ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Суголосся
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
краплинка долі затекла у вірші
і там відкрилася струмком джерельним.
Чи буде річка з берегом квітчастим,
а чи криниця з чистою водою —
покаже час.
А поки тихим щастям
мене струмок довірливо напоїть.

13.08.2018

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-13 14:33:59
Переглядів сторінки твору 5181
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-08-13 16:13:48 ]
О! Легко, чарівливо. І обнадійливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 16:16:30 ]
Як сказав Сонце Місяць - вірші є молитвами, тому й обнадійливо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 20:55:15 ]
та сказав...

ковток джерельної води у цій пустелі, о Ларисо
завжди доречі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 01:23:30 ]
Українська колисанка

В оксамито-волошковому тумані,
В терпко-солодко-вершковому дурмані,
Прокидаюсь і виходжу в світле поле
Виглядати, де ж ти бродиш, моя доле.
І бруньковою сльозою умиваюся,
В помаранчеві суцвіття я вдивляюся,
Мелодрамно-світанково мені стало,
Бо квітчасто-пелюсткове небо стало...
Я залюлю-заколишу мрію світлу,
Занесу назад у хату дивоцвітно,
Свічку сльозновосковую запалю,
Бо люблю тебе, люблю я,
Бо люблю...

25.08.2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 10:10:49 ]
Гарна колисанка, Серго, мелодійна дуже.
Щоправда "квітчасто-пелюсткове" маслом масляним йде. І, якщо "прокидаюсь, вдивляюсь", то "стає"?
Запалювання свічки зранку після заколихування трохи не зрозуміла, але у колисанках, мабуть, суть на десятому місці, головне - приспати, що Вам вдалось чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 11:04:29 ]
Взагалі то це мила узагальнена пародь, Ларисо))) Я там приписував, викладаючи її, наступне- "колисанка може бути прийнята за взірець при написанні квітометафорячих віршів"))) Та, власне, нею все й сказано))) Доброго гумору і гарного настрою)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 11:27:21 ]
Навзаєм, Серго)
Може й так... може й досить вже чистого-джерельно-квітчастого... а може й хай живе... все має право на життя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 23:30:59 ]
Та хай живе... Все має право на життя... Трактор Тичини теж гарна паезь (і це прогрес, бо це вже усе ж двадцяте сторіччя, не дев"ятнадцяте, як у квітометафорятині) Я ж не проти... Є ж, наприклад, у світі клуби наслідників-поціновувачів певних напрямків минулих епох (ото ще спробуйте наслідувать Ламартіна, скажімо... або Шеньє...) От тільки до РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ це жодного відношення не має. І коли цей, вибачте, "напрямок" а ля "квітчастий рай кріпацьких днів" ще й нав"язується, як стовповий шлях укрліту... ВИБАЧТЕ. Цим шляхом я ТОЧНО НЕ ПІДУ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-18 19:58:05 ]
у кожного свій шлях, Серго, є гарно протоптані дороги, ними зручно йти, тому й люди йдуть... Вас же ніхто не принуджує)) комусь і квітчасто-джерельне до вподоби - і що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:17:35 ]
НЕ ЗАВАДИЛО. Одруківка. натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:15:19 ]
Відповім, виклавши один старий свій твір, вибаче вже, що обтяжую читанням, "мого", але таки трохи "в тему" (обмовлю- твір суто до Вас стосунку не має. А от до теми діалогу- так. Він, доречі, в книгу нову мою увійшов, хоч написаний давно і з певного приводу. Книгу потім проанонсую. Зараз нема часу, і я ще й у від"їзді буду. А твір, що наведу, почитайте. Може, трохи ясніш стане, хто до чого кого і чому принуджує чи ні. Відносно ж суто квітометафорятини- дозволю собі елементарну сентенцію. Навіщо творити і пропагувати вже створене двісті років тому, тим більш, абсолютно не оригінальне, беззмістовне і нецікаве? Який в цьому смак? Який сенс? Просто юзати по зручній площині? І навертати інших? Ви не розумієте, що цим вбивається перспектива? Юзайте.... Отут я точно нічим не заваджу. Нажаль... Нажаль, це не дискусія. Вибачте, час відібрав)

Мистецтвознавець. Гумореска

От не художниця. Аж ні з якОї
(з правої, з лівої- НІ- сторони)
До галереї із передпокою
Водить та й водить потічок рясний...

-Мистецтвознавець. Живопис вивчала.
(а як вивчала, то можу й навчить)
З роду я пензля в руці не тримала,
Та малювати навчу вас за мить.

У магазині набір продається.
Пензлі. Інструкція. Фарби. Рядно.
Вивчив. Розвів. І малюй, що прийдеться
Згідно шаблону. Мені все одно!

Ще не заважило б по галереї
Як екскурсантам зі мною пройтись-
Поллака трохи змішать з Рафаелем...
Як малювати уміли колись!..

Як у віршІ не підібрана рима,
Автопідбірник ввімкни- і вперед!
(хочеш- пиши. Та з казками такими
Щось я не чув, щоб виходив поет)

Ну, а як будеш не надто слухняним,
Буде не радісна доля твоя.
Мною заведено у малюванні-
Мистецтвознавець сьогодні- ЦЕ Я!!!
....... ....... .......
От не на часі... Обпалені крила...
Справи... Турботи... А серце щемить-
Скільки талантів ти щойно згубила?
Скільки ще згубиш... як не зупинить?


© Copyright: Серго Сокольник, 2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-19 12:31:14 ]
Я про те, що кожен сам обирає свій шлях, Серго, і має на це право. Хтось талановитіший, хтось менш - для всіх є місце.
І читачі також різні, і вони також обирають самі, що їм читати.
Зневажати чужі смаки, нав'язуючи те, що здається правильним? Це не мій вибір.

"Квітометафорятина" не є моїм стилем (якщо Ви читали мої твори, то бачили мій розвиток), ну а якщо по якійсь причині я буду творити в даному напрямку, то це буде мій вибір, і як хтось сторонній спробує керувати, куди мені йти, то я йому теж вкажу напрямок руху. Люблю взаємність))

І таки не обтяжуйте коменти своїми віршами, ну їй-бо моветон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-19 22:05:18 ]
Гаразд, Ларисо. Не часто і спілкуємось. Трохи переборщив. Вибачаюсь з "моветоном". Я до слова сказати, напрямків руху нікому не вказую) А з "квітометафорятиною" (гарний таки термін мною введено, віки переживе))))) гадаю, розумні самі колись, може, зрозуміють, що до чого, дурним не поясниш. Всього Вам найкращого. Ще раз прошу вибачити. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-21 19:52:20 ]
просте бажання напитися звичайною водою & щастя, з отим задоволенням пов’язане
притаманно-літні, Ларисо

або, в проекції життя ~ дари найліпших років і чуттів відповідних