ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2025.02.01 21:13
Всі фанати з вулиці
Засвистять, затупцяють
Через твої мускули
Як проблимнеш у своїх мокасинах
Скрутиться серцевий в’яз
Хтось подвійну долю взяв
Пальцями що трусяться
Нумо, де звитяжець, де змія

Юрій Лазірко
2025.02.01 20:16
За віконцем ніченька,
Втома вкриє віченьки...
Час на колискову...
Зіронька сія, роздивилась -
У солодкі сни, попросилась -
в мандри кольорові...

Приспів:

Борис Костиря
2025.02.01 20:13
Ідеш у глибину лісу,
який розкривається,
який розширює береги.
Цей хаос ти бачиш
у сплетінні дерев,
ніби схрещенні думок,
двох непримиримих ідей.
Ліс відкриє тобі

Борис Костиря
2025.02.01 19:57
Дерево зовсім голе.
Оголені думки й слова,
оголена сама сутність
постійної змінності природи.
Дерево, як старий Сократ,
дивиться у глибінь
навколишніх метаморфоз.
Дерево Сократ

Іван Потьомкін
2025.02.01 17:45
Шкультига на трьох (четверта покалічена)
немолодий уже чорнявий кіт.
Був би чоловік, отримав пенсію
або притулок в будинку для старих.
А так шукай самотужки сякий-такий харч,
Найчастіше те, що молодики не з’їли.
Котам не випадає прийняти достро

Артур Сіренко
2025.02.01 17:43
Абелю Янзсону Тасману – далекозору і вітрокроку, капітану і командору. Щиро.

Вузькими вуличками пошуків Істини
Блукає трамвай прозорості минулого.
Обличчя відкриті туману: вже ніч,
Так темно, що вогні стеаринових свічок
Та гасових лямп безбожник

Ніна Виноградська
2025.02.01 17:18
Лютневий день, що схожим є на вечір,
Зіває, бо не виспався вночі.
Поклав долоні на холодні плечі
Дерев безлистих, начебто мечі.

Щоби схопити вчасно і невтримно,
Рятуючи застуджене життя…
Комусь насняться невгамовні рими,

Ніна Виноградська
2025.02.01 16:07
В долонях літа ранки й вечори,
Що стежками щодня біжать до бору.
А спіймані тополями вітри,
Толочать жито, утікають з двору.

В обнімку із роменом деревій
Шепочеться із травами на лузі.
Годин щасливих тихий давній стрій

Олена Побийголод
2025.02.01 14:02
Закінчення розповіді: Сирени. Скілла і Харібда)

1.
– Список завад, нам призначених,
чув я іще від Цирцеї
(дещо корисне, як бачимо,
є і в жіночій рацеї).

Віктор Кучерук
2025.02.01 07:34
Нині день такий вітристий,
Що радіє лиш сміттяр, -
Вітрюган пісочком чистить
Аж до блиску тротуар.
Зранку дує бадьористо, -
І морозяним стає
Обшир пурпурно-імлистий
Та лице сумне моє.

Олена Побийголод
2025.01.31 21:59
Все ще розповідь Одіссея: Аїд)

1.
– Ми й попливли – аж до берега
річки, що звуть Океаном,
в царство, де скніти без шеляга
душам надмір окаянним...

Борис Костиря
2025.01.31 20:08
Ліс убрався в залізні лати,
В поіржавілі ланцюги.
Ремесло наглядати й карати
Креслить в небі широкі круги.

Ліс одягнений в ніжну покору,
Ліс одягнений у самоту.
У тремтінні дерев собору

Ігор Терен
2025.01.31 13:56
А ватна монополія у владі,
аби урятувати фаберже,
то на заваді
у верховній зраді
об’єднує опе й опезеже.

***
А воїну однакова дорога

Марія Дем'янюк
2025.01.31 13:22
Квітка квітці говорила:
"Ти така рожевомила!
Ти, мов сонечко, прекрасна,
Усміхаєшся так ясно!
Пелюстки такі тендітні,
Наче в пролісків у квітні!
Пахощі такі духмяні,
Ніжнотонкі, незрівнянні!

Тетяна Левицька
2025.01.31 12:50
Пів дня сльозиться хмарна вись —
не побалакати із Богом,
а так потрібно, як колись,
або усе, або нічого.

Любов не ділиться на трьох —
ми розумієм, а насправді,
коли буваємо удвох,

Світлана Пирогова
2025.01.31 10:08
Зберіг душі таємний дотик
тієї квітки з пахощами дня.
І не бажалося екзотик,
ні блиску перлів із морського дна.

Лиш сад весни, її цвітіння
і аромат, бо досі не щезав,
і в думці пестив теплі тіні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Діана Мед
2025.01.26

Отея Такумі
2025.01.15

Віталій ШУГА
2024.12.13

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Костиря (1983) / Інша поезія

 Хаос
Ідеш у глибину лісу,
який розкривається,
який розширює береги.
Цей хаос ти бачиш
у сплетінні дерев,
ніби схрещенні думок,
двох непримиримих ідей.
Ліс відкриє тобі
свої таємниці
лише частково,
а частково
вони залишаться
навіки закритими.
Ти ступаєш
жовтим листям,
ніби обладунками
середньовічних лицарів,
ніби килимом,
який відкриває
дорогу в невідомість,
у вічність,
яка спадає з дерев
осінньою мудрістю,
щоб оновитися
у нових вимірах.
Ти йдеш у глибини хаосу
у пошуках
глобального порядку,
який відразу
зруйнується.
Дерева схиляються,
не пропускають тебе,
заводять у свій сон.

31 жовтня 2021




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-01 20:13:28
Переглядів сторінки твору 9
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.505 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.505 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.01 20:24
Автор у цю хвилину відсутній