ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.18 06:11
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 1)
Александрійське полум'я …Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.

С М
2026.08.17 20:56
Матуся Гуска (Jethro Tull)
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Піккадільським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Диво з-за Дніпра
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
* 176 *
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Федір Паламар
2026.08.17 09:19
***
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Зрада
"Хто буде вiрним до кiнця менi,
того страшна чекає нагорода".
Та вiд усiх лунало тихе:
«нi».
I лиш дванадцятий промовив:
«згоден...»

«Роби, що маєш, тiльки поскорiш,
єдиний учню, що ввiбрав науку.
Твiй хрест навiки. Ну, чого стоїш?»

I той пiшов. Свої прийняти муки.

04.04.2017

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-04-04 09:49:17
Переглядів сторінки твору 3157
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.904 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.785 / 5.5  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 17:19:27 ]
Ларисо, не розумію, чому жодного відгука на такий сильний вірш! Вибачте, найвищу оцінку боюся ставити.:)
Хоча цей вірш заслуговує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 17:36:09 ]
Гадаю, тому, що за добу було виставлено багато вiршiв найвищоi якостi. Чудових по змiсту, формi та енергетицi. Радiю цьому.
Ну а ця рiч всього лиш погляд на подii з другого кута.
А оцiнки хiба ж головне, Таню? Тим бiльше, що вони дiйсно суб*эктивнi. Якось думала, що вiршi можна було б оцiнювати по аналогii з фiгурним катанням - окремо за форму, окремо за технiчнiсть, окремо за цiкавiсть для читача, окремо за духовнiсть, а тодi автоматом яка вже вийде кiнцева оцiнка)))
Приэмний Ваш вiдгук, вдячна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-05 21:24:55 ]
А знаєте, Таню, я теж вважаю, що цей вірш заслуговує високої оцінки. І я не боюся її собі поставити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 14:06:03 ]
мда... чого в запалi не скажеш i не зробиш... переоцiнила я себе, вибачаюсь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:06:02 ]
Гарний вірш, без зайвини.Існує й така версія подій. Щодо форми, то бажано прослідкувати за ритмом і кількістю складів у строфах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:16:27 ]
дякую за вiдгук, Вiкторiэ
а що не те з кiлькiстю складiв?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:53:31 ]
Мушу забрати свої слова назад. Ще раз перевірила і зрозуміла, що помилилась. Чомусь при попередніх прочитаннях здавалося, що був різнобій. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 13:00:14 ]
Дякую за увагу, Вiкторiэ, вона потрiбна, як i зауваги. Вранцi менi показали серйозну помилку. Я ж як завше, спiшу бiгти)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-06 12:37:41 ]
Мені подобається Ваш ракурс, Ларисо.
Тут ми з Вами, можна сказати, однодумці


5. ПРИЧАСТЯ

И нет в мирах страшнее доли
Того, кто выпил боль до дна,
Кто предпочел причастье соли
Причастью хлеба и вина.
М.Волошин


…Усі дванадцять передчасно –
хто стане обраним – не знали.
Святе приймаючи причастя,
«Не я?» – у Господа питали…
Одному – смерть через розп'яття
і Воскресіння слава горда**,
другОму – злочину прокляття,
живих презирство і погорда,
щоб все Призначене збулося.
І розійшлися дві дороги…
А світові – тавром і досі –
довічне покарання тОго,
хто причастився солі трунком,
«посвяти знак» збагнувши вірно;
хто, попрощавшись поцілунком,
в безчестя тьму ступив покірно…
____
**тут в значенні велична, царственна

(З циклу "Шлях до Воскресіння")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-06 12:57:56 ]
А я боялася торкатись цiэi теми, дуже боялась,не знала, що вона вже пiднiмалась. Полегшало.
Так застерiгаюся iнодi сказати щось, щоб не зачепити когось, все думаю, що краще змовчати, анiж зробити комусь боляче. Але таке стаэться iнодi, коли й подумати не можеш.
Оце гадаю, як знайти рiвновагу мiж бажанням сказати щось потрiбне свiту (а раптом) i страхом зруйнувати щось добре необережним словом.
... А може так i треба тримати себе в напрузi, щоб не злетiло лишнэ?
Вам дякую, Любо. Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-18 06:56:56 ]
Сильно. Правда й чесність в житті коштують дорого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-28 23:38:53 ]
Все вартісне дороге)