ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Хміль
Шовковиста пелюстка
лоскоче припухлі губи,
осереддя оголене
ніяковіє в пальцях.
Щоб добитися правди –
чи «любить», а чи «не любить» –
по одній обриваються білі вістки оман.
Ця невинна ромашка
забудеться за хвилину.
Та чи ж винна рука,
що питала у квітки броду.
У розгублений погляд
обманутої дитини
пелюстки залітають,
як сніг узимі до рота.

08.12.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-08 00:36:52
Переглядів сторінки твору 4350
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 11:32:16 ]
Хм. Я бачу трохи інакше цю проблему. Приблизно так.

Шовковисте пелюстя
Мнуть пожадливо губи.
Осереддя - наростіж,
Пальці ж - підлий капкан.

Хоче дівчина правди:
Любить милий? Не любить?
Обриваються мрії,
А насправді - обман.

Нещаслива ромашка
Зацвіла білопінно.
Та чужа забаганка
Роздягла догола.


Гнівом кривиться серце -
Не знайшло "половину".
А ромашка зів'яла,
Відлетіла бджола.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 11:46:26 ]
інакшість в тому, що я й про грубе ніжно, Ви й про ніжне грубо, але кому як хочеться і можеться, світ все приймає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 14:05:45 ]
Не так. Я ріжу глибоко, майстерно, без прикрас. Як хірург, якого покликали зробити термінову операцію аби спасти пацієнта від смерті. А дехто - як вільний художник - здалеку пензлем - не наближаючись до полотна. А як підійдеш ближче, глянеш на роботу майстра - ой, леле!
Але переживати не варто: доки є я - пацієнти будуть жити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 14:49:03 ]
Глибоко і без прикрас ріжуть м'ясники.
А відносно того, з якої відстані варто роздивлятись полотна, Саш, то це питання до мистецтвознавців.
Але жахає думка, що в якомусь музеї до геніальних картин отако впритул підійде "хірург" і заволає: "Різати, тільки різати, бо ж ні х.. не видно, рятувати тра пацієнта!" Але це вже дискусія не по темі вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 17:25:04 ]
І таке буває. Та краще різати і спасати, аніж не різати і мовчати. Як ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 17:35:12 ]
Думаю, що міру треба знати. Ну і кваліфікацію мати відповідну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 19:07:20 ]
Так, звісно. Але Ви мене надихнули написати твір на цю тему. Називається "Циган зна".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 23:11:07 ]
Сашо, зір у Вас специфічний. Все, що бачите, трансформуєте в пошлість. На це Вас хтось інший надихає. Чи щось.
Світ світлий і гарний. Не йдіть в чорноту. Або хоча б іншим не брудніть душу.
Радості Вам бажаю. Щиро.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:47:37 ]
Навпаки! Я показую грань, за якою блищить чорнота. Знімаю з людей окуляри і навчаю людей дивитися на світ без них. Вчу брати на себе відповідальність за написане і застерігаю давати оцінки подіям та картинам яких не розумієш. Не вистачає знань - за підручники, не вистачає досвіду - направляю стопи до старших колег, не вистачає таланту - раджу шукати себе деінде. І це чесно. Решта - від лукавого. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:54:39 ]
І стосовно пошлості. Це Ваше творіння пробило діру в моїй аурі естетики. Тому казати про пошлість Вам якось не дуже личить. Чи не так?

Сукенка біла апетит псує.
Ти кажеш, направляючи мінет:
– Свій голод акуратніше тамуй –
Найбільше видно бруд на чистому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 15:48:14 ]
Не так, Саш. Це чисті рядки.
Але наша дискусія марна, гадаю. У нас різні погляди на пошлість. Та й на поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:19:23 ]
на мій неупереджений погляд, дискурс тут
(у віршеві) -
йде від серця, без лакованих слів -
такий як у безпосередніх думках

(& це не зрежисуєш, ніяк, ні)

зміст - менш важливий, ніби вторинний
ніби й так зрозуміло давно все
апріорі



а взагалі, будь-який реальний зміст іще тá матерія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-11 18:35:14 ]
настроєво-пікантно...

узимку - звучало б природніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 20:28:47 ]
Радію Вашим очам, Любо.
Ох, те пікантне вилізло саме по собі нашаруванням. Геть не думала про таке, як прочитала і дійшло, то аж почервоніла.

"Узимку" по наголосу наче не йде, але навіть не в тому річ. "Узимі" тепліше звучить за рахунок "і" (розрізняю букви по кольору, температурі, твердості), і тут тепло має бути, бо ніжність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:26:58 ]
узимку, взимку
навіть зимою - чула

узимі - вперше чую
воно мені звучить неоковирно, так і хочеться відділити У

У зимі не бачу сенсу, весни тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:32:43 ]
Але це суто моє, суб'єктивне)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-12 20:11:51 ]
Згодна відносно суб'єктивного сприйняття. "Узимі" знайоме мені з дитинства, мама, щоправда, частіше говорила "взимі". І коли слово часто уживане, і коли воно пов'язане з хорошими спогадами, то воно й живе, незважаючи на словники. Нащо ж вбивати живе?