Емоційно пишете, п.Ларисо. Споріднено мені. Тому мені щиро шкода, що, при всій повазі, ми не можемо бути подругами. Я думаю, що ви розумієте, про що я. Тополя, якою б стрункою не була, завжди схиляється туди, де їй було більше світла. І навіть коли прибрати перепони (намагатися порозумітися) - вона все одно трохи більше буде схилятися в один бік. Як власне кожна людина, що не позбавлена емоцій

Пані Ірино, Ви помиляєтесь. Щоб люди не кліпали очима, гадаючи, про що ми говоримо, кажу відкрито: на чудовому сайті "Проба пера" я була півроку. В закулісних іграх не приймала участі. Зграйно не цькувала нікого - і ніде і ніколи цього не робитиму. Що думала, те і говорила, намагаючись при цьому берегти гідність свою і других авторів. Для мене літературний сайт не є місцем розборок та інтриг. Я прийшла сюди зі словом і за словом. І більш ні за чим. Якщо когось із авторів не влаштують мої відгуки, сподіваюсь вони самі себе захистять від мене, наглої. Дуже прошу Вас, давайте свою фантазію спрямуємо у русло творчості. З повагою і надією на порозуміння Лариса.