•  Твоє волосся

Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,

•  Поет у лісі

Поет поселився у далекому лісі
і зарився листям.

•  Любов

Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,

•  * * *

Подзвонити самому собі -
що це означає?

•  * * *

Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.

•  Хащі мороку

Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,

•  Зникнення поета

Багато людей думають:
куди зник поет?

•  * * *

Дерево згнило і впало,
залишився один пеньок.

•  * * *

Я хотів би одружитися
з усіма своїми коханими

•  * * *

Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,

•  Снігова маса

Снігова маса розтає,
як магма часу.

•  Знайомі вулиці

Пройдеш мільонний раз
знайомими вулицями міста

•  Зимовий ліс

Прозорий зимовий ліс -
ніби видовище прозорих смислів.

•  За завісою таємниці

За завісою таємниці
не можна нічого дізнатися

•  Сніг

Між засохлих трав
розлита морська піна.

•  Ліс

Скільки разів заходиш у нього -
і завжди ніби вперше.

•  Подорож

У процесах природи
можна побачити

•  Життя без обличчя

Людина подивилась у дзеркало
і в диму побачила,

•  Похилі трави

Я ліг у похилі трави,
у безтурботність, спокій,

•  Волосся осені

Ув'язнути у травах,
ніби волоссі осені,

•  Тиша

Піти від гучного концерту
у тишу лісу.

•  * * *

Сад у передчутті осені
наповнився трепетною тривогою.

•  Записник

Записник, залишений на столику
біля надгробку.

•  Піщаний вітер

Космос несе не тільки
творчу енергію, але й потік

•  Зникнення

Скільки плодів у землі пропаде!
Скільки людей

•  * * *

Мені треба висловити
усе невисловлене

•  Принцеса в тумані

У тумані пливе принцеса
у білих шатах

•  * * *

Подивитися в очі чорній безодні,
зазирнути до чорних дір

•  Дзеркало води

Зазирнути у дзеркало води,
де хтось тобі простягує руку,

•  Втеча

Я пішов світ за очі
божевільною травою,

•  Тупикова дорога

Тупикова дорога в лісі -
як тупикова дорога в житті.

•  * * *

Двір знайомої заріс травою,
ніби чужими смислами.

•  * * *

Жовтий листок улітку -
як провісник осені.

•  Утома

Утома глибоко проростає корінням
у порепану землю.

•  Обличчя потворності

Подивитися в обличчя потворності,
в обличчя, яке розпадається,

•  * * *

У цьому парку, старому садку
я мов у куполі,

•  Чудовисько

Коли були обстріли міста,
чоловік побачив в арці

•  Перевтілення

Людина може перевтілитися
у дельфіна.

•  Вежа

За межами людського пізнання
стоїть башта, до якої

•  * * *

Цей чоловік несе з собою лихо.
Хоч би куди він прийшов,

•  Фантомний розум

Чи може відрости
замість справжньої

•  Старий і море

Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.

•  Обличчя обличчя

Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок

•  Листи з минулого

Листи з минулого -
як чайки з паралельного

•  Історія

Усе повертається
на круги своя.

•  Осокір

Осокір напився мудрості неба,
стоїть і співає своїм листям,

•  Майстер без Маргарити

Чи може існувати
Майстер без Маргарити?

•  Озеро слів

Озеро слів зовсім пересохло.
Замість нього постала долина.

•  Під уламками історії

Як залишитися цілими
під уламками історії?

•  Елеватор

Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.

•  * * *

Де знаходиться
справжня сутність людини?

•  Зміни

Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати

•  * * *

Море висохло...
Тепер у ньому не потоне

•  Повернення з ночі

Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям

•  * * *

Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,

•  Ідеї

Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?

•  Спалах

Куди я поспішаю?
Цей спалах слова

•  Глибина

Що значить заглибитись у питання?
Що значить заглибитись у слово?

