ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Танцюють всі
Прийняти все:
солодке і солоне,
і засолодке, й загірке – однако.
На мить, звичайно, може і зсудомить,
та з несподіванки чи ж хто не плакав?

Прийняти все,
а не наполовину.
Свідомо, не заплющуючи очі,
провести правду до найтонших звивин –
і не махлюючи прозорим скотчем.

Прийняти все ти зможеш?
Не боїшся, не знаючи ще правди, обійняти?
Тоді розкрий обійми – і не морщся,
якщо увійде навіть неприйнятне.

13.07.2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-13 01:27:38
Переглядів сторінки твору 2672
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 02:11:14 ]
...не знаЄ, чи зможЄ, проте правди навряд побачить... тим більш усієї... Неприйнятне... Ну да, ну да... Гаразд. Є дещо й на неприйнятне. Хай буде так (а буе все ЯК БУДЕ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 02:11:47 ]
Такі ось "дикі танці скелетіффф...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 10:49:10 ]
однако - дещо неоковирно звучить, однако)

текст цікавий, але в ньому багато неоднозначностей, місцями пікантних

солодке і солоне,
і засолодке, й загірк - а ось тут варто уникнути повтору солодке, засолодке. Є ще й інші смакові якості, можна пригадати-пошукати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-14 16:23:58 ]
"ОДНАКО, присл., діал. Однаково...Усі ми однако на волі жили!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 250)" --- окрiм своiх вiдчуттiв орiэнтувалась i на академiчний тлумачний)
направду, Любо, згодна з "дещо неоковирно", але все-таки "дещо", тому залишаю

Вiдносно "солодке - засолодке", то тут скорiше "загiрке" неточне, мало б бути "засолоне", але Ви правi, шукати потрiбно, бо хиба вiдчуваэться

цiкаво стало, що такого пiкантного побачили, може подiлитесь, бо сама не вгледжую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-14 16:31:41 ]
перечитала твiр, шукаючи "пiкантностi"
ну у Вас i фантазiя, Любо, якщо Ви побачили iх там, де менi здалося)))
писала таку серйозну рiч, а Ви показали ii з iншого кута зору, починаю червонiти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-16 15:04:35 ]
от скажи тілько, що в дихотомії солодке-солоне ти не мала на увазі чого чуттєвого - ха, відчуваю себе хлопчиськом, що розглядає ілюстації базилевича до енеїди в пошуках голих поп


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-17 00:28:28 ]
Скажу, що під час написання цього твору в моїх думках не було навіть натяку на чуттєве, навіть в підсвідомості.
Те, що вірш вийшов досить фривольним, тепер вже бачу, але не переживаю за це. Кому потрібно буде, копне глибше.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-17 00:29:17 ]
До речі, спокійно зараз виставляю написане в перші ж хвилини. Не бачу нічого поганого у привселюдному "вихованні" новонародженого, аби не мертвонароджене, аби живе було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-31 09:21:40 ]
хм, кожен бачить те, що він хоче бачити - згадався анекдот про цеглу.
- Товариші солдати, - питає політрук радянської армії перед строєм , - про що ви думаєте, дивлячись на цю цеглу?
Ну і кожен розповів, про що він думає, дивлячись на цю цеглу. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 20:15:01 ]
Однако!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2017-07-28 09:22:40 ]
Однако - не діалект, а наше старе слово, яке відроджуємо. Пора відродити всі такі "діалекти". Бо вони нами витворені і в нас живуть і понині.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-30 18:55:11 ]
Я за відродження тих старих слів, котрі ще не вмерли зовсім, якось так)
Слово "однако" в сенсі "однаково" було живим в моєму дитинстві. Сподіваюсь, що за кілька минулих десятиліть воно не втратилось в Україні. В мені, принаймі, воно живе.
Дякую за допомогу, Анно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-31 09:17:47 ]
Однако - мені зразу анекдоти про чукчів згадуються. ))