ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Хміль
Шовковиста пелюстка
лоскоче припухлі губи,
осереддя оголене
ніяковіє в пальцях.
Щоб добитися правди –
чи «любить», а чи «не любить» –
по одній обриваються білі вістки оман.
Ця невинна ромашка
забудеться за хвилину.
Та чи ж винна рука,
що питала у квітки броду.
У розгублений погляд
обманутої дитини
пелюстки залітають,
як сніг узимі до рота.

08.12.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-08 00:36:52
Переглядів сторінки твору 4676
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 11:32:16 ]
Хм. Я бачу трохи інакше цю проблему. Приблизно так.

Шовковисте пелюстя
Мнуть пожадливо губи.
Осереддя - наростіж,
Пальці ж - підлий капкан.

Хоче дівчина правди:
Любить милий? Не любить?
Обриваються мрії,
А насправді - обман.

Нещаслива ромашка
Зацвіла білопінно.
Та чужа забаганка
Роздягла догола.


Гнівом кривиться серце -
Не знайшло "половину".
А ромашка зів'яла,
Відлетіла бджола.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 11:46:26 ]
інакшість в тому, що я й про грубе ніжно, Ви й про ніжне грубо, але кому як хочеться і можеться, світ все приймає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 14:05:45 ]
Не так. Я ріжу глибоко, майстерно, без прикрас. Як хірург, якого покликали зробити термінову операцію аби спасти пацієнта від смерті. А дехто - як вільний художник - здалеку пензлем - не наближаючись до полотна. А як підійдеш ближче, глянеш на роботу майстра - ой, леле!
Але переживати не варто: доки є я - пацієнти будуть жити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 14:49:03 ]
Глибоко і без прикрас ріжуть м'ясники.
А відносно того, з якої відстані варто роздивлятись полотна, Саш, то це питання до мистецтвознавців.
Але жахає думка, що в якомусь музеї до геніальних картин отако впритул підійде "хірург" і заволає: "Різати, тільки різати, бо ж ні х.. не видно, рятувати тра пацієнта!" Але це вже дискусія не по темі вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 17:25:04 ]
І таке буває. Та краще різати і спасати, аніж не різати і мовчати. Як ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 17:35:12 ]
Думаю, що міру треба знати. Ну і кваліфікацію мати відповідну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 19:07:20 ]
Так, звісно. Але Ви мене надихнули написати твір на цю тему. Називається "Циган зна".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 23:11:07 ]
Сашо, зір у Вас специфічний. Все, що бачите, трансформуєте в пошлість. На це Вас хтось інший надихає. Чи щось.
Світ світлий і гарний. Не йдіть в чорноту. Або хоча б іншим не брудніть душу.
Радості Вам бажаю. Щиро.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:47:37 ]
Навпаки! Я показую грань, за якою блищить чорнота. Знімаю з людей окуляри і навчаю людей дивитися на світ без них. Вчу брати на себе відповідальність за написане і застерігаю давати оцінки подіям та картинам яких не розумієш. Не вистачає знань - за підручники, не вистачає досвіду - направляю стопи до старших колег, не вистачає таланту - раджу шукати себе деінде. І це чесно. Решта - від лукавого. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:54:39 ]
І стосовно пошлості. Це Ваше творіння пробило діру в моїй аурі естетики. Тому казати про пошлість Вам якось не дуже личить. Чи не так?

Сукенка біла апетит псує.
Ти кажеш, направляючи мінет:
– Свій голод акуратніше тамуй –
Найбільше видно бруд на чистому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 15:48:14 ]
Не так, Саш. Це чисті рядки.
Але наша дискусія марна, гадаю. У нас різні погляди на пошлість. Та й на поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:19:23 ]
на мій неупереджений погляд, дискурс тут
(у віршеві) -
йде від серця, без лакованих слів -
такий як у безпосередніх думках

(& це не зрежисуєш, ніяк, ні)

зміст - менш важливий, ніби вторинний
ніби й так зрозуміло давно все
апріорі



а взагалі, будь-який реальний зміст іще тá матерія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-11 18:35:14 ]
настроєво-пікантно...

узимку - звучало б природніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 20:28:47 ]
Радію Вашим очам, Любо.
Ох, те пікантне вилізло саме по собі нашаруванням. Геть не думала про таке, як прочитала і дійшло, то аж почервоніла.

"Узимку" по наголосу наче не йде, але навіть не в тому річ. "Узимі" тепліше звучить за рахунок "і" (розрізняю букви по кольору, температурі, твердості), і тут тепло має бути, бо ніжність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:26:58 ]
узимку, взимку
навіть зимою - чула

узимі - вперше чую
воно мені звучить неоковирно, так і хочеться відділити У

У зимі не бачу сенсу, весни тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:32:43 ]
Але це суто моє, суб'єктивне)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-12 20:11:51 ]
Згодна відносно суб'єктивного сприйняття. "Узимі" знайоме мені з дитинства, мама, щоправда, частіше говорила "взимі". І коли слово часто уживане, і коли воно пов'язане з хорошими спогадами, то воно й живе, незважаючи на словники. Нащо ж вбивати живе?