Автори /
Лариса Пугачук (1967)
![]() |
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Суголосся
•
З любов'ю до вогню
•
Коло?
•
Коловорот
•
***
•
***
•
В літі
•
На дієті
•
Передумала
•
Смаколики
•
Лебедію
•
Несподіваний політ
•
***
•
Лікування
•
Муррр…ррр
•
Мантри
•
Точка повернення
•
Пролог
•
Хміль
•
На службі
•
Пролітаючи повз
•
Па
•
Наскрізь
•
Пат
•
У щасті – 2
•
У потенції
•
Надійно
•
Легке римування
•
Наодинці
•
Вітання
•
Танцюють всі
•
Смакую
•
Вітер
•
Вiльна гра
•
На пам'ять
•
Чистота
•
Ненавчена життям або Полуниці зі сметаною
•
Ну що ж...
•
Погрався?
•
Терези
•
Входження у зав’язь
•
***
•
Безсилля
•
Продаётся память. Недорого. Торг уместен.
•
Аритмiя
•
Твій вибір
•
Гормоновилив
•
Безтурботно
•
Недокомплект
•
Синівська любов
•
Сила моя в тобі
•
Знаєш все наперед
•
Ослiплена світлом
•
Зрада
•
Незламним
•
Колискова для вередливих
•
Порозумілись
•
Не той формат
•
Несподіванка
•
Відсторонено
•
Ра дiю
•
Навчили 2 або «Курцi в хащах нiчого робити»
•
Невгамовне 6+
•
Навчили (16 +)
•
Незавершене
•
В пустоту
•
Четвертий сон або Свята вода в помiч
•
Силоміць
•
Ой, летiло щастячко
•
Усьому свiй час
•
?
•
Зов лета
•
По дорозі
•
Танцующая на крючке
•
Оголена (диптих)
•
***
•
Колискова
•
Листівка
•
Déjà vu
•
Пробач за біль
•
***
•
Життя забави
•
Пропозиція
•
Покута
•
***
•
На літній терасі
•
Ангели підмоги хочуть теж
•
Пам'ять
•
***
•
Пісня про маму
•
***
•
Обереги
•
Настрій
•
Уклін
•
Еквілібристика
•
Інше
•
***
•
***
•
Моя
•
Даруючи вишиванку
•
Втомилось поле
•
Ты не бойся тумана
•
Пророче
•
Війна
•
Весела пісенька
•
Байка про полохливе мишеня.
•
Я б хотіла...
•
***
•
Ми разом
•
***
•
***
•
Пороги
•
Осінній етюд
•
Прокатна контора
•
Пізня породілля
•
Сердито
•
***
•
Слово
•
***
•
Cвіте мій милий ти на землі є раєм
•
Колискова для коханого
•
Колискова щастя
•
Не лінуватись...
•
Первістки
•
Жизни свет
•
Мої крила
•
Квітка кохання
•
***
•
***
•
Берегині
•
***
•
Нести життя у два крила...
•
Cимфония жизни
•
***
•
Не пізно...
•
Квітка пам'яті
•
Поле хліб родити хоче
•
Тендітна сила
•
***
•
Прорвати прірву
•
***
•
Невловиме
•
Бути чи не бути (пародія)
•
Втрата орієнтації
•
Незвичний смак нового myбуття
•
Калина
•
Не винна я. То соловей зманив.
•
Тихе
•
Вишиваєм долю
•
***
•
***
•
Полин росте
•
Увійти
•
Згубився слід
•
Прощання
•
Учинений гріх
•
Хто крила має, завжди прагне неба
•
***
•
Третій сон (пародія)
•
Початочок (самопародія)
•
Байка про нерозумне мишеня
•
Байка про довірливе мишеня
•
Приходить щастя
•
Різдв'яна колискова
•
Тобі ввіряюсь
•
Довіра
•
Небесні мальви
•
***
•
У щасті...
