ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Суголосся
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
краплинка долі затекла у вірші
і там відкрилася струмком джерельним.
Чи буде річка з берегом квітчастим,
а чи криниця з чистою водою —
покаже час.
А поки тихим щастям
мене струмок довірливо напоїть.

13.08.2018

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-13 14:33:59
Переглядів сторінки твору 5160
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-08-13 16:13:48 ]
О! Легко, чарівливо. І обнадійливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 16:16:30 ]
Як сказав Сонце Місяць - вірші є молитвами, тому й обнадійливо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 20:55:15 ]
та сказав...

ковток джерельної води у цій пустелі, о Ларисо
завжди доречі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 01:23:30 ]
Українська колисанка

В оксамито-волошковому тумані,
В терпко-солодко-вершковому дурмані,
Прокидаюсь і виходжу в світле поле
Виглядати, де ж ти бродиш, моя доле.
І бруньковою сльозою умиваюся,
В помаранчеві суцвіття я вдивляюся,
Мелодрамно-світанково мені стало,
Бо квітчасто-пелюсткове небо стало...
Я залюлю-заколишу мрію світлу,
Занесу назад у хату дивоцвітно,
Свічку сльозновосковую запалю,
Бо люблю тебе, люблю я,
Бо люблю...

25.08.2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 10:10:49 ]
Гарна колисанка, Серго, мелодійна дуже.
Щоправда "квітчасто-пелюсткове" маслом масляним йде. І, якщо "прокидаюсь, вдивляюсь", то "стає"?
Запалювання свічки зранку після заколихування трохи не зрозуміла, але у колисанках, мабуть, суть на десятому місці, головне - приспати, що Вам вдалось чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 11:04:29 ]
Взагалі то це мила узагальнена пародь, Ларисо))) Я там приписував, викладаючи її, наступне- "колисанка може бути прийнята за взірець при написанні квітометафорячих віршів"))) Та, власне, нею все й сказано))) Доброго гумору і гарного настрою)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 11:27:21 ]
Навзаєм, Серго)
Може й так... може й досить вже чистого-джерельно-квітчастого... а може й хай живе... все має право на життя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 23:30:59 ]
Та хай живе... Все має право на життя... Трактор Тичини теж гарна паезь (і це прогрес, бо це вже усе ж двадцяте сторіччя, не дев"ятнадцяте, як у квітометафорятині) Я ж не проти... Є ж, наприклад, у світі клуби наслідників-поціновувачів певних напрямків минулих епох (ото ще спробуйте наслідувать Ламартіна, скажімо... або Шеньє...) От тільки до РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ це жодного відношення не має. І коли цей, вибачте, "напрямок" а ля "квітчастий рай кріпацьких днів" ще й нав"язується, як стовповий шлях укрліту... ВИБАЧТЕ. Цим шляхом я ТОЧНО НЕ ПІДУ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-18 19:58:05 ]
у кожного свій шлях, Серго, є гарно протоптані дороги, ними зручно йти, тому й люди йдуть... Вас же ніхто не принуджує)) комусь і квітчасто-джерельне до вподоби - і що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:17:35 ]
НЕ ЗАВАДИЛО. Одруківка. натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:15:19 ]
Відповім, виклавши один старий свій твір, вибаче вже, що обтяжую читанням, "мого", але таки трохи "в тему" (обмовлю- твір суто до Вас стосунку не має. А от до теми діалогу- так. Він, доречі, в книгу нову мою увійшов, хоч написаний давно і з певного приводу. Книгу потім проанонсую. Зараз нема часу, і я ще й у від"їзді буду. А твір, що наведу, почитайте. Може, трохи ясніш стане, хто до чого кого і чому принуджує чи ні. Відносно ж суто квітометафорятини- дозволю собі елементарну сентенцію. Навіщо творити і пропагувати вже створене двісті років тому, тим більш, абсолютно не оригінальне, беззмістовне і нецікаве? Який в цьому смак? Який сенс? Просто юзати по зручній площині? І навертати інших? Ви не розумієте, що цим вбивається перспектива? Юзайте.... Отут я точно нічим не заваджу. Нажаль... Нажаль, це не дискусія. Вибачте, час відібрав)

Мистецтвознавець. Гумореска

От не художниця. Аж ні з якОї
(з правої, з лівої- НІ- сторони)
До галереї із передпокою
Водить та й водить потічок рясний...

-Мистецтвознавець. Живопис вивчала.
(а як вивчала, то можу й навчить)
З роду я пензля в руці не тримала,
Та малювати навчу вас за мить.

У магазині набір продається.
Пензлі. Інструкція. Фарби. Рядно.
Вивчив. Розвів. І малюй, що прийдеться
Згідно шаблону. Мені все одно!

Ще не заважило б по галереї
Як екскурсантам зі мною пройтись-
Поллака трохи змішать з Рафаелем...
Як малювати уміли колись!..

Як у віршІ не підібрана рима,
Автопідбірник ввімкни- і вперед!
(хочеш- пиши. Та з казками такими
Щось я не чув, щоб виходив поет)

Ну, а як будеш не надто слухняним,
Буде не радісна доля твоя.
Мною заведено у малюванні-
Мистецтвознавець сьогодні- ЦЕ Я!!!
....... ....... .......
От не на часі... Обпалені крила...
Справи... Турботи... А серце щемить-
Скільки талантів ти щойно згубила?
Скільки ще згубиш... як не зупинить?


© Copyright: Серго Сокольник, 2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-19 12:31:14 ]
Я про те, що кожен сам обирає свій шлях, Серго, і має на це право. Хтось талановитіший, хтось менш - для всіх є місце.
І читачі також різні, і вони також обирають самі, що їм читати.
Зневажати чужі смаки, нав'язуючи те, що здається правильним? Це не мій вибір.

"Квітометафорятина" не є моїм стилем (якщо Ви читали мої твори, то бачили мій розвиток), ну а якщо по якійсь причині я буду творити в даному напрямку, то це буде мій вибір, і як хтось сторонній спробує керувати, куди мені йти, то я йому теж вкажу напрямок руху. Люблю взаємність))

І таки не обтяжуйте коменти своїми віршами, ну їй-бо моветон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-19 22:05:18 ]
Гаразд, Ларисо. Не часто і спілкуємось. Трохи переборщив. Вибачаюсь з "моветоном". Я до слова сказати, напрямків руху нікому не вказую) А з "квітометафорятиною" (гарний таки термін мною введено, віки переживе))))) гадаю, розумні самі колись, може, зрозуміють, що до чого, дурним не поясниш. Всього Вам найкращого. Ще раз прошу вибачити. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-21 19:52:20 ]
просте бажання напитися звичайною водою & щастя, з отим задоволенням пов’язане
притаманно-літні, Ларисо

або, в проекції життя ~ дари найліпших років і чуттів відповідних