ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олексій Могиленко
2023.06.06 21:46
Після дамби їм буде амба...

Молитва за росію.

Відкрий ,Боже ,очі незрячим,
Ідола вщент розтрощи.
Щоби народ той побачив
Скільки він зла натворив

Софія Цимбалиста
2023.06.06 09:37
Чому так завжди стається?
Чому все зникає
непомітно і безболісно?

Не залишає навіть сліду
у пошрамованій пам'яті.
Їй не властиві почуття
провини і безсилля.

Віктор Кучерук
2023.06.06 04:59
Сходить сонце над світом,
День новий настає, –
Зачароване літом,
Б’ється серце моє.
І в душі неспокійній
Тільки світло й тепло, –
Все лихе безнадійно
Звідтіля відійшло.

Олена Побийголод
2023.06.05 20:55
Із Д.Мінаєва

Коли стосовно дорожнечі
здіймає раптом плач бідняк –
мовляв, як ліг тягар на плечі,
то і не збудешся ніяк, –
давайте чесно, ми ж не діти!
Дивуюсь я на те завжди:

Іван Потьомкін
2023.06.05 19:31
– Кто-кто? – переспросил я, так как просто не мог поверить тому, что услышал в ответ на вопрос: “Кто же твой герой?” – Да, Бин Ладен. – Но почему именно он, а не..? – А не Лумумбы, Манделы... А потому, что не они, а он унизил саму Америку... – Но ком

Сергій Губерначук
2023.06.05 15:50
Тепер я добираю сили йти
у безмеж, у тривогу і за браму,
обрамленого барикадами Абрама
бажаючи знайти.

Він має вчену степінь Бога.
Я маю трохи меншу і тому
моя душа – Його мала небога, –

Теді Ем
2023.06.05 15:48
Найбільший дарунок людині від Бога –
це воля – свобода у діях і мріях.
Він дарував нам свободу любити,
свободу творити і навіть карати,
хоча і застерігав: не вбивати, –
свободу змінити себе і здолати
усе, що в душі будяком проростає.
Почути, побачи

Володимир Бойко
2023.06.05 11:01
У категорії «шобтиздох» путін поза конкуренцією. Жага крові у москалів потужніша, ніж у акул. Добрі люди тішаться, москалі зловтішаються. Скаженим тварюкам допоможе не вакцинація, а скотомогильник. Російське співчуття подібне до крокодилячих

Віктор Кучерук
2023.06.05 05:09
Хоч уже боліли вуха
І набридло бути вдвох, –
Я сидів, терпів і слухав
Безкінечний монолог
Усезнаючої жінки
Про її одвічний бій
З можновладцями й оцінки
Їхніх вчинків, слів і дій.

Богдан Манюк
2023.06.04 21:54
Вокзал Краматорська, як лебідь,
раптом завмер у небі.
Так пошматований болем,
що й не поверне додолу.
Світе, якщо ти не ворон,
хутко сягни його зором, -
мертві ячать безупинно
голосом Бога й дитини.

Іван Потьомкін
2023.06.04 21:38
Немов потомлені життям старезні скіфські баби,
Сидять у білосніжному вбранні чорняві ефіопки,
Побіля них гуляють у «квача» пострибуни-онуки...
Була б здивована цариця Савська суміші амгаріту й івриту
На землі, куди прибула для зустрічі із Соломоном.

Ольга Олеандра
2023.06.04 19:58
Ти живеш у мені ніжністю.
І рядками поезій живеш.
Попри неспівпадіння й погрішності,
попри відстань, позбавлену меж.

В плині часу за пагорби вічності,
де стрічаємось ми між життів,
викидаючи всі протирічності

Віктор Михайлович Насипаний
2023.06.04 16:49
Вітри зв’язала древня липа,
Квіток веселку джміль розсипав.
Ловило небо диво – пташку,
Метелик слухав літа казку.

І дощ ховавсь у снах кудлатих,
Щоб зелень щедро малювати.
Сміялись нишком зорі в травах,

Євген Федчук
2023.06.04 15:49
Колись велике місто тут було,
Тепер одні руїни залишились.
Де бур’янами все позаросло,
Де вже дерева в камені вчепились.
Гуляє вітер поміж тих руїн
Та старий попіл вулицями носить.
Життя шукає поміж старих стін
Та завиває, мовби поміч просить.

Юрій Гундарєв
2023.06.04 11:17
Храм не построить на слезах и крови,
влагой окропи лежащего плашмя.
Господи, благослови
мя.

Нерв оголи, на ход провидь,
встань, даже если смят.
Господи, благослови

Ніна Виноградська
2023.06.04 09:40
Ще залишились у мені
Твої слова, твої пісні.

Це не забути, не минути,
Як березень, що йде за лютим.

Ще залишились у мені
Гарячих рук шалені дні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Міс Нетто
2023.06.05

Ярослав К
2023.06.04

Юлія Щербатюк
2023.06.01

Євгенія Дяченко
2023.05.30

Ліанна Ракурс
2023.05.29

Полі Анна
2023.05.29

Петро РУДЬ
2023.05.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Суголосся
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
краплинка долі затекла у вірші
і там відкрилася струмком джерельним.
Чи буде річка з берегом квітчастим,
а чи криниця з чистою водою —
покаже час.
А поки тихим щастям
мене струмок довірливо напоїть.

13.08.2018

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-13 14:33:59
Переглядів сторінки твору 3899
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-08-13 16:13:48 ]
О! Легко, чарівливо. І обнадійливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 16:16:30 ]
Як сказав Сонце Місяць - вірші є молитвами, тому й обнадійливо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 20:55:15 ]
та сказав...

ковток джерельної води у цій пустелі, о Ларисо
завжди доречі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 01:23:30 ]
Українська колисанка

В оксамито-волошковому тумані,
В терпко-солодко-вершковому дурмані,
Прокидаюсь і виходжу в світле поле
Виглядати, де ж ти бродиш, моя доле.
І бруньковою сльозою умиваюся,
В помаранчеві суцвіття я вдивляюся,
Мелодрамно-світанково мені стало,
Бо квітчасто-пелюсткове небо стало...
Я залюлю-заколишу мрію світлу,
Занесу назад у хату дивоцвітно,
Свічку сльозновосковую запалю,
Бо люблю тебе, люблю я,
Бо люблю...

25.08.2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 10:10:49 ]
Гарна колисанка, Серго, мелодійна дуже.
Щоправда "квітчасто-пелюсткове" маслом масляним йде. І, якщо "прокидаюсь, вдивляюсь", то "стає"?
Запалювання свічки зранку після заколихування трохи не зрозуміла, але у колисанках, мабуть, суть на десятому місці, головне - приспати, що Вам вдалось чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 11:04:29 ]
Взагалі то це мила узагальнена пародь, Ларисо))) Я там приписував, викладаючи її, наступне- "колисанка може бути прийнята за взірець при написанні квітометафорячих віршів"))) Та, власне, нею все й сказано))) Доброго гумору і гарного настрою)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 11:27:21 ]
Навзаєм, Серго)
Може й так... може й досить вже чистого-джерельно-квітчастого... а може й хай живе... все має право на життя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 23:30:59 ]
Та хай живе... Все має право на життя... Трактор Тичини теж гарна паезь (і це прогрес, бо це вже усе ж двадцяте сторіччя, не дев"ятнадцяте, як у квітометафорятині) Я ж не проти... Є ж, наприклад, у світі клуби наслідників-поціновувачів певних напрямків минулих епох (ото ще спробуйте наслідувать Ламартіна, скажімо... або Шеньє...) От тільки до РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ це жодного відношення не має. І коли цей, вибачте, "напрямок" а ля "квітчастий рай кріпацьких днів" ще й нав"язується, як стовповий шлях укрліту... ВИБАЧТЕ. Цим шляхом я ТОЧНО НЕ ПІДУ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-18 19:58:05 ]
у кожного свій шлях, Серго, є гарно протоптані дороги, ними зручно йти, тому й люди йдуть... Вас же ніхто не принуджує)) комусь і квітчасто-джерельне до вподоби - і що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:17:35 ]
НЕ ЗАВАДИЛО. Одруківка. натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:15:19 ]
Відповім, виклавши один старий свій твір, вибаче вже, що обтяжую читанням, "мого", але таки трохи "в тему" (обмовлю- твір суто до Вас стосунку не має. А от до теми діалогу- так. Він, доречі, в книгу нову мою увійшов, хоч написаний давно і з певного приводу. Книгу потім проанонсую. Зараз нема часу, і я ще й у від"їзді буду. А твір, що наведу, почитайте. Може, трохи ясніш стане, хто до чого кого і чому принуджує чи ні. Відносно ж суто квітометафорятини- дозволю собі елементарну сентенцію. Навіщо творити і пропагувати вже створене двісті років тому, тим більш, абсолютно не оригінальне, беззмістовне і нецікаве? Який в цьому смак? Який сенс? Просто юзати по зручній площині? І навертати інших? Ви не розумієте, що цим вбивається перспектива? Юзайте.... Отут я точно нічим не заваджу. Нажаль... Нажаль, це не дискусія. Вибачте, час відібрав)