•
Як стогне вітер...
•
Не згуби мене
•
Я запарюю каву зелену...
•
Де ти, єдиний…
•
Погляд з надвечір'я
•
Колискова для дідуся
•
Непокора
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
перетікаючи у колір інший,
Оберег вберігає пильно.
От цікаво: зухвала схильність
От цікаво: зухвала схильність
Чого чекає душа надвечір,
якого раю?
якого раю?
В калейдоскопи подихом вплітаю
краплини сонця, промені дощу,
краплини сонця, промені дощу,
Підійти і вдихнути тебе
вповні.
вповні.
і йти відкрито відкрившись небу
відкривши сенси відкрити світ
відкривши сенси відкрити світ
Дитинко, ховайся, бо грім,
гуляти не смій в цій порі:
гуляти не смій в цій порі:
Вечірні терези правдиві до відрази.
Зітхаючи беру столову ложку гречки,
Зітхаючи беру столову ложку гречки,
Цей вірш, мов яв.
Прийшла до тебе
Прийшла до тебе
Сніжинкам на щоках тепло,
злетіли із небес роєм,
злетіли із небес роєм,
так нечутно, неначе вода
підступив
підступив
гірка висока й дуже слизька
дух перехоплює від крутизни
дух перехоплює від крутизни
по лініях долі пройдеш углиб
далі
далі
випий ковток зілля
із рук моїх
із рук моїх
чеберик-чеберик
беркиць
беркиць
З мавзолею винести труп.
Зняти Христа з хреста.
Зняти Христа з хреста.
Стежка як стежка,
поле як поле: і твоє, і моє.
поле як поле: і твоє, і моє.
Неначе осінь: немає снігу.
То й не зима!
То й не зима!
Шовковиста пелюстка
лоскоче припухлі губи,
лоскоче припухлі губи,
І по яйцях його, ось так!
І в печінку ще навздогін.
І в печінку ще навздогін.
пролітаючи повз
притягнутися і обгорнути
притягнутися і обгорнути
Уважний погляд, внутрішня напруга
і рухи точні, і нечутний крок,
і рухи точні, і нечутний крок,
пройти крізь рай
намилувавшись вдосталь
намилувавшись вдосталь
На розгіллі твоєї долі
я підкову згубила, любий:
я підкову згубила, любий:
Утримати когось простіше,
cебе тримаючи в руках.
cебе тримаючи в руках.
Без бажання та, власне, й без сили
силюсь думку здобути,
силюсь думку здобути,
Задивилася, заблудилася
у офірних твоїх речах.
у офірних твоїх речах.
Проростити зерно
сантиметрiв на пару лишень
сантиметрiв на пару лишень
А як прийде, то як – впустиш?
– Впустиш…
– Впустиш…
Повз уважність очей, що пiдблимують хижо і сiро,
не зважаючи на цвiркотiння пустих балачок,
не зважаючи на цвiркотiння пустих балачок,
Прийняти все:
солодке і солоне,
солодке і солоне,
Заплiтаю запах липи у волосся.
Вiтер просить зачекати ще хвилину —
Вiтер просить зачекати ще хвилину —
Запливла у думках далеченько,
пора повертатися –
пора повертатися –
Накладаються тіні на тіні
рінню ( як давно я хотіла це
рінню ( як давно я хотіла це
Цей запах полуниць,
і дощ по підвіконню,
і дощ по підвіконню,
Жагу пiзнання звівши обережно,
спокiйно крила опустивши долу,
спокiйно крила опустивши долу,
І радістю зустрічати
всі дні, всі години, миті.
всі дні, всі години, миті.
Вогонь пiдтримую, аби лиш не загас,
а проривається крiзь заборону —
а проривається крiзь заборону —
Живі пахучі дріжджі
у тісто я кладу,
у тісто я кладу,
Не пiддаюсь, пручаюся, спиняю
сама себе.
сама себе.
