ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ігор Терен
2026.03.10 20:45
                    І
Ще не перекликаються сичі
і треті півні соло не співають,
а я додому думкою літаю
за журавлями заднім у ключі,
коли пропащу душу уночі
охопить туга і не відпускає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Зрада
"Хто буде вiрним до кiнця менi,
того страшна чекає нагорода".
Та вiд усiх лунало тихе:
«нi».
I лиш дванадцятий промовив:
«згоден...»

«Роби, що маєш, тiльки поскорiш,
єдиний учню, що ввiбрав науку.
Твiй хрест навiки. Ну, чого стоїш?»

I той пiшов. Свої прийняти муки.

04.04.2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-04 09:49:17
Переглядів сторінки твору 2798
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.904 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.785 / 5.5  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 17:19:27 ]
Ларисо, не розумію, чому жодного відгука на такий сильний вірш! Вибачте, найвищу оцінку боюся ставити.:)
Хоча цей вірш заслуговує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 17:36:09 ]
Гадаю, тому, що за добу було виставлено багато вiршiв найвищоi якостi. Чудових по змiсту, формi та енергетицi. Радiю цьому.
Ну а ця рiч всього лиш погляд на подii з другого кута.
А оцiнки хiба ж головне, Таню? Тим бiльше, що вони дiйсно суб*эктивнi. Якось думала, що вiршi можна було б оцiнювати по аналогii з фiгурним катанням - окремо за форму, окремо за технiчнiсть, окремо за цiкавiсть для читача, окремо за духовнiсть, а тодi автоматом яка вже вийде кiнцева оцiнка)))
Приэмний Ваш вiдгук, вдячна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 21:24:55 ]
А знаєте, Таню, я теж вважаю, що цей вірш заслуговує високої оцінки. І я не боюся її собі поставити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 14:06:03 ]
мда... чого в запалi не скажеш i не зробиш... переоцiнила я себе, вибачаюсь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:06:02 ]
Гарний вірш, без зайвини.Існує й така версія подій. Щодо форми, то бажано прослідкувати за ритмом і кількістю складів у строфах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:16:27 ]
дякую за вiдгук, Вiкторiэ
а що не те з кiлькiстю складiв?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:53:31 ]
Мушу забрати свої слова назад. Ще раз перевірила і зрозуміла, що помилилась. Чомусь при попередніх прочитаннях здавалося, що був різнобій. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 13:00:14 ]
Дякую за увагу, Вiкторiэ, вона потрiбна, як i зауваги. Вранцi менi показали серйозну помилку. Я ж як завше, спiшу бiгти)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-06 12:37:41 ]
Мені подобається Ваш ракурс, Ларисо.
Тут ми з Вами, можна сказати, однодумці


5. ПРИЧАСТЯ

И нет в мирах страшнее доли
Того, кто выпил боль до дна,
Кто предпочел причастье соли
Причастью хлеба и вина.
М.Волошин


…Усі дванадцять передчасно –
хто стане обраним – не знали.
Святе приймаючи причастя,
«Не я?» – у Господа питали…
Одному – смерть через розп'яття
і Воскресіння слава горда**,
другОму – злочину прокляття,
живих презирство і погорда,
щоб все Призначене збулося.
І розійшлися дві дороги…
А світові – тавром і досі –
довічне покарання тОго,
хто причастився солі трунком,
«посвяти знак» збагнувши вірно;
хто, попрощавшись поцілунком,
в безчестя тьму ступив покірно…
____
**тут в значенні велична, царственна

(З циклу "Шлях до Воскресіння")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:57:56 ]
А я боялася торкатись цiэi теми, дуже боялась,не знала, що вона вже пiднiмалась. Полегшало.
Так застерiгаюся iнодi сказати щось, щоб не зачепити когось, все думаю, що краще змовчати, анiж зробити комусь боляче. Але таке стаэться iнодi, коли й подумати не можеш.
Оце гадаю, як знайти рiвновагу мiж бажанням сказати щось потрiбне свiту (а раптом) i страхом зруйнувати щось добре необережним словом.
... А може так i треба тримати себе в напрузi, щоб не злетiло лишнэ?
Вам дякую, Любо. Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-18 06:56:56 ]
Сильно. Правда й чесність в житті коштують дорого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-28 23:38:53 ]
Все вартісне дороге)