•  * * *

Після відвідування цвинтаря
важке відчуття,

•  * * *

Обгорілі торішні гілки,
гілки, які пройшли

•  * * *

Вічність сідає на листя сакури.
Повітря, пропахле лихом,

•  Пастка для фазана

Пастка для фазана -
це пастка для людей,

•  * * *

Після зимової сплячки
розпускається листя на осокорі

•  * * *

Колишнє життя, як Атлантида,
потонуло на дні океану.

•  Синиця

Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.

•  * * *

Мій голос пересох від посухи,
мій голос нагадує

•  Енергія руйнування

Звідки ця енергія руйнування?
Із яких потаємних глибин

•  * * *

Вірш, написаний уві сні,
проглядає крізь пелени туману.

•  * * *

Мовчання в ефірі, мовчання для світу.
Мовчання, як темрява в океані.

•  Вибух

Будинок розтрощений.
Із нього безглуздо стирчать

•  * * *

Розум, заритий у пісок, -
це заритий у землю смисл.

•  Минуле

Минуле стукає у вікно,
минуле стукає у двері,

•  Покинутий дім

Покинутий дім -
як зруйнований світ,

•  Поле

Широке поле, укрите
дикими травами.

•  Сніговий туман

Сніговий туман -
це видимість невідомості,

•  Снігова людина

Міріади сніжинок
у сніговому космосі

•  Порожня людина

Я відчуваю, що це порожня
людина, і не в тому

•  * * *

У кам'яних брилах образів
треба знайти найвідповідніший.

•  Втеча від минулого

Я хочу поїхати
із цієї місцевості,

•  * * *

Сніг наступає звідусюди,
оточуючи будинок,

•  Погасла доба

Цих людей уже мало хто знає,
вони були обличчям

•  Висохле дерево

Висохле дерево, яке віджило
свій вік. Воно виросло

•  Покинутий монастир

Покинутий монастир,
із якого пішли монахи,

•  Німота

Німота, як вичерпаність.
Німота, як пересохла річка.

•  * * *

Світ розвалюється
перед очима, і розумієш,

•  Розпад особистості

Розхристаність,
розпад особистості,

•  Ізоляція

Не хочеться нікуди виходити
з дому. Хата - як замок,

•  * * *

Надгробки вкриті кригою,
кригою вкрита пам'ять

•  * * *

Крига міцніє, стає небезпечною,
на ній падають люди.

•  Старі рукописи

У старих рукописах
ти загубив суть

•  * * *

Трава з-під талого снігу -
така несподівана відлига,

•  * * *

Туман над снігом,
туман над льодом,

•  Сніг

Ти в'язнеш у снігу
разом зі свідомістю

•  * * *

Вода крапає з даху.
Сльота охоплює все,

•  Розбита крига

Розбита крига -
як розбите скло,

•  Висохла криниця

Я думав, що ця криниця
буде вічною,

•  * * *

Завалило снігами, ніби пісками часу.
Так сніг замітає

•  Чуже минуле

Ти намагаєшся вирватися
із-під уламків часу.

•  Чуже минуле

Ти зазираєш до чужого минулого,
гортаєш чужі фотоальбоми,

•  * * *

У небі летять вістря снігу,
списи снігу, які протикають нас,

•  Сніг

Сніг плаче сльозами,
перетворюючись на кашу.

•  * * *

Гора вкрита снігом,
як сивими думками.

•  * * *

У старих коробках, валізах
і згортках мотлоху

•  Голоси з минулого

Голоси з минулого,
що вони шепочуть нам?

•  * * *

Ми поринаємо в сон,
ніби в тороси криги.

•  Останні дні

Останні дні року, що минає.
Рік намагається змитися

•  * * *

Сніг падає, як небуття.
Сніг падає,

•  Зло

Зло безсмертне,
воно переходить

•  Море

Південне море не може
укритися кригою.

•  * * *

Зима вкрилася кригою,
ніби простирадлом, під яким

•  * * *

Я продираюся крізь гілки часу,
які шмагають моє обличчя,

•  Закинутий колодязь

Закинутий колодязь
заріс травою, як спогадами.

