дзвінки пронизують мене
Середньовічними кинджалами.
•
* * *
Космос плаче
на зелені груди Землі
•
* * *
Дівчинка йде стежиною,
Одягнена в платтячко з місячного серпанку.
•
Гарматні очі
Гарматні очі
Цілими роями
•
Сонце в крові
Моя кров заклято вибухає сонцем,
Сонце заклято вибухає моєю кров’ю.
•
Горе моєї коханої
Я хочу випити все твоє горе, кохана,
Я здатен його помістити в душі.
•
Старий годинник
Старий годинник
Тишу колише.
•
* * *
Я впився поглядом у небо,
Пооране фіалковим плачем.
•
Трояндовий голос
Голос троянди хоче мене доторкнутися,
А я хочу його поцілувати.
Переглянути всі твори з цієї сторінки