ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Хміль
Шовковиста пелюстка
лоскоче припухлі губи,
осереддя оголене
ніяковіє в пальцях.
Щоб добитися правди –
чи «любить», а чи «не любить» –
по одній обриваються білі вістки оман.
Ця невинна ромашка
забудеться за хвилину.
Та чи ж винна рука,
що питала у квітки броду.
У розгублений погляд
обманутої дитини
пелюстки залітають,
як сніг узимі до рота.

08.12.2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-12-08 00:36:52
Переглядів сторінки твору 4156
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 11:32:16 ]
Хм. Я бачу трохи інакше цю проблему. Приблизно так.

Шовковисте пелюстя
Мнуть пожадливо губи.
Осереддя - наростіж,
Пальці ж - підлий капкан.

Хоче дівчина правди:
Любить милий? Не любить?
Обриваються мрії,
А насправді - обман.

Нещаслива ромашка
Зацвіла білопінно.
Та чужа забаганка
Роздягла догола.


Гнівом кривиться серце -
Не знайшло "половину".
А ромашка зів'яла,
Відлетіла бджола.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 11:46:26 ]
інакшість в тому, що я й про грубе ніжно, Ви й про ніжне грубо, але кому як хочеться і можеться, світ все приймає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 14:05:45 ]
Не так. Я ріжу глибоко, майстерно, без прикрас. Як хірург, якого покликали зробити термінову операцію аби спасти пацієнта від смерті. А дехто - як вільний художник - здалеку пензлем - не наближаючись до полотна. А як підійдеш ближче, глянеш на роботу майстра - ой, леле!
Але переживати не варто: доки є я - пацієнти будуть жити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 14:49:03 ]
Глибоко і без прикрас ріжуть м'ясники.
А відносно того, з якої відстані варто роздивлятись полотна, Саш, то це питання до мистецтвознавців.
Але жахає думка, що в якомусь музеї до геніальних картин отако впритул підійде "хірург" і заволає: "Різати, тільки різати, бо ж ні х.. не видно, рятувати тра пацієнта!" Але це вже дискусія не по темі вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 17:25:04 ]
І таке буває. Та краще різати і спасати, аніж не різати і мовчати. Як ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 17:35:12 ]
Думаю, що міру треба знати. Ну і кваліфікацію мати відповідну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 19:07:20 ]
Так, звісно. Але Ви мене надихнули написати твір на цю тему. Називається "Циган зна".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 23:11:07 ]
Сашо, зір у Вас специфічний. Все, що бачите, трансформуєте в пошлість. На це Вас хтось інший надихає. Чи щось.
Світ світлий і гарний. Не йдіть в чорноту. Або хоча б іншим не брудніть душу.
Радості Вам бажаю. Щиро.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:47:37 ]
Навпаки! Я показую грань, за якою блищить чорнота. Знімаю з людей окуляри і навчаю людей дивитися на світ без них. Вчу брати на себе відповідальність за написане і застерігаю давати оцінки подіям та картинам яких не розумієш. Не вистачає знань - за підручники, не вистачає досвіду - направляю стопи до старших колег, не вистачає таланту - раджу шукати себе деінде. І це чесно. Решта - від лукавого. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:54:39 ]
І стосовно пошлості. Це Ваше творіння пробило діру в моїй аурі естетики. Тому казати про пошлість Вам якось не дуже личить. Чи не так?

Сукенка біла апетит псує.
Ти кажеш, направляючи мінет:
– Свій голод акуратніше тамуй –
Найбільше видно бруд на чистому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 15:48:14 ]
Не так, Саш. Це чисті рядки.
Але наша дискусія марна, гадаю. У нас різні погляди на пошлість. Та й на поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:19:23 ]
на мій неупереджений погляд, дискурс тут
(у віршеві) -
йде від серця, без лакованих слів -
такий як у безпосередніх думках

(& це не зрежисуєш, ніяк, ні)

зміст - менш важливий, ніби вторинний
ніби й так зрозуміло давно все
апріорі



а взагалі, будь-який реальний зміст іще тá матерія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-11 18:35:14 ]
настроєво-пікантно...

узимку - звучало б природніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 20:28:47 ]
Радію Вашим очам, Любо.
Ох, те пікантне вилізло саме по собі нашаруванням. Геть не думала про таке, як прочитала і дійшло, то аж почервоніла.

"Узимку" по наголосу наче не йде, але навіть не в тому річ. "Узимі" тепліше звучить за рахунок "і" (розрізняю букви по кольору, температурі, твердості), і тут тепло має бути, бо ніжність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:26:58 ]
узимку, взимку
навіть зимою - чула

узимі - вперше чую
воно мені звучить неоковирно, так і хочеться відділити У

У зимі не бачу сенсу, весни тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:32:43 ]
Але це суто моє, суб'єктивне)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-12 20:11:51 ]
Згодна відносно суб'єктивного сприйняття. "Узимі" знайоме мені з дитинства, мама, щоправда, частіше говорила "взимі". І коли слово часто уживане, і коли воно пов'язане з хорошими спогадами, то воно й живе, незважаючи на словники. Нащо ж вбивати живе?