•  * * *

Оголеність тополь,
як оголеність ілюзій,

•  * * *

Убогий передзимовий пейзаж.
Дерева скручені

•  Прощання з осінню

Прощавай, осене!
Пишу ці рядки на краю

•  * * *

Дерево в тумані,
ніби в небесній ваті

•  Старі документи

Ти риєшся у старих документах,
ніби в завалах часу.

•  Голос

Голос долинає крізь простір,
руйнуючи молекули тиші.

•  * * *

Покинуті сторінки соцмереж -
як скелети динозаврів і риб

•  Хаос

Ідеш у глибину лісу,
який розкривається,

•  Дерево

Дерево зовсім голе.
Оголені думки й слова,

•  Риба

Віднайти потрібну рибу
у безмежному морі риб.

•  Незнайомець

Біля мого двору
щодня проїжджає

•  Душа деревини

Деревина має свою душу,
яка прихована

•  Виноград

Старий домашній виноград
торкається до тебе

•  Дух і плоть

Дух і плоть борються,
як двоє немічних старців.

•  Кіт

Кіт як носій таємного знання,
як провідник у царство ночі.

•  Вікно

Крізь жовте листя я дивлюся
на твоє вікно.

•  * * *

Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець

•  Нагадування

Ми працюємо
з великими особистостями.

•  * * *

Щось шкребеться з-під землі.
Щось рветься назовні.

•  Ода пилу

О пиле, ти все вбираєш
у себе, усю мерзоту світу.

•  Ліс

Після вирішення проблем
я йду до лісу, як до мудреця,

•  * * *

Завіса в театрі життя
після тривалої вистави.

•  Дуб

Старезний дуб розпадається
на частини,

•  Рана землі

Я хотів би втопити в озері
думки і страждання.

•  Послання

Пляшка, закинута в озеро,
з посланням для майбутніх поколінь,

•  Невичерпне джерело

Невичерпне джерело засохло
і замулилось. Тепер у нього

•  Натхнення

Я прийшов у ліс,
але не знайшов там натхнення,

•  Парадокси пізнання

Образи вислизають із рук
і ховаються у хмиз.

•  * * *

Я відчуваю, як вислизає час,
як він нагадує в'юна,

•  Пустеля

Там, де буяла трава,
зараз пустеля.

•  Світла і темна сторони

Над світлою стороною
сходить сонце,

•  Шматок землі

Шматок землі,
принесений із цвинтаря, -

•  Монолог мерця

Я заростаю травою.
Мене навідують раз на рік,

•  Монстр

Внутрішній монстр
виривається назовні.

•  Тріщини землі

Тріщини землі -
це порепане тіло пам'яті.

•  Я новий і Я колишній

Я став схожий
на зовнінню подобу

•  Старість

Старість - це мудрість,
яка запеклася

•  Невідомий

Він прийшов до міста,
аби розірвати систему

•  Павутина

Павуки ходять серцем.
Павуки дивляться в безодню.

•  Час

Час стікає по крапельці
і йде війною.

•  Біла тиша

Я вийшов у ліс
і вслухаюся в голос тиші.

•  * * *

Землю вкрив густий туман.
У ньому ховаються чудовиська,

•  * * *

Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.

•  Розрив часів

Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.

•  Під завалами снігу

Я викинутий
у снігову заметіль лісу.

•  * * *

Забуті поетичні рядки -
ніби перла, які потонули

•  Дорога до замку

Із старого замку в новий
пролягає дорога,

•  Висохле джерело

Висохле джерело,
із якого нічого не ллється.

•  Рання зима

Крижане царство сну,
де під дією холоду

•  * * *

Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.

•  Криниця

Стою біля криниці
глибинних сил буття.

•  Замок

Замок, який ти споруджував
багато років, остаточно

•  Пам'ять

Старий цвинтар із надгробками,
які майже розвалилися.

