ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,

Іван Потьомкін
2026.08.03 12:10
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?

Пиріжкарня Асорті
2026.08.03 11:25
Протокол 01/08.2026 від третього серпня поточного року. Місце проведення — Інтернет. Онлайн-колегія незалежних експертів нашого sub-порталу розглянула весь текст, зупинившись лише на окремому абзаці всього тексту про героя, наданого ним же на одній зі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 У щасті...
– А любиш як?
– А так, як люди кажуть: "І ноги мити і ту воду пити".
– Оце біда…
– Та не біда, а щастя. Таке, що Богу дякувати хочу.
– Ото шалена.
– Ні, не те говориш, шаленство не таке, воно облудне.
– А що тоді?
– Вогонь, вогонь спокійний. Високий, рівний, і на диво чистий,
– Побережись.
– Смієшся, я бажала б у той вогонь сама перетворитись.
– А як згориш?
– А як згоряє сонце? Воно ж тепло дарує нам щоденно.
– А як згориш?!!!
– То ще хтось запалає. Світлішим стане світ довкола нього.
– Ти любиш так?
– Я хочу так любити: "І ноги мити і ту воду пити".

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 23:50:15
Переглядів сторінки твору 11470
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.520 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-01 10:01:24 ]
Дозвольте і мені, пані Ларисо, висловити своє міркування.
Сентенція, яка дала Вам поштовх до написання цього вірша і до якої стільки зауваг у шановних читачів, мені, наприклад є зрозумілою як образна народна метафора. Вона така, що дуже запам'ятовується. А ще - вона може бути як натяк на певний різновид народної любовної магії :))
А якщо подати цю фразу спочатку у епіграфі, з посиланням на народну мудрість, а в тексті вірша - у лапках, то може читачі не будуть розуміти так буквально?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 11:23:58 ]
Пані Галино, вдячна Вам за допомогу. Виправила. Це той рідкий випадок, коли, здається, і "вовки будуть ситі і коза ціла"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-01 22:11:55 ]
О, з "лапками" значно краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:45:36 ]
Якщо на початку цей вислів сприймається як народне прислів'я, то повторення в кінці надає йому буквального значення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:00:16 ]
геть не розумію, чого б то ці лапки мали вплинутти нарецепцію читача горопашного - ну ібо, він, читач отой, просто іддіот, якщо цього вислову не знає, а в такому випадку і оце "як люди кажуть" ситуацію не рятує.
як на мене, мало б звучати так:
- А любиш як?
– А так, ноги мити - воду ту пити.
...
- Ти любиш так?
– Ноги мити- воду ту пити, так хочу любити.
ну і в решті тексту темп пришвидшити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:30:40 ]
Відносно лапок, темпу та всього іншого: можна було б заламати руки і сказати, що бракує мені поки вміння в гарну форму запихнути нормальну суть. Бо таки бракує, я тільки почала писати і вчусь, вчусь, вчусь. Однак конкретно цю тему, можливо я й не подала в ідеальній формі, однак суть висловила саме ту, яку хотіла. Моя ЛГ категорично наполягає на своєму праві пити ту воду. І я дам їй таке право. Крапка.
Повернусь до цієї речі, коли виросту. Обіцяю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:29 ]
Чистий і світлий вірш, як вогонь високий, рівний... Мені в ньому подобається все.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 13:39:40 ]
Дякую за добре слово, Володимире. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 05:54:41 ]
Це перебір...
Хіба земну людину так можливо?
Ні, не можливо
Отож, кохаєш Небо
Отож, вода із неба недощлива
Нехай, нехай періщить злива

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-24 12:40:31 ]
Чоловік для жінки і є Небом. Не знаю іншої любові, як в повну силу. І душу відкриваю повністю завжди. Не вмію наполовину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 12:57:45 ]
Знаєш, так Марія витирала ноги Іісусу... Йсусом тре бути.))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-08 17:16:38 ]
а як таким бачу чоловіка, тоді що, Юрію?