У віхолі вишневих пелюсток згубився час,
і я себе згубила,
і я себе згубила,
О як же я до тебе лину,
як притуляюся до губ...
як притуляюся до губ...
в несамовитості самітного блукання
він творить грані
він творить грані
– Почём пилотка?
– Двести пятдесят.
– Двести пятдесят.
Ти до мене лиш крок —
й в менi.
й в менi.
Прийшов на поміч
так своєчасно.
так своєчасно.
о як мало треба для зваби
зваблення
зваблення
i коли до тебе йду,
усмiхаюсь за пiвкроку
усмiхаюсь за пiвкроку
Мимо неї я щодня проходив
(парк, алея, справа постамент),
(парк, алея, справа постамент),
"Свій шлях обирав ти сам,
і хрест – вибір також твій.
і хрест – вибір також твій.
Мамо, сила твоя
в мені –
в мені –
тобi призначена
знаю
знаю
Чомусь я стала проти свiтла
(чи повернуло щось мене).
(чи повернуло щось мене).
"Хто буде вiрним до кiнця менi,
того страшна чекає нагорода".
того страшна чекає нагорода".
Як прийде і до нас останнiй вiдчай,
коли навпроти смерть в прицiл пiймає,
коли навпроти смерть в прицiл пiймає,
Колисаємо малятко,
люлi-лю.
люлi-лю.
– От чого ти з грудей вискакуєш?
Може, крепше стягнути путами?
Може, крепше стягнути путами?
Перепрошую, кажете завтра?
Де бруньки, розпускаючи слинку,
Де бруньки, розпускаючи слинку,
Щось нудота підступає хвилею,
ніздрі часто запахом дратуються,
ніздрі часто запахом дратуються,
день без тебе
пустий не---привiтний не---щасний
пустий не---привiтний не---щасний
пiсля зими до тебе йду
земленько
земленько
На вихiднi приїхала на дачу:
люблю її.
люблю її.
На волю вирвалось маленьке сонечко —
пiсля зими.
пiсля зими.
Сукенка біла апетит псує.
Ти кажеш, направляючи мінет:
Ти кажеш, направляючи мінет:
Шукати істину в прямому світлі,
чи у відтінках,
чи у відтінках,
Цей світ чомусь до мене прикипів,
Тримав за руки і казав мені,
Тримав за руки і казав мені,
Я зняв штани,
I решту зняв:
I решту зняв:
Перекрило щось усередині, то й мовчу.
Проривається часом краплею вірш-віщун.
Проривається часом краплею вірш-віщун.
Ой летіло щастячко через пліт,
Зерняточко гойне несло у світ.
Зерняточко гойне несло у світ.
Вуста суворо стуленi удень:
пiст Великоднiй душу очищає,
пiст Великоднiй душу очищає,
А як любити, як не в повну силу?
Як вiрити? Раз вiрити, раз нi?
Як вiрити? Раз вiрити, раз нi?
Маргаритку я спросить хотела,
Не поспела ль земляника в соснах,
Не поспела ль земляника в соснах,
Розпашілась,
йдучи проти вітру стрімкою ходою.
йдучи проти вітру стрімкою ходою.
срывала наживку слабую
с крючков наугад закинутых
с крючков наугад закинутых
Чисте бажання закутаю в ризи любові,
Йтиму до тебе по вулицях міста старого.
Йтиму до тебе по вулицях міста старого.
Раптова зустріч там, на перехресті,
Спинила дихання і обпекла.
Спинила дихання і обпекла.
Колихаю тебе, рідна ластiвко,
Люба ягідко, миле сонечко.
Люба ягідко, миле сонечко.
Хата натягує вітер на плечі,
Комин до неба думками росте,
Комин до неба думками росте,
Словами ніжними і поглядом ласкавим
обволікаєш так, що плівку хочу
обволікаєш так, що плівку хочу
А пам’ятаєш, зрадив ти мене?
