ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 ***
Чого болить,
і нащо,
і для чого..?
Біль верещить,
аж вуха закладає…
Чим заглушити,
як повимикати
усі рецептори,
що вловлюють чутливо
здригання світу...
чи здригання серця,
що захлинається
кипінням крові.
Та хай заллється!
Сил уже немає
сигналізацію пекучу тамувати.

01.04.2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-01 13:30:01
Переглядів сторінки твору 3204
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.253 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-01 22:20:01 ]
Емоційно пишете, п.Ларисо. Споріднено мені. Тому мені щиро шкода, що, при всій повазі, ми не можемо бути подругами. Я думаю, що ви розумієте, про що я. Тополя, якою б стрункою не була, завжди схиляється туди, де їй було більше світла. І навіть коли прибрати перепони (намагатися порозумітися) - вона все одно трохи більше буде схилятися в один бік. Як власне кожна людина, що не позбавлена емоцій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 00:47:10 ]
Дякую за відгук, Ірино.
Здивована, бо дійсно не розумію, на що Ви натякаєте.
Я людина відкрита. За пазухою каменюки не ношу ніколи. І на прямі питання даю прямі відповіді, якщо в питаннях нема нічого надто приватного.
А втім... поету важливе прийняття в душу його віршів, а не його самого. І в цьому плані, сподіваюсь, ми будемо чути одна одну, мабуть, вже чуємо. Ділити не маємо чого. А от ділитись є чим, взаємно:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-02 22:07:10 ]
Ну, якщо ви дійсно не розумієте, в чому причина... Я вам там на ФБ відповіла, в приватному чаті. Може, я й помиляюся... Хочу помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 00:01:25 ]
Пані Ірино, Ви помиляєтесь. Щоб люди не кліпали очима, гадаючи, про що ми говоримо, кажу відкрито: на чудовому сайті "Проба пера" я була півроку. В закулісних іграх не приймала участі. Зграйно не цькувала нікого - і ніде і ніколи цього не робитиму. Що думала, те і говорила, намагаючись при цьому берегти гідність свою і других авторів. Для мене літературний сайт не є місцем розборок та інтриг. Я прийшла сюди зі словом і за словом. І більш ні за чим. Якщо когось із авторів не влаштують мої відгуки, сподіваюсь вони самі себе захистять від мене, наглої. Дуже прошу Вас, давайте свою фантазію спрямуємо у русло творчості. З повагою і надією на порозуміння Лариса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 05:56:47 ]
О так, такими ти словами
й мовиш
коли живеш, а там вже що
наврочиш
І не наврочиш, а народиш
мрію
Не мрію - просто крихту
смілу

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-24 12:36:23 ]
Ваше відчуття світу зболене і духовне. Якось так бачу. І так приймаю.
Ви непомітно перейшли у спілкуванні на "ти". Не маю нічого проти. Думаю, що це була потреба і задовольняю її)
Ну і "крихта сміла" сподобалась. Надзвичай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 12:59:20 ]
Смішна ти:)СмілИва)