Мистецтвознавець. Гумореска

От не художниця. Аж ні з якОї
(з правої, з лівої- НІ- сторони)
До галереї із передпокою
Водить та й водить потічок рясний...

-Мистецтвознавець. Живопис вивчала.
(а як вивчала, то можу й навчить)
З роду я пензля в руці не тримала,
Та малювати навчу вас за мить.

У магазині набір продається.
Пензлі. Інструкція. Фарби. Рядно.
Вивчив. Розвів. І малюй, що прийдеться
Згідно шаблону. Мені все одно!

Ще не заважило б по галереї
Як екскурсантам зі мною пройтись-
Поллака трохи змішать з Рафаелем...
Як малювати уміли колись!..

Як у віршІ не підібрана рима,
Автопідбірник ввімкни- і вперед!
(хочеш- пиши. Та з казками такими
Щось я не чув, щоб виходив поет)

Ну, а як будеш не надто слухняним,
Буде не радісна доля твоя.
Мною заведено у малюванні-
Мистецтвознавець сьогодні- ЦЕ Я!!!
....... ....... .......
От не на часі... Обпалені крила...
Справи... Турботи... А серце щемить-
Скільки талантів ти щойно згубила?
Скільки ще згубиш... як не зупинить?


© Copyright: Серго Сокольник, 2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-19 12:31:14 ]
Я про те, що кожен сам обирає свій шлях, Серго, і має на це право. Хтось талановитіший, хтось менш - для всіх є місце.
І читачі також різні, і вони також обирають самі, що їм читати.
Зневажати чужі смаки, нав'язуючи те, що здається правильним? Це не мій вибір.

"Квітометафорятина" не є моїм стилем (якщо Ви читали мої твори, то бачили мій розвиток), ну а якщо по якійсь причині я буду творити в даному напрямку, то це буде мій вибір, і як хтось сторонній спробує керувати, куди мені йти, то я йому теж вкажу напрямок руху. Люблю взаємність))

І таки не обтяжуйте коменти своїми віршами, ну їй-бо моветон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-19 22:05:18 ]
Гаразд, Ларисо. Не часто і спілкуємось. Трохи переборщив. Вибачаюсь з "моветоном". Я до слова сказати, напрямків руху нікому не вказую) А з "квітометафорятиною" (гарний таки термін мною введено, віки переживе))))) гадаю, розумні самі колись, може, зрозуміють, що до чого, дурним не поясниш. Всього Вам найкращого. Ще раз прошу вибачити. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-21 19:52:20 ]
просте бажання напитися звичайною водою & щастя, з отим задоволенням пов’язане
притаманно-літні, Ларисо

або, в проекції життя ~ дари найліпших років і чуттів відповідних