Відмовився так просто, так буденно.
Відмовився так просто, так буденно.
Перекриваєш дихання старанно –
Щодня на мiлiметр, на мить, на подих.
Щодня на мiлiметр, на мить, на подих.
Не варто гратись і ловити вовка,
який прирученим ніяк не стане,
який прирученим ніяк не стане,
Чого ти, тiло, тонко скавулиш?
Косервування, кажеш, забагато?
Косервування, кажеш, забагато?
Їду.., їду.., їду.., їду
Я по рiднiй по землi.
Я по рiднiй по землi.
Скiльки болю витримає серце –
Тонну, двi чи може кiлограм?
Тонну, двi чи може кiлограм?
На лiтнiй терасi звучала мелодiя «Бiтлз»,
Я слухала мовчки твiй лагiдний голос, який
Я слухала мовчки твiй лагiдний голос, який
Господи, найкращих ти береш,
Бо вони тобі потрібні більше.
Бо вони тобі потрібні більше.
Підстрибую по стежині,
Кружляю довкола тата –
Кружляю довкола тата –
крізь пустелю я перейду
не вросту
не вросту
Матiоловий запах на вечiрнє повiтря лягає.
А по ньому поверх пташка тугу свою сповива, -
А по ньому поверх пташка тугу свою сповива, -
Забився простір пишномовним словом,
Обіцянками поле зацвіло.
Обіцянками поле зацвіло.
Наснився сон, уже під самий ранок,
Такий вже добрий і такий щемкий.
Такий вже добрий і такий щемкий.
Автобуси, вагiтнi пасажирами,
Тихенько від бордюру вiдповзають,
Тихенько від бордюру вiдповзають,
Повніє тиша, всотуючи голос
Останніх крапель зливи за вікном.
Останніх крапель зливи за вікном.
Еквiлiбристика слова -
Поняття чудове.
Поняття чудове.
Що сталося? Навіщо, мов пуста,
Вже цілий рік не можу і не вмію
Вже цілий рік не можу і не вмію
Осінній дощ постукує у шибку,
Стою бiля вiкна в нiмiй печалi.
Стою бiля вiкна в нiмiй печалi.
Чи так, чи ні…
Одначе відчуваю,
Одначе відчуваю,
Моя в тобі чаїться геніальність,
Моя в тобі провина вирина.
Моя в тобі провина вирина.
Дослухайся до тиші, що співала
Тонкими рунами в моїх долонях ,
Тонкими рунами в моїх долонях ,
Як хочеться, о, Господи, як хочеться -
Не меч, а плуг в руках своїх тримати.
Не меч, а плуг в руках своїх тримати.
А ты прежним не будь,
И не надо, не стоит.
И не надо, не стоит.
Жила собi спокiйно, нiкого не чiпала,
Борщi смачнi варила, крутила огiрки.
Борщi смачнi варила, крутила огiрки.
Хоч полотно оздоблюєш по-різному,
Та на лице твоє шиття однакове:
Та на лице твоє шиття однакове:
Я іду до школи,
Стрімко – не спроквола.
Стрімко – не спроквола.
У перший клас прибігло мишенятко,
На перший у житті своїм урок,
На перший у житті своїм урок,
Я хотіла тобі позувати,
Роздягнулася так безсоромно,
Роздягнулася так безсоромно,
Запитай, де була я сьогоднi, -
У твоїх обiймах, моє сонце,
У твоїх обiймах, моє сонце,
Ти у мені, як іду.
І як піду, ти не один.
І як піду, ти не один.
Пухнатий снiг iз неба сипле густо,
Вкриває мiсто бiлим покривалом,
Вкриває мiсто бiлим покривалом,
а на квіти сніг
як холодно
як холодно
Коли його ладнають трішки нижче,
Тоді до хати можуть залетіти
Тоді до хати можуть залетіти
Йдемо з тобою осiннiм небом.
