ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Основні проблеми сучасної української поезїї (3 відповіді):
1. Обмеженість читачів
 
  26 % (168)
2. Обмеженість авторів
 
  19 % (124)
3. Нестача грошей
 
  18 % (116)
4. Мало справжніх вчителів
 
  11 % (68)
5. Загальна нерозвинутість мови
 
  10 % (62)
6. Нестача адекватних означень
 
  7 % (43)
7. Застаріле віршування
 
  5 % (32)
8. Обмежена кількість рим
 
  4 % (23)
Всього голосів: 636  | Проголосувати
Рейтингові опитування

Інші рейтингові голосування:
Майбутнє української поезії полягає в розвитку:
Якої поезії не вистачає нині укр.літературі?
Якими мали би бути поетичні книжки?

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-02 03:32:39 ]
доречі, як щодо простих смертних(типу мене)? от як, поясніть, нас можна почитати? ви відповісте: зайшовши до алфавітного переліку, де хто шо з се уявляє незрозуміло.
тоді друга частина моєї відповіді на опитування:
стороння ієрархія у творчості. це коли хтось вирішує де бути твоїм віршам - на обличчі сайту, чи десь, де потемніше.
це все по крихтах складає проблеми сучасним поетам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-02 10:52:57 ]
Щоби вас читали і коментували, Дмитре, ви повинні читати і коментувати інших наших авторів.
Відповідно - рівень вашої уваги до інших стане запорукою уваги до вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-04 08:39:51 ]
на головній сторінці я знаходжу цікаві для себе вірші майже щоразу як заходжу, а через алфавіт треба колупатися дуже довго. непотрібна і абсолютно незручна зміна.
і взагалі, річ у тому, шо поетів систематизують і будують штучні слої.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-12-04 10:39:14 ]
Цікаво, а до якого виду проблем можна віднести ось таку, наприклад, відвертість редактора:"Ви ж зрозумійте, що мені набагато вигідніше написати щось самому, ніж платити гонорар Вам"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-12-06 01:46:35 ]
"Нестача людяності"- стосовно кого? Чи не означає це, що публікація чиїхось віршів є доброчинністю? Аби редактор сказав, що мої вірші погані і немає сенсу їх друкувати, я б сприйняла це як свою власну поразку, яка відносно світу Поезії не має ніякого значення, але коли відсіч може отримати і людина, набагато талановитіша за мене, тільки тому що за нею ніхто не стоїть і не хочеться платити за її працю це вже проблема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 14:47:05 ]
Тетяно, особисто я не вважаю, що існує категорична проблема - обов'язково опублікуватись у "ранньому" творчому віці. І здебільшого редактори мають рацію, відмовляючи багатьом. Але з іншого боку, редактори знають смаки своєї "пастви", яку самі і деформують своїми публікаціями.
Але якщо автор на досить високих щаблях, наприклад, ПМ R-рейтингів, то невеличка редакторська правка завжди допоможе автору видати дуже вдалу книжку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-05 01:45:12 ]
я не боюся, шо я не поет. бо знаю шо я є.
мені для цього не треба входити в історію, подобатися комусь, чи пред'являти якісь там докази.
я поет, бо я шукаю, думаю і бачу своє місце у мистецтві. можна сміятися, чом би й ні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-05 09:21:38 ]
Навіщо сміятися. Важливо мати тверді переконання.
Ви, Дмитре, напевно не будете проти, якщо я ось опублікую коментарем перший ж ваш вірш, який потрапив мені на очі? Якщо проти, то я видалю цей свій коментар.
Якщо ж це не той вірш, то запропонуйте інший, і я зміню експозицію.
Тож ось, за словами шановного Дмитра, вірш справжнього поета. А значить - справжня поезія.

я скоро здохну
Третім оком ліхтарів
витріщаються сни.
Схотів та не схопив
образів мотив.
Повне обличчя роси.

Між півкулями затиснув
забагато потреб.
Ненавмисне скисло,
ця мить для істин
надихає мене.

Кудись неначе шлях,
і білий шов хай-вею.
І час іде не в такт,
і порожньо в руках.
Все сказане - вже за межею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-05 23:09:54 ]
я не проти, навпаки мені приємно.
тільки мені не зрозуміло, з якою метою Ви сюди його викладуєте. спростувати мої слова? запросити третіх осіб?
дипломатія якась)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-05 23:27:10 ]
Дмитре, навіщо спростовувати?
Підтвердити.
Хіба наші твори не підтверджують наші слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-05 23:29:55 ]
Колись Василь Стус сказав, що він не поет, а просто людина, яка пише вірші.

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 15:02:21 ]
Безумовно, Стус правий, але писати вірші, це ж далеко не тільки покривати папір словами?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-09 11:16:31 ]
авторитети - остання справа

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-17 02:02:19 ]
Ганна Осмоловська, пдтримую Вашу думку. Після відкриття для себе цього вислову у мене не повертається язик називати себе поетом.

Самоїд Тансу, для кого як. Для мене генії є авторитетами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-17 18:04:18 ]
геніїв робите ви самі, або ж не робите.
визнаєте або ж ні.
таким чином колекціонуєте упередження і переймаєте чиюсь точку зору. так вас стає менше і менше.
мазохізм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 14:58:01 ]
Ні, Дмитре, ви просто не вірно оперуєте термінами. Якби ви користались правильним розумінням - то не вживали би таких висловлювань, як "геніїв робите ви самі"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чевіана Синя (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-01 23:12:21 ]
якщо людина "колекціонує упередження та переймає чиюсь точку зору", це вже не творча людина за означенням. а справді мислячих та творчих ніколи не буває дуже багато, але вони й не зникають зовсім. більше того, їх метою не є збільшення власної кількості. мета - вплив на суспільство чи на людину як істоту, інші варіації. який мазохізм? геніїв взагалі час робить. як і поетів. тому варто поспішати (""Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний , хто не втомлюється, - час.
А ми живі, нам треба поспішати.") щось інше робити, не оцінювати себе. зрештою, це нудно. ви ж від себе не зможете втекти. а ось слова від вас можуть... *занесло кудись*
одним словом, імхо найбільша проблема - брак читачів, втрата потенційних читачів. звідси ж проблема грошей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-18 15:08:28 ]
Населення планети все більше, а читачів усе менше?
Тобто, у Господа, що сотворив цей світ - хомо-читачів-користувачів стає все більше, а у самих хомо їх усе менше? Може оцим хомо потрібно йти у напрямку Творця, тоді і людьми стануть ("Ми восени таки похожі, хоч крапельку на образ Божий..."), і їх читатимуть теж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 20:41:21 ]
математичний факт- з кожною хвилиною на планеті Земля стає все більше людей і все менше читачів якогось певного автора, але тим більша потреба в більшій кількості авторів

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-03-18 15:48:01 ]
А як на мене, число читачів - завжди і скрізь - величина приблизно стала, і аж ніяк не залежить від збільшення чи зменшення населення. Шеф нещадавно приносив статейку про таку собі - дай, Боже, пам"яті, - "Константу Енцесбергера" - так от, цей товариш стверджував, що у кожній-кожнісінькій країні завжди стале число читачів поезії - а саме - 3487 чоловік.
- Мало! Не може бути! - не погодилася я.- От дивіться, тих, що пишуть тексти - їх же у n разів більше!
- Так більшість же читає тільки себе, - заперечив шеф.
...Ну, не знаю...3487...Думаю, більше. Не набагато, звісно ж, трошечки більше.
Інше соціологічне дослідження переконувало мене, що поезію читає приблизно один відсоток населення. Це більше схоже на правду)


1   2   3    Переглянути все