ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ісая Мирянин
2024.06.03 18:59
Ти ніби мала за собою крила,
І я піддався чарам твоїх вій,
Щоби в коханні клястися одній,
Лише тобі віддати серце, мила.

І ця любов, наначе буревій
Так легко все життя моє зломила,
Що і не знав був я, яка то сила,

Олександр Сушко
2024.06.03 10:33
Одружився, ще нема і тижня,
У алькові - любощів кальян.
Покусай мене, любаско, ніжно,
Хай вирує пристрасть-окіян.

Заціловуй кріпко, аж до дрожу,
Так, щоб непритома облягла.
Сили тануть! Рухатись не можу!

Віктор Кучерук
2024.06.03 06:51
Дочекалися ми благодатної зливи,
Упоїлись водою грунти і без неї масні, –
Яскравішими стали – вдоволена нива
Й незатьмарені житом волошок блакитні вогні.
Враз повищали в зрості зелені посіви,
Забуяли ще більш, у тісняві хлібів, бур’яни, –
Все жив

Артур Курдіновський
2024.06.03 01:59
Мені у двері серпень подзвонив.
Цей звук - лише йому властива риса.
Я відчинив. Впізнав без зайвих слів.
І бачу у руках його валізу.

У тій валізі - суміш літніх трав,
Там запах яблук, вечори спекотні.
Стояв навпроти мене і мовчав,

Ілахім Поет
2024.06.03 00:04
Зачатий ще під Донну Саммер в ритмі диско -
Свою незайманість втрачав під Депеш Мод.
Я динозавр; я із часів, коли не зиску
Чекали від життя – любові та пригод.

Девіз мій: живемо єдиний раз життя ми -
Що нині згаяв, не поверне вже ніхто.
Тому якщ

Володимир Бойко
2024.06.03 00:03
Прославлені диктатори закінчують безславно. Безголові полюбляють очолювати (по їхньому - "возглавлять". На одного діяльного злочинця припадають тисячі злочинно бездіяльних. Російський заштатний урка домігся міжнародного визнання, скоївши міжна

Борис Костиря
2024.06.02 22:46
Я загубився у гаях понять,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.

Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,

Світлана Пирогова
2024.06.02 21:46
Лебідкою літає літо,
Лимани ллються легко.
Лопоче липень листям липи,
Лещицю ловить легіт.

Лугам липневим, лану - лоскіт.
Лаванда любить ласку.
Ліатриси лягають лоском.

Юрій Гундарєв
2024.06.02 20:36
Ольга Сімонова, позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, сексапільна, завжди зі стильною зачіскою з підголеними скронями… Росіянка за походженням, родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Починала парамедиком у добровольчому пі

Роксолана Вірлан
2024.06.02 17:57
Той, з ким умовилися стрітись
багато тому ще віків,
лишивши ключ на ґанку
літа,
знамення тайне на вікні;
з ким обіцялися впізнатись
помежи всесвіту шляхів,
перетекти міжсвітні ґрати,

Ісая Мирянин
2024.06.02 17:46
ЛОДЗІЄВСЬКИЙ Я щиро радий, що Ви вирішили зупинитися у нас, пане Залужний. Сподіваюся, що Вам у нас сподобається. Але мені нестерпно хочеться почути про Ваші дипломатичні пригоди у Британії. ЗАЛУЖНИЙ Насправді мене відряджали зовсім до іншої краї

Євген Федчук
2024.06.02 12:34
Покарав Господь людину за гріхи потопом,
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.

Іван Потьомкін
2024.06.02 10:49
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Віктор Кучерук
2024.06.02 05:18
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Інша поезія

 ЖЕБРАЦЬКА НІЧ
(триптих)

1.
Під церквою
трійця божевільних,
а для мене таки блаженних
митців жебрацтва.
Одного переслідує жах
від удару приклАдом,
інший панічно
боїться мотузок,
бо колись заледве
утік від зашморгу.
Третя з цього гурту
роками бачить дитя,
під вечір повернуте їй
місцевою річкою...

2.
Три душі.
Три свічі.
Три пророцтва,
з білих і жовтих
копійок мальованих,
яким легко
поміститись у жмені,
ні, не людській – Господній!

3.
...Трійця обіймає темінь,
бо прихистила
і трохи заспокоїла
трьома у світі вогниками,
захищеними муром церковним
і всього двома куполами.
Як помиратиме той,
кому бракне купола,
щасливцями вкраденого?..

2012р.

Я Саландяк. Ніч в Підгайцях.
Художник Ярослав Саландяк.

Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9834


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-03 16:07:03
Переглядів сторінки твору 5285
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.31 08:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:52:14 ]
Сильно, глибоко і Образно!
"... легко
поміститись у жмені,
ні, не людській – Господній!" - !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:56:39 ]
Іване, дяка! Ніколи не можу пройти байдуже повз жебраків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 17:08:51 ]
тема важка. але закладено в рядки серйозну глибину думок і образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:20:43 ]
Вітя, мої ЛГ мають прототипів. Може, тому саме так мені написалося. Дякую, що відвідуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:07:29 ]
Реалізм до кісточок пробиає...
По-справжньому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 22:41:20 ]
Ірино, вдячний. Є теми, які пробиваюся із підсвідомості, як трава з-під каміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 19:41:46 ]
І цей неймовірно важкий
камінь "жебрацької ночі"
ти, Богдане, підняв!
Та ще й в отакий День! Спасибі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 22:50:00 ]
Василю, дякую за добрі слова. Напевно, парадокс людського життя у тому, що на його дні опиняються не виродки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 20:58:52 ]
Сильно. І правда!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 22:55:31 ]
Любове, дякую. Взагалі, на таку тему важко писати в психологічному плані, а ще важче бачити таку реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 23:02:36 ]
коли бачу бездомних, жебраків, завжди думаю- на їх місці може опинитися кжен.
А ще пригадую, як моябабця, Царство їй Небесне, вчила мене - коли людина просить, то хоч копійку, а дай. Просити - дуже тяжко.
І коли ходила по людях шукати гроші на видання книжки відчула себе таким самом жебраком...
А книжок у мене шість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 23:28:20 ]
Дуже добре, Любо, Вас розумію. А Ваші книжки, судячи з публікацій в ПМ, цікаві. Колись їх будуть випрошувати у Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 22:00:21 ]
Ваші слова та Богові у вуста!Дякую на добрім слові, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 00:01:34 ]
коли зустрічаєшся з такою темою, завжди важко казати гарно:) і глибоко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 00:13:14 ]
Тетяно, вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-06-04 00:30:52 ]
нагадало "великий льох" шевченка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:33:02 ]
В'ячеславе, дякую. На жаль, з часів Шевченка знедолених не поменшало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-06-04 10:15:38 ]
взагалі знедолені - стала величина. їх завжди вистачає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 05:39:50 ]
А третій під куполом НЕБА....
Пірнула у вірш...заболіло- особливо за ту, що в річку виглядає.....треба таких віршів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:38:02 ]
Роксолано, дяка! Таку форму вірша використовую не часто. Вирішив, що в цьому випадку неримований вірш доречніший: все-таки проза життя...дійсно болісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-05 12:55:45 ]
Таки так Роксолано! Ти розгледіла у нічному просторі той третій купол!
Вдячний - будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 08:14:21 ]
Важко розібрати слова на картині, а хотілось би...

Як помиратиме той,
кому бракне купола,
щасливцями вкраденого?..

глибоко копаєте, хлопці)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:42:15 ]
Ксеніє, вітаю! Тих божевільних жебраків Ярослав малював майже з натури. Вони добре відомі всім підгайчанам. Своім текстом на картині він передає найвідоміші їхні репліки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-05 13:15:32 ]
Іван каже - Як ся м-м-маєш!Га!
Павло каже - Дайте мені тілько жовті копійки.
Ганя: А я їм казала - мундир до магазину!

Логічно це мала бути нісенітниця, але в радянські часи жовті копійки мали меншу вартість, а за австрії - мундир до магазину -значило, геть з владної посади...Мене завжди цікавила логіка абсурдних рядів. До речі , логіка Богданового тексту логічніша,вибач за мимовільний абсурд...
Будь Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 08:24:38 ]
Босх... Бог...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:44:22 ]
Домініку, вдячний! Сподіваюся, що у вірші присутній Бог...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 22:58:14 ]



жменя Господня_мальовані копійки_місцева

річка&зашморг

так, до вас навідувалась справжня Муза

сподобалось


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-05 23:01:47 ]
Терцино, вдячний! Намагався не розірвати і водночас урізноманітнити смисловий ланцюжок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-05 18:57:08 ]
Такі картини жебрацького життя не можуть не викликати співчуття - люди викинуті на задвірки людської долі й з долоні Господньої теж і від народження весь свій вік несуть оцей найважчий хрест.
Але... в природі не буває все просто так - наука стверджує все вертається бумерангом; релігії говорять - Божа кара за гріхи предків - несправидливість закладена в тому, що щю кару отримують не самі винуватці, а їхні нащадки от таким от існуванням.
Мені чомусь, в подібних ситуаціях згадуються слова Давида:
"Я был молод и состарился, и не видал праведника оставленным и потомков его просящими хлеба:

он всякий день милует и взаймы дает, и потомство его в благословение будет." (псалом 36)

Це веде до висновку - будь в цім житті чемним, милостивим і благопристойним, щоб твої нащадки не опинилися на місці цих жебраків, але чи всі і в усіх стуаціях здатні дотримуватися цих простих правил?...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-05 23:17:12 ]
Лелю, мені близька Ваша позиція, хоча скептики могли б знайти багато аргументів проти наведених Вами тверджень. Думаю, що, караючи нащадків грішників, Господь сподівається на співчуття інших людей до них. На жаль, це тільки моя гіпотеза, яку не можу нічим підтвердити. Вдячний Вам за відвідини.