•  Старий календар

Я здираю старий календар,
як старі спогади,

•  Вітер часу

Вітер часу змітає мене.
Листя опадає з дерев,

•  Жива і мертва вода

Я іду у глибину
смарагдового лісу.

•  Я хочу загубитися в лісі...

Я хочу загубитися в лісі,
я хочу доторкнутися

•  Вогнище

Я спалюю свою пам’ять.
Я спалюю свої спогади.

•  Незмінність

Цей садок ― як острів у вічності.
Стоїть, незмінний, непідвладний

•  Зазирнути в потойбіччя...

Зазирнути в потойбіччя
на дні глибокого океану,

•  Руїни

Зачаровані споруди мовчання,
Загадкові руїни сподівань.

•  Озеро

Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.

•  Тіло ночі

Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.

•  Джунглі

Я розгубився у джунглях
нескоримих питань,

•  Посуха виснажує землю...

Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.

•  Посуха виснажує землю...

Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.

•  Жебрак на землі просить на хліб...

Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.

•  Жебрак

Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.

•  Пророк

Пророк у лахмітті
зайшов у місто,

•  Маски

Шкода, що це медичні маски,
а не театр но і кабукі,

•  Мене занесла віхола...

Мене занесла віхола
Безсніжної зими.

•  Викинутий кнопковий телефон

Викинутий кнопковий телефон ―
Немов старий язичницький ідол.

•  Якщо нема собаки, то кого вигулювати...

Якщо нема собаки, то кого вигулювати
під час карантину? Тугу, печаль,

•  "Втома культури початку століття..."

Втома культури початку століття,
Остеохондроз застарілих ідей,

•  Мовчання

Твоє мовчання проростає з голосу
Втомленої ночі у субтропіках плоті.

•  "Я шукаю інформацію в Інтернеті..."

Я шукаю інформацію в Інтернеті,
Ніби в морі, сповненому піску.

•  Могила майстра

На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
Вічні пілігрими тіла і душі.

•  "Я відчуваю, як руйнується мій світ..."

Я відчуваю, як руйнується мій світ,
Які удари завдають по ньому.

•  "Вицвілі фотографії осені..."

Вицвілі фотографії осені
Наповнюють нас жовтогарячим смутком,

•  Частини і ціле

Я піднімаюсь із попелу,
Я відроджуюсь із уламків,

•  * * *

На березі ріки я очікую мрію,
Немов спалах наднової зірки.

•  Ентропія

Електроенергія покидає телефон,
Ніби серця покидає надія.

•  * * *

Зима прийшла, і давить танками душу
Своєю непеможною мерзлотою,

•  * * *

Зимові дерева летять
У свій зимовий космос,

•  * * *

Тепла колиска моїх снів
Несе мене до твоє хати, кохана,

•  * * *

Коли ти йдеш і розхлюпуєш
Свою вроду направо і наліво,

•  Ніний автовокзал

Я висадився о третій ночі
На безлюдний автовокзал.

•  Океан

Ми з тобою стоїмо
По різні береги океану темної ночі.

•  Автобус

Мчить автобус
Із одного виміру буття

•  Чорна кішка

Ти – моя чорна кішка.
Маниш і ведеш у глибини

•  Дерева

У мені ростуть дерева,
У мені ростуть

•  Телефонні дзвінки

Телефонні дзвінки пронизують мене
Середньовічними кинджалами.

•  * * *

Космос плаче
на зелені груди Землі

•  * * *

Дівчинка йде стежиною,
Одягнена в платтячко з місячного серпанку.

•  Гарматні очі

Гарматні очі
Цілими роями

•  Сонце в крові

Моя кров заклято вибухає сонцем,
Сонце заклято вибухає моєю кров’ю.

•  Горе моєї коханої

Я хочу випити все твоє горе, кохана,
Я здатен його помістити в душі.

•  Старий годинник

Старий годинник
Тишу колише.

•  * * *

Я впився поглядом у небо,
Пооране фіалковим плачем.

•  Трояндовий голос

Голос троянди хоче мене доторкнутися,
А я хочу його поцілувати.