ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 У щасті...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 23:50:15
Переглядів сторінки твору 10731
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.520 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-30 23:51:50 ]
Ну да, ну да))) Одне питання- кому, за що і навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 00:17:35 ]
Кому? - коханому, кому ж іще. Принаймі, так говорить народна мудрість.
А от за що і навіщо - то не піддається розумінню, Серго, чоловічому))
То стан такий, коли жінка хоче те робити. Мудрі чоловіки в такому випадку просто підкорюються. Бо ж, чого хоче жінка..........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 06:36:45 ]
Як на мене - то занадто, п.Ларисо (ноги мити - воду пити). Нагадує відданість одаліски з гарему. ))) Якщо партнер кохає вас у відповідь - йому не потрібна жертовність, до самоприниження. Бо це вже не кохання, а залежність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:39:56 ]
Пані Ірино, розумію про що Ви. І частково згодна з Вашими словами. Однак люди різні, кожен вибирає шлях свій, в коханні також.
Звісно, воду пити ніхто не буде, то є образ.
А от відносно самоприниження, то тут вже хто як сприймає. Христом омивав ноги своїм учням і не вважав це приниженням. Прийняти таку жертовність не кожна людина також здатна.
Кожен вибирає сприйнятне для себе. І має на те право. Якось так думаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 16:19:06 ]
Вибачте, що втручаюся. Але висловлю і свою думку. Ісус Христос омивав своїм учням ноги, бо в цьому є високий сенс, велике значення. Але він ту воду і не мислив пити - бо який в цьому мав би бути сенс?

Тому - й у Вашому вірші "мити" - розумію, "пити" - аж ніяк. Більше того (ще раз вибачте), "я хочу ту воду пити" - звучить як таке собі збочення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 09:31:02 ]
"– А любиш як?
– Отак, що мити ноги йому і воду пити ту бажаю." - жодним чином не ототожнюючи ліричну героїню і автора, хочеться проте запитати: "Невже є такі, які і справді на це здатні?" Брррр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:45:58 ]
Вітаю!
І відповідаю: сподіваюсь, ще є такі жінки, які люблять безмежно, які готові дарувати світло і тепло, не шкодуючи себе. А воду пити... ото диво, - та з усмішкою на вустах. Бо ж коханий:))
Рада знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 16:38:56 ]
Пані Любове, рада Вас бачити.
Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні. Ці образи взяті з народної мови. Колись так говорили, що жінка повинна мити чоловіку ноги і ту воду пити. Це всього лиш образ, який показує добровільну покору, а не буквальну готовність пити воду з тазу.
На мою думку тільки сильна жінка може проявити справжню покору, і тільки сильному чоловіку, якого любить дуже. І такий чоловік ніколи не буде зловживати її почуттям.
Але, як я вже говорила пані Ірині, кожна людина неповторна і прояви її у різних почуттях також різні.
А відносно збочення... Все, що відступає від норми, мабуть, і є збоченням. Надмірна любов також)) В такому сенсі я згодна з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 17:26:07 ]
"Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні."
Ви справді вважаєте, що смирення Христа не було (не є) найвищим смиренням? Помити ноги - це і найвище смирення.
Про народну мову, я в курсі. І там - це дійсно образ. Біда в тому, що у Вашому вірші - це звучить і сприймається буквально. Значить, десь щось недопрацьовано, упущено...
Щодо збочення - погоджуюсь із Вами - у кожного воно своє) Але це не рятує вірш від вищевказаної прикрості, на жаль. Бо задум цікавий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 17:34:25 ]
Змушена задуматись. Якщо кілька авторів сприймають це так однозначно, то щось я дійсно недопрацювала. Бачила багато Ваших коментарів з конструктивними зауваженнями, тому дослухаюсь.
Тут змінювати не буду нічого, іноді корисно бачити свої помилки))
Дякую, Любове. Приємно було познайомитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:06:37 ]
ну це просто, м'яко кажучи, дуже непоетично звучить "ноги мити і воду ту пити"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:56:53 ]
як на мене, то воно просто занадто багатослівне. цей вислів традиційно (о, знову за рибу гроші, тобто мова про усталене слововживання) (само)іронічний, а тут він в якусь мелодраму скотився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:46:47 ]
так, Андрію - цо задужо, не нездрово


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 23:54:52 ]
просто бракнуло темпу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 00:21:09 ]
Скажіть, Ви орієнтуєтесь на свої відчуття в момент написання творів, висловлюєте те, що з Вас йде, що Ви хочете сказати, в тому ритмі-темпі-силі-бажанні, котрі Вами в ту мить володіють - чи думаєте про майбутню реакцію читачів на Ваше сприйняття світу і підладновуєтесь під неї?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 00:30:42 ]
спочатку пишу, потім редагую. я думаю не про всіх читачів - думаю про ідеального читача, типу про такого умнічку, який дойобується до кожної неувязки, збивки темпу, плеоназму якого - і безперечно, що мені стоїть на тому, щоб він таки дочитав писанину мою - инакше нащо воно я марудився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:04:08 ]
нмд, неможливо дізнатися, чи дочитав читач до коди, чи кинув чтиво, прочитавши перші рядки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:47:40 ]
ну бач, тут є традиційна рекомендація - кинь нетлєнку в шухлядку на два-три тижні, займись чимось іншим - о, а якщо потім візьмеш перечитувати і таки спроможешся прочитати, то і читач почитає, а якщо саму набридне на другому рядку - ну і читач як різновид гомосапієнсу вчинить так само


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:49:53 ]
ні, мені ця рекомендація не підходить - коли я заходжу на свою нєтлєнку, закинуту в шухлядку сайту кілька років назад, то відразу берусь її переробляти аж доти, доки й взагалі не викину з тієї шухлядки ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:19:59 ]
а, мо', й підходить - рандомно зайшов на кілька своїх давніших нєтлєнок, ледь підправив - але кожну дочитав до кінця ))