
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.09
01:51
Лишив лиш вражИна Іллю* без перста,
а Хрестовоздвиженська** вже без Хреста.
В війні цій за Церкву таке неспроста -
проваллями стануть вражИни міста!
* Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський. У Ближніх (Анто
а Хрестовоздвиженська** вже без Хреста.
В війні цій за Церкву таке неспроста -
проваллями стануть вражИни міста!
* Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський. У Ближніх (Анто
2025.03.08
23:55
Справжній московський чоловік повинен руйнувати будинки, нищити довкілля і вбивати чужих синів.
Коли говорять гармати, музам теж перепадає добряче.
Вельми стурбовані виявляються не вельми зацікавленими.
Правила гри встановлюють ті, хто грає без п
2025.03.08
20:10
Не хочеться нікуди виходити
з дому. Хата - як замок,
у якому ти забарикадувався.
Зима оточила тебе
могутніми військами, які
стріляють у серцевину смислу,
у серцевину думки.
Ти захований від світу
з дому. Хата - як замок,
у якому ти забарикадувався.
Зима оточила тебе
могутніми військами, які
стріляють у серцевину смислу,
у серцевину думки.
Ти захований від світу
2025.03.08
18:50
Складаймо до молитви руки,
Попросимо очищення душі
У того, хто ішов на муки
За ветхий світ в якому не грішив.
Приспів:
До причастя до святого
Ми ідемо перший раз.
Попросимо очищення душі
У того, хто ішов на муки
За ветхий світ в якому не грішив.
Приспів:
До причастя до святого
Ми ідемо перший раз.
2025.03.08
14:25
Із Юлія Кіма
Гнат Петрович обідав опівдні,
і не знав, у полоні їдла,
що буквально в кварталі сусіднім
Ганна Ванна постійно жила.
Гнат Петрович любив хризантеми,
Гнат Петрович обідав опівдні,
і не знав, у полоні їдла,
що буквально в кварталі сусіднім
Ганна Ванна постійно жила.
Гнат Петрович любив хризантеми,
2025.03.08
13:11
У зажурі без просвіту, врапт
Очі ти стули свої
Або коли плітки підносять
Як-от факт
Не зважай, але омрій
Армоню, місто межи хмар
Армоню, місто межи хмар
Очі ти стули свої
Або коли плітки підносять
Як-от факт
Не зважай, але омрій
Армоню, місто межи хмар
Армоню, місто межи хмар
2025.03.08
10:06
Ти народила.
І захистила.
Справжнім бути
навчила теж ти…
Подарувала
потужні крила
і наказала:
лети!
І захистила.
Справжнім бути
навчила теж ти…
Подарувала
потужні крила
і наказала:
лети!
2025.03.08
10:06
Яка чарівна липнева ніч.
Шкода, що лип немає тут
З їхнім медовим квітом.
Та місяць годен заворожить
Навіть оцю пустелю кам’янисту.
Хвала Всевишньому за гармонію
У Всесвіті безмежному Його.
Такої ж ночі, незадовго до смерті,
Шкода, що лип немає тут
З їхнім медовим квітом.
Та місяць годен заворожить
Навіть оцю пустелю кам’янисту.
Хвала Всевишньому за гармонію
У Всесвіті безмежному Його.
Такої ж ночі, незадовго до смерті,
2025.03.08
05:24
Щось ясніє й меркне згодом,
Як зірниця в небесах, –
Не міняється, мов мода,
Лиш уроджена краса.
Тож соромитись не треба
Компліментів без кінця, –
Всіх приваблюють до себе
Риси гарного лиця.
Як зірниця в небесах, –
Не міняється, мов мода,
Лиш уроджена краса.
Тож соромитись не треба
Компліментів без кінця, –
Всіх приваблюють до себе
Риси гарного лиця.
2025.03.07
20:11
Страх уже перед словом,
Перед дзвоном меча,
Перед світом бузковим
Там, де вічний причал.
Перед чистим сумлінням
Ніби первісний сніг,
Перед цнотою ліній,
Перед дзвоном меча,
Перед світом бузковим
Там, де вічний причал.
Перед чистим сумлінням
Ніби первісний сніг,
Перед цнотою ліній,
2025.03.07
17:51
Ми вистоїм, і не зламають волю
І мову не під силу їм заборонить.
Тримаємо ще здавна роду міцно нить,
Даємо відсіч ворогу, сваволі.
