ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Зрада
"Хто буде вiрним до кiнця менi,
того страшна чекає нагорода".
Та вiд усiх лунало тихе:
«нi».
I лиш дванадцятий промовив:
«згоден...»

«Роби, що маєш, тiльки поскорiш,
єдиний учню, що ввiбрав науку.
Твiй хрест навiки. Ну, чого стоїш?»

I той пiшов. Свої прийняти муки.

04.04.2017

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-04-04 09:49:17
Переглядів сторінки твору 2721
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.904 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.785 / 5.5  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 17:19:27 ]
Ларисо, не розумію, чому жодного відгука на такий сильний вірш! Вибачте, найвищу оцінку боюся ставити.:)
Хоча цей вірш заслуговує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 17:36:09 ]
Гадаю, тому, що за добу було виставлено багато вiршiв найвищоi якостi. Чудових по змiсту, формi та енергетицi. Радiю цьому.
Ну а ця рiч всього лиш погляд на подii з другого кута.
А оцiнки хiба ж головне, Таню? Тим бiльше, що вони дiйсно суб*эктивнi. Якось думала, що вiршi можна було б оцiнювати по аналогii з фiгурним катанням - окремо за форму, окремо за технiчнiсть, окремо за цiкавiсть для читача, окремо за духовнiсть, а тодi автоматом яка вже вийде кiнцева оцiнка)))
Приэмний Ваш вiдгук, вдячна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 21:24:55 ]
А знаєте, Таню, я теж вважаю, що цей вірш заслуговує високої оцінки. І я не боюся її собі поставити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 14:06:03 ]
мда... чого в запалi не скажеш i не зробиш... переоцiнила я себе, вибачаюсь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:06:02 ]
Гарний вірш, без зайвини.Існує й така версія подій. Щодо форми, то бажано прослідкувати за ритмом і кількістю складів у строфах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:16:27 ]
дякую за вiдгук, Вiкторiэ
а що не те з кiлькiстю складiв?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:53:31 ]
Мушу забрати свої слова назад. Ще раз перевірила і зрозуміла, що помилилась. Чомусь при попередніх прочитаннях здавалося, що був різнобій. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 13:00:14 ]
Дякую за увагу, Вiкторiэ, вона потрiбна, як i зауваги. Вранцi менi показали серйозну помилку. Я ж як завше, спiшу бiгти)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-06 12:37:41 ]
Мені подобається Ваш ракурс, Ларисо.
Тут ми з Вами, можна сказати, однодумці


5. ПРИЧАСТЯ

И нет в мирах страшнее доли
Того, кто выпил боль до дна,
Кто предпочел причастье соли
Причастью хлеба и вина.
М.Волошин


…Усі дванадцять передчасно –
хто стане обраним – не знали.
Святе приймаючи причастя,
«Не я?» – у Господа питали…
Одному – смерть через розп'яття
і Воскресіння слава горда**,
другОму – злочину прокляття,
живих презирство і погорда,
щоб все Призначене збулося.
І розійшлися дві дороги…
А світові – тавром і досі –
довічне покарання тОго,
хто причастився солі трунком,
«посвяти знак» збагнувши вірно;
хто, попрощавшись поцілунком,
в безчестя тьму ступив покірно…
____
**тут в значенні велична, царственна

(З циклу "Шлях до Воскресіння")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:57:56 ]
А я боялася торкатись цiэi теми, дуже боялась,не знала, що вона вже пiднiмалась. Полегшало.
Так застерiгаюся iнодi сказати щось, щоб не зачепити когось, все думаю, що краще змовчати, анiж зробити комусь боляче. Але таке стаэться iнодi, коли й подумати не можеш.
Оце гадаю, як знайти рiвновагу мiж бажанням сказати щось потрiбне свiту (а раптом) i страхом зруйнувати щось добре необережним словом.
... А може так i треба тримати себе в напрузi, щоб не злетiло лишнэ?
Вам дякую, Любо. Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-18 06:56:56 ]
Сильно. Правда й чесність в житті коштують дорого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-28 23:38:53 ]
Все вартісне дороге)