Грайливо сонце дарує промiнь
Грайливо сонце дарує промiнь
Надумалося якось зодягнутись –
Щоб вийти в білий світ,
Щоб вийти в білий світ,
Осінь розродилась листячком кленовим.
Дощ, як плідні води, з лона їх виносить.
Дощ, як плідні води, з лона їх виносить.
Та хоч бери і прокладай стежину
Самій собі, мов дівчинці малій!
Самій собі, мов дівчинці малій!
чекання
заполонює очі шипшиново-теплим туманом
заполонює очі шипшиново-теплим туманом
Шукаю тебе, знаходжу,
Втрачаю і знов шукаю,
Втрачаю і знов шукаю,
Обривається пуповина,
Свiт болючий, тримайсь, дитино.
Свiт болючий, тримайсь, дитино.
сонечко ясне промінь на землю кида
дзвінко струмочок шлях проклада з-під снігу
дзвінко струмочок шлях проклада з-під снігу
По розрахунку я з тобою, любий, –
Не соромно, тверезо вибираю
Не соромно, тверезо вибираю
Йшли ми назустріч щастю… правда, не знали тОго,
Осінь під ноги листя кидала тихо-тихо.
Осінь під ноги листя кидала тихо-тихо.
Я хочу розтрощити телевізор,
Бо та брехня, немов лапша прокисла,
Бо та брехня, немов лапша прокисла,
Малює життя мою долю, фарби кладе на основу.
Кажу йому - отам, в полi, бачу я волошкову –
Кажу йому - отам, в полi, бачу я волошкову –
А на улице день-день,
А под ивою тень-тень,
А под ивою тень-тень,
Мріє моя,
Мій журавлю ясноокий,
Мій журавлю ясноокий,
В купальську нiч знайди мене, коханий,
I поведи в дiброви за полями,
I поведи в дiброви за полями,
мої думки про тебе як молитви
перебираю низки тихих слів
перебираю низки тихих слів
Заспіваю тобі колискову
Чистим голосом рідної мови –
Чистим голосом рідної мови –
– У тебе очі зелені, в них колір весни і жита.
– А в тебе вони сині - сині, немовби небо відкрите.
– А в тебе вони сині - сині, немовби небо відкрите.
Я знесилена диким вітром –
він в обійми мене узяв.
він в обійми мене узяв.
… Кохання хочу літепла,
Від пристрастей тонкого болю.
Від пристрастей тонкого болю.
Я в белесом дыму задыхался и падал устало...
И не ждал ничего - и не думал, что вновь оживу.
И не ждал ничего - и не думал, что вновь оживу.
З якогось дива подивилась диво –
«Життя, як диво», та не в фільмі справа.
«Життя, як диво», та не в фільмі справа.
Жiнко, спинись! Поки ще можеш, – поки не пiзно.
I вгомонись – витягни душу з латiв залiзних.
I вгомонись – витягни душу з латiв залiзних.
Хрести… хрести… хрести…
О, як же вас багато…
О, як же вас багато…
Королева! Королева! Гарна справа, гарна злєва –
Заглядало дівчинисько у кружальцятко води,
Заглядало дівчинисько у кружальцятко води,
Пташко, куди ти летиш?
Як не боїшся злітати?
Як не боїшся злітати?
Крапки над «і» ти ставиш бездоганно.
Як цвяхи в хрест, вбиваєш їх крізь мене.
Як цвяхи в хрест, вбиваєш їх крізь мене.
Переступаючи з долоні на долоню,
йдеш по руках - то в ліву, то у праву,
йдеш по руках - то в ліву, то у праву,
Цей вогонь
Чи спинити самому...
Чи спинити самому...
Теплий вечір.
Вітер ледь колихає
Вітер ледь колихає
Блукало
ЯкОсь мишеня
ЯкОсь мишеня
Приїхала до Львова при нагоді.