Не придавить стражденний люд до долу,
Хоч запускає нечисть тисячі ракет,
Ми вистоїм, і не зламають волю.
І мову не під силу їм заборонить.
Тримаємо ще здавна роду міцно нить,
Даємо відсіч ворогу, сваволі.
Не придавить стражденний люд до долу,
Хоч запускає нечисть тисячі ракет,
Ми вистоїм, і не зламають волю.
2025.03.07
13:04
Фенікси відроджуються з попелу,
а людина — з болю і сльози.
Білий ангел рани позаштопує,
чорний — кине страх на терези.
Доки світ, керований безликими,
потопає стрімко у крові -
безневинні падають Великими
а людина — з болю і сльози.
Білий ангел рани позаштопує,
чорний — кине страх на терези.
Доки світ, керований безликими,
потопає стрімко у крові -
безневинні падають Великими
2025.03.07
10:03
А знаєш, чому я не скнію,
коли давить в горлі пекельно
і доля останню надію
під ноги кидає щоденно?
Що статися має, те буде —
спіткнешся на рівній дорозі.
Запалить Бог зірочку в грудні,
коли давить в горлі пекельно
і доля останню надію
під ноги кидає щоденно?
Що статися має, те буде —
спіткнешся на рівній дорозі.
Запалить Бог зірочку в грудні,
2025.03.07
05:20
Поруйновані оселі
І розорені лани, –
В Україні чвари й нелад
Через полум’я війни.
Від ненависті скипає
Кров у тілі козака, –
Зустрічає підлу зграю
Він зі зброєю в руках.
І розорені лани, –
В Україні чвари й нелад
Через полум’я війни.
Від ненависті скипає
Кров у тілі козака, –
Зустрічає підлу зграю
Він зі зброєю в руках.
2025.03.06
20:17
Про Карпа Перебийноса одні зло говорять.
Кажуть, краще б не пускали нездару на море.
Через нього скільки люду згинуло в поході.
Другі кажуть: бруд на нього уже лити годі.
Був він славним полковником, не раз в морі бився.
І похід отой невдалий не так
Кажуть, краще б не пускали нездару на море.
Через нього скільки люду згинуло в поході.
Другі кажуть: бруд на нього уже лити годі.
Був він славним полковником, не раз в морі бився.
І похід отой невдалий не так
2025.03.06
19:55
Надгробки вкриті кригою,
кригою вкрита пам'ять
і навіть забуття,
кригою вкритий біль.
У цей час на забутому
кладовищі нікого не може
бути, навіть випадкових
перехожих. Тут особливо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...кригою вкрита пам'ять
і навіть забуття,
кригою вкритий біль.
У цей час на забутому
кладовищі нікого не може
бути, навіть випадкових
перехожих. Тут особливо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.02.20
2025.02.13
2025.01.26
2025.01.15
2024.12.13
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Борис Костиря (1983) /
Інша поезія
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Надгробки вкриті кригою,
кригою вкрита пам'ять
і навіть забуття,
кригою вкритий біль.
У цей час на забутому
кладовищі нікого не може
бути, навіть випадкових
перехожих. Тут особливо
гостро відчувається
закинутість людини
у Всесвіті. Забуте минуле
ворушиться під снігом,
але цього ніхто не бачить.
Забута пам'ять схована
у глибині льоду.
Укоивши кригою минуле,
укривається нею і майбутнє.
Покриваються льодом почуття,
які відпалали у свій час.
У цьому царстві снігу,
льоду і занедбаних дерев
стверджується оголена
самотність, яка кричить
у невідомість і чий крик
розбивається об мур зими.
8 січня 2022
кригою вкрита пам'ять
і навіть забуття,
кригою вкритий біль.
У цей час на забутому
кладовищі нікого не може
бути, навіть випадкових
перехожих. Тут особливо
гостро відчувається
закинутість людини
у Всесвіті. Забуте минуле
ворушиться під снігом,
але цього ніхто не бачить.
Забута пам'ять схована
у глибині льоду.
Укоивши кригою минуле,
укривається нею і майбутнє.
Покриваються льодом почуття,
які відпалали у свій час.
У цьому царстві снігу,
льоду і занедбаних дерев
стверджується оголена
самотність, яка кричить
у невідомість і чий крик
розбивається об мур зими.
8 січня 2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію