ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 У щасті...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 23:50:15
Переглядів сторінки твору 9827
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.520 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-30 23:51:50 ]
Ну да, ну да))) Одне питання- кому, за що і навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 00:17:35 ]
Кому? - коханому, кому ж іще. Принаймі, так говорить народна мудрість.
А от за що і навіщо - то не піддається розумінню, Серго, чоловічому))
То стан такий, коли жінка хоче те робити. Мудрі чоловіки в такому випадку просто підкорюються. Бо ж, чого хоче жінка..........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 06:36:45 ]
Як на мене - то занадто, п.Ларисо (ноги мити - воду пити). Нагадує відданість одаліски з гарему. ))) Якщо партнер кохає вас у відповідь - йому не потрібна жертовність, до самоприниження. Бо це вже не кохання, а залежність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:39:56 ]
Пані Ірино, розумію про що Ви. І частково згодна з Вашими словами. Однак люди різні, кожен вибирає шлях свій, в коханні також.
Звісно, воду пити ніхто не буде, то є образ.
А от відносно самоприниження, то тут вже хто як сприймає. Христом омивав ноги своїм учням і не вважав це приниженням. Прийняти таку жертовність не кожна людина також здатна.
Кожен вибирає сприйнятне для себе. І має на те право. Якось так думаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 16:19:06 ]
Вибачте, що втручаюся. Але висловлю і свою думку. Ісус Христос омивав своїм учням ноги, бо в цьому є високий сенс, велике значення. Але він ту воду і не мислив пити - бо який в цьому мав би бути сенс?

Тому - й у Вашому вірші "мити" - розумію, "пити" - аж ніяк. Більше того (ще раз вибачте), "я хочу ту воду пити" - звучить як таке собі збочення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 09:31:02 ]
"– А любиш як?
– Отак, що мити ноги йому і воду пити ту бажаю." - жодним чином не ототожнюючи ліричну героїню і автора, хочеться проте запитати: "Невже є такі, які і справді на це здатні?" Брррр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:45:58 ]
Вітаю!
І відповідаю: сподіваюсь, ще є такі жінки, які люблять безмежно, які готові дарувати світло і тепло, не шкодуючи себе. А воду пити... ото диво, - та з усмішкою на вустах. Бо ж коханий:))
Рада знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 16:38:56 ]
Пані Любове, рада Вас бачити.
Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні. Ці образи взяті з народної мови. Колись так говорили, що жінка повинна мити чоловіку ноги і ту воду пити. Це всього лиш образ, який показує добровільну покору, а не буквальну готовність пити воду з тазу.
На мою думку тільки сильна жінка може проявити справжню покору, і тільки сильному чоловіку, якого любить дуже. І такий чоловік ніколи не буде зловживати її почуттям.
Але, як я вже говорила пані Ірині, кожна людина неповторна і прояви її у різних почуттях також різні.
А відносно збочення... Все, що відступає від норми, мабуть, і є збоченням. Надмірна любов також)) В такому сенсі я згодна з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 17:26:07 ]
"Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні."
Ви справді вважаєте, що смирення Христа не було (не є) найвищим смиренням? Помити ноги - це і найвище смирення.
Про народну мову, я в курсі. І там - це дійсно образ. Біда в тому, що у Вашому вірші - це звучить і сприймається буквально. Значить, десь щось недопрацьовано, упущено...
Щодо збочення - погоджуюсь із Вами - у кожного воно своє) Але це не рятує вірш від вищевказаної прикрості, на жаль. Бо задум цікавий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 17:34:25 ]
Змушена задуматись. Якщо кілька авторів сприймають це так однозначно, то щось я дійсно недопрацювала. Бачила багато Ваших коментарів з конструктивними зауваженнями, тому дослухаюсь.
Тут змінювати не буду нічого, іноді корисно бачити свої помилки))
Дякую, Любове. Приємно було познайомитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:06:37 ]
ну це просто, м'яко кажучи, дуже непоетично звучить "ноги мити і воду ту пити"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:56:53 ]
як на мене, то воно просто занадто багатослівне. цей вислів традиційно (о, знову за рибу гроші, тобто мова про усталене слововживання) (само)іронічний, а тут він в якусь мелодраму скотився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:46:47 ]
так, Андрію - цо задужо, не нездрово


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 23:54:52 ]
просто бракнуло темпу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 00:21:09 ]
Скажіть, Ви орієнтуєтесь на свої відчуття в момент написання творів, висловлюєте те, що з Вас йде, що Ви хочете сказати, в тому ритмі-темпі-силі-бажанні, котрі Вами в ту мить володіють - чи думаєте про майбутню реакцію читачів на Ваше сприйняття світу і підладновуєтесь під неї?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 00:30:42 ]
спочатку пишу, потім редагую. я думаю не про всіх читачів - думаю про ідеального читача, типу про такого умнічку, який дойобується до кожної неувязки, збивки темпу, плеоназму якого - і безперечно, що мені стоїть на тому, щоб він таки дочитав писанину мою - инакше нащо воно я марудився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:04:08 ]
нмд, неможливо дізнатися, чи дочитав читач до коди, чи кинув чтиво, прочитавши перші рядки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:47:40 ]
ну бач, тут є традиційна рекомендація - кинь нетлєнку в шухлядку на два-три тижні, займись чимось іншим - о, а якщо потім візьмеш перечитувати і таки спроможешся прочитати, то і читач почитає, а якщо саму набридне на другому рядку - ну і читач як різновид гомосапієнсу вчинить так само


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:49:53 ]
ні, мені ця рекомендація не підходить - коли я заходжу на свою нєтлєнку, закинуту в шухлядку сайту кілька років назад, то відразу берусь її переробляти аж доти, доки й взагалі не викину з тієї шухлядки ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:19:59 ]
а, мо', й підходить - рандомно зайшов на кілька своїх давніших нєтлєнок, ледь підправив - але кожну дочитав до кінця ))