З метою…( а, вірніше, без мети –
З метою…( а, вірніше, без мети –
Проллялося насіння у ріллю,
Зійшло і виросло, своє дало насіння.
Зійшло і виросло, своє дало насіння.
Посадили її недалечко від хати,
Навiть згадки немає, коли.
Навiть згадки немає, коли.
У соло солов’я влетіла,
В траву скотилась запахущу,
В траву скотилась запахущу,
шукати тебе в тумані
знаходити і губити
знаходити і губити
Квiточка до квiточки, стеблик до стеблини –
Вишиваю хрестиком гарну скатертину.
Вишиваю хрестиком гарну скатертину.
Ти пiшов. А я тобi услiд
Ниточку любовi положу,
Ниточку любовi положу,
Де ти є, моє щастя кохане, далеке, бажане i сонячне?
Де ти є, моя радосте, пiсне моя, що спiвається нiжно так?
Де ти є, моя радосте, пiсне моя, що спiвається нiжно так?
Яке це щастя линути додому!
Лелечим шляхом довгим і неспинним
Лелечим шляхом довгим і неспинним
перестріти шипшиною
не вбоятися кислого
не вбоятися кислого
Фантомний бiль минулої любовi –
Уже нема, а все iще болить.
Уже нема, а все iще болить.
Ти не шукай мене посеред міста,
Не виглядай даремно за порогом,
Не виглядай даремно за порогом,
В криницю плюнув, хоч батьки спиняли.
Недовго думав… – плюнув і на них.
Недовго думав… – плюнув і на них.
Життя іде. Туди, та не тудою.
Дорогу видно лиш на пару кроків.
Дорогу видно лиш на пару кроків.
Стою перед іконою, молюся,
Тепло з небес вливається рікою,
Тепло з небес вливається рікою,
У Бурідана був осел,
Що пив водичку із джерел
Що пив водичку із джерел
На перший погляд мишеня нормальним виглядало,
Віталось чемно зі всіма, чуже не гризло сало.
Віталось чемно зі всіма, чуже не гризло сало.
Згадала байку я одну,
Де мишеня вивчало світ,
Де мишеня вивчало світ,
Маленьке сiре мишеня у двiр чужий забiгло.
Цiкавий свiт зманив маля, мов ягідка достигла.
Цiкавий свiт зманив маля, мов ягідка достигла.
Негадане щастя
влітає, мов птаха у клітку.
влітає, мов птаха у клітку.
дивна зима снігу нема тихо
вітер вві сні шепче пісні сонно
вітер вві сні шепче пісні сонно
Тебе не бачу, та тебе я чую,
Якщо сама я не знайду дороги,
Якщо сама я не знайду дороги,
та що приходить до віри
в душу твою проникає
в душу твою проникає
Холодно, страшно, сiро,
Де нам знайти рятунок.
Де нам знайти рятунок.
Чого болить,
і нащо,
і нащо,
– А любиш як?
– А так, як люди кажуть: "І ноги мити і ту воду пити".
– А так, як люди кажуть: "І ноги мити і ту воду пити".
Уже на небі… біля тата й мами…
Чого ж ти, брате, назавжди заснув.
Чого ж ти, брате, назавжди заснув.
прийшла до тебе
тихо за плечима
тихо за плечима
День, як день,
То одне, а то інше підходить.
То одне, а то інше підходить.
Моє ти сонце, моє ти небо, моя ти зоре,
Моя ти пiсне, ти мiй єдиний – моя ти доле.
Моя ти пiсне, ти мiй єдиний – моя ти доле.
Дитинство у хатi, соломою вкритiй,
Перейдене голодом, лихом, вiйною.
Перейдене голодом, лихом, вiйною.
Маю очi голубi i пухнатi щiчки,
Та в мойого дiдуся червонiше личко.
Та в мойого дiдуся червонiше личко.
Як я літаю, Боже, як літаю,
За спиною тріпочуть крила сильні,
За спиною тріпочуть крила сильні,