ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.01.27 21:32
Пошматували мої ночі
червоні очі навісні,
а серце птахою тріпоче
і пам’ять потайки бурмоче,
і не радіється мені…

В імлі земної коловерті
усе являються у сні

Борис Костиря
2025.01.27 20:17
Старий домашній виноград
торкається до тебе
терпким смаком.
Ти відчуваєш у ньому
живу плоть глибин землі.
Цей дикий виноград
для тебе дорожчий
за вишукані сорти.

Олена Побийголод
2025.01.27 15:04
День 33-й. Перебування у феаків)

1.
Ледве прокинувшись, славайсу,
вже Алкіной на кебеті
має... Ні, зовсім не каверзу!
Він – цінувальник бенкетів.

Віктор Кучерук
2025.01.27 05:38
Чомусь так боляче зробилось,
Що мимоволі входжу в раж, –
Непоказну одвічно щирість
Затьмила знову пишна фальш.
Учора правда зачаїлась
По закутках холопських душ,
Звідкіль дивилася несміло,
Як фальш громадиться чимдуж.

Сонце Місяць
2025.01.26 22:03
Дівчинка й хлопчик, граються разом & жодної тут риторики. Неминучий джінґлбелз на мить, ледь віддалік, за кадром. В цей раз без вокалів, із тонким аранжуванням скрипочками й віолончелями, неначе сам герр Моцарт пойнявся оце неминучістю та у власний смак р

Борис Костиря
2025.01.26 19:58
Дух і плоть борються,
як двоє немічних старців.
Вони шмагають один одного
батогами і стікають кров'ю.
Вони обидва спрофановані
і скомпрометовані.
Вони нагадують лицарів
із героїчним минулим

Ярослав Чорногуз
2025.01.26 18:49
В українських селах навіть і маля,
Любить, як в корівки вродиться теля.
В москалів дітисьок інша радість є,
Як на полюванні батько щось уб'є.

У казках Телесик Йвась - на диво всім
Зло перемагає розумом своїм.
А казки московські мов з'їдає рак,

Іван Потьомкін
2025.01.26 18:35
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Сіренко
2025.01.26 17:28
Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів
У часопросторі життя орачів,
Ніби то Туамоту хлібних зерен,
Розбита скарбничка слів
Аборигенів заячих хащів:
Можу пригостити хлібом
Пеліканів моїх дерев’янів снів,

Світлана Пирогова
2025.01.26 16:43
Імпровізує січень колажі,
туманом зверхньо ранок зустрічає,
а хтось рятується пахучим чаєм,
бо спліну лізуть довгі метражі.
Спадають краплі. Світлофор - живий,
і світла колір миготить невпинно.
Дерев старих намокли голі спини,
давно не має снігових

Олена Побийголод
2025.01.26 16:06
Вечір 32-го дня. В гостях у Алкіноя)

1.
Й знову – під маскою дівчини –
встряла Афіна, як фея:
повз гаражі, непомічено
в двір провела Одіссея.

Богдан Манюк
2025.01.26 14:59
Од нелюбові до любові
щось має статися у слові.
Чи просочитись мусить воском
воно, до сутінків приросле,
чи десь вогню гайне надбати,
щоб спопелити всі закляття,
або ж розсіється над домом,
скандальним вихором відомим.

Євген Федчук
2025.01.26 13:12
З часів прадавніх, як з далекого Мілету
Сюди найперші поселенці прибули,
Вони величну тоді Ольвію звели,
Яку здолать не спромоглися грізні гети.
Тепер на березі широкого лиману,
Куди втіка швидкий, величний Гіпаніс
Стояло найвеличне з грецьких міст.

Віктор Кучерук
2025.01.26 07:47
Паросток надії
На кінець війни
Звеселяє мрії
І бентежить сни.
У душі людини
Все її життя
Уникає згину
Віра в майбуття...

Володимир Бойко
2025.01.26 00:17
Життя багатозначне. Однозначні тільки народження і смерть. Проминувши вхід, можна одразу піти на вихід. Філософ глибоко мислив, але мілко плавав. Поганий той диктатор, що не мріє стати Прокрустом. Дикому народові цивілізація лише шкодить. Н

Борис Костиря
2025.01.25 20:10
Кіт як носій таємного знання,
як провідник у царство ночі.
Коли ти гладиш його,
наелектризовується цілий світ.
У його очах зібрані
людські особистості й типажі,
а кігті нагадують
всевишню кару.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Діана Мед
2025.01.26

Отея Такумі
2025.01.15

Віталій ШУГА
2024.12.13

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Костиря (1983) / Інша поезія

 Пам'ять
Старий цвинтар із надгробками,
які майже розвалилися.
Пам’ять стерлася
на мармурових плитах.
Спогади розсипалися
мерехтливим піском.
Пісок часу стер написи
на могильних плитах.
Тут блукає скорбота,
якій ніде себе прихилити.
Крізь пожовкле листя
проростає забуття.
Крізь глицю проглядає
осіннє око часу.
Від залізних пам’ятників
відійшла фарба, як минула епоха.

8 жовтня 2020




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-09-13 20:11:45
Переглядів сторінки твору 49
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.500 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.500 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.01.27 20:29
Автор у цю хвилину відсутній